Відкрити головне меню

Пахтакор (футбольний клуб)

ФК «Пахтако́р» Ташкент (узб. «Paxtakor» futbol klubi) — узбецький футбольний клуб з міста Ташкента. Один з найвідоміших клубів Узбекистану. Найтитулованіший клуб країни. Протягом 36 сезонів (19561991) виступав у різних лігах чемпіонату СРСР, у тому числі й у Вищій лізі СРСР. Єдиний клуб Середньої Азії, що грав у фіналі Кубку СРСР. Від 1992 року є неодмінним учасником Вищої ліги чемпіонату Узбекистану.

«Пахтакор»
logo
Повна назва ФК «Пахтакор» Ташкент
Засновано 1956
Населений пункт Узбекистан Ташкент, Узбекистан
Стадіон «Пахтакор»
Вміщує 35 000
Президент Узбекистан Ботир Рахимов
Головний тренер Грузія Шота Арвеладзе
Ліга Чемпіонат Узбекистану
2019 Чемпіон
Домашня
Виїзна


ІсторіяРедагувати

Радянський періодРедагувати

Свій перший матч «Пахтакор» провів 8 квітня 1956 з командою міста Молотова (зараз місто Перм). Цей день вважається днем заснування клубу.

У 1959 році команда вийшла у Вищу лігу чемпіонату СРСР. Найяскравішим футболістом «Пахтакора» в 1960-і роки був нападник Геннадій Красницький.

У сезоні 1962 року команда зайняла 6-е місце в чемпіонаті СРСР, але розвинути успіх не вдалося, у наступному сезоні клуб залишив найвищий дивізіон. У 1964 році «Пахтакор» під керівництвом Олександра Абрамова домігся повернення у Вищу лігу.

У 1968 році клуб пробився у фінал Кубка СРСР, де поступився московському «Торпедо».

У 1971 році «Пахтакор» знову вилетів у Першу лігу, а в наступному сезоні повернувся у Вищу лігу, вигравши турнір Першої ліги.

Наприкінці 1970-х років у «Пахтакора» підібралася перспективна команда, але в 1979 році трапилася трагедія: на шляху до Мінська на гру проти місцевої команди в небі поблизу Дніпродзержинська літак з гравцями «Пахтакора» зіштовхнувся з іншим літаком. Через цю трагедію в 1979 році і кількох наступних чемпіонатах клуб «Пахтакор» був посилений добровольцями з інших клубів. Крім того, до регламенту чемпіонату СРСР з футболу була внесена стаття, за якою протягом 3 років, незалежно від результатів, «Пахтакор» зберігав місце у Вищій лізі радянського футболу.

Була зібрана нова команда, зокрема до неї прийшов нападник Андрій Якубик, який у сезоні 1982 став найкращим бомбардиром Вищої ліги та допоміг команді зайняти шосте місце. У 1984 році команда вилетіла до Першої ліги і надалі формувалася з гравців дублюючого чи навіть юніорського складу й не претендувала на повернення до найвищого дивізіону, що породило іронічний вираз того часу — «Пахтакор-чемпіон»[джерело?]. Утім, у 1991 році команда таки вийшла до Вищої ліги, але це був останній розіграш чемпіонату СРСР.

«Пахтакор» був єдиним узбецьким клубом в історії Вищої ліги СРСР. Він провів там 22 сезони, маючи 212 перемог, 211 нічиїх та 299 поразок. Його найкращим результатом у лізі було 6-е місце, якого клуб досягав двічі: у 1962 та 1982 роках. А в 1968 році команда, єдина з команд Середньої Азії, виходила у фінал Кубку СРСР. У тому матчі грали:

Микола Любарцев, Сергій Доценко, Володимир Штерн, Віктор Науменко, Ахрол Іноятов, Хамід Рахматуллаєв, Віктор Варюхін, В'ячеслав Бекташев (Туляган Ісаков, 74), Берадор Абдураїмов, Геннадій Красницький, Бохадир Ібрагімов. Тренер — Євген Єлисєєв.

Найбільше матчів у вищій лізі чемпіонату СРСР провели:[1]

М Гравець Ігри
1. Берадор Абдураїмов — 302
2. Геннадій Красницький  — 247
3. Віталій Суюнов — 211
4. Володимир Штерн — 301
5. Туляган Ісаков — 190
6. Віктор Варюхін — 186
Володимир Таджиров[ru] — 186
8. Хамідула Рахматулаєв — 184
9. Геннадій Денисов — 177
Юрій Пшеничников — 177
М Гравець Ігри
11. Бохадир Ібрагімов[ru] — 174
12. Олександр Яновський  — 159
13. Віктор Науменко — 156
14. Ахрол Іноятов[ru] — 154
15. Михайло Ан — 138
16. Максуд Шаріпов — 135
17. Нурітдін Амрієв — 134
18. Андрій Якубик — 131
19. Олександр Корченов — 126
20. Валерій Мухін[ru] — 120

Найрезультативніші гравці клубу по сезонам:

Рік Гравець Голи
1956 Михайло Боркін — 11 (Д-2)
1957 Михайло Боркін — 11 (Д-2)
1958 Геннадій Красницький — 12 (Д-2)
1959 Геннадій Красницький — 12 (Д-2)
1960 Геннадій Красницький — 19
1961 Геннадій Красницький — 20
1962 Берадор Абдураїмов — 8
1963 Геннадій Красницький — 14
1964 Геннадій Красницький — 16 (Д-2)
1965 Геннадій Красницький — 13
1966 Геннадій Красницький — 10
1967 Геннадій Красницький — 10
1968 Берадор Абдураїмов — 22
1969 В'ячеслав Бекташев[ru] — 8
Геннадій Красницький — 8
1970 Володимир Родіонов — 7
1971 Берадор Абдураїмов — 7
1972 Берадор Абдураїмов — 34 (Д-2)
1973 Берадор Абдураїмов — 12
Рік Гравець Голи
1974 Михайло Ан — 11
1975 Михайло Ан — 8
1976 Володимир Федоров — 16 (Д-2)
1977 Михайло Ан — 10 (Д-2)
1978 Констянтин Баканов — 7
Володимир Федоров — 7
1979 Віктор Чуркін — 5
1980 Андрій Якубик — 8
1981 Андрій Якубик — 13
1982 Андрій Якубик — 23
1983 Андрій Якубик — 15
1984 Ігор Шквирін — 9
1985 Айдер Зейтулаєв — 11 (Д-2)
1986 Айдер Зейтулаєв — 13 (Д-2)
1987 Марат Кабаєв — 16 (Д-2)
1988 Олександр Міхель — 12 (Д-2)
1989 Азамат Абдураїмов — 13 (Д-2)
1990 Ігор Шквирін — 37 (Д-2)
1991 Ігор Шквирін — 14

У складі першої збірної СРСР виступали: Володимир Федоров, Юрій Пшеничников, Геннадій Красницький і Михайло Ан[2][3]. За олімпійську команду грали: Васіліс Хадзіпанагіс, Мірджалол Касимов і Мустафа Белялов[ru][4].

З 1992 року «Пахтакор» — неодмінний учасник вищої ліги чемпіонату Узбекистану.

Новітній періодРедагувати

Після розпаду СРСР настав новий період в історії клубу. У 1992 році «Пахтакор» взяв участь у першому розіграші Вищої ліги чемпіонату Узбекистану. Від 1992 року «Пахтакор» став найуспішнішим футбольним клубом у країні з 10-ма перемогами в національному чемпіонаті та 11-ма в Кубку Узбекистану. До 2014 року клуб «Пахтакор» був єдиною командою, яка брала участь у всіх сезонах Ліги чемпіонів АФК, починаючи від заснування турніру в 2002 році. З 2002 року клуб 11 разів виступав у Лізі чемпіонів АФК.

Невдалим був виступ клубу в Лізі чемпіонів АФК сезону 2011 року. 4 травня 2011 року «Пахтакор» поступився «Аль-Насру» та припинив виступи в цьому Азійському турнірі. У цьому матчі, через велику кількість травмованих футболістів, головний тренер «Пахтакору» Равшан Хайдаров змушений був включити до складу команди на цей матч молодих гравців, через що клуб встановив рекорд Ліги чемпіонів АФК як наймолодша команда-учасниця турніру (середній вік гравців команди на день проведення матчу становив 21,8 року). Середній вік футболістів команди на сезон 2011 року був 23,3 роки[5]. У сезоні 2014—2015 років «Пахтакор» виграв свої 10-й та 11-й титули відповідно.

ДосягненняРедагувати

  •   Вища ліга
    •   Чемпіон (12): 1992, 1998, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2012, 2014, 2015, 2019
    •   Віце-чемпіон (5): 1993, 2001, 2008, 2009, 2010
    •   Бронзовий призер (1): 2011
  • Кубок Індійської Футбольної Асоціації (IFA Shield)
    •   Володар (1): 1993

Узбецьке El ClasicoРедагувати

Матчі між «Пахтакором» та «Нефтчі» (Фергана) проводяться з 1992 року. Перший матч між цими двома клубами відбувся 25 травня 1992 року в Ташкенті.

Середньоазійське дербіРедагувати

Суперництво алматинського «Кайрата» і ташкентського «Пахтакора» в чемпіонатах СРСР — середньоазіатське дербі — було основною спортивною подією року, його в обов'язковому порядку відвідувало найвище керівництво республік.

У чемпіонатах і кубках СРСР з футболу команди зустрічалися між собою 50 разів: 18 перемог «Пахтакора», 21 «Кайрата», 11 нічиїх.

СтадіонРедагувати

 
Стадіон Пахтакору «Марказій» в Ташкенті.

Стадіон Пахтакору «Марказій» в Ташкенті було збудовано в 1956 році з місткістю 55 000 уболівальників. У 1996 році відбулася реконструкція стадіону. У 2007 році менеджмент клубу оголосив про чергову реконструкцію стадіону. Роботи по реконструкції були завершені в 2009 році, місткість стадіону зменшилася до 35 000, а місця на стадіоні залишилися виключно сидячі. У січні 2010 року стадіон було обрано найкращою спортивною спорудою Узбекистану 2009 року[6][7].

У масовій культуріРедагувати

Відомі узбецькі виконавці Шахзода, Рустам Гаїпов, групи «Парвоз» (екс), «Квартет», «Боялар» та «Уммон» присвятили свої пісні ФК «Пахтакор»[8][9].

Історія виступів клубу в чемпіонатах та кубкуРедагувати

Сезон Міс. Кубок Найкращий бомбардир (Ліги) АФК
1992 1 ПР Валерій Кечинов – 24 -
1993 2 Переможець Шухрат Максудов – 15 (1) -
1994 8 ПФ ПР
1995 4 ЧФ -
1996 6 Фінал Ділмурад Назаров – 12
Равшан Бозоров – 12
-
1997 5 Переможець - -
1998 1 ПФ Мірджалол Касимов – 22
Ігор Шквирін – 22
-
1999 4 -1 -
2000 7 ЧФ Ігор Шквирін – 20 ПР
2001 2 Переможець Негметулла Кутибаєв – 16 -
2002 1 Переможець Гочгули Гочгулиєв – 14 -
2003 1 Переможець Зайниддін Таджиєв – 13 ПФ
Сезон Міс. Кубок Найкращий бомбардир (Ліги) АФК
2004 1 Переможець Леонід Кошелєв – 12 ПФ
2005 1 Переможець Анвар Солієв – 29 ГФ
2006 1 Переможець Сервер Джепаров – 18 ГФ
2007 1 Переможець Олександр Гейнрих – 16 (2) ГФ
2008 2 Фінал Зайниддін Таджиєв – 17 (1) ГФ
2009 2 Переможець Оділ Ахмедов – 16 (1) ЧФ
2010 2 ЧФ Олександр Гейнрих – 11 1/32 фіналу
2011 3 Переможець Душан Савич – 7 ГФ
2012 1 ПФ Темурходжа Абдухоликов – 13 (0) ГФ
2013 4 ПФ Кахі Махарадзе
Темурходжа Абдухоликов – 6
Ділшод Шарофетдінов
ГФ
2014 1 ПФ Ігор Сергєєв – 11  –
2015 1 ПФ Ігор Сергєєв – 23 гф
  Кубок Узбекистану 1999 року не відбувся

Виступи в змаганнях під егідою АФКРедагувати

2002–03: 4-те місце
2004: 1/2 фіналу
2005: Груповий етап
2006: Груповий етап
2007: Груповий етап
2008: Груповий етап
2009: 1/4 фіналу
2010: 1/16 фіналу
2011: Груповий етап
2012: Груповий етап
2013: Груповий етап
2015: Груповий етап
2000: Перший раунд
1994–95: Попередній раунд
1998–99: 1/4 фіналу
2001–02: Другий раунд

ПерсоналРедагувати

Керівництво клубуРедагувати

Посада Ім'я
Президент Ботир Рахімов
Генеральний директор Рустам Купайсимов
Заступник генерального директора Равшан Салімов
Спортивний директор Григорій Цейтлін
Директор молодіжної академії Ділшод Нуралієв
Керівник прес-служби клубу Нодир Абдукодиров
Керівник міжнародного відділу клубу Фахриддін Ісамукхамедов

Тренерський штабРедагувати

Посада Ім'я
Головний тренер   Нумон Хасанов
Помічник тренера   Григорій Колосовський
Консультант тренера   Віктор Джалілов
Тренер воротарів   Анвар Рашидов
Лікар   Умід Бахрамов
Тренер з фіз. підготовки   Андрій Шипилов
Масажист   Анвар Бісеров
Масажист   Шавкат Єрьомін
Адміністратор   Даврон Саїдов

Відомі футболістиРедагувати

Часів СРСРРедагувати

Наш часРедагувати

  •   Темурходжа Абдухоліков
  •   Афзал Азізов
  •   Андрій Акопянц
  •   Асрор Алікулов
  •   Станіслав Андреєв
  •   Оділ Ахмедов
  •   Бахтияр Ашурматов
  •   Олег Бєляков
  •   Марат Бікмаєв
  •   Павло Бугало
  •   Олександр Гейнрих
  •   Сервер Джепаров
  •   Темур Джураєв
  •   Олег Зотеєв
  •   Іслом Іномов
  •   Жафар Ірісметов
  •   Анзур Ісмаїлов
  •   Тимур Кападзе
  •   Шерзод Карімов
  •   Мірджалол Касимов
  •   Олександр Кожухов
  •   Володимир Козак
  •   Леонід Кошелєв
  •   Єгор Кримець
  •   Ярослав Крушельницький
  •   Ільдар Магдеєв
  •   Шавкат Мулладжанов
  •   Володимир Шишелов
  •   Ігнатій Нестеров
  •   Олексій Ніколаєв
  •   В'ячеслав Пономарьов
  •   Анвар Раджабов
  •   Ігор Сергєєв
  •   Анвар Солієв
  •   Павло Соломин
  •   Ільхом Суюнов
  •   Зайниддін Таджиєв
  •   Камолиддін Таджиєв
  •   Фарход Таджиєв
  •   Нумон Хасанов
  •   Олександр Хвостунов
  •   Олег Шацьких
  •   Ільхом Шаріпов
  •   Микола Ширшов
  •   Володимир Шишелов
  •   Ігор Шквирін
  •   Артур Геворкян
  •   Гочгули Гочгулиєв
  •   Костянтин Сосенко
  •   Улугбек Асанбаєв
  •   Кайрат Утабаєв
  •   Віргініус Балтушникас
  •   Гінтарас Квіткаускас
  •   Владислав Лютий
  •   Сергій Майборода
  •   Іраклій Кліміашвілі
  •   Каха Махарадзе
  •   Боян Міладинович
  •   Мілан Ніколич
  •   Мілорад Януш
  •   Санібал Ораховац
  •   Аднан Ораховац
  •   Дарко Маркович
  •   Душан Савич
  •   Жора Оганесян
  •   Сібамура Наоя
  •   Уче Іхеруоме

Відомі тренериРедагувати

  •   Валентин Бехтнєв (1956)
  •   Юрій Ходотов (1957)
  •   Лев Ольшанський (1957—1959)
  •   Олександр Келлер (1960—1963)
  •   Олександр Абрамов (1964)
  •   Михайло Якушин (1965—1966)
  •   Борис Аркадьєв (1967)
  •   Євгеній Єлисеєв (1968)
  •   Михайло Якушин (1969—1970)
  •   Олександр Келлер (1971)
  •   Геннадій Красницький (1971)
  •   В'ячеслав Соловйов (1972—1975)
  •   Гаврило Качалін (1975)
  •   Анатолій Башашкин (1976)
  •   Геннадій Красницький (1976)
  •   Олександр Кочетков (1977—1979)
  •   Олег Базилевич (1979)
  •   Сергій Мосягін (1980)
  •   Іштван Секеч (1981—1985)
  •   Віктор Тихонов (1985—1986)
  •   Берадор Абдураїмов (1987—1988)
  •   Віктор Носов (1989)
  •   Федір Новіков (1990—1991)
  •   Ахрол Іноятов (1991)
  •   Олександр Тарханов (1992)
  •   Ахрол Іноятов (1992)
  •   Баходир Ібрагімов (1993)
  •   Рустам Акрамов (1994, 1-ше коло)
  •   Ахрол Іноятов (1994, 2-ге коло)
  •   Віталій Суюнов (1994, після 4 туру)
  •   Ханс Верел (1995—1996, червень)
  •   Олександр Іванков (1996, червень — 1997)
  •   Убіражара Вейга да Сільва (1998)[10]
  •   Ахмад Убайдуллаєв (1999)
  •   Олександр Іванков (2000)[11]
  •   Сергій Бутенко (2001—2002)
  •   Віктор Джалілов (2002)
  •   Тачмурад Агамурадов (2003—2006)
  •   Валерій Непомнящий (2006)
  •   Равшан Хайдаров (2006—2008)
  •   Віктор Джалілов (2008—2009)
  •   Міодраг Радулович (2010)
  •   Равшан Хайдаров (2010—2011)
  •   Деян Журджевич (2012)
  •   Мурад Ісмаїлов (в.о., 2012—2014)
  •   Самвел Бабаян (в.о., 2014—2015)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати