Відкрити головне меню

Соколовський Михайло Григорович

радянський і український футболіст та тренер

Миха́йло Григо́рович Соколо́вський (нар. 15 листопада 1951, м. Слов'янськ, Сталінська область) — радянський і український футболіст та тренер. Вихованець групи підготовки команди «Хімік» Слов'янськ. Майстер спорту СРСР — 1974 рік. Багаторічний капітан цього клубу. Увійшов до символічної збірної «Шахтаря» за всі роки.[1]

Ф
Михайло Соколовський
Mykhaylo Sokolovsky.jpeg
Особові дані
Повне ім'я Михайло Григорович Соколовський
Народження 15 листопада 1951(1951-11-15) (67 років)
  Слов'янськ, Донецька область,
Україна
Зріст 172 см
Вага 72 кг
Прізвисько Бригадир, Сокол
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1970 (2 ліга)
1971 (2 ліга)
1972 (2 ліга)
1973 (1 ліга)
1974-1987
1988 (2 ліга)
СРСР «Авангард» (Краматорськ)
СРСР СКА (Київ)
СРСРСК «Чернігів»
СРСР «Металург» (Запоріжжя)
СРСР «Шахтар» (Донецьк)
СРСР «Кристал» (Херсон)
40 (1)
9 (1)
35 (11)
38 (5)
400 (87)
45 (3)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1999 Україна «Металург» (Донецьк)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» III ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

ЖиттєписРедагувати

Починав ігрову кар'єру у друголігових командах: «Авангард» Краматорськ, згодом СКА Київ, де він відбував військову службу, і СК «Чернігів». У перші роки для юного гравця кумиром був Валерій Лобановський, який відмінно «підрізав» м'яч та надавав йому несподівану траєкторію. Ще з дитячих років Соколовський захопився таким виконанням подач і завдяки багатолітнім тренуванням вже виконував такі паси майже досконало.

Дуже успішним у плані футбольного росту став сезон 1973 у першоліговому «Металурзі» (Запоріжжя), після якого Михайло Соколовський став одним з ключових футболістів клубу і почав отримувати запрошення від багатьох команд: «Зеніту» (Ленінград), «Дніпра», київського «Динамо» і московських клубів. Півзахисник вибрав донецький «Шахтар» — однією з причин було просто те, що футболіст родом із Донеччини. У «Шахтарі» й пройшла переважна більшість його кар'єри.

«Шахтар» (1974—1987)Редагувати

Прихід Соколовського в команду збігся зі зміною наставника — новим керманичем став Володимир Максимович Сальков. Саме з його іменем будуть пов'язані успіхи «Шахтаря» у середині 1970-х років (пост головного тренера він покинув у 1978 році). У 1975 році донеччани стали «срібними» призерами чемпіонату СРСР, що дало змогу команді вперше в історії виступити в єврокубках (у Кубку УЄФА), а центральний півзахисник «Шахтаря» увійшов до списку 33 найкращих футболістів країни.

Кінець 70-х років став дуже успішним для донеччан — «бронза» чемпіонату і фінал Кубка СРСР у 1978 році, віце-чемпіонство у 1979 році. Це «срібло» стало найвищим досягненням «гірників» за всі чемпіонати Радянського Союзу. Донецька команда, яка ще на початку 60-х рр. здобула славу кубкового бійця, виграла Кубок СРСР у 1980 та 1983 роках і входила до фіналу у 1985 і 1986 роках. У «Шахтарі» Соколовський, можливо, не став зіркою радянського футболу, оскільки команда не була лідером чемпіонату, зате після 1987 року півзахисника відзначили нагородою «Вірність клубу» — за найбільше зіграних матчів серед усіх футболістів команди (400 ігор у вищій лізі за «Шахтар»). Тричі входив до списку 33 найкращих футболістів СРСР (1975 — 3 місце, 1982 та 1983 рр. під № 2)

Як на футболіста середини поля, Михайло Соколовський багато забивав, ставши найкращим бомбардиром клубу в історії виступів у першостях СРСР — 87 м'ячів. Зумів поєднати вміння допомагати нападникам та самостійно бити по воротях. Від 1981 до 1987 року — капітан «Шахтаря» (Донецьк). Зумів увійти до символічного Клубу ім. Г. Федотова для гравців, які забили понад 100 голів у вищій лізі, Кубку СРСР та єврокубках.

Закінчував виступи у друголіговому «Кристалі» (Херсон) як тренер-гравець.

Тренерська роботаРедагувати

У 1988 році перебував у складі херсонського «Кристалу» — був гравцем-тренером. Згодом працював у командах «Антрацит» (Кіровське), «Сталь» (Стальова Воля, Польща), «Силур» (Харцизьк), «Шахтар» і «Металург» (Донецьк), «Металург» (Запоріжжя).

Одружений. Має сина Дениса і дочку Марину.[2]

Статистика виступівРедагувати

КлубнаРедагувати

 
Зірка Михайла Соколовського на Алеї Слави «Шахтаря» (Донецьк)
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Суперкубок Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Авангард 1970 40 1 - - - - - - 40 1
СКА (Київ) 1971 9 1 - - - - - - 9 1
СК Чернігів 1972 35 11 - - - - - - 35 11
Металург З 1973 38 5 - - - - - - 38 5
Шахтар 1974 27 5 7 0 - - - - 34 5
1975 29 11 1 0 - - - - 30 11
1976 (в) 14 1 4 0 - - - - 18 1
1976 (о) 15 1 - - 6 1 - - 21 2
1977 29 5 2 0 - - - - 31 5
1978 29 5 9 2 2 0 - - 40 7
1979 32 4 5 0 2 2 - - 39 6
1980 33 6 8 2 2 0 - - 43 8
1981 32 6 4 1 - - 1 0 37 7
1982 26 12 5 0 - - - - 31 12
1983 34 15 5 2 4 1 - - 43 18
1984 34 7 4 0 2 1 2 1 42 9
1985 30 6 5 3 0 0 - - 35 9
1986 27 3 4 1 - - 1 1 32 5
1987 9 0 - - - - - - 9 0
Кристал 1988 45 3 - - - - - - 45 3
Всього за Шахтар 400 87 63 11 18 5 4 2 485 105
Всього за кар'єру 567 108 63 11 18 5 4 2 652 126

Титули та досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати