Збірна Росії з футболу
| Росія | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Асоціація | Російський футбольний союз | ||
| Тренер |  Валерій Карпін
| ||
| Найбільше виступів | Сергій Ігнашевич (127) | ||
| Найкращий бомбардир | Артем Дзюба Олександр Кержаков (по 30) | ||
| Код ФІФА | RUS | ||
| |||
Перший матч Росія 2:0 Мексика  (Москва, Росія; 16 серпня 1992) | |||
Найбільша перемога Росія 9:0 Сан-Марино  (Саранськ, Росія; 8 червня 2019) | |||
Найбільша поразка Португалія 7:1 Росія (Лісабон, Португалія; 13 жовтня 2004) | |||
| Чемпіонат світу | |||
| Виступів | 4 | ||
| Найвище досягнення | чвертьфінал (2018) | ||
| Чемпіонат Європи | |||
| Виступів | 6 (вперше у 1996) | ||
| Найвище досягнення | півфінал (2008) | ||
Національна збірна Росії з футболу — національна збірна команда Російської федерації з футболу. Існує з 1992 року. Керівна організація — Російський футбольний союз.
Найвищим досягненням збірної став вихід до 1/2 фіналу на чемпіонаті Європи 2008, (з 1984 року на чемпіонатах Європи матч за третє місце не проводиться). До цього успіху її привів нідерландський тренер Гус Гіддінк, який очолив команду перед початком циклу. У попередніх розіграшах (починаючи від розпаду СРСР) збірна Росії або взагалі не потрапляла на чемпіонати світу та Європи (не зумівши пройти відбірний турнір, або поступившись у стикових матчах), або покидала чемпіонат на етапі групового турніру.
28 лютого 2022 року, згідно рекомендації Міжнародного олімпійського комітету, ФІФА та УЄФА відсторонили російські збірні та клуби від участі в усіх змаганнях під своєю егідою через повномасштабне російське вторгнення в Україну[1][2]. Апеляція рішення в САС була відхилена[3].
Історія ред.
Вперше російський футбол був представлений на міжнародній арені в 1912 році на V Літніх Олімпійських іграх у Стокгольмі, де виступала збірна Російської імперії. У змаганнях команда провела два матчі, поступившись у першому з них збірній Фінляндії в 1/4 фіналу з рахунком 1:2. У так званому «втішному» турнірі російська збірна програла збірній Німеччини з рахунком 0:16, і ця поразка залишається найбільшою в історії російського футболу на міжнародному рівні.
Після розпаду Російської імперії утворився Радянський Союз, який був представлений на міжнародній арені збірною СРСР. А в 1992 році після розпаду СРСР на чемпіонаті Європи виступала команда СНД, яка керувалась Федерацією футболу СРСР. Після цього чемпіонату остання припинила своє існування, і збірна Росії стала виступати як повноцінний член УЄФА.
Чемпіонати світу ред.
| Чемпіонати світу з футболу | Кваліфікаційні раунди | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Раунд | І | В | Н | П | М+ | М- | І | В | Н | П | М+ | М- | |
 1994
|
Груповий раунд | 3 | 1 | 0 | 2 | 7 | 6 | 8 | 5 | 2 | 1 | 15 | 4 | |
 1998
|
Не кваліфікувалася | 10 | 5 | 3 | 2 | 20 | 7 | |||||||
  2002
|
Груповий раунд | 3 | 1 | 0 | 2 | 4 | 4 | 10 | 7 | 2 | 1 | 18 | 5 | |
 2006
|
Не кваліфікувалася | 12 | 6 | 5 | 1 | 23 | 12 | |||||||
 2010
|
Не кваліфікувалася | 12 | 8 | 1 | 3 | 21 | 8 | |||||||
 2014
|
Груповий раунд | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 3 | 10 | 7 | 1 | 2 | 20 | 5 | |
| 2018
|
Чвертьфінал | 5 | 2 | 2 | 1 | 11 | 7 | кваліфікувалася як господар | ||||||
 2022
|
відсторонена від участі[1][2] | 10 | 7 | 1 | 2 | 19 | 6 | |||||||
| Усього | 14 | 4 | 4 | 6 | 24 | 20 | 72 | 45 | 15 | 12 | 136 | 47 | ||
- — країна-господар фінального турніру
- — команда брала участь у матчах плей-оф за право виходу до фінальної частини
Чемпіонати Європи ред.
| Чемпіонати Європи з футболу | Кваліфікаційні раунди | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Раунд | І | В | Н | П | М+ | М- | І | В | Н | П | М+ | М- | |
 1996
|
Груповий раунд | 3 | 0 | 1 | 2 | 4 | 8 | 10 | 8 | 2 | 0 | 34 | 5 | |
.svg){kind=small}  2000
|
Не кваліфікувалася | 10 | 6 | 1 | 3 | 22 | 12 | |||||||
 2004
|
Груповий раунд | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | 10 | 5 | 3 | 2 | 20 | 12 | |
 .svg){kind=small} 2008
|
1/2 фіналу | 5 | 3 | 0 | 2 | 7 | 8 | 12 | 7 | 3 | 2 | 18 | 7 | |
  2012
|
Груповий раунд | 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 3 | 10 | 7 | 2 | 1 | 17 | 4 | |
| 2016
|
Груповий раунд | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 6 | 10 | 6 | 2 | 2 | 21 | 5 | |
 2020
|
Груповий раунд | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 7 | 10 | 6 | 2 | 2 | 21 | 5 | |
| 2024
|
відсторонена від участі | відсторонена від участі | ||||||||||||
| Усього | 20 | 6 | 3 | 11 | 22 | 36 | 62 | 39 | 13 | 10 | 132 | 45 | ||
- — команда брала участь у матчах плей-офф за право виходу до фінальної частини
Матчі після початку повномасштабного вторгнення в Україну ред.
28 лютого 2022 року ФІФА та УЄФА відсторонили збірну від участі в усіх змаганнях під своєю егідою через повномасштабне російське вторгнення в Україну[1][2]. Після цього команда має можливість грати лише товариські матчі.
Головні тренери ред.
| Період | Тренер | І | В | Н | П | МЗ | МП | О | % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 16.07.1992 | Павло Садирін |
23 | 12 | 6 | 5 | 40 | 24 | 42 | 60,9 |
| 28.07.1994 | Олег Романцев |
25 | 17 | 4 | 4 | 55 | 73,3 | ||
| 11.07.1996 | Борис Ігнатьєв |
20 | 8 | 8 | 4 | 32 | 53,3 | ||
| 24.07.1998 | Анатолій Бишовець |
6 | 0 | 0 | 6 | 5 | 14 | 0 | 0 |
| 28.12.1998 | Олег Романцев |
35 | 19 | 10 | 6 | 67 | 63,8 | ||
| 08.07.2002 | Валерій Газзаєв |
9 | 4 | 2 | 3 | 18 | 14 | 14 | 51,9 |
| 25.08.2003 | Георгій Ярцев |
19 | 8 | 6 | 5 | 30 | 52,6 | ||
| 18.04.2005 | Юрій Сьомин |
7 | 3 | 4 | 0 | 12 | 4 | 13 | 61,9 |
| 01.01.2006 | Олександр Бородюк |
2 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 16,7 |
| 09.07.2006 | Гус Гіддінк |
39 | 22 | 7 | 10 | 73 | 62,4 | ||
| 15.07.2010 | Дік Адвокат |
17 | 9 | 5 | 3 | 32 | 62,7 | ||
| 26.07.2012 |  Фабіо Капелло
| ||||||||
| 07.08.2015 | Леонід Слуцький
| ||||||||
| 11.08.2016 | Станіслав Черчесов
| ||||||||
| 26.06.2021 | Валерій Карпін
|
Форма ред.
Основна форма збірної ред.
       1998—2002
|
   ЧС 2002
|
 2002—2003
|
2004—2005
|
2006—2007
|
2007
|
 Євро 2008
|
     2008
|
    2009
|
     2009—2010
|
 2011
|
     Євро 2012
|
Резервна форма збірної ред.
  1998—2002
|
   ЧС 2002
|
 2002—2003
|
2004—2005
|
 2006—2007
|
  2007
|
 Євро 2008
|
    2008
|
    2009
|
     2009—2010
|
     2011
|
  Євро 2012
|
Екіпірування ред.
| Роки | Виробник форми |
| Adidas
| |
| Reebok
| |
| Nike
| |
| Adidas
| |
| Jögel
|
Матчі з Україною ред.
| № | Дата | Місце | Турнір | Матч | Результат |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 5 вересня 1998 | НСК «Олімпійський», Київ, Україна | КЧЄ-2000 |  Україна — Росія
|
3 — 2 |
| 2 | 9 жовтня 1999 | «Лужники», Москва, Росія | КЧЄ-2000 | Росія — Україна
|
1 — 1 |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в FIFA/UEFA suspend Russian clubs and national teams from all competitions [ФІФА/УЄФА виключили Росію та її клуби з усіх змагань]. ФІФА. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022. (англ.)
- ↑ а б в ФІФА та УЄФА офіційно виключили Росію та її клуби з усіх змагань. Football24.ua. Футбол 24. 28 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Друга поспіль відмова росіянам: CAS не призупинив дискваліфікацію збірної окупантів з міжнародних. Football24.ua. Футбол 24. 18 березня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Матч скасовано через теракт у «Крокус-Сіті Голлі»
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Збірна Росії з футболу |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збірна Росії з футболу |
- Збірна Росії на сайті Transfermarkt (англ.)
- Збірна Росії на сайті Soccerway (англ.)
- Збірна Росії на сайті Globalsportsarchive (англ.)
- Офіційний сайт [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Збірна Росії на сайті ФІФА (архівна версія) (англ.)
- Збірна Росії на сайті УЄФА (архівна версія) (англ.)