Лютий Володимир Іванович
Володимир Іванович Лютий (нар. 20 квітня 1962, Дніпропетровськ) — радянський і український футболіст, півзахисник і нападник, олімпійський чемпіон. Майстер спорту (з 1982), заслужений майстер спорту СРСР (1989). Футбольний тренер і функціонер.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Іванович Лютий | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 квітня 1962 (62 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дніпропетровськ, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 188 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 82 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Дніпро» Д
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Клуб | І (г) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1980—1989 1989—1991 1991—1992 1992 1992—1993 1993—1994 1993—1994 1994—1996 1997 |
«Дніпро» Д  «Шальке-04» «Дуйсбург»  «Бурсаспор» «Бохум» «Рот Вайсс» «Унтерхакінг» «Зальмрор» «Дніпро» Д |
250 (51) 45 (9) 36 (6) 2 (0) 3 (0) 6(0) 10 (6) 43 (5) 1 (0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1986—1988 1990 1992 |
СРСР (олімп.) СРСР  СНД
|
12 (3) 3 (1) 3 (0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Олімпійські медалі | |||
| Представник СРСР
| |||
|---|---|---|---|
| Футбол | |||
| Золото | 1988 Сеул | ||
Кар'єра гравця
ред.Володимир Лютий грав за дніпропетровський «Дніпро». В 1988 році на сеульській Олімпіаді він здобув золоту олімпійську медаль в складі олімпійської збірної СРСР.
Виступав за національну збірну Радянського Союзу та збірну СНД. Загалом провів за ці команди 6 матчів. Був учасником чемпіонату світу 1990 року та чемпіонату Європи 1992 року.
Виступав за низку німецьких клубів, серед яких «Шальке-04», «Дуйсбург», «Бохум» та інші. В Туреччині грав за «Бурсаспор».
Кар'єра тренера і функціонера
ред.Працював тренером (іноді граючим) у німецьких командах нижчих ліг. У Німеччині з відзнакою закінчив тренерські курси і отримав ліцензію, що дає право працювати з командами і Третьої ліги.
У січні 2003 року прийняв аматорський клуб «Блау-Вайсс» з Брюля (передмістя Кельна). При ньому клуб в 11 іграх здобув 20 очок і вийшов із зони вильоту[2]. Тим не менш, з команди пішов, оскільки не бачив перспектив розвитку клубу.
У сезоні 2004/05 півроку керував клубом 8-го дивізіону Німеччини «Фортуна» (Бонн)[3]. При ньому клуб зайняв 3-тє місце в лізі. Одночасно з цим керував фірмою з торгівлі автомобілями німецьких виробників.
У 2007 році працював помічником Анатолія Бишовця, головного тренера «Локомотива» Москва. Після звільнення Бишовця в листопаді 2007 року Володимир Лютий, як і весь тренерський штаб «Локомотива», пішов з команди[4].
У січні 2010 став помічником Олега Протасова в «Ростові». З 14 травня[5] по 20 червня[6] 2011 року був виконуючим обов'язки головного тренера «Ростова».
У січні 2014 року став головним тренером молдовського клубу «Саксан», де пропрацював до квітня 2015 року[7].
Недовгий час працював на посаді заступника гендиректора «Тернопіль», ствердив у вересні 2016, що І. Марущак знищує футбол у Тернополі за підтримки влади, а матчі «зливають» на тоталізаторі.[8]
На початку 2017 року очолив першолігові «Суми», проте вже 1 березня команду покинув весь тренерський штаб — наставник Володимир Лютий та його помічники Юрій Куліш та Сергій Краковський. 54-річний фахівець приходив до «Сум» під так званих китайських інвесторів, які обіцяли «городянам» стабільне фінансування, збори в Туреччині, високі заробітні плати і новачків з ім'ям, але за більш ніж місяць «свого перебування» зовсім нічого не зробили[9].
Досягнення
ред.Титули і досягнення
ред.
Олімпійський чемпіон: 1988- Чемпіон СРСР (2): 1983, 1988
- Володар Кубка СРСР: 1988/1989
- Володар Кубка Федерації футболу СРСР: 1986, 1989
- Володар Кубка сезону: 1989
- У вищій лізі чемпіонату СРСР зіграв 226 матчів, забив 49 м'ячів
- У першій лізі СРСР зіграв 24 матчі, забив 2 м'ячі
- У німецькій Бундеслізі зіграв 39 матчів, забив 2 м'ячі
- У другій лізі Німеччини (нім. 2. Fußball-Bundesliga) зіграв 44 матчі, забив 9 м'ячів
Примітки
ред.- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ «Шаїнський Е.» Володимир Лютий. Як справи?. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 10 травня 2017.
- ↑ Eine Granate für Fortuna Bonn. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2017.
- ↑ Новина на сайті Sports.ru [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] 12 листопада 2007
- ↑ «РОСТОВ» провів передігрове тренування[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Стрічка новин ФК «Ростов»[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Український тренер Володимир Лютий покинув молдавський «Саксан». Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 10 травня 2017.
- ↑ Спортивка — 2016. — № 109 (1528) (10 вер.). — С. 2.
- ↑ ПФК «Суми»: відставка Лютого, призначення Безсмертного. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
Посилання
ред.
- Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
- Профіль на сайті legioner.kulichki.com [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті UkrSoccerHistory.com [Архівовано 14 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю «СЭ» [Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Лютий: Я був патріотом України, поки не пожив там. Йде геноцид народу. Чому всі мовчать?. Football.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.