Сент-Луїс

Сент-Луїс
Прапор міста Сент-Луїсd	Печатка
Країна	США
Штат	Міссурі
Округ	[[]]
	Сент-Луїс, Медісон, Сент-Клер ?
Mayor of St. Louisd	Тішаура Джонсd
Дата заснування	1764
Площа	171,03 км²
Висота центру	142 м
Водойма	Міссісіпі
Офіційна мова	значення не задано (Міссурі)
Населення	319294 особи (2010)
Густота населення	1866,89 осіб/км²
Міста-побратими	Болонья (30 липня 1987), Богор (травень 2004), Брчко (2008), Донегол, Голвей (1977), Ліон (січень 1976), Нанкін (1979), Сен-Луї (1994), Сан-Луїс, Самара (1992), Сан-Луїс-Потосі, Штутгарт (10 березня 1960), Сува (1974), Щецин (жовтень 1992), Ухань (1994), Йокнеам-Ілітd, Донегол (березень 1994), Джорджтаун (14 серпня 1990), Росаріо (8 листопада 2017)
Часовий пояс	UTC−6, влітку UTC-5
Телефонний код	314
Поштовий індекс	(Almost all of; 63101-63199)
Код FIPS	2965000
GeoNames	4407066
OSM	r1180533 ·R
Офіційний сайт	stlouis-mo.gov
	Сент-Луїс Сент-Луїс (США)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Сент-Луїс.

Сент-Луїс (англ. St. Louis) — місто (англ. city) і порт над річкою Міссісіпі у США у штаті Міссурі. Населення — 319 294 особи (2010^[1]). За оцінками на 2013 рік — 318 416 (з передмістями 2,8 млн.) мешканців.

Місто розташоване на західному березі Міссісіпі навпроти міста Іст-Сент-Луїс у штаті Іллінойс, південніше місця злиття річки Міссурі з Міссісіпі. Межі міста залишаються незмінними з 1876 року.

В адміністративному поділі штату Міссурі Сент-Луїс має статус округу.

ІсторіяРедагувати

Місцевість, де згодом був побудований Сент-Луїс, була центром Міссісіпської культури корінних народів Америки. Ця цивілізація будівельників курганів насипала численні земляні вали і кургани по обидва боки річки Міссісіпі. Із 900 по 1500 рік головним регіональним центром цієї культури був Кахокія-Маунд. Через численні великі кургани в межах Сент-Луїса місто отримало прізвисько «Місто курганів». Ці кургани були переважно зруйновані під час забудови та розширення міста.

Перші європейські дослідники вперше побували тут 1673 року, коли французи Луї Жол'є і Жак Маркетт пройшли через долину річки Міссісіпі. П'ять років по тому Ла Саль оголосив цей регіон володінням Франції і частиною Луїзіани.

Найбільш ранні європейські поселення в цьому районі були засновані на східному березі Міссісіпі в 1690-х — на початку 1700-х років, а на протилежному боці річки — у 1730-х роках. На початку 1764 року, після того, як Франція програла Семирічну війну, П'єр Леклед з Нового Орлеану заснував торговий пост на західному березі Міссісіпі і назвав його на честь канонізованого французького короля Людовика IX (Луї IX). За результами війни французькі землі на схід від Міссісіпі були передані Великої Британії, а землі на захід від Міссісіпі — Іспанії, тому майбутнє місто було засноване на іспанській території. Основним заняттям перших жителів була торгівля хутром.

1800 року Сент-Луїс був повернутий Франції і 1803 року, після купівлі Луїзіани, став частиною Сполучених Штатів. 1804 року експедиція Льюїса і Кларка вирушила з Сент-Луїса в свою велику дослідницьку подорож на північний захід до Тихого океану.

З приходом пароплавів у 1817 році Сент-Луїс почав швидко зростати і став важливим річковим портом. Німецькі та ірландські іммігранти оселилися тут у 19 столітті.

Місто стало опорним пунктом експансії Сполучених Штатів на захід, тут готувалися і екіпірувалися експедиції торговців хутром, а також дослідницькі експедиції в Каліфорнію і Орегон.

1849 року, в результаті епідемії холери, тисячі людей померли, а частина міста була зруйнована пожежею, коли пароплав вибухнув біля берега. Залізниці були прокладені в 1850-х роках, а від 1870-х років вони вже забезпечували більшу частину перевезень. Під час Громадянської війни в США Сент-Луїс перебував на військовому положенні, будучи базою постачання збройних сил Півночі.

Після закінчення Громадянської війни Сент-Луїс був четвертим за чисельністю населення містом США і головним центром Середнього Заходу, але вже 1880 року його обігнало Чикаго^[27].

1904 року в місті проходили Всесвітня виставка та III Олімпійські ігри.

ГеографіяРедагувати

Сент-Луїс розташований за координатами 38°38′09″ пн. ш. 90°14′40″ зх. д. / 38.63583° пн. ш. 90.24444° зх. д. / 38.63583; -90.24444 (38.635699, -90.244582)^[28]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 171,03 км², з яких 160,34 км² — суходіл та 10,68 км² — водойми.

КліматРедагувати

Місто має вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), проте мегаполіс Великий Сент-Луїс лежить у зоні вологого континентального клімату (Dfa за класифікацією Кеппена), що свідчить про вплив на клімат Сент-Луїсу острова тепла у місті. Для міста характерне жарке, вологе літо і холодна зима. Сент-Луїс відчуває вплив як холодного арктичного повітря, так і гарячого вологого тропічного повітря Мексиканської затоки. Середньорічна кількість опадів становить близько 1000 мм^[29], але кількість опадів має значні коливання (від 523 мм у 1953 році до 1555 мм у 2015 році). Найвища зареєстрована температура в Сент-Луїсі склала 46 °C 14 липня 1954 року, а найнижча температура була -30 °C 5 січня 1884 року.

Грози спостерігаються в середньому 48 днів на рік^[30]. У весняний період грози часто супроводжуються сильними вітрами, з градом і торнадо. Розташований у Коридорі торнадо, Сент-Луїс має вражаючу історією руйнівних торнадо. Сильні повені, такі як Велика повінь 1993 року, можуть відбуватися навесні і влітку.

Клімат Сент-Луиса
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	25	29	33	34	37	42	46	43	40	34	30	24	46
Середній максимум, °C	3,1	5,8	12,5	19,3	24,5	29,5	31,8	30,7	26,6	20,2	12,6	5,3	18,5
Середня температура, °C	−1,5	1,0	7,2	13,7	18,9	24,1	26,5	25,3	21,2	14,6	7,8	1,0	13,3
Середній мінімум, °C	−6,2	−3,8	1,9	8,0	13,3	18,7	21,3	19,9	15,8	9,0	3,1	−3,3	8,1
Абсолютний мінімум, °C	−30	−28	−21	−7	−1	6	11	8	0	−6	−17	−27	−30
Норма опадів, мм	45.9	53.8	90.9	88.9	100.8	94.4	97.7	72.3	79.2	68	83.3	76.9	952.7
Вологість повітря, %	73.0	72.0	68.3	63.5	66.5	67.1	68.0	70.0	71.6	68.7	72.2	75.8	69.7
Джерело: World Climate

ДемографіяРедагувати

Історія переписів
Перепис	Населення		Зміна в %
1810	1600		—
1830	4977		—
1840	16 469		7002230900000000000♠230.9%
1850	77 860		7002372800000000000♠372.8%
1860	160 773		7002106500000000000♠106.5%
1870	310 864		7001934000000000000♠93.4%
1880	350 518		7001128000000000000♠12.8%
1890	451 770		7001289000000000000♠28.9%
1900	575 238		7001273000000000000♠27.3%
1910	687 029		7001194000000000000♠19.4%
1920	772 897		7001125000000000000♠12.5%
1930	821 960		7000630000000000000♠6.3%
1940	816 048		3000300000000000000♠−0.7%
1950	856 796		7000500000000000000♠5.0%
1960	750 026		2998875000000000000♠−12.5%
1970	622 236		2998830000000000000♠−17.0%
1980	453 805		2998729000000000000♠−27.1%
1990	396 685		2998874000000000000♠−12.6%
2000	348 189		2998878000000000000♠−12.2%
2010	319 294		2999169999999999999♠−8.3%
Оцінка 2018	302 838	^[31]	2999480000000000000♠−5.2%

Згідно з переписом 2010 року^[1], у місті мешкали 319 294 особи в 142 057 домогосподарствах у складі 67 488 родин. Густота населення становила 1867 осіб/км². Було 176002 помешкання (1029/км²).

Расовий склад населення:

49,2 % — чорних або афроамериканців
43,9 % — білих
2,9 % — азійців
0,3 % — корінних американців
1,3 % — осіб інших рас

До двох чи більше рас належало 2,4 %. Іспаномовні складали 3,5 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,2 % — особи молодші 18 років, 67,8 % — особи у віці 18—64 років, 11,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 33,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 93,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 90,8 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 52 203 долари США (медіана — 35 599), а середній дохід на одну сім'ю — 64 580 доларів (медіана — 46 334). Медіана доходів становила 42 411 долар для чоловіків та 36 279 доларів для жінок.^{[Прим. 1]} За межею бідності перебувало 27,1 % осіб, у тому числі 41,8 % дітей у віці до 18 років та 16,6 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 147 194 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 27,5 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 13,5 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 11,5 %.

СпортРедагувати

У місті базуються спортивні команди: хокейний клуб Сент-Луїс Блюз (домашня арена — Скоттрейд-центр), бейсбольний клуб Сент-Луїс Кардиналз (домашня арена — Буш Стедіум). У 1995—2015 роках у Сент-Луїсі базувалася команда з американського футболу Сент-Луїс Ремз, 2016 року команда повернулася до Лос-Анджелесу, де вона базувалася раніше.

З 1 липня по 23 листопада 1904 року в Сент-Луїсі проходили III Олімпійські ігри, у змаганнях брали участь спортсмени з дванадцяти країн світу^[32]. Починаючи з 2013 року в місті щорічно проходить міжнародний шаховий турнір, який є одним з етапів шахової серії турнірів Grand Chess Tour (з 2015 року)^[33].

ТранспортРедагувати

З липня 1993 року в місті працює легкий метрополітен, дві лінії якого пов'язують Сент-Луїс з його передмістями та міжнародним аеропортом. Сент-Луїс обслуговується двома пасажирськими аеропортами. Міжнародний аеропорт Ламберт-Сент-Луїс, знаходиться за 16 кілометрів на північний захід від центру міста. Це найбільший і найзавантажений аеропорт у штаті. 2016 року, коли аеропорт здійснював більше 255 рейсів щоденно, він обслужив більше 15 мільйонів пасажирів.^[34]. Аеропорт Сент-Луїс-Мід-Америка є другим пасажирським аеропортом, обслуговуючим місто. Розташований за 27 кілометрів на схід від центру міста, аеропорт обслуговує тільки внутрішні рейси.

КультураРедагувати

Художній музей (Сент-Луїс)

УродженціРедагувати

Вільям Беггот (1879—1948) — американський актор, режисер і сценарист
Гелен Фріман (1886—1960) — американська актриса кіно
Томас Еліот (1888—1965) — американський та англійський поет, драматург і літературний критик
Дел Ендрюс (1894—1942) — голівудський сценарист та режисер
Гордон Вайлз (1904—1950) — американський артдиректор і режисе
Петсі Рут Міллер (1904—1995) — американська кіноакторка, яка зробила кар'єру в епоху німого кіно
Марта Ґеллгорн (1908—1998) — американська журналістка, письменниця
Барбара О'Ніл (1910—1980) — американська кіноакторка
Вінсент Прайс (1911—1993) — американський актор
Бетті Грейбл (1916—1973) — американська акторка, танцівниця і співачка
Шеллі Вінтерс (1920—2006) — американська театральна, телевізійна і кіноакторка
Йогі Берра (1925—2015) — американський бейсболіст і менеджер
Томас Іглтон (1929—2007) — американський політик
Фонтелла Басс (1940—2012) — американська співачка в стилях соул, ритм-енд-блюз, поп
Марша Мейсон (* 1942) — американська акторка і телевізійний режисер
Стівен Чу (* 1948) — американський фізик, нобелевський лауреат
Джон Гудмен (* 1952) — американський актор та продюсер
Лінда Блер (* 1959) — американська актриса кіно і телебачення
Енн Вагнер (* 1962) — американський політик і дипломат.

Українці Сент-ЛуїсуРедагувати

У місті проживає близько 3 000 українців (у 1930-их роках було близько 1000). Перші українці, здебільшого з Лемківщини, поселилися в Сент-Луїсі в 1880-их роках.

У місті є дві українські парафії: католицька (з церквою Успіння, заснована в 1907 році) і православна — від 1927.

У місті помер Омелян Лоґуш — член проводу ОУН(б) (псевдо «Іванів»), батько Юрія Лоґуша.

ГалереяРедагувати

Панорама Сент-Луїсу (вересень 2008 року)

Старий корпус Палацу юстиції, який тепер є частиною Національної експозиції Меморіалу Джефферсона
Ратуша
Центральна бібліотека
Університет Вашингтона
Художній музей
Музей міста
Міссурійський ботанічний сад
Колишній залізничний вокзал, перебудований в готель і торговельний центр
Базиліка Святого Людовіка
Вейнрайт-білдинг (1890-1891), арх. Луїс Салліван