Вікіпедія

Чемпіонат Європи з футболу 2020

Чемпіонат Європи з футболу 2020
Офіційний логотип
Команд 55 (кваліфікація)
(у фінальній частині: 24)
Господар(і) турніру Європа Європа
11
Азербайджан Азербайджан
Англія Англія
Данія Данія
Іспанія Іспанія
Італія Італія
Нідерланди Нідерланди
Німеччина Німеччина
Росія Росія
Румунія Румунія
Угорщина Угорщина
Шотландія Шотландія
Місця проведення 11 стадіонів (в 11 містах)
Час проведення 11 червня — 11 липня 2021 (фінальна частина)
березень – листопад 2019 (кваліфікація)
Чемпіон Італія Італія (вдруге)
2-е місце Англія Англія
Зіграно матчів 51
Забито м’ячів 142 (2,78 за матч)
Кількість глядачів 1 099 278
(21 554 у середньому)
Найкращий бомбардир Чехія Патрік Шик
Португалія Кріштіану Роналду
(по 5 голів)
Найкращий гравець Італія Джанлуїджі Доннарумма
← 2016
2024 →

Чемпіонат Європи з футболу 2020 року, або скорочено Євро-2020[1] — 16-й чемпіонат Європи з футболу, який відбувався від 11 червня до 11 липня 2021 року. Планували провести турнір у червні—липні 2020 року, однак через пандемію COVID-19 у Європі змагання відтермінували на рік. Попри це, вирішили зберегти оригінальну назву чемпіонату «Євро-2020».[2][1]

Турнір відбувся в 11 різних містах 11-ти країн Європи[⇨]. Португалія захищала свій титул, але поступилася в 1/8 фіналу збірній Бельгії.[3] Уперше в історії турніру застосовується система VAR.[4]

У фіналі, що відбувся 11 липня 2021 року на стадіоні «Вемблі» в Лондоні, який приймав його вдруге після Євро-1996, перемогу здобула збірна Італії над збірною Англії в серії післяматчевих пенальті з рахунком 3:2, основний та додатковий час завершився внічию 1:1.

Кандидати

ред.

Виявляли бажання приймати Євро-2020:

Експериментальний пан'європейський формат

ред.

30 червня 2012 року на пресконференції напередодні фіналу Євро-2012 президент УЄФА Мішель Платіні запропонував провести Євро-2020 не в одній чи кількох країнах-господарках, а у «12 або 13 містах» по всій Європі.[13] УЄФА вже використовує подібну систему для елітного раунду Юнацьких чемпіонатів Європи (U-17), де кожна із семи груп проводить матчі в іншій країні.

6 грудня 2012 року УЄФА оголосила, що Євро-2020 відбудеться у різних містах Європи, таким чином буде відзначено 60-річчя існування турніру.[14][15] Вибір міст, які прийматимуть матчі, не означає автоматичну кваліфікацію на турнір для цих країн.

Кваліфікація

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (кваліфікаційний раунд)
 
   Збірна кваліфікувалася на фінальний турнір
   Збірна не кваліфікувалася на фінальний турнір

Автоматичної кваліфікації країни-організатора не було — усі 55 національних збірних УЄФА, у тому числі 11 національних команд, чиї країни проводять матчі, брали участь у відборі за 24 місця у фінальному турнірі.[16][17] Оскільки міста, що приймають турнір, були призначені УЄФА у вересні 2014 року, перед відбірковими матчами Євро-2020, деякі національні збірні з країн, у чиїх містах проводяться матчі турніру, не пройшли кваліфікацію на фінальний турнір.

Основний кваліфікаційний процес почався в березні 2019 року, а не відразу у вересні 2018 року після чемпіонату світу з футболу 2018 року, як це відбувалось раніше, і завершився в листопаді 2019 року. Формат залишився здебільшого тим же, хоча в основному процесі відбору були визначені тільки 20 з 24 місць у фінального турніру. Після прийому Косово в УЄФА у травні 2016 року оголосили, що 55 членів розподілять на 10 груп після завершення групового етапу Ліги націй УЄФА 2018—2019, і кошики при жеребкуванні будуть формуватися на основі загального рейтингу Ліги націй. Сформували п'ять груп з п'яти команд і п'ять груп із шести команд з обов'язковою умовою, що учасники фіналу чотирьох Ліги націй УЄФА 2018—2019 будуть відправлені до груп з п'ятьма командами (для того, щоб вони могли брати участь у фіналі чотирьох в червні 2019 року). Дві кращі команди в кожній групі отримали прямі путівки на фінальний турнір Євро-2020. Відбіркові матчі були зіграні в березні, червні, вересні, жовтні та листопаді 2019 року.[18]

Зі створенням Ліги націй УЄФА, починаючи з 2018 року,[19][18][20][21] Ліга націй УЄФА 2018—2019 пов'язана з кваліфікацією Євро-2020, надаючи командам ще один шанс отримати кваліфікацію на турнір. Чотири команди з кожної ліги, які не кваліфікувалися на фінальний турнір, змагалися в плей-оф їхньої ліги, що відбувся в березні 2020 року. Кожен шлях складався з одноматчевих півфіналів і одноматчевого фіналу. Переможці чотирьох шляхів плей-оф приєдналися до 20 команд, які вже пройшли кваліфікацію на Євро-2020.[21]

Кваліфіковані команди

ред.
Збірна[A] Кваліфікувалась як Дата кваліфікації Участі у фінальних турнірах[B]
  Бельгія Переможець групи I 02019-10-1010 жовтня 2019 5 (1972, 1980, 1984, 2000, 2016)
  Італія Переможець групи J 02019-10-1212 жовтня 2019 9 (1968, 1980, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Росія Друге місце групи I 02019-10-1313 жовтня 2019 11[C] (1960, 1964, 1968, 1972, 1988, 1992, 1996, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Польща Переможець групи G 02019-10-1313 жовтня 2019 3 (2008, 2012, 2016)
  Україна Переможець групи B 02019-10-1414 жовтня 2019 2 (2012, 2016)
  Іспанія Переможець групи F 02019-10-1515 жовтня 2019 10 (1964, 1980, 1984, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Франція Переможець групи H 02019-11-1414 листопада 2019 9 (1960, 1984, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Туреччина Друге місце групи H 02019-11-1414 листопада 2019 4 (1996, 2000, 2008, 2016)
  Англія Переможець групи A 02019-11-1414 листопада 2019 9 (1968, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2012, 2016)
  Чехія Друге місце групи A 02019-11-1414 листопада 2019 9[D] (1960, 1976, 1980, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Фінляндія Друге місце групи J 02019-11-1515 листопада 2019 0 (дебют)
  Швеція Друге місце групи F 02019-11-1515 листопада 2019 6 (1992, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Хорватія Переможець групи E 02019-11-1616 листопада 2019 5 (1996, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Австрія Друге місце групи G 02019-11-1616 листопада 2019 2 (2008, 2016)
  Нідерланди Друге місце групи C 02019-11-1616 листопада 2019 9 (1976, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012)
  Німеччина Переможець групи C 02019-11-1616 листопада 2019 12[E] (1972, 1976, 1980, 1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Португалія Друге місце групи B 02019-11-1717 листопада 2019 7 (1984, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  Швейцарія Переможець групи D 02019-11-1818 листопада 2019 4 (1996, 2004, 2008, 2016)
  Данія Друге місце групи D 02019-11-1818 листопада 2019 8 (1964, 1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2012)
  Уельс Друге місце групи E 02019-11-1919 листопада 2019 1 (2016)
  Угорщина Переможець плей-оф шлях A 02020-11-1212 листопада 2020 3 (1964, 1972, 2016)
  Словаччина Переможець плей-оф шлях B 02020-11-1212 листопада 2020 1 (2016)
  Шотландія Переможець плей-оф шлях C 02020-11-1212 листопада 2020 2 (1992, 1996)
  Північна Македонія Переможець плей-оф шлях D 02020-11-1212 листопада 2020 0 (дебют)
  1. ↑ Курсивом вказано країну-господар.
  2. ↑ Жирним вказана перемога на цьому турнірі. Курсивом вказано участь на турнірі як країна-господар на цьому турнірі.
  3. ↑ З 1960 по 1988 Росія виступала як СРСР і в 1992 як СНД.
  4. ↑ З 1960 по 1980 Чехія виступала як Чехословаччина.
  5. ↑ З 1972 по 1988 Німеччина виступала як ФРН.

Арени чемпіонату

ред.

Стадіони були обрані та оголошені УЄФА 19 вересня 2014 року.[22] Однак 7 грудня 2017 року виконавчий комітет УЄФА відхилив Брюссель як місто-господар через затримки в будівництві стадіону. Чотири матчі (три на груповому етапі та один матч 1/8 фіналу), що були заплановані на стадіоні в Брюсселі, перенесли в Лондон. Тому стадіон Вемблі загалом прийме сім матчів, оскільки Лондон вже був обраний для проведення півфінальних матчів та фіналу турніру.[23] 7 грудня 2017 року оголосили, що матч-відкриття відбудеться на Олімпійському стадіоні в Римі. УЄФА вирішило, що збірна Італії братиме участь у цьому матчі, якщо вона кваліфікується на турнір.[23][24]

6 з 11-ти обраних країн (Азербайджан, Данія, Угорщина, Росія, Румунія та Шотландія) ніколи до цього не приймали матчі чемпіонатів Європи. З 11-ти обраних стадіонів тільки 2 приймали матчі Євро: Олімпійський стадіон в Римі (1968 та 1980) та Йоган Кройф Арена (2000). Старий Вемблі приймав Євро-1996, хоча новий стадіон збудований на тому ж місці, але вони співвідносяться як різні стадіони.

  Лондон   Мюнхен
  Рим
Вемблі Альянц Арена Олімпійський стадіон
Місткість: 90 000 Місткість: 70 000 Місткість: 70 634
     
  Санкт-Петербург   Баку   Бухарест
Газпром-Арена Олімпійський стадіон Національний стадіон
Місткість: 68 134 Місткість: 68 700 Місткість: 55 600
     
  Амстердам   Севілья   Будапешт   Глазго   Копенгаген
Йоган Кройф Арена Олімпійський стадіон Пушкаш Арена Гемпден-Парк Паркен
Місткість: 54 990 Місткість: 60 000 Місткість: 67 215 Місткість: 51 866 Місткість: 38 065
         

Ліміти глядачів на трибунах

ред.
Дозволена місткість стадіонів Євро-2020
Місто Стадіон Звичайна місткість Дозволена місткість
Амстердам Йоган Кройф Арена 54 990 щонайменше 33,3 % (приблизно 16 000), можливе подальше збільшення[25]
Баку Олімпійський стадіон 68 700 50 % (приблизно 34 350), заборона для іноземних громадян, команди яких не беруть участь в конкретному матчі[26]
Бухарест Національний стадіон 55 600 щонайменше 25 % (приблизно 13 000), можливе подальше збільшення[27]
Будапешт Пушкаш Арена 67 215 повна місткість, за умови, що глядачі відповідають суворим вимогам для входу на стадіон
Копенгаген Паркен 38 065 40 % (приблизно 15 900) на матч проти Фінляндії, 67 % (приблизно 25 000) для інших матчів.[28]
Глазго Гемпден-Парк 51 866 25 % (приблизно 12 000)[29]
Лондон Вемблі 90 000 25 % (приблизно 22 500) для групового етапу та першого матчу 1/8 фіналу, 50 % (приблизно 45 000) для другого матчу 1/8 фіналу, 67 % (приблизно 60 000) для півфіналів та фіналу.[30]
Мюнхен Альянц Арена 70 000 20 % (14 000)[31]
Рим Олімпійський стадіон 70 634 щонайменше 25 % (приблизно 17 659), можливе подальше збільшення[32]
Санкт-Петербург Газпром-Арена 68 134 щонайменше 50 % (приблизно 34 067), можливе подальше збільшення
Севілья Олімпійський стадіон 60 000 30 % (приблизно 18 000)

Склади команд

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (склади команд)

Заявка кожної команди складалася із 26 гравців, включно з трьома воротарями. Заявки мали бути опубліковані до 1 червня 2021.

М'яч

ред.

Uniforia — офіційний м'яч фінального турніру чемпіонату Європи з футболу 2020, розроблений компанією Adidas. 6 листопада 2019 року м'яч було представлено як офіційний м'яч першості.[33]

Арбітри

ред.

21 квітня 2021 року УЄФА оголосила 19 суддівських бригад на турнір.[34] Сюди входять аргентинський арбітр Фернандо Рапалліні та його помічники, які стали першими південноамериканськими суддями обраними на чемпіонат Європи в рамках програми обміну арбітрами УЄФА з КОНМЕБОЛ. Група іспанських арбітрів була обрана аналогічним чином для Копа Америки 2021 року.[35]

Суддівська бригада
Країна Арбітр Асистенти[36]
  Німеччина Фелікс Брих Марк Бош
Штефан Лупп
  Туреччина Джюнейт Чакир Бахаттін Дуран
Тарік Енгюн
  Іспанія Карлос дель Серро Гранде Хуан Карлос Юсте Хіменес
Роберто Алонсо Фернандес
  Швеція Андреас Екберг Мехмет Кулум
Штефан Халльберг
  Ізраїль Орел Грінфельд Рой Хассан
Ідан Ярконі
  Румунія Овідіу Гацеган Раду Гингуляк
Себастьян Георге
  Росія Сергій Карасьов Ігор Демешко
Максим Гаврилін
  Румунія Іштван Ковач Васіле Марінеску
Овідіу Артене
  Нідерланди Бйорн Кейперс Сандер ван Рокел
Ервін Зейнстра
  Нідерланди Данні Маккелі Гессель Стеегстра
Ян Де Фріс
  Іспанія Антоніо Матео Лаос Пау Себріан Девіс
Роберто Діас Перес дель Паломар
  Англія Майкл Олівер Стюарт Берт
Саймон Беннетт
  Італія Даніеле Орсато Алессандро Галлатіні
Фабіано Преті
  Аргентина Фернандо Рапалліні Хуан Пабло Белатті
Дієго Бонфа
  Німеччина Даніель Зіберт Ян Зайдель
Рафаель Фольтин
  Португалія Артур Соареш Діаш Руй Тавареш
Паулу Суареш
  Англія Ентоні Тейлор Гарі Бесвік
Адам Нанн
  Франція Клеман Тюрпен Ніколя Дано
Сиріл Гренгор
  Словенія Славко Винчич Томаж Кланчник
Андраж Ковачич

Також були обрані відеоасистенти та резервні судді.[34] Стефані Фраппар стала першою жінкою-арбітром чемпіонатів Європи.[35]

Країна Арбітр VAR Асистент арбітра VAR
  Англія Стюарт Аттвелл
Кріс Кавана 		Лі Беттс
  Франція Жером Брізар
Франсуа Летексьє 		Бенджамін Паже
  Німеччина Бастіан Данкерт
Крістіан Дінгерт
Марко Фріц 		Крістіан Гіттельманн
  Італія Марко Ді Белло
Массіміліано Ірраті
Паоло Валері 		Філіппо Мелі
  Нідерланди Кевін Блом
Пол ван Букел
  Польща Павел Гіль
  Португалія Жуан Піньєйру
  Іспанія Алехандро Ернандес Ернандес
Хуан Мартінес Мунуера
Хосе Марія Санчес Мартінес 		Іньїго Прієто Лопес де Серайн
Країна Четвертий суддя Резервний асистент арбітра
  Болгарія Георгі Кабаков Мартін Маргарітов
  Франція Стефані Фраппар Мікаель Бешебру
  Італія Давіде Масса Стефано Алассіо
  Польща Бартош Франковський Марцин Бонек
  Сербія Срджан Йованович Урош Стойкович
   Швейцарія Сандро Шерер Стефан де Альмейда

Груповий етап

ред.

Переможці груп, другі місця та чотири найкращі треті місця виходять в 1/8 фіналу.

Початок матчу вказано за київським часом (UTC+3) (якщо місцевий час відрізняється, то він вказаний у круглих дужках).

Визначення місць команд

ред.

Якщо дві або більше команди в одній групі рівні за очками, то застосовуються наступні критерії:[37]

  1. Більша кількість очок, що були здобуті в матчах лише між цими командами;
  2. Краща різниця голів в матчах лише між цими командами;
  3. Більша кількість забитих голів в матчах лише між цими командами;
  4. Якщо критерії 1-3 застосовані та команди досі рівні за показниками, критерії 1-3 перезастосовуються тільки для матчів між двома командами у випадку, якщо за попередніми критеріями 1-3 можна відсіяти всі інші команди (третю або третю та четверту).[note 1] Якщо ця процедура не призводить до ухвалення рішення, застосовуються критерії від 5 до 10;
  5. Краща різниця голів в усіх матчах групи;
  6. Більша кількість забитих голів в усіх матчах групи;
  7. Більша кількість перемог в усіх матчах групи;
  8. Показник фейр-плей в усіх матчах групи (1 бал за жовту картку, 3 бали за червону картку як наслідок двох жовтих, 3 бали за пряму червону картку, 4 бали за жовту картку, за якою послідувала пряма червона картка);
  9. Якщо в останньому турі групового етапу дві команди з однаковими показниками грають між собою, то їх рейтинг визначається серією пенальті (цей критерій не застосовуються, якщо понад дві команди рівні за очками;
  10. Місце в загальному рейтингу кваліфікаційного раунду.
  1. ↑ Якщо дві або більше команди рівні в очках, застосовуються критерії від 1 до 4. Після застосування цих критеріїв вони можуть визначити позицію деяких із залучених команд, але не всіх. Наприклад, якщо існує тристоронній зв'язок між командами, застосування перших чотирьох критеріїв може лише зламати зв'язок однієї з команд, залишивши при цьому ще дві команди. У цьому випадку процедура відстеження відновлюється від початку до тих команд, які все ще пов'язані.

Група A

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група A)
Поз Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1   Італія (H) 3 3 0 0 7 0 +7 9 Вихід в 1/8 фіналу
2   Уельс 3 1 1 1 3 2 +1 4[a]
3   Швейцарія 3 1 1 1 4 5 −1 4[a]
4   Туреччина 3 0 0 3 1 8 −7 0
Джерело: УЄФА
(H) Господар.
Примітки:
  1. ↑ а б Нічия в матчі між собою (Уельс 1:1 Швейцарія). Застосовано критерій кращої різниці голів в усіх матчах групи.
11 червня 2021
22:00 (21:00 UTC+2)
Туреччина   0 – 3   Італія
Протокол

Група B

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група B)
Поз Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1   Бельгія 3 3 0 0 7 1 +6 9 Вихід в 1/8 фіналу
2   Данія (H) 3 1 0 2 5 4 +1 3[a]
3   Фінляндія 3 1 0 2 1 3 −2 3[a]
4   Росія (H) 3 1 0 2 2 7 −5 3[a]
Джерело: УЄФА
(H) Господар.
Примітки:
  1. ↑ а б в Однакова кількість очок, що були здобуті в матчах лише між цими командами (3 очки). Різниця голів в матчах лише між цими командами: Данія +2, Фінляндія 0, Росія -2

Група C

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група C)
Поз Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1   Нідерланди (H) 3 3 0 0 8 2 +6 9 Вихід в 1/8 фіналу
2   Австрія 3 2 0 1 4 3 +1 6
3   Україна 3 1 0 2 4 5 −1 3
4   Північна Македонія 3 0 0 3 2 8 −6 0
Джерело: УЄФА
(H) Господар.

Група D

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група D)
Поз Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1   Англія (H) 3 2 1 0 2 0 +2 7 Вихід в 1/8 фіналу
2   Хорватія 3 1 1 1 4 3 +1 4[a]
3   Чехія 3 1 1 1 3 2 +1 4[a]
4   Шотландія (H) 3 0 1 2 1 5 −4 1
Джерело: УЄФА
(H) Господар.
Примітки:
  1. ↑ а б Нічия в матчі між собою (Хорватія 1:1 Чехія) та однакова різниця голів в усіх матчах групи (+1). Застосовано критерій більшої кількості забитих голів в усіх матчах групи.

Група E

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група E)
Поз Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1   Швеція 3 2 1 0 4 2 +2 7 Вихід в 1/8 фіналу
2   Іспанія (H) 3 1 2 0 6 1 +5 5
3   Словаччина 3 1 0 2 2 7 −5 3
4   Польща 3 0 1 2 4 6 −2 1
Джерело: УЄФА
(H) Господар.

Група F

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група F)
Поз Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1   Франція 3 1 2 0 4 3 +1 5 Вихід в 1/8 фіналу
2   Німеччина (H) 3 1 1 1 6 5 +1 4[a]
3   Португалія 3 1 1 1 7 6 +1 4[a]
4   Угорщина (H) 3 0 2 1 3 6 −3 2
Джерело: УЄФА
(H) Господар.
Примітки:
  1. ↑ а б Матч між собою: Португалія 2:4 Німеччина.

Рейтинг третіх команд

ред.
Поз Груп Команда
 І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 F   Португалія 3 1 1 1 7 6 +1 4 Вихід в 1/8 фіналу
2 D   Чехія 3 1 1 1 3 2 +1 4
3 A   Швейцарія 3 1 1 1 4 5 −1 4
4 C   Україна 3 1 0 2 4 5 −1 3
5 B   Фінляндія 3 1 0 2 1 3 −2 3
6 E   Словаччина 3 1 0 2 2 7 −5 3
Джерело: УЄФА
Правила розподілу місць у групі: 1) Очки; 2) Різниця голів; 3) Забиті голи; 4) Кількість перемог; 5) Показник фейр-плей; 6) Загальний рейтинг кваліфікаційного раунду.

Плей-оф

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (плей-оф)

На стадії плей-оф, якщо після 90 хвилин рахунок у матчі залишається рівним, команди грають додатковий час (2 тайми по 15 хвилин), під час якого команди можуть зробити шосту заміну.[74] Якщо після закінчення додаткового часу жодна з команд не забила більше м'ячів, переможець визначається у серії післяматчевих пенальті.[75]

Як і в усіх попередніх турнірах, починаючи з Євро-1984, матч за 3 місце не проводиться.


Час вказано в EEST (київський час; UTC+3). Місцевий час, якщо відрізняється, вказано в дужках.

Турнірна сітка

ред.
 
1/8 фіналу1/4 фіналу1/2 фіналуФінал
 
              
 
27 червня 2021 – Севілья
 
 
  Бельгія1
 
2 липня 2021 – Мюнхен
 
  Португалія0
 
  Бельгія1
 
26 червня 2021 – Лондон
 
  Італія2
 
  Італія (дч)2
 
6 липня 2021 – Лондон
 
  Австрія1
 
  Італія (пен.)1 (4)
 
28 червня 2021 – Бухарест
 
  Іспанія1 (2)
 
  Франція3 (4)
 
2 липня 2021 – Санкт-Петербург
 
  Швейцарія (пен.)3 (5)
 
  Швейцарія1 (1)
 
28 червня 2021 – Копенгаген
 
  Іспанія (пен.)1 (3)
 
  Хорватія3
 
11 липня 2021 – Лондон
 
  Іспанія (дч)5
 
  Італія (пен.)1 (3)
 
29 червня 2021 – Глазго
 
  Англія1 (2)
 
  Швеція1
 
3 липня 2021 – Рим
 
  Україна (дч)2
 
  Україна0
 
29 червня 2021 – Лондон
 
  Англія4
 
  Англія2
 
7 липня 2021 – Лондон
 
  Німеччина0
 
  Англія (дч)2
 
27 червня 2021 – Будапешт
 
  Данія1
 
  Нідерланди0
 
3 липня 2021 – Баку
 
  Чехія2
 
  Чехія1
 
26 червня 2021 – Амстердам
 
  Данія2
 
  Уельс0
 
 
  Данія4
 

1/8 фіналу

ред.
26 червня 2021
19:00 (18:00 UTC+2)
Уельс   0 – 4   Данія
Протокол
26 червня 2021
22:00 (20:00 UTC+1)
Італія   2 – 1 (дч)   Австрія
Протокол
27 червня 2021
19:00 (18:00 UTC+2)
Нідерланди   0 – 2   Чехія
Протокол
27 червня 2021
22:00 (21:00 UTC+2)
Бельгія   1 – 0   Португалія
Протокол
28 червня 2021
19:00 (18:00 UTC+2)
Хорватія   3 – 5 (дч)   Іспанія
Протокол
28 червня 2021
22:00
Франція   3 – 3 (дч)   Швейцарія
Протокол
  Пенальті  
4 – 5
29 червня 2021
19:00 (17:00 UTC+1)
Англія   2 – 0   Німеччина
Протокол
29 червня 2021
22:00 (20:00 UTC+1)
Швеція   1 – 2 (дч)   Україна
Протокол

1/4 фіналу

ред.
2 липня 2021
19:00
Швейцарія   1 – 1 (дч)   Іспанія
Протокол
  Пенальті  
1 – 3
2 липня 2021
22:00 (21:00 UTC+2)
Бельгія   1 – 2   Італія
Протокол
3 липня 2021
19:00 (20:00 UTC+4)
Чехія   1 – 2   Данія
Протокол
3 липня 2021
22:00 (21:00 UTC+2)
Україна   0 – 4   Англія
Протокол

1/2 фіналу

ред.
6 липня 2021
22:00 (20:00 UTC+1)
Італія   1 – 1 (дч)   Іспанія
К'єза   60'
Протокол
Мората   80'
  Пенальті  
4–2
7 липня 2021
22:00 (20:00 UTC+1)
Англія   2 – 1 (дч)   Данія
К'єр   39' (аг)
Кейн   104'
Протокол
Дамсгор   30'

Фінал

ред.
Докладніше: Фінал чемпіонату Європи з футболу 2020
11 липня 2021
22:00 (20:00 UTC+1)
Італія   1 – 1 (дч)   Англія
Бонуччі   67'
Протокол
Шоу   2'
  Пенальті  
3–2

Статистика

ред.
Докладніше: Чемпіонат Європи з футболу 2020 (статистика)

Бомбардири

ред.

У 51 матчі було забито 142 голи, у середньому 2.78 голи за гру.[91]

Завдяки своїм голам на цьому турнірі Кріштіану Роналду став найкращим бомбардиром у списку чемпіонатів Європи з 14 голами.[92]

5 голів

4 голи

3 голи

2 голи

1 гол