Відкрити головне меню

Скоп'є (мак. Скопје [ˈskɔpjɛ], серб. Скопље / Skoplje, алб. Shkupi, тур. Üsküp, лат. Scupi) — столиця та найбільше місто Республіки Північна Македонія, адміністративно-політичний, культурний, освітній центр македонської нації. Розташований на берегах річки Вардар та знаходиться на перетині ключьового північно-південному балканському шляху між Белградом та Афінами.

Скоп'є
Скопје

Герб Прапор
Герб Скоп'є Прапор Скоп'є
Скоп'є
Розташування міста Скоп'є
Основні дані
42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. / 42.000; 21.433Координати: 42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. / 42.000; 21.433
Країна Північна Македонія Північна Македонія
Регіон Велике Скоп'є
Столиця для Північна Македонія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Чучер-Сандево (община) ?
Площа 571.46 км²
Населення 544 086 (2015)[1]
Висота НРМ 240 ± 1 м
Географічна зона Q15135715?
Водойма Вардар
Міста-побратими Бредфорд, Діжон, Рубе, Waremme[d], Нюрнберг (1982), Суец, Стамбул, Любляна, Подгориця, Загреб, Дрезден (1967), Темпі, Наньчан, Маніса, Піттсбург, Сарагоса, Адана, Ташкент, Лечче, Софія, Белград, Сараєво, Крайова, Вроцлав, Ниш, Перник, Бейоглу[d]
Телефонний код (389) 91
Часовий пояс CEST
Номери автомобілів SK
GeoNames 785842
OSM r6966465  ·R
Поштові індекси 1000
Міська влада
Мер міста Коце Траяновскі
Веб-сторінка skopje.gov.mk
Мапа


Скоп'є у Вікісховищі?

Q56705867?

Відповідно до останнього офіційного підрахунку у 2002 році, Скоп'є має населення 506 926 жителів. За офіційними оцінками, на 30 червня 2015 року в місті проживає 544 086 жителів. Національний склад — 71 % македонці. Чинний міський голова — Коце Траяновскі, попередник — Трифун Костовскі.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Скоп'є розташовано у стратегічному районі Балканського півострова, неподалік від головних шляхів із Західної Європи через Белград до Греції, м. Салоніки. Місто розташовано у вузькій долині р. Вардар, яку оточує гірське пасмо Скопска Чорна Гора з півночі та Водно — з півдня. Із заходу на схід Скоп'є простягнулося на 25 км, із півночі на південь — на 10 км. Висота над рівнем моря 240 м.

ОбщиниРедагувати


(Реден
броj)
Община
(Општина)
HASC[1] Адміністративний центр
(Центар на Општината)
Площа
(км²)[2]
Населення
(2002)
Скопський регіон Македонії (Скопски)
3   Аеродром (Аеродром)[3] MK.AD Аеродром (Аеродром) [4] 72 009
6   Бутел (община) (Бутел) MK.BU Бутел (Скоп'є) (Бутел) [5] 36 154
4   Чаїр (община) (Чаир) MK.CI Чаїр (Скоп'є) (Чаир) 53 64 773
1   Центр (община) (Центар) MK.CE Центр (Скоп'є) 9 45 412
2   Гази-Баба (община) (Гази Баба) MK.GB Гази-Баба (Скоп'є) (Гази Баба) 92 72 617
9   Горче-Петров (община) (Ѓорче Петров)[6] MK.GP Горче Петров (Скоп'є) 63 41 634
8   Карпош (община) (Карпош) MK.KX Карпош (Скоп'є) (Карпош) 21 59 666
5   Кисела-Вода (община) (Кисела Вода) MK.VD Кисела Вода (Скоп'є) (Кисела Вода) 43 57 236
10   Сарай (община) (Сарај) MK.AJ Сарай (Скоп'є) (Сарај) 230 35 408
7   Шуто-Оризарі (община) (Шуто Оризари) MK.SO Шуто Орізари (Скоп'є) (Шуто Оризари) 6 22 017

ІсторіяРедагувати

Скоп'є вперше згадано Клавдієм Діоломеєм під античним іменем Скупі. Місто формується у III ст. до н. е., а 164 р. до н. е. потрапляє під владу Риму і стає центром провінції Мезія. 84 або 85 р. н. е. імператор Доміціан заснував тут колонію Флавія Скупі, що стала згодом великим містом з римським правом самоуправління.

 
У 1963 мiсто постраждало вiд руйнiвного землетрусу

З приходом слов'ян у 6 ст. місто захоплено племенем брсяци, яке дало йому модифіковане ім'я — Скоп'є. Під час правління першого болгарського царя Самуїла Скоп'є стає столицею Самуїлова царства (972–992). У подальшому місто потрапляло під владу Візантії, Болгарії, Сербії, а 19 січня 1392 було захоплено османами, які дали йому назву Ускуп. В Османській імперії Скоп'є було центром Косовського вілайету. Тут активно будуються мечеті, численні турецькі лазні, які збереглися до сьогодні.

25-26 жовтня 1689 місто окуповане генералом Сільвіо Піколоміні під час австро-турецької війни. Генерал був змушений підпалити Скоп'є через пошесть чуми. Місто горіло два дні і було незабаром повністю знищене. У XIX ст. Скоп'є знову стає значним містом. 25 жовтня 1912 закінчується 520-літнє османське панування у Скоп'є, але вже наступного року його окуповує Сербія і включає до Сербського королівства. Під час Першої Світової війни Скоп'є звільнено від сербів болгарськими силами (1915), але за три роки (1918) знову включено до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, від 1929 — Югославія.

Під час Другої Світової війни Скоп'є вдруге зайняте Болгарією, яка підтримувала союзні взаємини із Німеччиною. 22 квітня 1941 П'ята болгарська армія зайняла Скоп'є і утримувала місто аж до капітуляції Болгарії 9 вересня 1944. 13 листопада 1944 бійці 42-ї та 50-ї Народної дивізії македонських військ і 16 Македонська бригада перебрали владу над Скоп'є

Після повторного включення до складу Югославії Скоп'є доволі швидко розвивається, стає індустріальним, культурним центром. 26 червня 1963 о 5:17 за місцевим часом Скоп'є зруйнував землетрус (6.1 балів за шкалою Ріхтера), загинули 1070 мешканців міста. Після землетрусу місто відновлюють за планом японського архітектора Кендзо Танге.

Від 1991 — столиця незалежної Північної Македонії. У місті розташовано посольство України.

ПромисловістьРедагувати

Під час югославського періоду Скоп'є розвивається як базовий промисловий центр Соціалістичної Республіки Македонія. Нині у місті працюють текстильні, хімічні (комбінат «OHIS») та фармацевтичні («Alkaloid») підприємства, виробляється тютюнова та кавова продукція. У місті також розташована компанія з виробництва автобусів Sanos.

КультураРедагувати

У Скоп'є шість театрів: Театр дітей та юнацтва, Драматичний театр, Македонський національний театр, Театр македонської опери та балету, Театр «Skopje Summer», Театр національностей.

У Скоп'є також розташована Національна й університетська бібліотека Святого Климента Охридського.

СпортРедагувати

Столиця і найбільше місто Північної Македонії, Скоп'є має багато великих спортивних споруд. У місті три великі басейни і кілька футбольних та баскетбольних стадіонів, які можуть вмістити від 4000 до 5000 глядачів.

Найбільшим стадіоном залишається Національна арена «Філіпп II Македонський». Стадіон був побудований 1947 року (до 2008 року називався Міським стадіоном Скоп'є). Стадіон повністю реконструйований 2009 року відповідно до стандартів ФІФА. Після реконструкції стадіон вміщує 32 580 глядачів.[2] Спортивний центр імені Борис Трайковського є найбільшим спортивним комплексом в країні. Він був відкритий в 2008 році і названий на честь президента Бориса Трайковського, який загинув 2004 року. Він включає в себе зал, де можна проводити змагання з гандболу, баскетболу і волейболу, а також боулінг, фітнес-центр і хокейний майданчик. Його головний зал, в якому регулярно проводяться концерти, вміщує близько 10 000 осіб[3].

ФК Вардар і ФК Работнічкі — дві найпопулярніші футбольні команди, які грають в першій національній лізі. Їх тренування проводяться на національній арені Філіпа II, як і тренування та ігри збірній Північної Македонії з футболу. У місті також базуються кілька невеликих футбольних клубів, таких як: ФК Македонія Гьорче Петров, ФК Горно Лисиче, ФК Локомотива Скоп'є, ФК Металург Скоп'є, ФК Маджарі Солідарність і ФК Скоп'є, які грають в першій, другій або третій національній лізі. Ще одним популярним видом спорту в Македонії є баскетбол, зокрема, команди Работнічкі і МЗТ Скоп'є.

Разом з містом Охрид Скоп'є приймало чемпіонат Європи з гандболу серед жінок 2008 року.[4] 8 серпня 2017 року на Національній арені «Філіпп II Македонський» відбувся матч між двома гігантами європейського футболу Реал Мадрид і Манчестер Юнайтед за Суперкубок УЄФА 2017.

ТранспортРедагувати

АеропортРедагувати

У місті знаходиться міжнародний аеропорт Скоп'є. За 2014 рік аеропорт прийняв 1.2 млн пасажирів.

Пам'яткиРедагувати

КліматРедагувати

Клімат Скоп'є визначається навколишніми горами: літо спекотне й сухе, зима холодна й туманна.

Клімат Скоп'є
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,7 24,2 28,8 32,4 35,2 41,1 42,8 43,7 37,0 33,9 28,2 22,1 43,7
Середній максимум, °C 4,5 8,3 14,0 19,1 24,4 28,8 31,4 31,5 26,5 19,8 11,5 5,5 18,8
Середня температура, °C 0,1 2,6 7,6 12,1 17,3 21,5 23,8 23,8 18,8 13,1 6,5 1,7 12,4
Середній мінімум, °C −3,8 −2,3 1,6 5,4 10,0 13,7 15,8 15,7 11,6 7,2 1,8 −1,8 6,2
Абсолютний мінімум, °C −25,8 −21,8 −10,8 −5,8 −1 3,0 7,0 7,0 −2 −6,4 −12,2 −22,9 −25,8
Норма опадів, мм 30 29 38 40 43 54 38 36 34 49 45 48 483
Кількість сонячних годин 86,9 112,5 161,1 198,4 245,2 276,3 323,0 305,4 247,5 188,2 114,8 79,6 2338,9
Кількість днів з опадами 10 9 10 10 11 10 7 6 6 7 9 11 106
Кількість сніжних днів 5 5 3 0,2 0 0 0 0 0 0,1 2 5 20
Вологість повітря, % 83 75 68 66 66 61 56 56 63 74 82 85 70
Джерело: Pogoda.ru.net,[5] World Meteorological Organization (precipitation days)[6]

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://citypopulation.de/Macedonia.html#Stadt_alpha
  2. Ексклузивно: Надворешниот изглед на "Филип Втори". Kurir.mk. Архів оригіналу за 14 July 2011. Процитовано 15 June 2011. 
  3. Boris Trajkovski Sports Hall. European Handball Federation. 2008. Архів оригіналу за 6 September 2011. Процитовано 13 March 2011. 
  4. Women's Euro 2008. European Handball Federation. 2008. Архів оригіналу за 17 November 2010. Процитовано 13 March 2011. 
  5. Skopje Climate. pogoda.ru.net. Процитовано 11 November 2012. 
  6. World Weather Information Service – Skopje. World Meteorological Organization. Процитовано 11 November 2012.