Всесвітня метеорологічна організація
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) (англ. World Meteorological Organization (WMO)) — спеціалізована міжурядова організація ООН у сфері метеорології, заснована в 1950 році. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Штаб-квартира ВМО знаходиться в Женеві, Швейцарська Конфедерація. 23 березня, в день коли набрала чинність Конвенція про заснування ВМО, відзначається Всесвітній метеорологічний день.
Всесвітня метеорологічна організація World Meteorological Organization | |
---|---|
![]() | |
Прапор ВМО | |
Абревіатура | WMO, ВМО |
Тип | Агенція ООН |
Засновано | 1950 |
Сфера | atmospheric sciencesd і кліматологія |
Країна |
![]() |
Штаб-квартира | Женева, Швейцарія |
Офіційні мови | Англійська, Іспанська, Російська, французька, Китайська, Арабська |
Попередник | International Meteorological Organizationd |
Офіс голови | President of WMOd |
Генеральний секретар | Петтері Таалас[2] |
президент ВМО |
Герхард Адріан (Gerhard Adrian)[1] ![]() |
генеральний секретар |
Петтері Таалас (Petteri Taalas)![]() |
Материнська організація |
ООН |
Вебсайт | public.wmo.int/en |
Нагороди | |
![]() | |
Загальна інформаціяРедагувати
Станом на початок 2023 року, Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) включає в себе 191 країну-члена і територію, серед яких є і Україна[4].
Всесвітній метеорологічний конгрес скликається один раз на чотири роки для визначення політики і пріоритетів для Всесвітньої метеорологічної організації. Він затверджує довгострокові плани і бюджет, обирає президента і віце-президентів ВМО та членів Виконавчої Ради, і призначає Генерального секретаря.
З 1952 року у Всесвітній метеорологічній організації було призначено п'ять Генеральних секретарів[5]:
- Густав Свобода (1 січня 1952 – 31 грудня 1955);
- Девід Артур Дейвіс (1 січня 1956 – 31 грудня 1979);
- Аксель К. Він-Нільсен (1 січня 1980 року – 31 грудня 1983);
- Годвін Олу Патрік Обасі (1 січня 1984 року – 31 грудня 2003 року);
- Мішель Жарро (1 січня 2004 року – 31 грудня 2015 року).
В 2015 році, за результатами виборів на Всесвітньому метеорологічному конгресі, Генеральним секретарем ВМО на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2020 року було обрано професора Петтері Тааласа, який в подальшому був перепризначений на другий чотирирічний термін, з січня 2020 по грудень 2023 року[6].
Постійний представник України при Всесвітній метеорологічній організації призначається відповідним Указом Президента України[7].
В системі ВМО також працює Всесвітня служба погоди, яка була створена в 1963 році і об'єднує служби погоди країн членів ВМО.
Участь України у Всесвітній метеорологічній організаціїРедагувати
- Дата набуття Україною членства: 19.04.1948 р.
- Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Приєднання УРСР до Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації від 22.09.1947.
- Статус членства: Повноправний член
- Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску
- Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
- Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк
- Обсяг фінансових зобов'язань України (на 2017 рік): 68 278,70
- Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України[8].
ДжерелаРедагувати
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ https://public.wmo.int/en/about-us/secretariat/petteri-taalas
- ↑ https://web.archive.org/web/20190722170205/https://public.wmo.int/en/about-us/governance
- ↑ World Meteorological Organization (WMO). About us
- ↑ Former Secretaries-General of WMO
- ↑ Petteri Taalas, Professor Secretary-General
- ↑ Указ Президента України № 147/2012 від 23 лютого 2012 року «Про Постійного представника України при Всесвітній метеорологічній організації»
- ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- Проценко Г. Д. Метеорологія та кліматологія: навч. посіб. / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. — 266 с.: рис., табл.
ЛітератураРедагувати
- Ю. С. Скороход. Всесвітня метеорологічна організація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
ПосиланняРедагувати
- Всесвітня метеорологічна організація [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Офіційний сайт ВМО [Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.]
- До Всесвітнього метеорологічного дня і Всесвітнього дня водних ресурсів [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]