Футболіст року — нагорода найкращому футболістові в Україні, яку з 2018 року присуджує сайт часопису «Український футбол». До цього відповідні опитування проводили газети «Радянський спорт» (з 1965 року — «Спортивна газета»), «Комсомольское знамя», «Молодь України» та «Український футбол», а ще раніше — Федерація футболу України (щоправда, в різні роки вона носила різні назви). В опитуванні беруть участь журналісти, вболівальники і футбольні фахівці, кожен із яких називає свою трійку лауреатів. За перше місце нараховуються три очки, за друге — два, за третє — одне. Номінантами можуть бути футболісти з українським громадянством, які виступають не лише в національному чемпіонаті. Повноцінні опитування почалися з 1968 року. Втім, спочатку редакція «Українського футболу» ухвалила рішення взяти до уваги референдуми «Спортивної газети» 1960—1967 років, де визначалися найкращі спортсмени УРСР, — вичленивши із загальних списків представників футболу, отримали найкращих за відповідний період. Згодом були знайдені реєстри провідних гравців республіканських клубів за 1922—1931 роки, сформовані Українським науково-дослідним інститутом фізкультури та Центральним будинком фізкультури України, а по тому списки за період 1932—1940 та 1944—1959 років, коли за анкетування відповідали організації-попередники Федерації футболу України (у проміжку 1941—1943 опитування не проводилися через Другу світову війну). Конркурс має другу офіційну назву — «Кришталевий м'яч».
Опитування Українського науково-дослідного інституту фізкультуриРедагувати
- 1. І. Привалов («Штурм»)
- 2. М. Кротов («Штурм»)
- 3. О. Злочевський («Шкіртрест»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. І. Натаров («Штурм»)
- 5. І. Єгоров (Спортклуб ім. Леніна К.)
|
- 1. І. Привалов («Штурм»)
- 2. М. Казаков («Штурм»)
- 3. І. Натаров («Штурм»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. В. Прокоф'єв («Містран» О.)
- 5. М. Капустін («Штурм»)
|
- 1. Р. Норов («Штурм»)
- 2. І. Привалов (КФКП)
- 3. О. Шпаковський (КФКП + «Штурм»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Я. Алферов («Штурм»)
- 5. Є. Губарєв (Клуб ім. Балабанова)
|
Опитування Центрального будинку фізкультури УкраїниРедагувати
- 1. І. Привалов («Рабіс»)
- 2. М. Кротов («Рабіс»)
- 3. В. Котов («Шкіртрест»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. А. Бем («Світло шахтаря»)
- 5. О. Штрауб («Канатники»)
|
- 1. І. Привалов («Рабіс» / «Динамо» Х.)
- 2. Я. Алферов («Рабіс» / «Динамо» Х.)
- 3. О. Шпаковський («Рабіс» / «Динамо» Х.)
Інші претенденти
|
---|
- 4. О. Штрауб («Канатники»)
- 5. І. Кладько («Рабіс» / «Динамо» Х.)
|
- 1. І. Привалов («Динамо» Х.)
- 2. О. Штрауб («Канатники»)
- 3. Вол. Фомін («Динамо» Х.)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Малхасов («Містран» О.)
- 5. О. Шпаковський («Динамо» Х.)
|
- 1. О. Бабкін (ХПЗ)
- 2. К. Фомін («Динамо» Х.)
- 3. І. Привалов («Динамо» Х.)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Печений («Містран»)
- 5. І. Кладько («Динамо» Х.)
- 6. Вол. Фомін («Динамо» Х.)
- 7. О. Шпаковський («Динамо» Х.)
- 8. П. Семенов («Динамо» Х.)
- 9. Я. Алферов («Динамо» Х.)
- 10. К. Піонтковський («Шкіртрест» + «Динамо»)
|
- 1. К. Піонтковський («Динамо»)
- 2. О. Шпаковський («Динамо» Х.)
- 3. О. Штрауб («Канатники»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. І. Привалов («Динамо» Х.)
- 5. Вол. Фомін («Динамо» Х.)
- 6. О. Бабкін (ХПЗ)
- 7. Ф. Тютчев («Динамо»)
- 8. А. Ідзковський («Динамо»)
- 9. С. Синиця («Динамо»)
|
- 1. К. Піонтковський («Динамо»)
- 2. Вол. Фомін («Динамо» Х.)
- 3. М. Малхасов («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. О. Штрауб («Канатники»)
- 5. І. Привалов («Динамо» Х.)
- 6. М. Гичкін («Містран»)
- 7. М. Печений («Динамо»)
- 8. І. Кладько («Динамо» Х.)
- 9. М. Фомін («Динамо» Х.)
- 10. М. Денисов («Динамо»)
- 11. В. Садовський («Динамо»)
- 12. О. Шпаковський («Динамо» Х.)
|
- 1. К. Піонтковський («Динамо»)
- 2. І. Привалов («Динамо» Х.)
- 3. О. Бабкін (ХПЗ)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Свиридовський («Динамо»)
- 5. П. Паровишников («Динамо» Х.)
- 6. Ф. Тютчев («Динамо»)
- 7. М. Малхасов («Динамо»)
|
Опитування Всеукраїнської футбольної секціїРедагувати
- 1. О. Бабкін (ХПЗ)
- 2. В. Прокоф'єв («Динамо»)
- 3. К. Фомін («Динамо» Х.)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Зуб («Желдор» Х.)
- 5. О. Шпаковський («Динамо» Х.)
- 6. І. Привалов («Динамо» Х.)
|
- 1. К. Щегоцький («Динамо»)
- 2. М. Фомін («Динамо» Х.)
- 3. Ф. Тютчев («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. І. Привалов («Динамо» Х.)
- 5. К. Фомін («Динамо» Х.)
- 6. П. Лайко («Динамо» Дн.)
|
- 1. А. Ідзковський («Динамо»)
- 2. К. Фомін («Динамо» Х.)
- 3. К. Щегоцький («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. В. Шиловський («Динамо» Дн. + «Динамо»)
- 5. П. Лайко («Динамо» Дн.)
- 6. Д. Кирилов («Динамо» Х.)
|
- 1. В. Шиловський («Динамо»)
- 2. П. Лайко («Динамо» Дн.)
- 3. М. Трусевич («Динамо» О.)
Інші претенденти
|
---|
- 4. К. Фомін («Динамо»)
- 5. К. Щегоцький («Динамо»)
- 6. М. Балакін («Желдор» К.)
|
- 1. К. Щегоцький («Динамо»)
- 2. В. Шиловський («Динамо»)
- 3. М. Махиня («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Трусевич («Динамо»)
- 5. М. Гончаренко («Динамо»)
- 6. В. Гребер («Динамо» Дн. + «Динамо»)
|
Опитування Футбольно-хокейної секції УкраїниРедагувати
- 1. П. Комаров («Динамо»)
- 2. І. Кузьменко («Динамо»)
- 3. А. Ідзковський («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. П. Лайко («Динамо» Дн. + «Динамо»)
- 5. В. Гребер («Динамо»)
- 6. О. Клименко («Динамо»)
|
- 1. М. Гончаренко («Динамо»)
- 2. П. Лайко («Динамо»)
- 3. І. Кузьменко («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Й. Ліфшиць («Динамо»)
- 5. Л. Орєхов («Динамо» О.)
- 6. П. Комаров («Динамо»)
|
- 1. І. Кузьменко («Динамо»)
- 2. В. Шиловський («Динамо»)
- 3. Г. Балаба («Стахановець»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Г. Бикезін («Стахановець»)
- 5. П. Комаров («Динамо»)
- 6. М. Трусевич («Динамо»)
|
- 1. П. Лайко («Динамо»)
- 2. М. Трусевич («Динамо»)
- 3. Г. Бикезін («Стахановець»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Махиня («Динамо»)
- 5. М. Балакін («Динамо»)
- 6. О. Скоцень («Динамо»)
|
- 1. М. Махиня («Динамо»)
- 2. П. Віньковатов («Динамо»)
- 3. А. Ідзковський («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. О. Брагін («Динамо» О.)
- 5. М. Кузнєцов («Стахановець»)
- 6. Ю. Зубач («Динамо» Лв.)
|
- 1. А. Ідзковський («Динамо»)
- 2. В. Рогозянський («Локомотив»)
- 3. С. Васильєв («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. С. Орлов («Локомотив»)
- 5. А. Горохов («Локомотив»)
- 6. Д. Васильєв («Динамо»)
|
- 1. П. Віньковатов («Динамо»)
- 2. А. Зубрицький («Динамо»)
- 3. Б. Гуркін («Локомотив»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. А. Лерман («Динамо»)
- 5. Ф. Дашков («Локомотив»)
- 6. М. Махиня («Динамо»)
|
Опитування Секції футболу УкраїниРедагувати
- 1. П. Віньковатов («Динамо»)
- 2. А. Лерман («Динамо»)
- 3. Г. Пономарьов («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. А. Зубрицький («Динамо»)
- 5. В. Севастьянов («Динамо»)
- 6. П. Дементьєв («Динамо»)
|
- 1. П. Віньковатов («Динамо»)
- 2. О. Принц («Динамо»)
- 3. Ф. Дашков («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Уграїцький («Локомотив»)
- 5. Г. Пономарьов («Динамо»)
- 6. Г. Борзенко («Локомотив»)
|
- 1. Г. Борзенко («Локомотив»)
- 2. Ф. Дашков («Динамо»)
- 3. В. Жилін («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. П. Віньковатов («Динамо»)
- 5. М. Уграїцький («Локомотив»)
- 6. А. Лерман («Динамо»)
|
- 1. Вік. Фомін («Шахтар»)
- 2. П. Віньковатов («Динамо»)
- 3. Д. Товт («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. В. Колесников («Шахтар»)
- 5. М. Уграїцький («Локомотив»)
- 6. Г. Пономарьов («Динамо»)
Жодного нашого футболіста п'ятдесятих преса не хвалила так, як лівого крайнього Віктора Фоміна: на злеті кар'єри часто засмучував кіперів, однак його «коронку» втілювали артистичний прорив флангом і простріл до штрафного.
|
- 1. О. Пономарьов («Шахтар»)
- 2. О. Алпатов («Шахтар»)
- 3. Ф. Дашков («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Г. Борзенко («Локомотив»)
- 5. Вік. Фомін («Шахтар»)
- 6. М. Дегтярьов («Шахтар»)
|
Олександр Пономарьов — форвард-самоук, коренастий та клишоногий, ішов напролом, долаючи опір захисників, і могутньо бив по воротах нині призабутою манерою «з носка»; за союзну «бронзу» Донбас має дякувати насамперед йому.
- 1. В. Голубєв («Динамо»)
- 2. А. Зазроєв («Динамо»)
- 3. М. Михалина («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. П. Тищенко («Динамо»)
- 5. Е. Юст («Динамо»)
- 6. В. Богданович («Динамо»)
|
Пластичний, крижастий, довгорукий, смаглявий, кучерявий, губатий… — ці «атестації» вказують на посланця чорної раси й славного центрбека Віталія Голубєва, любителя ударів «ножицями», рупора «срібної» динамівської команди.
- 1. Г. Борзенко («Локомотив»)
- 2. М. Коман («Динамо»)
- 3. В. Голубєв («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. А. Ларіонов («Динамо»)
- 5. В. Мар'єнко («Шахтар»)
- 6. А. Лерман («Динамо»)
|
Красивий, стрункий, технічний і вигадливий у грі харків'янин Георгій Борзенко першим у нас почав практикувати «сухі листи», а в році, позначеному «холодним літом», забив у чемпіонаті СРСР найбільше з-поміж українців.
- 1. Вік. Фомін («Динамо»)
- 2. М. Коман («Динамо»)
- 3. А. Зазроєв («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. В. Голубєв («Динамо»)
- 5. О. Макаров («Динамо»)
- 6. Т. Попович («Динамо»)
|
Коли до Русі-України завітала союзна Чаша, Віктор Фомін був найкориснішим серед звитяжців — київських «міліціонерів»: виконав якнайбільше ривків по лівій брівці, прикрашаючи їх фінтами, а завершуючи — результативними пасами.
- 1. М. Коман («Динамо»)
- 2. О. Макаров («Динамо»)
- 3. Вік. Фомін («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. М. Думанський («Шахтар»)
- 5. В. Терентьєв («Динамо»)
- 6. О. Алпатов («Шахтар»)
|
«Верховинець» Михайло Коман — нападник пересічних спортивних даних, але хитрий і чутливий до гострих епізодів — найпершим у літописі «Динамо» досяг голевої позначки «200»; передолімпійського року виявився снайпером № 1 команди.
- 1. М. Коман («Динамо»)
- 2. Ю. Войнов («Динамо»)
- 3. В. Терентьєв («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Вік. Фомін («Динамо»)
- 5. В. Каневський («Динамо»)
- 6. О. Макаров («Динамо»)
|
Яскравою рисою лівого інсайда Михайла Комана, наконечника не лише киян, а й збірної УРСР, була виняткова продуктивність дій: несильним ударом ногою чи головою (інколи — кулаком…) забивав вирішальні м'ячі, часто — «з нічого».
- 1. Ю. Войнов («Динамо»)
- 2. М. Коман («Динамо»)
- 3. Вік. Фомін («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Є. Лемешко («Динамо»)
- 5. В. Каневський («Динамо»)
- 6. Г. Грамматикопуло («Динамо»)
|
Тренери, які працювали з Юрієм Войновим, бачили в ньому конструктора гри, виконавця, котрий зв'язує оборону й атаку; його вага надто відчувалася під час травм або дискваліфікацій: тоді у поставі столичних динамівців виникав сумбур.
- 1. Ю. Войнов («Динамо»)
- 2. В. Каневський («Динамо»)
- 3. А. Голодець («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. Вік. Фомін («Динамо»)
- 5. В. Єрохін («Динамо»)
- 6. І. Бобошко («Шахтар»)
|
По завершенні шведського мундіалю Юрій Войнов (єдиний «речник» України на турнірі) увійшов до однієї з неофіційних збірних чемпіонату, а наприкінці грудня московські журналісти нагородили його званням найліпшого футболіста СРСР.
Опитування Федерації футболу УкраїниРедагувати
- 1. Ю. Войнов («Динамо»)
- 2. В. Лобановський («Динамо»)
- 3. В. Турянчик («Спартак» Уж. + «Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. В. Аляб'єв («Шахтар»)
- 5. В. Каневський («Динамо»)
- 6. А. Гаваші («Спартак» Уж. + «Динамо»)
|
Тогорічного літа в Києві зчинилася зміна генерацій: прийшов новий наставник і талановите поповнення з різних кінців республіки, функцію ж «зв'язківця» між «стариками» та молоддю успішно виконав «болгарський росіянин» Юрій Войнов.
Опитування «Спортивної газети»Редагувати
- 1/11. Ю. Войнов («Динамо»)
- 2/14. В. Лобановський («Динамо»)
- 3/17. В. Каневський («Динамо»)
Перше опитування виграв Юрій Войнов — можливо, найкращий півоборонець в історії нашого футболу: технічний, із відмінними фізичними даними, працездатністю й баченням поля гравець став тоді єдиним українцем — володарем Кубка Європи.
- 1/7. О. Макаров («Динамо»)
- 2/8. В. Каневський («Динамо»)
- 3/11. О. Базилевич («Динамо»)
Не надто високого, як для воротаря, зросту Олег Макаров грав зовні просто — без трюків і стрибків за неймовірними траєкторіями, проте саме його врівноваженість була фундаментом дебютного для республіки радянського «золота».
- 1/4. В. Лобановський («Динамо»)
- 2/15. А. Біба («Динамо»)
- 3/17. В. Серебряников («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4/20. В. Турянчик («Динамо»)
- 5/27. М. Головко («Шахтар»)
Руде волосся, сутула худорлява постать, унікальна техніка, коли його рухи здаються дещо незграбними й уповільненими, — таким запам'ятався лівий і центральний нападник Валерій Лобановський, який пост-чемпіонський рік провів корисніше за всіх.
|
- 1/12. В. Лобановський («Динамо»)
- 2/17. В. Каневський («Динамо»)
- 3/19. В. Серебряников («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4/25. О. Базилевич («Динамо»)
- 5/30. М. Головко («Шахтар»)
Нестандартність ігрового мислення, граціозна манера дриблінгу, неординарне виконання штрафних і кутових, а головне — висока культура пасу, як ознака зрілості, спонукали читачів удруге вивести Валерія Лобановського на вершину конкурсу.
|
- 1/3. В. Банников («Динамо»)
- 2/12. В. Каневський («Динамо»)
- 3/21. В. Москаленко («Чорноморець»)
Інші претенденти
|
---|
- 4/26. В. Хмельницький(«Шахтар»)
- 5/29. В. Серебряников («Динамо»)
- 6/30. А. Біба («Динамо»)
Віктор Банников явив нам новий типаж голкіпера, поєднавши ефектність і ефективність дій: «повітряні» дугоподібні стрибки, бажання зіграти «на публіку» підкріплювалися надійністю, а піком оцього «симбіозу» став кубковий для «Динамо» сезон.
|
- 1/7. В. Хмельницький («Динамо»)
- 2/12. В. Банников («Динамо»)
- 3/19. Й. Сабо («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4/26. В. Соснихін («Динамо»)
- 5/28. В. Серебряников («Динамо»)
До появи в Києві лівий крайній Віталій Хмельницький діяв у типовій, для гравця своєї позиції, манері, тобто «в жолобку»; легендарний «Дід» урізноманітнив його гру — верткий форвард почав зміщуватися в центр, миттєво завоювавши симпатії столиці.
|
- 1/5. А. Біба («Динамо»)
- 2/7. А. Бишовець («Динамо»)
- 3/13. Й. Сабо («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4/16. В. Поркуян («Динамо»)
- 5/18. В. Серебряников («Динамо»)
- 6/20. Ф. Медвідь («Динамо»)
Коли, за задумом наставників, лівий інсайд Андрій Біба перетворився на диспетчера, результат перевершив найсміливіші очікування: зміна ролі вивільнила весь наявний у гравцеві потенціал організатора, рівного якому в нас досі не народилося.
|
- 1/6. В. Турянчик («Динамо»)
- 2/17. А. Бишовець («Динамо»)
- 3/19. В. Банников («Динамо»)
Закарпатця Василя Турянчика вважають центральним оборонцем № 1 у літописі вітчизняної гри в шкіряний м'яч: футбольний гросмейстер, непрохідний, по-британськи технічний; став українським першопрохідцем, а того року — класиком амплуа «хвилеріза».
Опитування газети «Комсомольское знамя»Редагувати
- 1. В. Турянчик («Динамо») — 86 очок (22+9+2)
- 1. В. Мунтян («Динамо») — 86 (16+16+6)
- 3. Ю. Дегтярьов («Шахтар») — 19 (0+4+11)
Дебютний повноцінний референдум завершився «подвійною» вікторією: тріумфували Василь Турянчик, який наприкінці кар'єри вражав тактичною підкованістю, і молодий Володимир Мунтян, чи не найобдарованіший український футболіст «усіх часів».
Деві Аркадьєв згадував у книзі «Футбол Лобановського», як «згори» було дано вказівку зробити «подвійну вікторію», мовляв, «…ми збираємося Турянчика на пенсію відправляти, а він у вас найкращий футболіст року ?». Насправді найкращим футболістом за результатами опитування став Василь Турянчик.
- В. Серебряников («Динамо»)
- В. Мунтян («Динамо»)
- Є. Рудаков («Динамо»)
Найстабільніший гравець шістдесятих, видатний плеймейкер із неповторною пластикою Віктор Серебряников пройшов шлях од правого інсайда до лівого півоборонця, а «срібного» для «блакитно-білих» сезону вивів виконання штрафних на космічний рівень.
- В. Мунтян («Динамо») — 590
- Й. Сабо («Зоря») — 551
- Я. Габовда («Карпати») — 507
«Золотого хлопчика» Володимира Мунтяна доля обдарувала по-королівськи, «зекономивши» хіба що на зрості: бездоганна техніка, «котяче» обходження з м'ячем, відмінна координація, удар із обох ніг; як і вся команда, провів рік нерівно й елегантно.
- Є. Рудаков («Динамо») — 6288
- В. Колотов («Динамо») — 4536
- В. Соснихін («Динамо») — 2298
Євген Рудаков, провідний у нашій історії голкіпер, воротарський фах викристалізував до мінімалізму: зовні наче незграбний, усю кар'єру захищав рубіж максимально чітко й класно, переживши того сезону зоряний час жовтневого вечора у Севільї.
- О. Блохін («Динамо») — 21097
- Є. Рудаков («Динамо») — 17820
- В. Колотов («Динамо») — 10200
Спортивний шлях Олега Блохіна — це три нерівні частини: попервах він був таким-собі «бігунком», який часто забивав, на швидкості втікаючи від оборонців, як у своєму дебютному чемпіонаті за основу, коли вперше виграв змагання голеадорів.
- О. Блохін («Динамо») — 8138
- В. Мунтян («Динамо») — 7131
- А. Шепель («Чорноморець») — 4606
Мало хто пам'ятає: цей рік був останнім, коли Олег Блохін виступав як «чистий» крайній форвард — причому робив це чудово, що дало змогу вдруге перемогти у стрілецькому конкурсі; незабаром хлопчина побачить у грі одного голландця, й усе зміниться.
- О. Блохін («Динамо») — 10965
- В. Онищенко («Динамо») — 5842
- В. Веремєєв («Динамо») — 4241
«Тотальний» варіант гри мільйонів приніс у столицю УРСР Метр, а це прямо вплинуло на функції Олега Блохіна: відтепер київська «11-ка» взяв за звичку маневрувати по всьому периметру атаки, й третє звання головного каноніра першості не забарилося.
- О. Блохін («Динамо»)
- В. Онищенко («Динамо»)
- В. Веремєєв («Динамо»)
«Діамантовий» сезон Олега Блохіна — єдиного українського футболіста, котрий відповідає всім параметрам поняття «геній» — увінчався короною найкращого гравця континенту, яка назавше ввела його в елітну когорту «зірок» світового масштабу.
- О. Блохін («Динамо»)
- Л. Буряк («Динамо»)
- В. Данилюк («Карпати»)
Упродовж невдалого на всіх фронтах року висока кремезна постать Олега Блохіна, спортсмена з небаченою швидкістю, стрімким дриблінгом, умінням зіграти на випередження, спалахувала в усій повноті доволі рідко, проте частіше за інших.
- О. Блохін («Динамо»)
- Ю. Дегтярьов («Шахтар»)
- А. Коньков («Динамо»)
П'ятий титул бомбардира № 1 чемпіонату СРСР Олегові Блохіну забезпечили «шахова» манера мислити на кілька ходів уперед, майстерна гра головою, безпомилкова координація, здатність віддати пас на будь-яку відстань і відчуття позиції.
- О. Блохін («Динамо») — 7067
- В. Безсонов («Динамо») — 4137
- Ю. Дегтярьов («Шахтар») — 3173
Із цього сезону проблеми зі спиною набули статусу ключової болячки Олега Блохіна: так, усі «козирі» зосталися при нім, але тепер їхнє розкриття вимагало додаткових зусиль; дивовижно, та саме тоді нападник забив чи не найбільше «слаломних» м'ячів.
- В. Старухін («Шахтар») — 3712
- С. Юрчишин («Карпати») — 3365
- О. Блохін («Динамо») — 1741
Найперший не київський тріумфатор Віталій Старухін на полі рухався мало: його стихією було вичікування шансу, з подальшим ривком і ударом — зазвичай головою; коли «Шахтар» удруге завоював «срібло» радянської ліги, став її найкращим снайпером.
- О. Блохін («Динамо») — 6017
- В. Безсонов («Динамо») — 5274
- Л. Буряк («Динамо») — 4676
Олег Блохін, винятково обдарований і стабільний футболіст, досягши зрілості, бомбардирських і швидкісних якостей не втратив, набувши інших — асистентських і організаторських, часто самотужки «витягуючи» гру обох команд, чиї кольори захищав.
- О. Блохін («Динамо») — 13227
- Л. Буряк («Динамо») — 11056
- A. Дем'яненко («Динамо») — 6897
Аскетизм Олега Блохіна у ставленні до себе дав йому довге життя у спорті, а щодо сезону, то, крім лідерства в Києві, зіграв роль perpetuum mobile радянської збірної, удев'яте здобувши лаври українського Футболіста року, а це — рекорд на всі часи.
- A. Дем'яненко («Динамо») — 7106
- Л. Буряк («Динамо») — 6559
- С. Балтача («Динамо») — 5055
Уже встановилася думка, що Анатолій Дем'яненко — найкращий крайній захисник радянського футболу: завдяки широченному кроку мав обширний фронт дій, а вроджена самовідданість вивела його з когорти винних у невдачі на іспанському мундіалі.
- О. Таран («Дніпро») — 6462 (829+372+181+102+82)
- В. Грачов («Шахтар») — 6122
- A. Дем'яненко («Динамо») — 4873
«Дніпро» мусив виграти чемпіонат СРСР, аби його представник переміг у конкурсі: «піонером» виявився Олег Таран — форвард, якого вирізняли цікаві рішення при завершенні атак і голеве чуття; обезсмертив себе хет-триком у вирішальній грі першості.
- Г. Литовченко («Дніпро») — 5425
- О. Блохін («Динамо») — 4968
- O. Протасов («Дніпро») — 3262
Провідний «хвилеріз» десятиліття (його виокремлювали витривалість і функціональність плюс «фірмовий» удар), Геннадій Литовченко з тих, хто цілком реалізував свій потенціал, зігравши стрижневу роль у здобутті клубом «бронзи» й виступах збірної.
- A. Дем'яненко («Динамо») — 6726
- O. Протасов («Дніпро») — 6229
- О. Блохін («Динамо») — 3278
Повторити успіх Анатолієві Дем'яненку допомогла неабияка, для його амплуа, результативність, яка (у поєднанні з фізичним вишколом, ігровою мудрістю, схильністю до комбінаційного маневрування) зробила з нього уособлення оборонця новітнього штибу.
- О. Заваров («Динамо») — 8625
- I. Бєланов («Динамо») — 8519
- О. Блохін («Динамо») — 5261
Координатор наступу третьої «золотої» плеяди в історії «Динамо» Олександр Заваров був віртуозом, в якого печать індивідуальності лежала на всьому — техніці, обвідці, мисленні, а славного сезону щоматчу брав участь у більшості ігрових ситуацій.
- 1. О. Михайличенко («Динамо») — 2585
- 2. O. Протасов («Дніпро») — 2347
- 3. О. Заваров («Динамо») — 1865
Аристократична комплекція, бачення поля, вміння хльостко «стрельнути» по воротах — усе це про Олексія Михайличенка, найяскравішого гравця СРСР кінця вісімдесятих; того року таки влився в основу киян, ставши незамінним і в національній команді.
- 1. О. Михайличенко («Динамо») — 226748
- 2. О. Заваров («Динамо») — 112076
- 3. Є. Шахов («Дніпро») — 35175
Європейське «срібло» й олімпійське «золото» — не багато футболістів у світі, здатних похвалитися таким річним «уловом», а Олексій Михайличенко, фактурний нападник і центральний півоборонець із рідкісним «силовим» дриблінгом — може.
- В. Безсонов («Динамо») — 79375
- Г. Литовченко («Динамо») — 57679
- М. Кудрицький («Дніпро») — 52435
Вочевидь, талановитішого універсала, ніж Володимир Безсонов, у нас не було й не буде: «бронзового» сезону, після якого його кар'єра фактично завершилася, цей напрочуд працездатний і тактично грамотний футболіст грав на правій брівці як вінгер.
- С. Юран («Динамо») — 9738
- О. Кузнєцов («Динамо») — 8366
- О. Саленко («Динамо») — 4167
Кажуть, що дриблінгом «як у Сергія Юрана» — з характерним утіканням од суперника — не оволодів жоден наш форвард; сам він запам'ятався останнім чемпіонським сезоном киян, коли здолав таку висоту, де втриматися було понад його сили.
- А. Цвейба («Динамо») — 241 (49+43+8)
- С. Юран («Динамо») — 148 (35+16+11)
- О. Саленко («Динамо») — 99 (17+16+16)
Стопер Ахрік Цвейба вважався захисником надійним, холоднокровним і розсудливим: діяв дуже строго, до нападу практично не підключався, внісши у наш футбол, ослаблений масовим від'їздом гравців за кордон, яскравості кавказького майстра.
- В. Леоненко («Динамо») — 307 (83+20+18)
- А. Полунін («Дніпро») — 110 (23+13+15)
- О. Помазун («Металіст») — 56 (5+16+9)
Іще навесні того року Віктор Леоненко не мав нічого спільного з молодою державою, виблискуючи в російській лізі; та раптом він зі скандалом чкурнув до Києва, витратив тут деякий час на «розкачку» і так заграв, що затьмарив усіх у нашій першості.
- В. Леоненко («Динамо») — 376 (108+24+4)
- Т. Гусейнов («Чорноморець») — 87 (8+24+15)
- Д. Михайленко («Дніпро») — 76 (4+24+16)
Міцна статура, техніка за гранню ймовірного, пристойна швидкість, «лазерне» розуміння гри — такі враження від Віктора Леоненка у період злету: мав стати знаменитістю континентального рівня, проте з «Динамо» його, на жаль, не відпустили.
- В. Леоненко («Динамо») — 395 (95+43+24)
- О. Шовковський («Динамо») — 351 (69+58+28)
- І. Петров («Шахтар») — 182 (17+41+49)
Головною передумовою того, що Віктор Леоненко зробив своєрідний «хет-трик» — тричі поспіль коронувавшись в опитуванні — став легендарний вересневий матч у рамках Ліги чемпіонів; загалом же його зірка (все ще яскрава!) почала тьмяніти.
- Ю. Калитвинцев («Динамо») — 667 (192+37+17)
- А. Шевченко («Динамо») — 231 (27+57+36)
- О. Суслов («Чорноморець») — 197 (20+43+51)
Дебютанта сезону Юрія Калитвинцева можна порівняти з двоядерним процесором комп'ютера: органічно вписався в ансамбль київського «Динамо» завдяки унікальним креативним здібностям, чудовій техніці й найкращому за часів Незалежності пасу.
- С. Ребров («Динамо») — 538 (121+65+45)
- О. Суслов («Чорноморець») — 456 (82+82+46)
- Ю. Максимов («Динамо») — 302 (43+55+63)
Опинитися на чолі референдуму Сергій Ребров зумів завдяки вдалому літньо-осінньому періоду, коли в нього прокинувся призабутий дар голеадора, хоча на той момент швидкий, здатний до силової боротьби форвард іще не набув найкращих своїх якостей.
- А. Шевченко («Динамо») — 814 (241+39+13)
- С. Ребров («Динамо») — 414 (41+119+53)
- Ю. Калитвинцев («Динамо») — 290 (12+82+90)
Оклигавши після першої серйозної травми, Андрій Шевченко по-новому заярів фонтаном феноменального обдарування: ще худорлявий і трохи вайлуватий, одначе стрімкий і з набором неповторних фінтів, він перебував лише на старті видатного шляху.
- С. Ребров («Динамо») — 1056 (256+128+32)
- А. Шевченко («Динамо») — 612 (73+135+123)
- О. Лужний («Динамо») — 578 (91+104+97)
Пік кар'єри Сергія Реброва, що розтягнулася на дві декади: верткий, схильний до інтелектуальної манери гри відтягнутий нападник був найкорисніший у складі динамівців зі столиці України, які приблизно тоді ж починали сходження на власну вершину.
- А. Шевченко («Динамо» + «Мілан» Італія) — 1425 (407+86+32)
- С. Ребров («Динамо») — 1005 (118+282+87)
- О. Шовковський («Динамо») — 251 (20+47+97)
Якраз оцього року «зіркове» реноме Андрія Шевченка набуло вселенського розмаху: бездоганно провівши в Києві євровесну, продовжив сходження на Олімп успішним осіннім дебютом у Мілані, змінивши при цьому ігровий номер із 10-го на 7-й.
- А. Шевченко («Мілан» Італія) — 1618 (507+46+5)
- А. Воробей («Шахтар») — 1090 (78+388+80)
- С. Ребров («Динамо» + «Тоттенхем» Англія) — 207 (1+56+92)
Тогочасний наставник «Мілана» збіднив функції Андрія Шевченка, заборонивши тому відтягуватися вглиб поля, брати участь у відборі, зміщуватися на фланги; втім, навіть за наявності справжньої конкуренції, «італієць» упевнено захистив титул.
- А. Шевченко («Мілан» Італія) — 1593 (511+25+10)
- Г. Зубов («Шахтар») — 848 (49+304+93)
- О. Мелащенко («Динамо») — 244 (3+61+113)
Серія «А» зробила з Андрія Шевченка класичного центрфорварда: йому поставили навдивовижу точний удар, навчили ощадливіше використовувати голеві епізоди, і в підсумку — статус одного з провідних гравців світу й ключового — в клубі з Ломбардії.
- А. Тимощук («Шахтар») — 744 (167+96+51)
- А. Шевченко («Мілан» Італія) — 494 (122+41+46)
- А. Гусін («Динамо») — 438 (74+76+64)
Анатолій Тимощук мужнів разом із «Шахтарем», шукаючи свою гру, амплуа й призначення, і ось вона — омріяна вершина у вигляді найпершого донецького «золотого дубля», а опорний півоборонець № 1 самостійної України — серед фундаторів оцього успіху.
- О. Венглинський («Дніпро») — 963 (220+129+45)
- А. Шевченко («Мілан» Італія) — 660 (147+92+35)
- А. Тимощук («Шахтар») — 309 (30+58+103)
Доля достатньо випробовувала Олега Венглинського, але, зрештою, зглянулася, подарувавши шанс реалізувати власний талант, і нехай хтось вважав його однобічним, протистояти рвучкому, жадібному до гола форварду кіперам було непросто.
- А. Шевченко («Мілан» Італія) — 1376 (412+57+26)
- А. Тимощук («Шахтар») — 656 (71+163+117)
- А. Воронін («Кельн» Німеччина + «Байєр» Німеччина) — 463 (27+149+84)
Андрій Шевченко — футбольний поет, схожий на літературного тезку схильністю імпровізувати, а м'яч у нього — слухняний песик, що, крізь ліс «ворожих» ніг, за своїм паном ходить; до мети — призу паризького журналу — йшов, не втрачаючи віри.
- А. Шевченко («Мілан» Італія) — 1067 (300+64+39)
- А. Тимощук («Шахтар») — 720 (94+160+118)
- Р. Ротань («Дніпро» + «Динамо») — 440 (53+93+95)
Спортсмен великого калібру Андрій Шевченко вийшов переможцем голосування вшосте, будучи безперечним лідером і авторитетом клубу — фіналіста євроліги плюс української збірної, яка таки домоглася права дебютувати на світовому чемпіонаті.
- А. Тимощук («Шахтар») — 379 (84+49+29)
- А. Шевченко («Мілан» Італія + «Челсі» Англія) — 239 (55+28+18)
- С. Ребров («Динамо») — 227 (42+31+39)
Сформувавшись як зрілий «хвилеріз», Анатолій Тимощук уособив його традиційний образ: орієнтований передусім на оборону, виконуючи колосальний обсяг роботи у середній лінії (і завжди — з модною зачіскою), провів рік без спалахів, зате рівно.
- А. Тимощук («Зеніт» Росія) — 381 (92+47+11)
- А. Воронін («Байєр» Німеччина + «Ліверпуль» Англія) — 267 (50+45+27)
- О. Гладкий («Харків» + «Шахтар») — 99 (14+13+31)
Стартовий сезон Анатолія Тимощука за кордоном пройшов під девізом — «Знай наших!»: за допомогою нетутешнього професіоналізму й виняткових людських якостей чи не з першого місяця став вожаком нового чемпіона Росії та вітчизняної збірної.
- А. Мілевський («Динамо») — 298 (58+44+36)
- А. Тимощук («Зеніт» Росія) — 286 (76+28+2)
- С. Кравченко («Ворскла») — 116 (12+22+36)
Білорус за походженням Артем Милевський здійснив тоді стрибок на якісно вищий рівень, показавши себе обдарованим нападником, «фішками» якого є «розрізні» передачі, «більярдні» голи, а також спровокована плоскостопістю специфічна манера бігу.
- А. Мілевський («Динамо») — 322 (71+40+29)
- А. Шевченко («Мілан» Італія + «Челсі» Англія + «Динамо») — 292 (68+30+28)
- А. П'ятов («Шахтар») — 140 (26+20+22)
Прекрасно провівши весну й літо, коли він багато забивав, пасував, а падав — мало, на середину осені, під тиском загальнокомандної кризи і капітанської пов'язки, Артем Милевський помітно здав — та все ж переміг, бо був найстабільніший.
- Є. Коноплянка («Дніпро») — 158 (33+23+13)
- Я. Ракицький («Шахтар») — 79 (9+19+14)
- М. Девич («Металіст») — 76 (14+14+6)
На загальному прісному тлі «Дніпра» іскристе обдарування Євгена Коноплянки, який за лічені місяці виріс у головного таланта країни, нагадувало інородне тіло: гутаперчевий хав був мов той космічний Хлопчик-Зірка, народжений у сім'ї простолюдинів.
- А. Воронін («Динамо» Росія) — 145 (29+23+12)
- А. Ярмоленко («Динамо») — 118 (25+15+13)
- А. Тимощук («Байєрн» Німеччина) — 112 (21+17+15)
Інші претенденти
|
---|
- М. Девич («Металіст») — 61 (5+16+14)
- Є. Коноплянка («Дніпро») — 57 (5+12+18)
- О. Гусєв («Динамо») — 45 (6+10+7)
- Р. Безус («Ворскла») — 30 (3+4+13)
- Я. Ракицький («Шахтар») — 19 (5+0+4)
- С. Назаренко («Дніпро» + «Таврія») — 13 (1+3+4)
|
Світловолосий атакер (із задатками диспетчера) московського «Динамо» Андрій Воронін на початку свого другого сезону в білокам'яній, як-то кажуть, довго запрягав, але потім просто-таки помчав — аж до лідерства у клубі й вершини нашого плебісциту.
- Є. Коноплянка («Дніпро») — 267 (49+50+20)
- Р. Ротань («Дніпро») — 171 (32+24+27)
- О. Гусєв («Динамо») — 127 (20+17+33)
- 1. А. Ярмоленко («Динамо») — 283 (64+38+15)
- 1. Є. Коноплянка («Дніпро») — 283 (54+52+17)
- 3. М. Девич («Металіст») — 111 (12+22+31)
- А. Ярмоленко («Динамо») — 244 (54+35+12)
- Є. Коноплянка («Дніпро») — 185 (33+37+12)
- Р. Ротань («Дніпро») — 63 (9+10+16)
- А. Ярмоленко («Динамо») — 208 (42+33+16)
- Є. Коноплянка («Дніпро» + «Севілья» Іспанія) — 156 (22+35+20)
- Є. Селезньов («Дніпро») — 72 (18+0+18)
- Р. Ротань («Дніпро») — 137
- А. П'ятов («Шахтар») — 123
- А. Ярмоленко («Динамо») — 102
Інші претенденти
|
---|
- Є. Коноплянка («Севілья» Іспанія + «Шальке» Німеччина) — 90
- Т. Степаненко («Шахтар») — 82
- А. Кравець («Штуттгарт» Німеччина + «Гранада» Іспанія) — 79
- О. Караваєв («Зоря») — 73
- Я. Ракицький («Шахтар») — 64
- І. Петряк («Зоря») — 61
- В. Циганков («Динамо») — 10
- Є. Хачериді («Динамо») — 3
|
- А. Ярмоленко («Динамо» + «Боруссія» Др. Німеччина — 28 (5+0+1+0+0)
- Т. Степаненко («Шахтар») — 18 (2+2+0+0+0)
- Д. Гармаш («Динамо») — 17 (2+1+1+0+0)
Інші претенденти
|
---|
- А. Лунін («Дніпро» + «Зоря») — 14 (1+1+1+1+0)
- А. П'ятов («Шахтар») — 14 (0+2+2+0+0)
- Є. Хачериді («Динамо») — 11 (0+2+1+0+0)
- С. Сидорчук («Динамо») — 10 (0+1+2+0+0)
- Є. Коноплянка («Шальке» Німеччина) — 7 (0+1+1+0+0)
- В. Буяльський («Динамо») — 7 (0+0+1+2+0)
- Р. Ротань («Дніпро» + «Славія» Чехія) — 6 (0+0+0+3+0)
- Ю. Коломоєць (МТК Угорщина + «Ворскла») — 3 (0+0+0+1+1)
- А. Богданов («Олімпік») — 2 (0+0+0+1+0)
- В. Грицук («Олександрія») — 2 (0+0+0+1+0)
- Я. Ракицький («Шахтар») — 2 (0+0+0+1+0)
- О. Бандура («Сталь» К-е + «Верес») — 1 (0+0+0+0+1)
- Р. Малиновський («Генк» Бельгія) — 1 (0+0+0+0+1)
- М. Матвієнко («Карпати» + «Ворскла») — 1 (0+0+0+0+1)
- М. Морозюк («Динамо») — 1 (0+0+0+0+1)
- С. Кривцов («Шахтар») — 1 (0+0+0+0+1)
- І. Ордець («Шахтар») — 1 (0+0+0+0+1)
- Е. Соболь («Зоря» + «Славія» Чехія) — 1 (0+0+0+0+1)
- Є. Є. Шахов (ПАОК Греція) — 1 (0+0+0+0+1)
- В. Шепелєв («Динамо») — 1 (0+0+0+0+1)
|
- В. Циганков («Динамо») — 46
- Марлос («Шахтар») — 37
- Р. Малиновський («Генк» Бельгія) — 28
Інші претенденти
|
---|
- Є. Коноплянка («Шальке» Німеччина) — 24
- В. Буяльський («Динамо») — 22
- М. Швед («Карпати») — 19
- Т. Степаненко («Шахтар») — 18
- М. Бурда («Динамо») — 17
- Я. Ракицький («Шахтар») — 16
- А. Ярмоленко («Боруссія» Др. Німеччина + «Вест Хем» Англія) — 13
- В. Кулач («Ворскла») — 10
- О. Караваєв («Зоря») — 9
- Є. Банада («Олександрія») — 8
- О. Сваток («Зоря») — 6
- Р. Яремчук («Гент» Бельгія) — 5
- В. Грицук («Олександрія») — 4
- Д. Бойко («Динамо») — 3
- Ю. Паньків («Олександрія») — 3
- А. П'ятов («Шахтар») — 3
- Б. Бутко («Шахтар») — 2
- І. Пердута («Ворскла») — 2
- А. Цуриков («Олександрія») — 2
- В. Вернидуб («Габала» Азербайджан + «Зоря») — 1
- І. Пластун («Лудогорець» Болгарія + «Гент» Бельгія) — 1
- М. Шапаренко («Динамо») — 1
|
- О. Зінченко («Манчестер Сіті» (Ан.) — 28 %
- В. Циганков («Динамо») — 22 %
- Р. Малиновський («Генк» (Бе.) + «Аталанта» (Іт.) — 17 %
Інші претенденти
|
---|
- Марлос («Шахтар») — 14 %
- А. П'ятов («Шахтар») — 9 %
- В. Миколенко («Динамо») — 5 %
- А. Ярмоленко («Вест Хем» (Ан.) — 4 %
- Ж. Мораєс («Шахтар») — 1 %
|
- 1. Д. Фаворов («Десна» + «Зоря»)
- 2. В. Миколенко («Динамо»)
- 3. В. Циганков («Динамо»)
Інші претенденти
|
---|
- 4. В. Кочергін («Зоря»)
- 5. В. Юрченко («Зоря»)
- 6. Р. Малиновський («Аталанта» (Іт.)
- 7. Є. Паст («Десна»)
- 8. Марлос («Шахтар»)
- 9. О. Зінченко («Манчестер Сіті» (Ан.)
- 10. С. Сидорчук («Динамо»)
- 11. М. Шапаренко («Динамо»)
- 12. Б. Михайличенко («Зоря» + «Андерлехт» (Бе.)
- 13. В. Буяльський («Динамо»)
- 14. О. Філіппов («Десна» + «Сінт-Трейден» (Бе.)
- 15. А. Тотовицький («Десна»)
- 16. І. Забарний («Динамо»)
- 17. Є. Чеберко («Зоря» + ЛАСК (Ав.)
- 18. В. Кулач («Ворскла»)
- 19. М. Матвієнко («Шахтар»)
- 20. В. Супряга («Дніпро-1» + «Динамо»)
- 21. А. Гітченко («Десна»)
- 22. Д. Іванісеня («Зоря»)
- 23. В. Огиря («Десна»)
- 24. А. Нурієв («Минай»)
- 25. В. Вернидуб («Зоря»)
- 26. С. Булеца («Дніпро-1»)
- 27. О. Лебеденко («Олімпік»)
- 28. Р. Степанюк («Ворскла»)
- 29. Ж. Мораєс («Шахтар»)
- 30. С. Кривцов («Шахтар»)
- 31. Є. Новак («Вардар» (Пн. Мак.) + «Колос»)
|
Багаторазові переможціРедагувати
Футболіст
|
Кількість перемог
|
Роки
|
---|
Олег Блохін
|
9
|
1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977,1978, 1980, 1981
|
Андрій Шевченко
|
6
|
1997, 1999, 2000, 2001, 2004, 2005
|
Іван Привалов
|
5
|
1922, 1923, 1925, 1926, 1927
|
Юрій Войнов
|
4
|
1957, 1958, 1959, 1960
|
Андрій Ярмоленко
|
4
|
2013, 2014, 2015, 2017
|
Казимир Піонтковський
|
3
|
1929, 1930, 1931
|
Павло Віньковатов
|
3
|
1946, 1947, 1948
|
Віктор Леоненко
|
3
|
1992, 1993, 1994
|
Анатолій Тимощук
|
3
|
2002, 2006, 2007
|
Євген Коноплянка
|
3
|
2010, 2012, 2013
|
- лауреатами опитування були 52 гравці із 12 клубів;
- найстарший лауреат — Антон Ідзковський (38 років у 1945-му);
- наймолодший лауреат — Олег Блохін (20 років у 1972-му);
- за кількістю перемог лідерами є Олег Блохін (9) і київське «Динамо» (68);
- за кількістю перемог поспіль лідером є Олег Блохін (7: із 1972-го по 1978-й) і київське «Динамо» (25: із 1954-го по 1978-й);
- найбільшу відстань між дебютною та останньою перемогами має Антон Ідзковський (11 років: 1934 і 1945);
- за кількістю потраплянь у призову трійку лідером є Олег Блохін (13 = 9 перших місць + 1 друге + 3 третіх), зовсім трохи відстав Андрій Шевченко (12 = 6 + 6 + 0);
- у літописі плебісциту мали місце два випадки, коли переможцями оголошували двох виконавців: 1968-го однакову кількість балів набрали Василь Турянчик і Володимир Мунтян, а 2013-го — Андрій Ярмоленко і Євген Коноплянка;
- якщо проаналізувати історію плебісциту, можна дійти висновку, що до 1993 року включно визначався провідний футболіст, який виступав за українські клуби, чим, зокрема, пояснюється те, що за підсумком сезону-1970 серед лауреатів немає воротаря Віктора Банникова, котрий тоді грав за московське «Торпедо», а в реєстрі 1992-го у топ-десятку ввійшов литовець Вальдемарас Мартінкенас, який захищав кольори київського «Динамо».