Відкрити головне меню

Футбол на Олімпійських іграх

Олімпійський футбольний турнір — футбольний турнір, який є частиною Олімпійських ігор.

Олімпійський футбольний турнір
Олімпійська піктограма футболу
Засновано 1900
Регіон Світ
Конфедерація ФІФА
Кількість команд 16 (фінал)
Поточний чемпіон Бразилія Бразилія
Німеччина Німеччина
Найбільше перемог США США (4 титули)
Soccerball current event.svg 2016

На Олімпіадах 1900 і 1904 проводили тільки демонстраційні турніри, оскільки гра ще не була надто поширена. Офіційно футбол включили до програми літніх Олімпіад в 1908 р. На Олімпіаді 1908 завдяки зусиллям Англійської футбольної асоціації проведено перший повноцінний турнір. Англійці домоглися введення футбольних змагань, але вимога МОКу щодо обов'язкового любительського рівня всіх команд ставила професіоналів і аматорів в різних умовах. На Олімпіаді могли виступати лише аматори.

На початку XX сторіччя професіоналізм існував лише в кількох країнах. Після Другої світової дедалі більше держав узаконили футбольний професіоналізм. Тепер футбол став професією для переважної більшости найсильніших гравців. Проте в соціалістичних країнах влада вважала всіх спортсменів любителями (офіційно вони були тренерами фізкультури чи працівниками державних установ), тому проти західних команд грали найсильніші гравці-профі, переодягнені у форму олімпійської збірної. Країни Східної Європи домінували післявоєнних олімпійських змаганнях. Тому турніри втратили престиж і можливість об'єктивно показати розвиток футболу у тій чи іншій країні. Важливе рішення прийняв конгрес ФІФА у 1978 році — гравцям, які виступали у чемпіонаті світу (у відборі або фінальній частині) заборонили грати за олімпійські збірні.

З початку 90-х рр. МОК і ФІФА нарешті дійшли до компромісу — поділ на любителів і профі остаточно відмінили. З 1992 року в олімпійських футбольних турнірах повинні виступати лише футболісти молодші від 23 років (додатково можна заявляти 3 гравців без вікових обмежень). Змагання стали доброю нагодою для виявлення юних талантів, олімпійські команди часто готують резерв для головної збірної країни.

З 1996 року окремо проводиться і жіночий футбольний турнір, який не має вікових обмежень.

ІсторіяРедагувати

Передумови турніру (1896–1906)Редагувати

 
Срібні призери першого неофіційного олімпійського футбольного турніру 1900 року

Футбол не був присутній в офіційних змаганнях перших сучасних Олімпійських Ігор 1896 року, тому що міжнародний футбол перебував в зародковому стані в той час. Тим не менш, джерела стверджують, що неофіційний футбольний турнір був організований в ході перших Ігор, в якому команда Афін програла команді, що представляла Смірну (Ізмір) — територію Османської імперії. Також історик олімпійського руху Білл Меллон писав: «Імовірно, що відбувся також матч між грецьким і датським клубом».

Футбольні турніри були зіграні на Олімпійських іграх в 1900 і 1904 роках, а також на позачергових Іграх 1906 року, але вони проводились між клубами. Хоча МОК вважає, що 1900 і 1904 турніри були офіційними олімпійськими змаганнями, вони не визнаються ФІФА.

У 1906 році команди з Великої Британії, Німеччини, Австрії, Нідерландів і Франції провели неофіційний турнір. Також були заявлені команди Данії, Смірни (один вірменин, два француза і вісім британців), Афін і Салоніків. Данія виграла фінал проти Афін 9-0.

Початки турніру (1908–1928)Редагувати

 
Олімпійські чемпіони 1912 року — збірна Великої Британії

Лондонська Олімпіада 1908-го року включала в себе перший офіційний міжнародний футбольний турнір. Усі чотири британські збірні були запрошені для участі в турнірі, але лише Англія, яка була єдиним представником раніше створеної ФІФА, делегувала команду. У той же час лише англійська ФА відмовилася платити непрофесійним гравцям за участь в Іграх — інші збірні же сповна компенсували своїм представникам відлучення від основного місця роботи. Центрфорвард «Тоттенхем Хотспур» Вівіан Вудвард і голкіпер «Лестер Сіті» Хорак Бейлі не мали статусу професіоналів, але були досить гарні для того, щоб представляти збірну своєї країни на Олімпіаді, і англійці з їх допомогою потрапили у фінал, де перемогли збірну Данії з рахунком 2:0, добувши перше олімпійське золото.

ФІФА врегулювала питання з участю непрофесійних гравців на наступній Олімпіаді, а число команд, що беруть участь зросла до 11-ти. Англія, як і раніше була занадто сильним опонентом для інших команд. У півфіналі Вудвард навіть спеціально не забив пенальті у ворота збірної Фінляндії — на його думку, рішення судді в тому епізоді було помилковим. Втім, англійці все одно легко розібралися з фінами — 4:0. У фіналі знову зійшлися команди Англії і Данії і представники британії знову перемогли, тепер вже з рахунком 4:2.

 
Срібні призери олімпіади 1920 року — збірна Іспанії

Проте родоначальники футболу були переможені збірною Норвегії з рахунком 3:1 вже в першому ж матчі першої повоєнної Олімпіади в Антверпені. Цього разу число команд зросло до 14-ти, і з'явився перший представник не з Європи — збірна Єгипту. А фінал турніру ознаменувався скандалом — гравці збірної Чехословаччини пішли незадовго до фінального свистка, проявивши свою незгоду з другим зарахованим голом збірної Бельгії.

22 країни виставили свої збірні на Олімпійські Ігри 1924-го року в Парижі, серед яких вперше були збірні «Нового світу» — США і Уругвай. Останні відразу несподівано виграли золоті нагороди. Уругвайці, якими керував Ектор Скароні, здолали збірну Швейцарії в фінальному матчі з рахунком 3:0.

 
Срібні призери олімпіади 1928 року — збірна Аргентини

Через чотири роки в Амстердамі перед на олімпіаду потрапила ще одна латиноамериканська збірна — збірна Аргентини, яка дісталася до фіналу, але в переграванні поступилася уругвайцям з рахунком 1:2.

Конкурування з чемпіонатом світу (1930–1936)Редагувати

Незважаючи на неперервні суперечки через участь аматорів і виплат гравцям за виступ у змаганнях, стало очевидним, що популярність футболу на Олімпіаді вимагає проведення окремого міжнародного турніру серед збірних своїх країн. В результаті цього в 1930 році був проведений перший чемпіонат світу в Уругваї, який був відкритий для всіх гравців — професіоналів та аматорів. В звя'зку з цим на наступній Олімпіаді в Лос-Анджелесі в 1932-му році футбол був виключений зі списку олімпійських видів спорту.

 
Олімпійські чемпіони 1948 року — збірна Швеції

Проте, вже на Іграх 1936 року в нацистському Берліні турнір з футболу був відновлений  — таким чином режим Адольфа Гітлера спробував акумулювати більший прибуток, отриманий від проведення Олімпіади. Не беручи участі в трьох попередніх Олімпіадах, британці цього разу виставили збірну Королівства, яка була представлена ​​тринадцятьма англійцями, п'ятьма шотландцями і двома представниками Уельсу та Північної Ірландії. Сам же турнір включав 16 команд, у тому числі до ігор приєднались і азіатські збірні — Китаю та Японії. Господарі турніру були несподівано переможені в чвертьфіналі норвежцями. У фіналі ж збірна Італії здолала австрійців з рахунком 2:1. На тому ж турнірі взяв участь останній футболіст, який не має статус професіонала і зіграв у офіційному матчі національної збірної Великої Британії — представник «Арсеналу» Бернар Джой допоміг своїй команді вийти до чвертьфіналу, де британці програли збірній Польщі.

Домінування збірних соцтабору (1948–1980)Редагувати

На Олімпіаді 1948 року в Лондоні перемогла збірна Швеції, представлена легендарним тріо: Гуннар Грен — Гуннар Нордаль — Нільс Лідхольм. Шведи у фінальному матчі здолали збірну Югославії з рахунком 3:1. Але головним стало те, що з цього турніру розпочався різкий ривок представників новоствореного після війни соціалістичного блоку, у яких гравці де-факто були футболістами-аматорами, але при цьому числилися на державних посадах, отримуючи гроші за участь в матчах.

Такий же підхід допоміг створити відому «Араньчапат» — збірну Угорщини, яка на Олімпіаді 1952 року впевнено взяла золото, розгромивши збірні Туреччини (7:1), Швеції (6:0) і здолавши з рахунком 2:0 югославів у фінальному матчі.

 
Бронзові призери олімпіади 1964 року — збірна Німеччини

Велика відстань до Мельбурну і політична напруженість в Європі стали причиною того, що на Олімпіаді 1956 року турнір булв представлений лише 11 футбольними командами. У півфінальних матчах боролися відразу три представники комуністичного блоку, а золото виграла збірна СРСР.

Дана тенденція продовжилась і в 1960 році на Олімпіаді в Римі — золото взяли югослави, а наступної олімпіади найсильнішою знову стала збірна Угорщини. Крім того, Олімпіада 1964 року була примітна тим, що після масової деколонізації Африки, в іграх взяли участь 62 команди. Чотири роки по тому в Мексиці представництво збільшилося до 81 збірної, але золото знову дісталося угорцям.

 
Срібні призери олімпіади 1980 року — збірна НДР

На Олімпіаді 1972 року в Мюнхені були заявлені навіть збірні Судану і Бірми, проте перемогли знову представники соціалістичного табору — цього разу поляки, які вийшли в фінал і на наступній Олімпіаді в Монреалі, де були биті іншою соціалістичною країною — збірною НДР.

До Олімпіади 1980 року, яка вперше в історії пройшла в соціалістичній країни, представники Східного Блоку взяли шість комплектів золотих нагород поспіль. Тенденція продовжилась і на Іграх у Москві, де у фіналі Чехословаччина здолала збірну НДР, а господарі турніру здолали югославів. Щоправда, значна частина капіталістичних країн бойкотувала Ігри через вторгнення військ СРСР до Афганістану, тому соціалістичному табору не склало зусиль виграти весь комплект нагород.

Зміни правил (1984–1992)Редагувати

Після московської Олімпіади ФІФА і Міжнародний Олімпійський Комітет вирішили прибрати гегемонію соціалістичних країн і встановили правило, яке почало діяти з Олімпіади 1984 року і дозволяло професійним футболістам брати участь в турнірі, крім гравців збірних європейських і південноамериканських країн, які брали участь в розіграшах чемпіонатів світу. В першому ж турнірі французи несподівано перемогли збірну Бразилії і вперше в історії вибороли олімпійське золото.

Проте вже на наступній Олімпаіді перемогу знову здобула збірна СРСР, а збірна НДР здобула бронзові нагороди, тому ФІФА знову змінило регламент заявки футболістів, згідно з яким у турнірі отримали право брати участь гравці віком до 23-х років, до яких можна було додати до заявки три гравці, які не підпадають під цю категорію.

Переможцем першого турніру нового формату стала господарка змагань збірна Іспанії, яка за участю Пепа Гвардіоли здолала збірну Польщі на Камп Ноу з рахунком 3:2.

Створення жіночого турніру (1996—)Редагувати

 
Призери олімпіади 2012 року — жіноча збірна США

На Олімпіаді 1996 року відбулося відразу дві визначних події: по перше збірна Нігерії стала першою збірною Африки, якій підкорилося золото Олімпіади. «Орли» в півфіналі несподівано перемогли бразильців, а у вирішальному поєдинку здолали збірну Аргентини з Ернаном Креспо у складі. На тій же олімпіаді вперше було проведено жіночій олімпійський турнір, який не мав жодних обмежень для гравців, а перемогу святкували господарки турніру — американки.

Через чотири роки Камерун з Самуелем Ето'О у складі, зберіг золото для африканського континенту — його команда у фінальному протистоянні несподівано здолала іспанців в післяматчевих пенальті. У жінок США продовжило вдалі виступи на турнірі, програвши лише у фіналі збірній Норвегії в додатковий час.

На Олімпіаді 2004 року головною зіркою турніру став Карлос Тевес. Його вісім м'ячів допомогли збірній Аргентини святкувати успіх, перемігши у фіналі ще одну латиноамериканську збірну Парагваю. У жінок золото повернула собі збірна США, яка в додатковий час перемогла бразилійок з рахунком 2-1

Чотири роки по тому збірна Аргентини підтвердила статус олімпійського чемпіона, перемігши у фіналі збірну збірну Нігерії з рахунком 1-0. У жінок також попередній чемпіон, збірна США, підтвердила статус найкращої збірної, знову перемігши у фіналі жіночу збірну Бразилії з рахунком 1-0.

УчасникиРедагувати

ЧоловікиРедагувати

Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
УЄФА
  Австрія 6 2 Y Y 4
  Білорусь 10 1
  Бельгія 3 1 15 Y 4 5
  Болгарія 10 Y 3 Y 2 5
  Чехія 14 1
  Чехословаччина 9 Y 2 Y 1 Виступають окремо, як Словаччина та Чехія 5
  Данія 2 2 10 3 Y 2 Y Y 8 9
  НДР[1] 3 3 1 2 Возз'єднання Німеччини 4
  Естонія Y 1
  Фінляндія 4 Y Y Y 4
  Франція 2 5 4 5 Y Y Y Y Y Y 1 5 12
  Німеччина[2] 7 Y Y Y Y Y Y 3 2 9
  Велика Британія 1 1 1 11 Y Y Y Y Y 5 10
  Греція 13 Y 15 3
  Угорщина 5 13 Y 1 3 1 1 2 16 9
  Ірландія 7 Y 2
  Ізраїль Як представник Азії 2
  Італія 8 5 6 3 1 Y Y Y Y Y Y 12 5 3 5 15
  Латвія 16 1
  Литва Y 1
  Люксембург 12 11 Y Y Y Y 6
  Нідерланди 3 3 3 4 Y Y Y 7 8
  Норвегія 9 7 3 Y Y 5
  Польща Y Y Y Y 1 2 2 7
  Португалія Y 4 14 6 4
  Румунія 14 Y Y 3
  Росія 10 1
  Сербія 12 1
  Сербія і Чорногорія 16 1
  Словаччина 13 1
  СРСР Y 1 3 3 3 1 Виступає окремо 15 збірних 6
  Іспанія 2 Y Y Y Y Y 1 6 2 14 10
  Швеція 4 11 6 3 Y 1 3 Y Y 15 10
  Швейцарія 2 Y 13 3
  Туреччина Y Y Y Y Y Y 6
  Югославія 9 Y Y 2 2 2 1 Y Y 3 Y Виступає окремо 6 збірних 11
Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
КОНМЕБОЛ
  Аргентина 2 Y Y 8 2 1 1 11 8
  Бразилія Y Y Y Y Y Y 2 2 3 7 3 2 1 13
  Чилі - Y Y Y 3 4
  Колумбія Y Y Y Y 6 5
  Парагвай Y 2 2
  Перу Y Y 2
  Уругвай 1 1 9 3
  Венесуела Y 1
Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
КОНКАКАФ
  Канада 1 Y Y 3
  Коста-Рика Y Y 8 3
  Куба Y Y 2
  Сальвадор Y 1
  Гватемала Y Y Y 3
  Гондурас 10 16 7 4 4
  Мексика Y Y Y Y Y Y Y 7 10 1 9 11
  Нідерландські Антильські острови Y 1
  США 2[3] 12 Y Y Y Y Y Y Y Y Y 10 4 9 14
Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
КАФ
  Алжир Y 14 2
  Камерун Y 1 8 3
  Єгипет 8 8 4 Y Y Y Y 4 Y Y 8 11
  Кот-д'Івуар 6 1
  Габон 12 1
  Гана Y Y Y 3 8 9 6
  Гвінея Y 1
  Малі 5 1
  Марокко Y Y Y Y 16 10 11 7
  Нігерія Y Y Y 1 8 2 3 7
  Сенегал 6 - 1
  ПАР 11 13 2
  Судан Y 1
  Туніс Y Y 14 12 4
  Замбія Y Y 2
Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
АФК
  Афганістан Y 1
  Австралія Виступала в зоні Океанії 7 11 1
  Китай Y 13 2
  Китайський Тайбей Y Y Y 3
  Індія Y Y 4 Y 4
  Індонезія Y 1
  Іран Y Y Y 3
  Ірак Y Y Y 4 12 5
  Ізраїль Y Y Виступає в Єврозоні 2
  Японія Y Y Y 3 9 6 13 15 4 10 10
  Кувейт Y Y 12 3
  Малайзія Y 1
  М'янма Y 1
  Північна Корея Y 1
  Катар Y Y 2
  Саудівська Аравія Y 15 2
  Південна Корея Y Y Y Y Y 9 6 10 3 5 10
  Сирія Y 1
  Таїланд Y Y 2
  Об'єднані Арабські Емірати 15 1
Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
ОФК
  Австралія Y Y Y 13 15 7 АФК 6
  Фіджі 16 1
  Нова Зеландія 14 16 2
Збірна 00 04 08 12 20 24 28 36 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96 00 04 08 12 16 Роки
Загалом 3 2 5 11 14 22 17 16 18 25 11 16 14 16 16 13 16 16 16 16 16 16 16 16 16 16

ЖінкиРедагувати

Nation 96 00 04 08 12 16 Роки
  Аргентина 11 1
  Австралія 7 5 7 3
  Бразилія 4 4 2 2 6 4 6
  Камерун 12 1
  Канада 8 3 3 3
  Китай 2 5 9 5 8 5
  Колумбія 11 11 2
  Данія 8 1
  Франція 4 6 2
  Німеччина 5 3 3 3 1 5
  Велика Британія 5 1
  Греція 10 1
  Японія 7 7 4 2 4
  Мексика 8 1
  Нова Зеландія 10 8 9 3
  Нігерія 8 6 11 3
  Північна Корея 9 9 2
  Норвегія 3 1 7 3
  ПАР 10 10 2
  Швеція 6 6 4 6 7 2 6
  США 1 2 1 1 1 5 6
  Зімбабве 12 1
Загалом 8 8 10 12 12 12

Медальний залікРедагувати

ЗагальнийРедагувати

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1   США (USA) 4 2 1 7
2   Угорщина (HUN) 3 1 1 5
3   Велика Британія (GBR) 3 0 0 3
4   Аргентина (ARG) 2 2 0 4
5   СРСР (URS) 2 0 3 5
6   Уругвай (URU) 2 0 0 2
7   Бразилія (BRA) 1 5 2 8
8   Югославія (YUG) 1 3 1 5
9   Польща (POL) 1 2 0 3
  Іспанія (ESP) 1 2 0 3
11   Німеччина (GER) 1 1 3 5
12   Швеція (SWE) 1 1 2 4
13   НДР (GDR) 1 1 1 3
  Нігерія (NGR) 1 1 1 3
15   Чехословаччина (TCH) 1 1 0 2
  Франція (FRA) 1 1 0 2
17   Канада (CAN) 1 0 2 3
  Італія (ITA) 1 0 2 3
  Норвегія (NOR) 1 0 2 3
20   Бельгія (BEL) 1 0 1 2
21   Камерун (CMR) 1 0 0 1
  Мексика (MEX) 1 0 0 1
23   Данія (DEN) 0 3 1 4
24   Болгарія (BUL) 0 1 1 2
  Японія (JPN) 0 1 1 2
26   Швейцарія (SUI) 0 1 0 1
  Австрія (AUT) 0 1 0 1
  Китай (CHN) 0 1 0 1
  Парагвай (PAR) 0 1 0 1
30   Нідерланди (NED) 0 0 3 3
31   Гана (GHA) 0 0 1 1
  Чилі (CHI) 0 0 1 1
  Об'єднана німецька команда (EUA) 0 0 1 1
  ФРН (FRG) 0 0 1 1
  Південна Корея (KOR) 0 0 1 1
Всього 32 32 33 97

ЧоловікиРедагувати

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1   Угорщина (HUN) 3 1 1 5
2   Велика Британія (GBR) 3 0 0 3
3   Аргентина (ARG) 2 2 0 4
4   СРСР (URS) 2 0 3 5
5   Уругвай (URU) 2 0 0 2
6   Бразилія (BRA) 1 3 2 6
7   Югославія (YUG) 1 3 1 5
8   Польща (POL) 1 2 0 3
  Іспанія (ESP) 1 2 0 3
10   НДР (GDR) 1 1 1 3
  Нігерія (NGR) 1 1 1 3
12   Чехословаччина (TCH) 1 1 0 2
  Франція (FRA) 1 1 0 2
14   Швеція (SWE) 1 0 2 3
  Італія (ITA) 1 0 2 3
16   Бельгія (BEL) 1 0 1 2
17   Канада (CAN) 1 0 0 1
  Камерун (CMR) 1 0 0 1
  Мексика (MEX) 1 0 0 1
20   Данія (DEN) 0 3 1 4
21   США (USA) 0 1 1 2
  Болгарія (BUL) 0 1 1 2
23   Швейцарія (SUI) 0 1 0 1
  Австрія (AUT) 0 1 0 1
  Німеччина (GER) 0 1 0 1
  Парагвай (PAR) 0 1 0 1
27   Нідерланди (NED) 0 0 3 3
28   Норвегія (NOR) 0 0 1 1
  Японія (JPN) 0 0 1 1
  Гана (GHA) 0 0 1 1
  Чилі (CHI) 0 0 1 1
  Об'єднана німецька команда (EUA) 0 0 1 1
  ФРН (FRG) 0 0 1 1
  Південна Корея (KOR) 0 0 1 1
Всього 26 26 27 79

ЖінкиРедагувати

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1   США (USA) 4 1 0 5
2   Німеччина (GER) 1 0 3 4
3   Норвегія (NOR) 1 0 1 2
4   Бразилія (BRA) 0 2 0 2
5   Китай (CHN) 0 1 0 1
  Японія (JPN) 0 1 0 1
  Швеція (SWE) 0 1 0 1
8   Канада (CAN) 0 0 2 2
Всього 6 6 6 18

Турніри за рокамиРедагувати

Чоловічий турнірРедагувати

Рік Місце Фінал За 3-тє місце
Переможець Рахунок Фіналіст 3-тє місце Рахунок 4-те місце
1896   Афіни Не проводився
1900
Деталі
  Париж  
«Аптон-парк»
[4]  
USFSA XI
 
Брюссельський
університет
[4] Брали участь лише три клуби
1904
Деталі
  Сент-Луїс  
«Голт»
[4]  
Christian Brothers College
 
St. Rose Parish
[4] Брали участь лише три клуби
1908
Деталі
  Лондон  
Велика Британія
2 — 0  
Данія
 
Нідерланди
2 — 0  
Швеція
1912
Деталі
  Стокгольм  
Велика Британія
4 — 2  
Данія
 
Нідерланди
9 — 0  
Фінляндія
1920
Деталі
  Антверпен  
Бельгія
[5]  
Іспанія
 
Нідерланди
[5]  
Франція
1924
Деталі
  Париж  
Уругвай
3 — 0  
Швейцарія
 
Швеція
1 — 1
о.т.
 
Нідерланди
Перегравання: 3 — 1
1928
Деталі
  Амстердам  
Уругвай
1 — 1
о.т.
 
Аргентина
 
Італія
11 — 3  
Єгипет
Перегравання: 2 — 1
1932   Лос-Анджелес Турнір не проводився
1936
Деталі
  Берлін  
Італія
2 — 1
о.т.
 
Австрія
 
Норвегія
3 — 2  
Польща
1948
Деталі
  Лондон  
Швеція
3 — 1  
Югославія
 
Данія
5 — 3  
Велика Британія
1952
Деталі
  Гельсінкі  
Угорщина
2 — 0  
Югославія
 
Швеція
2 — 0  
ФРН
1956
Деталі
  Мельбурн  
СРСР
1 — 0  
Югославія
 
Болгарія
3 — 0  
Індія
1960
Деталі
  Рим  
Югославія
3 — 1  
Данія
 
Угорщина
2 — 1  
Італія
1964
Деталі
  Токіо  
Угорщина
2 — 1  
Чехословаччина
 
НДР
3 — 1  
ОАЕ
1968
Деталі
  Мехіко  
Угорщина
4 — 1  
Болгарія
 
Японія
2 — 0  
Мексика
1972
Деталі
  Мюнхен  
Польща
2 — 1  
Угорщина
 
СРСР
2 — 2[6]
о.т.
 
НДР
1976
Деталі
  Монреаль  
НДР
3 — 1  
Польща
 
СРСР
2 — 0  
Бразилія
1980
Деталі
  Москва  
Чехословаччина
1 — 0  
НДР
 
СРСР
2 — 0  
Югославія
1984
Деталі
  Лос-Анджелес  
Франція
2 — 0  
Бразилія
 
Югославія
2 — 1  
Італія
1988
Деталі
  Сеул  
СРСР
2 — 1
овертайм
 
Бразилія
 
НДР
3 — 0  
Італія
1992
Деталі
  Барселона  
Іспанія
3 — 2  
Польща
 
Гана
1 — 0  
Австралія
1996
Деталі
  Атланта  
Нігерія
3 — 2  
Аргентина
 
Бразилія
5 — 0  
Португалія
2000
Деталі
  Сідней  
Камерун
2 — 2
золотий гол
 
Іспанія
 
Чилі
2 — 0  
США
5 — 3 (пен.)
2004
Деталі
  Афіни  
Аргентина
1 — 0  
Парагвай
 
Італія
1 — 0  
Ірак
2008
Деталі
  Пекін  
Аргентина
1 — 0  
Нігерія
 
Бразилія
3 — 0  
Бельгія
2012
Деталі
  Лондон  
Мексика
2 — 1  
Бразилія
 
Південна Корея
2 — 0  
Японія
2016
Деталі
  Ріо-де-Жанейро  
Бразилія
1 — 1
овертайм
 
Німеччина
 
Нігерія
3 — 2  
Гондурас
5 — 4 (пен.)
2020
Деталі
 
Токіо

Переможці і призериРедагувати

Збірна Титули 2 місце 3 місце 4 місце Медалі
  Угорщина 3 (1952, 1964, 1968) 1 (1972) 1 (1960) 5
  Велика Британія 3 (1900, 1908, 1912) 1 (1948) 3
  Аргентина 2 (2004, 2008) 2 (1928, 1996) 4
  Росія2 2 (1956, 1988) 3 (1972, 1976, 1980) 5
  Уругвай 2 (1924, 1928) 2
  Бразилія 1 (2016) 3 (1984, 1988, 2012) 2 (1996, 2008) 1 (1976) 6
  Югославія 1 (1960) 3 (1948, 1952, 1956) 1 (1984) 1 (1980) 5
  Польща 1 (1972) 2 (1976, 1992) 1 (1936) 3
  Іспанія 1 (1992) 2 (1920, 2000) 3
  НДР 1 (1976) 1 (1980) 2 (19644, 1972) 4
  Нігерія 1 (1996) 1 (2008) 1 (2016) 3
  Франція 1 (1984) 1 (1900) 1 (1920) 2
  Чехія3 1 (1980) 1 (1964) 2
  Італія 1 (1936) 2 (1928, 2004) 3 (1960, 1984, 1988) 3
  Швеція 1 (1948) 2 (1924, 1952) 1 (1908) 3
  Бельгія 1 (1920) 1 (1900) 1 (2008) 2
  Мексика 1 (2012) 1 (1968) 1
  Камерун 1 (2000) 1
  Канада 1 (1904) 1
  Данія 3 (1908, 1912, 1960) 1 (1948) 4
  Німеччина4 5 1 (2016) 1 (19885) 1 (19525) 3
  США 1 (1904) 1 (1904) 1 (2000) 2
  Болгарія 1 (1968) 1 (1956) 2
  Парагвай 1 (2004) 1
  Австрія 1 (1936) 1
  Швейцарія 1 (1924) 1
  Нідерланди 3 (1908, 1912, 1920) 1 (1924) 3
  Японія 1 (1968) 1 (2012) 1
  Південна Корея 1 (2012) 1
  Чилі 1 (2000) 1
  Гана 1 (1992) 1
  Норвегія 1 (1936) 1
  Єгипет 2 (1928, 1964) 0
  Гондурас 1 (2016) 0
  Ірак 1 (2004) 0
  Португалія 1 (1996) 0
  Австралія 1 (1992) 0
  Індія 1 (1956) 0
  Фінляндія 1 (1912) 0

2 як СРСР.

3 як Чехословаччина.

4 як Об'єднана німецька команда.

5 як ФРН (Західна Німеччина).

Жіночий турнірРедагувати

Рік Місце Фінал Матч за третє місце
Переможець Рахунок Фіналіст Третє місце Рахунок Четверте місце
1996
Деталі
  Атланта  
США
2 — 1  
КНР
 
Норвегія
2 — 0  
Бразилія
2000
Деталі
  Сідней  
Норвегія
3 — 2
золотий м'яч
 
США
 
Німеччина
2 — 0  
Бразилія
2004
Деталі
  Афіни  
США
2 — 1
додатковий тайм
 
Бразилія
 
Німеччина
1 — 0  
Швеція
2008
Деталі
  Пекін  
США
1 — 0
додатковий тайм
 
Бразилія
 
Німеччина
2 — 0  
Японія
2012
Деталі
  Лондон  
США
2 — 1  
Японія
 
Канада
1 — 0  
Франція
2016
Деталі
  Ріо-де-Жанейро  
Німеччина
2 — 1  
Швеція
 
Канада
2 — 1  
Бразилія

Переможці і призериРедагувати

Збірна Титули 2 місце 3 місце 4 місце
  США 4 (1996, 2004, 2008, 2012) 1 (2000)
  Німеччина 1 (2016) 3 (2000, 2004, 2008)
  Норвегія 1 (2000) 1 (1996)
  Бразилія 2 (2004, 2008) 3 (1996, 2000, 2016)
  Японія 1 (2012) 1 (2008)
  Швеція 1 (2016) 1 (2004)
  КНР 1 (1996)
  Канада 2 (2012, 2016)
  Франція 1 (2012)

ПриміткиРедагувати

  1. Східнонімецька команда представляла Об'єднану німецьку команду в 1964 здобула бронзові медалі.
  2. Представляла Об'єднану німецьку команду в 1956, а також ФРН (тобто Західну Німеччину) в 1972, 1984 та 1988.
  3. На турнірі брало участь дві команди з США, які здобули срібні і бронзові нагороди
  4. а б в г Турнір був виставковий і не визнаний ФІФА
  5. а б На 40-й хв. команда Чехословаччини залишила поле через упереджене суддівство. Її дискваліфікували і був проведений додатковий турнір за 2-3 місце місце
  6. В 1972 році матч за 3-тє місце між збірними СРСР і НДР завершився з рахунком 2-2 після додаткового часу, тому обидві збірні отримали бронзові медалі.

ПосиланняРедагувати