Маліновський Руслан Володимирович

український футболіст

Русла́н Володи́мирович Маліно́вський (нар. 4 травня 1993, Житомир, Україна) — український футболіст, атакувальний півзахисник італійського клубу «Аталанта» та збірної України, який на правах оренди виступає за «Марсель».

Ф
Руслан Маліновський
Руслан Маліновський
Особисті дані
Повне ім'я Руслан Володимирович
Маліновський
Народження 4 травня 1993(1993-05-04) (29 років)
  Житомир, Україна
Зріст 181 см
Вага 79 кг
Прізвисько Маліна
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Марсель»
Номер 18
Юнацькі клуби
2000–2005
2006–2010
Україна «Полісся» (Житомир)
Україна «Шахтар»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2017 Україна «Шахтар» 0 (0)
2011–2012  Україна «Шахтар-3» 39 (10)
2012–2013  Україна «Севастополь» 16 (1)
2013  Україна «Севастополь-2» 2 (1)
2014–2015  Україна «Зоря» 44 (7)
2015–2017  Бельгія «Генк» 33 (5)
2017–2019 Бельгія «Генк» 74 (18)
2019– Італія «Аталанта» 115 (23)
2023–  Франція «Марсель» 5 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011–2012 Україна Україна (U-19) 6 (1)
2013–2015 Україна Україна (U-21) 19 (2)
2015– Україна Україна 50 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 лютого 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 16 червня 2022.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 1993 року у Житомирі в родині музикантів[1], має старшого брата Олександра (1985 року народження), який також захоплювався футболом[2]. У дитинстві цікавився англійським футболом, вболівав за лондонський «Арсенал» та особисто за його нападника Тьєррі Анрі.

Займатися футболом починав у житомирському «Легіоні», який виступав у чемпіонаті області.

«Шахтар»Редагувати

2011 року прийняв пропозицію приєднатися до донецького «Шахтаря», у клубній структурі якого почав виступати за «Шахтар-3», за який зіграв 39 матчів і забив 10 голів.

«Севастополь»Редагувати

2012 року був орендований до ПФК «Севастополь», у складі якого дебютував в іграх української Прем'єр-ліги. Протягом сезону 2012/13 зіграв 16 матчів та відзначився одним забитим голом. Також у 2013 році встиг зіграти за фарм-клуб команди. Там він забив 1 гол за 2 матчі. 2014 року внаслідок російської окупації Кримського півострова ПФК «Севастополь» було розформовано.

«Зоря»Редагувати

На початку 2014 року перейшов на правах оренди луганської «Зорі». Тут 20-річний футболіст швидко став гравцем основного складу і був визнаний найкращим молодим гравцем України, а також переміг у номінації «Золотий талант України». Відзначався голами не тільки у чемпіонаті, але й у єврокубках, зокрема зробивши дубль на стадії кваліфікації Ліги Європи у ворота бельгійського «Шарлеруа».

«Генк»Редагувати

1 січня 2016 року було офіційно повідомлено про перехід Руслана на правах піврічної оренди до кінця сезону до складу бельгійського «Генка»[3]. «Маліна» дебютував за клуб у півфіналі «Кубка Бельгії» проти «Стандарда» та провів на полі 72 хвилини. Згодом оренду було подовжено ще на один рік, після чого бельгійський клуб вирішив викупити контракт гравця, який на той час провів у його складі 42 матчі в усіх турнірах, відзначившись 13 голами та 8 результативними передачами[4].

29 травня 2017 року було офіційно оголошено про перехід Маліновського з «Шахтаря» до «Генка». Бельгійський клуб та гравець підписали контракт на чотири роки[5]. Українець продовжував прогресувати, і в сезоні 2018/19, який завершився для «Генка» перемогою у чемпіонаті, був визнаний найкращим гравцем команди[6].

Лідер команди-чемпіона Бельгії привернув увагу низки представників сильніших європейських ліг, серед яких фігурували італійські «Наполі», «Сампдорія» та «Аталанта», а також іспанська «Валенсія»[7]. Утім «Генк» був налаштований утримати гравця у своєму складі і зробив йому у червні 2019 року пропозицію нового контракту, яку, утім, було відхилено[8].

«Аталанта»Редагувати

16 липня 2019 року було офіційно оголошено про перехід Маліновського до «Аталанти». Сума трансферу склала 15 мільйонів євро. Італійський клуб та гравець підписали контракт на три роки, згідно з яким український новачок «Аталанти» буде заробляти в італійському клубі щонайменше €1 мільйон за сезон. Перехід був ініційований президентом «Аталанти» Антоніо Перкассі без попереднього узгодження зі спортивним директором клубу Джованні Сарторі та головним тренером команди Джан П'єро Гасперіні.

У травні 2021 року Маліновський був визнаний найкращим гравцем місяця в Серії А[9]. Українець став найкращим асистентом чемпіонату Італії 2020/21 — (12 гольових передач)[10].

У сезоні 2022/23 півзахисник втратив довіру Джан П'єро Гасперіні, тому грав вкрай мало. У січні 2023 року Руслан Маліновський покинув «Аталанту», продовживши кар'єру у марсельському «Олімпіку». Всього за Богиню хавбек провів 143 поєдинки в усіх турнірах, забивши 30 голів та віддавши 28 гольових передач[11].

Клубна статистикаРедагувати

Станом на 5 лютого 2023 року
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13   «Севастополь» ПЛ 16 1 КУ 2 0 - - - - - - 18 1
лип.-груд. 2013 ПЛ - - КУ 1 0 - - - - - - 1 0
Усього за «Севастополь» 16 1 3 0 - - - - 19 1
січ.-трав. 2014   «Зоря» ПЛ 8 3 КУ - - - - - - - - 8 3
2014–15 ПЛ 23 1 КУ 5 0 ЛЄ 2[12]+2 0[12]+2 - - - 32 3
лип.-груд. 2015 ПЛ 13 3 КУ 3 0 ЛЄ 4[12]+0 4[12]+0 - - - 20 7
Усього за «Зоря» 44 7 8 0 6+2 4+2 - - 60 13
січ.-трав. 2016   «Генк» ЖПЛ 8+5[12] 0 КБ 2 0 - - - - - - 15 0
2016–17 ЖПЛ 10+10[12] 2+3[12] КБ 2 1 ЛЄ 5 1 - - - 27 7
2017–18 ЖПЛ 27+10[12] 5+0[12] КБ 5 2 - - - - - - 42 7
2018–19 ЖПЛ 37[12] 9+4[12] КБ 1 0 ЛЄ 5[12]+8 3[12]+0 - - - 51 16
Усього за «Генк» 73+34 16+7 10 3 18 4 - - 135 30
2019–20   «Аталанта» A 34 8 КІ 1 0 ЛЧ 9 1 - - - 44 9
2020–21 A 36 8 КІ 3 2 ЛЧ 4 0 - - - 43 10
2021–22 A 30 6 КІ 1 0 ЛЧ/ЛЄ 5+5 1+3 - - - 41 10
2022–23 A 15 1 КІ 0 0 - - - - - - 15 1
Усього за «Аталанту» 115 23 5 2 23 5 - - 143 30
2022–23   «Марсель» Л1 5 1 КФ 1 0 6 1
Усього за кар'єру 287 55 27 5 49 15 - - 363 75

Кар'єра в збірнійРедагувати

 
Руслан Маліновський у матчі проти збірної Франції (24 березня 2021 року)

31 березня 2015 року дебютував у національній збірній в матчі проти Латвії, вийшовши на заміну на 85 хвилині. 10 жовтня 2018 року відзначився дебютним голом за збірну у ворота Італії, зрівнявши рахунок на 62 хвилині матчу. Гра завершилася нічиєю 1:1.

Після вдалого сезону в «Аталанті» Маліновський потрапив у заявку збірної на чемпіонат Європи який відбувся влітку 2021 року. У першому матчі турніру, проти збірної Нідерландів, оформив гольову передачу на Романа Яремчук, який зрівняв рахунок (2:2). У підсумку українці поступилися 2:3. У наступному турі зіграв повний матч проти Північної Македонії (2:1). У поєдинку проти Австрії був замінений у перерві (0:1). Пізніше стало відомо, що у гравця відновилися проблеми з грижею. Незважаючи на дві поразки у трьох матчах, Україна вийшла в 1/8 фіналу, де перемогла збірну Швеції (2:1). Маліновський розпочав матч на лаві запасних, вийшовши на поле у другому таймі. Цей матч став останнім для гравця на турнірі оскільки проблеми зі здоров'ям стали занадто суттєвими. Чвертьфінал чемпіонату Європи став найкращим результатом у історії української збірної.

Восени 2021 року між гравцем та новим головним тренером збірної України Олександром Петраковим відбувся конфлікт. У вересні відбулися матчі кваліфікації на чемпіонат світу проти збірних Казахстану та Франції. Перед товариським матчем проти команди Чехії Петраков відпустив декілька гравців «Динамо» та «Шахтаря» у свої клуби. Маліновський також попросив головного тренера відпустити його у клуб, що породило непорозуміння між гравцем та тренером. На наступні матчі збірної, які відбулися у жовтні, Маліновський не отримав виклику. Перед вирішальним матчем проти Боснії і Герцоговини між гравцем та тренером відбулася розмова у якій усі непорозуміння були зв'ясовані, а гравець повернувся до складу збірної.

Матчі за збірнуРедагувати

Станом на 27 вересня 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
31-03-2015 Львів Україна   1 – 1   Латвія товариський матч -   85'
09-10-2015 Скоп'є Північна Македонія   0 – 2   Україна Відбір до ЧЄ 2016 -   90'
14-11-2015 Львів Україна   2 – 0   Словенія Відбір до ЧЄ 2016 -   80'
06-06-2017 Ґрац Україна   0 – 1   Мальта товариський матч -   46'
11-06-2017 Тампере Фінляндія   1 – 2   Україна Відбір до ЧС 2018 -
02-09-2017 Харків Україна   2 – 0   Туреччина Відбір до ЧС 2018 -   79'
05-09-2017 Рейк'явік Ісландія   2 – 0   Україна Відбір до ЧС 2018 -   71'
10-11-2017 Львів Україна   2 – 1   Словаччина товариський матч -   81'
23-03-2018 Київ Україна   1 – 1   Саудівська Аравія товариський матч -   65'
27-03-2018 Льєж Україна   2 – 1   Японія товариський матч -   61'
31-05-2018 Київ Україна   0 – 0   Марокко товариський матч -   64'
03-06-2018 Шкодер Албанія   1 – 4   Україна товариський матч -   71'
06-09-2018 Брно Чехія   1 – 2   Україна Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап -
09-09-2018 Львів Україна   1 – 0   Словаччина Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап -   71'
10-10-2018 Генуя Італія   1 – 1   Україна товариський матч 1
16-10-2018 Київ Україна   1 – 0   Чехія Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап 1   86'
16-11-2018 Трнава Словаччина   4 – 1   Україна Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап -   71'
20-11-2018 Анталія Туреччина   0 – 0   Україна товариський матч -   46'
22-03-2019 Лісабон Португалія   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2020 -
25-03-2019 Люксембург Люксембург   1 – 2   Україна Відбір до ЧЄ 2020 -
07-06-2019 Львів Україна   5 – 0   Сербія Відбір до ЧЄ 2020 -
10-06-2019 Львів Україна   1 – 0   Люксембург Відбір до ЧЄ 2020 -
07-09-2019 Вільнюс Литва   0 – 3   Україна Відбір до ЧЄ 2020 1   80'
10-09-2019 Дніпро Україна   2 – 2   Нігерія товариський матч -   73'
11-10-2019 Харків Україна   2 – 0   Литва Відбір до ЧЄ 2020 2
14-10-2019 Київ Україна   2 – 1   Португалія Відбір до ЧЄ 2020 -
17-11-2019 Белград Сербія   2 – 2   Україна Відбір до ЧЄ 2020 -   88'
03-09-2020 Львів Україна   2 – 1   Швейцарія Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап -
06-09-2020 Мадрид Іспанія   4 – 0   Україна Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап -
07-10-2020 Париж Франція   7 – 1   Україна товариський матч -   46'
11-10-2020 Київ Україна   1 – 2   Німеччина Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап 1
14-11-2020 Лейпциг Німеччина   3 – 1   Україна Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап -
24-03-2021 Париж Франція   1 – 1   Україна Відбір до ЧС 2022 -
28-03-2021 Київ Україна   1 – 1   Фінляндія Відбір до ЧС 2022 -
31-03-2021 Київ Україна   1 – 1   Казахстан Відбір до ЧС 2022 -
03-06-2021 Дніпро Україна   1 – 0   Північна Ірландія товариський матч -
07-06-2021 Харків Україна   4 – 0   Кіпр товариський матч -   67'
13-06-2021 Амстердам Нідерланди   3 – 2   Україна ЧЄ 2020 - груповий етап -
17-06-2021 Бухарест Україна   2 – 1   Північна Македонія ЧЄ 2020 - груповий етап -
21-06-2021 Бухарест Україна   0 – 1   Австрія ЧЄ 2020 - груповий етап -   46'
29-06-2021 Глазго Швеція   1 – 2   Україна ЧЄ 2020 - 1/8 фіналу -   61'
01-09-2021 Нур-Султан Казахстан   2 – 2   Україна Відбір до ЧС 2022 -   58'
04-09-2021 Київ Україна   1 – 1   Франція Відбір до ЧС 2022 -   82'
11-11-2021 Одеса Україна   1 – 1   Болгарія товариський матч -   78'
16-11-2021 Зениця Боснія і Герцеговина   0 – 2   Україна Відбір до ЧС 2022 -   81'
01-06-2022 Глазго Шотландія   1 – 3   Україна Відбір до ЧС 2022 -   72'
05-06-2022 Кардіфф Уельс   1 – 0   Україна Відбір до ЧС 2022 -   70'
11-06-2022 Лодзь Україна   3 – 0   Вірменія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап 1
14-06-2022 Лодзь Україна   1 – 1   Ірландія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап -   28'
21-09-2022 Глазго Шотландія   3 – 0   Україна Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап -
27-09-2022 Краків Україна   0 – 0   Шотландія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап -   87'
Усього Матчів 51 Голів 7

Титули і досягненняРедагувати

КомандніРедагувати

  «Севастополь»
  «Генк»
  «Аталанта»

ОсобистіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Мій батько грав на акордеоні, а мама співала. Єдиний, кому подобався футбол був мій старший брат. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 17 липня 2019. 
  2. Руслан Малиновский: история, которая могла закончиться в самом начале. [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Ruslan Malinovsky tekent bij KRC Genk. Офіційний сайт ФК «Генк» (1 січня 2016). Перевірено 1 січня 2016. (нід.)
  4. Ruslan Malinovsky — Performance data by club | Transfermarkt (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 29 травня 2017. 
  5. Офіційно: «Генк» викупив права на Малиновського (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 29 травня 2017. 
  6. Маліновський — найкращий гравець «Генка». Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019. 
  7. «Валенсія» і «Аталанта» поборються з Сампдорією за Маліновського. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019. 
  8. Маліновський відмовився продовжити контракт з «Генком». Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019. 
  9. Руслан Маліновський визнаний найкращим гравцем Серії А в травні. ua-football.com. 21 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  10. Руслан Маліновський — найкращий асистент чемпіонату Італії. ua-football.com. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  11. Маліновський офіційно став гравцем Марселя; Футбол 24, 9 січня 2023.
  12. а б в г д е ж и к л м н п Плей-оф.
  13. RUSLAN MALINOVSKYI EA SPORTS PLAYER OF THE MONTH FOR FEBRUARY. Serie A. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  14. Ruslan Malinovskyi Wins February's Goal of the Month Presented by Crypto.Com. Serie A. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  15. È MALINOVSKYI IL POTM DI FEBBRAIO (італ.). Офіційний сайт ФК «Аталанта». 11 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 

ПосиланняРедагувати