Відкрити головне меню

Ві́ктор Юрко́вський (нар. 21 жовтня 1954, с.Насипне, УРСР — пом. 1 жовтня 1995, м.Сімферополь, Україна) — колишній радянський футболіст, воротар. Майстер спорту (1977).

Ф
Віктор Юрковський
Особові дані
Повне ім'я Віктор Іванович Юрковський
Народження 21 жовтня 1954(1954-10-21)
  Насипне, УРСР
Смерть 1 жовтня 1995(1995-10-01) (40 років)
  Сімферополь, Україна
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1974—1976 СРСР «Таврія» 58 (-60)
1977—1979 СРСР «Динамо» (Київ) 60 (-32)
1980—1985 СРСР «Таврія» 203 (-244)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

БіографіяРедагувати

Віктор Юрковський народився у селі Насипному, що підпорядковується Феодосійській міській раді. На високому рівні дебютував у двадцятирічному віці, зайнявши місце у воротах першолігової «Таврії». Молодий голкіпер одразу привернув до себе увагу вболівальників та спеціалістів завдяки гнучкості, спритності та однаково впевнених дій як на лінії воріт, так і на виходах.
Не дивно, що вже у 1977 році Віктор опинився у головному клубі республіки — київському «Динамо». Більше того, він зміг одразу ж зарекомендувати себе так, що Валерій Лобановський надав перевагу Юрковському перед видатним динамівським голкіпером Євгеном Рудаковим. У першому сезоні Віктор пропустив 11 м'ячів у 28 матчах та допоміг киянам завоювати черговий чемпіонський титул. У наступному Юрковський знову був незамінним та наднадійним, проте прикрий гол, через який «Динамо» вилетіло з розіграшу Кубка Чемпіонів 1978/79, надломив голкіпера і він поступово став втрачати позиції, поступившись місцем у основі Юрію Роменському[1].
Після закінчення сезону 1979, який Віктор провів на лаві запасних, він прийняв рішення перейти до сімферопольської «Таврії». Значно посиливши і так міцний кримський колектив, Юрковський посприяв поверненню «Таврії» до еліти радянського футболу, де, однак, сімферопольці затрималися лише на сезон. У цьому клубі неймовірно талановитий голкіпер, що так і не зміг себе реалізувати повністю, і закінчив кар'єру, коли йому виповнився всього лиш 31 рік. Він так і не досяг звання найкращого голкіпера країни, не дочекався виклику до національної збірної, хоча за потенціалом безперечно заслуговував цього, можливо, більше за інших. Якщо не враховувати матчі єврокубків, то представляти СРСР на міжнародній арені Юрковському довелося лише один раз — у 1983 році він у складі збірної спортивного товариства залізничників здобув перемогу на міжнародному турнірі.
Після закінчення спортивної кар'єри працював вчителем фізкультури та директором однієї з середніх шкіл Бахчисарая[2][3]. Певний час займав різні посади у «Таврії».
1 жовтня 1995 року Віктор Іванович трагічно загинув в автокатастрофі. Поховано його на кладовищі у рідному Насипному. Щороку, починаючи з 1996, на полях Автономної Республіки Крим проводиться меморіал пам'яті Юрковського. А 25 жовтня 2007 року на Батьківщині футболіста було відкрито меморіальну дошку у школі № 16, де футболіст навчався з 1962 по 1970 рік[4].

ДосягненняРедагувати

Командні трофеї

  «Динамо» (Київ)

  «Таврія» (Сімферополь)

  • Переможець першої ліги Чемпіонату СРСР (1): 1980
  • Переможець турніру Міжнародного Спортивного Товариства Залізничників (1): 1983
  • Чемпіон другої ліги Чемпіонату СРСР (1): 1985
Індивідуальні досягнення

Цікавий фактРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати