Відкрити головне меню

Степан Федорович Юрчи́шин (* 28 серпня 1957, Керниця, Городоцький район, Львівська область) — радянський футболіст, український футбольний тренер і функціонер. Рекордсмен першої ліги СРСР за кількістю голів в одному сезоні — 42 (1979). За національну збірну СРСР провів 4 гри, забив 1 гол. Майстер спорту СРСР (з 1979).

Ф
Степан Юрчишин
Степан Юрчишин.jpg
Особові дані
Повне ім'я Степан Федорович Юрчишин
Народження 28 серпня 1957(1957-08-28) (61 рік)
  с. Керниця, Львівська область
Зріст 176 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1977 (2 ліга)
1977
1978–1979 (1 ліга)
1980
1981
1981 (1 ліга)
1982–1983 (1 ліга)
1984
1986 (2 ліга)
1987–1988 (2 ліга)
1989–1990 (2 ліга)
СРСР СКА (Львів)
СРСР ЦСКА (Москва)
СРСР «Карпати»
СРСР «Карпати»
СРСР «Динамо» (Київ)
СРСР «Карпати»
СРСР СКА «Карпати»
СРСР «Пахтакор»
СРСР «Торпедо» (Луцьк)
СРСР «Поділля»
СРСР «Карпати»

8 (1)
74 (55)
21 (4)
1 (0)
28 (5)
43 (10)
27 (2)
35 (7)
97 (12)
73 (19)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1979 СРСР СРСР 4 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1992
1992–1993
2007—2008
Україна «Карпати» (Львів)
Україна «Газовик» (Комарно)
Україна ФК «Львів»
6 (група «А»)
7 (2 ліга)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2008.

Зміст

ГравецьРедагувати

Вихованець СКА (Львів). Перший тренер — Володимир Георгійович Вараксін.

Закінчив Львівський інститут фізичної культури.

Перша команда — СКА (Львів), де проходив військову службу. Дебютний задокументований гол за клуб Юрчишин провів у товариській грі між СКА та «Карпатами» па початку 1977 року. Тоді він діяв у півзахисті, а нападником став у 1979 році, коли встановлював бомбардирський рекорд першої ліги.

Зігравши за львівський СКА лише кілька ігор у 2-й лізі в сезоні 1977, Юрчишин отримав повістку з Москви і опинився у вищоліговому ЦСКА (Москва). Ще за місяць до його мобілізації до нападника почали надходити привабливі пропозиції з багатьох вищолігових команд («Зеніт», «Спартак» та ін.). За відмову продовжувати виступи у армійській команді Юрчишина на останній місяць служби відправили у підмосковний гарнізон, де футболіст виконував звичайну чорну роботу.

Після повернення на рідну Львівщину найактивніше кликало Юрчишина «Динамо» (Київ). Біля його квартири можна було бачити міліцейські патрулі, футболіста на прийом викликали до себе партійні керівники області, адже палким уболівальником «Динамо» і протеже клубу був Володимир Щербицький — перший секретар ЦК КПУ. Нападник згодом таки переїхав до Києва — перед початком сезону 1981.

Чемпіонат-1979 у першій лізі став найрезультативнішим у кар'єрі гравця. Степан Юрчишин забив 42 голи у 42 зіграних матчах. Це стало рекордом першої ліги, який так ніхто і не побив. На форварда спеціально давали паси півзахисники, допомагаючи перевершити попередній рекорд (38 голів). У 1979 р. середня лінія «Карпат» була дуже сильною — капітан клубу Лев Броварський, чемпіон світу серед юніорів Андрій Баль, футболіст молодіжної збірної СРСР Юрій Суслопаров. Того сезону «Карпати» вибороли путівку до вищої ліги, а Юрчишина запросили до національної збірної Радянського Союзу — у складі він був єдиним представником першої ліги. У 1980 р. львівський клуб не зумів втриматись у «вишці» — передостаннє, 17 місце.

Початок першості-1981 провів у барвах київського «Динамо», але зіграв лише 1 гру, пошкодив меніск, потім коліно і повернувся до «Карпат». На початку 1982 року клуб розформували, перетворивши на військовий СКА «Карпати». Там нападник провів 1982–1983 рр., згодом виступав за вищоліговий «Пахтакор» (Ташкент), друголігові «Торпедо» (Луцьк) і «Поділля» (Хмельницький).

У 1989 році, відразу ж після відродження «Карпат», повернувся до Львова. У «Карпатах» він став капітаном команди і діяв в обороні та бив пенальті. Закінчував кар'єру у львівських любительських командах «Сокіл-ЛОРТА» і «Львів».

Тренер і функціонерРедагувати

Певний час працював головним тренером львівських «Карпати»: у 1992, 1999 і 2001 роках. Також тренував ФК «Львів» (1994–1998 і 2007–2008; у 2008 році вивів команду до прем'єр-ліги) і «Карпати-2» у першій лізі (2003–2004). У 2000–2005 роках входив до тренерського штабу «Карпат».

З 2009 року — спортивний директор ФК «Карпати» (Львів). 2010 року обраний до Львівської обласної ради за списком Партії регіонів.

РодинаРедагувати

Брат футболіста Володимира Юрчишина.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • «Зелено-біла» легенда
  • Михалюк Ю. А., Яремко І. Я. Футбольний клуб «Карпати». Футбол-90. Довідник-календар. — Львів, 1990
  • Павло Пилипчук. «Карпати» від А до Я. — Львів, 2006.