Марко Девич

український футболіст сербського походження

Ма́рко Де́вич (серб. Марко Девић, нар. 27 жовтня 1983, Белград, СФРЮ) — колишній український футболіст сербського походження. Атакувальний півзахисник та нападник, екс-гравець збірної України. 6-разовий бронзовий та срібний призер чемпіонату України у складі «Металіста» (Харків). Найкращий бомбардир чемпіонату України 2007/08.

Ф
Марко Девич
Марко Девич
Особисті дані
Повне ім'я серб. Марко Девић
Народження 27 жовтня 1983(1983-10-27) (38 років)
  Белград, Соціалістична Республіка Сербія, СФРЮ
Зріст 185 см
Вага 76 кг
Громадянство Сербія СербіяУкраїна Україна
Позиція півзахисник / нападник
Номер 11
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2002 Сербія та Чорногорія «Звездара» 14 (2)
2002–2003 Сербія та Чорногорія «Железник» 19 (1)
2003–2004 Сербія та Чорногорія «Раднички Нові» 16 (1)
2004 Сербія та Чорногорія «Вождовац» 14 (0)
2004–2006 Україна «Волинь» 32 (2)
2006–2012 Україна «Металіст» 148 (64)
2012–2013 Україна «Шахтар» 15 (4)
2013–2014 Україна «Металіст» 27 (20)
2014–2016 Росія «Рубін» 41 (11)
2015  Катар «Ар-Райян» 18 (11)
2017 Росія «Ростов» 6 (1)
2017–2018 Ліхтенштейн «Вадуц» 30 (13)
2018–2019 Азербайджан «Сабах» 21 (8)
2019 Сербія «Вождовац» 12 (4)
2020 Азербайджан «Сабах» 3 (1)
Всього 416 (143)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008—2014  Україна 35 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 квітня 2020.

БіографіяРедагувати

Початок кар'єриРедагувати

Народився у Белграді. Батько Марка - колишній футболіст, тому син рано зацікавився спортом. У футбольну секцію хлопця прийняли у віці 10-12 років. Першою командою стала белградська «Звездара», дебют в основі якої відбувся у чемпіонаті 2000/01 першої ліги Югославії. Команда вийшла до вищої ліги, але після вбивства президента «Звездари» Бранислава Трояновича, фінансовий стан у клубі погіршився. Наступними клубами у кар'єрі стали столичні «Железник», «Раднички» і «Вождовац», проте особливих бомбардирських успіхів там не досягнув (не більше 1-го забитого гола за сезон).

ВолиньРедагувати

Взимку протягом сезону 2004/05 правий півзахисник прийняв умови вищолігової луцької «Волині», яку тренував Віталій Кварцяний і перебрався до України. У ті роки Девич не забивав багато, бо грав на правому фланзі півзахисту і не так часто підключався до наступальних дій. Після першості України 2005/06 «Волинь» опинилася у «зоні вильоту» і мала покинути вищу лігу. Марко Девич не бажав грати у першій лізі, тому міг би повернутися до Сербії, але з'явилася пропозиція від харківського «Металіста».

МеталістРедагувати

Так він переїхав до Харкова.

 
Девіч у складі «Металіста»

Протягом тижневих оглядин Девич добре себе показав, забивши єдиний гол у товариській грі з «Іллічівцем», яку «Металіст» виграв 1:0. Мирон Маркевич взяв футболіста до своєї команди. У чемпіонаті 2006/07 він був постійним гравцем основи, забив 4 голи у 27 іграх і долучився до величезного успіху харківського клубу — «бронзи» чемпіонату і виходу до Кубка УЄФА. У першості 2007/08 Маркевич поставив Девича на позицію атакувального півзахисника (або форварда другого плану) і ігрові таланти серба проявилися ще яскравіше — забивши 19 голів, Марко став кращим бомбардиром чемпіонату України 2007/08. На початку 2008 року через відсутність зацікавленості до гравця з боку збірної Сербії, балканський футболіст висловив бажання виступати за збірну України.[1]. 25 червня 2008 року гравець отримав громадянство України.[2]11 лютого 2011 року подовжив свій контракт із «Металістом», що завершувався 2011 року, до 30 червня 2015 року[3]. А тим часом гравці харківського клубу продовжували просуватися у єврокубках. У 1/8 фіналу Ліги Європи була дуже запекла гра проти Олімпіакосу. Спочатку Девич не забив «паненкою» з пенальті, але потім забив гол з гри, що став вирішальним.

ШахтарРедагувати

25 травня 2012 року уклав угоду з чемпіоном України, донецьким «Шахтарем», на термін 4 роки[4]. Там він провів кілька вдалих і невдалих ігор. Розкритися у Донецьку йому не вдалося. І він покидає клуб достроково.

Повернення в МеталістРедагувати

28 лютого 2013 року, після дев'яти місяців у «Шахтарі», повертається в свій попередній клуб, харківський «Металіст»[5]. Але клуб став вже іншим. Змінився президент і куплених раніше гравців було важко утримувати. Один за одним всі покидали харків'ян. У тому числі і Девич, якому «Металіст» заборгував велику суму грошей. Але згодом, перебуваючи вже в іншому клубі, Марко пробачив борги. А сам залишився у серцях уболівальників як найкращий бомбардир в історії клубу і його легенда.

РубінРедагувати

Переїзд у російський вищоліговий Рубін з Казані став одним з ключових моментів у кар'єрі футболіста, що пішла поступово на спад. Він не зміг стати ключовим гравцем команди, тому почергово виникали варіанти з орендою в катарські, азербайджанські та ліхтенштейнські клуби, що значно поступались за класом попереднім. Це також привело до втрати місця у збірній України.

Прихід у клуб

2014 року перейшов до російського «Рубіну». Перший матч у Чемпіонаті Росії зіграв проти «Волги». Але не зміг закріпитися в основі.

Оренда в «Аль-Райян»

2015 року відправився в оренду до катарського клубу «Аль-Райян», де він відзначився дуже хорошими результатами. Зіграв 18 матчів і забив 11 голів.

Після оренди

Після оренди Девич закріпився у складі клубу. Згодом почав багато забивати. Але 1 січня 2017 офіційно покинув «Рубін».

РостовРедагувати

17 січня 2017 року було оголошено про перехід до «Ростова» [6]. Контракт сторони підписали на півтора року.[7]

«Вадуц»Редагувати

7 серпня 2017 року Девіч став гравцем клубу «Вадуц» з Ліхтенштейну, який виступає в другому дивізіоні Швейцарії. Контракт був розрахований на один сезон.[8] Дебютний гол за команду забив у ворота «Раперсвіля» зробивши рахунок 2:1 на користь «Вадуца» (матч завершився з рахунком 2:2). За один сезон у складі команди став володарем Кубка Ліхтенштейну.

«Сабах»Редагувати

5 серпня 2018 року Девіч став гравцем азербайджанського «Сабаха». Виступи за нову команду почав дуже активно, забивши 2 м'ячі в 2 стартових іграх.

«Вождовац»Редагувати

У серпні 2019 року перейшов до футбольного клубу «Вождовац»[9], на правах вільного агента, покинувши раніше азербайджанський «Сабах».

24 квітня 2020 року оголосив про завершення кар’єри футболіста[10].

Збірна УкраїниРедагувати

На рахунку Марко Девича 35 матчі та 7 голів у складі національної команди України. Натуралізований серб захищав кольори української збірної на Євро-2012, але після переходу з харківського «Металіста» до російського клубу "Рубін" та низки оренд, викликався до національної команди лише одного разу - у травні 2014 року на товариський матч з Нігером.

ЦікавинкиРедагувати

Серед футбольних кумирів Марко: Предраг Міятович, Роналду, Кака та Філіппо Індзагі.[джерело?]

Статистика виступівРедагувати

Клубні виступиРедагувати

Станом на 13 березня 2016 року

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок | КК Єврокубки | КЧПЗ Інші Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Звездара 2000-01 1 1 0 0 0 0 0 0 1 1
2001-02 13 1 0 0 0 0 0 0 13 1
Разом 14 2 0 0 0 0 0 0 14 2
Железник 2002-03 19 1 1 2 0 0 0 0 20 3
Разом 19 1 1 2 0 0 0 0 20 3
Раднички 2003-04 16 1 0 0 0 0 0 0 16 1
Разом 16 1 0 0 0 0 0 0 16 1
Вождоваць 2004-05 14 4 0 0 0 0 0 0 14 4
Разом 14 4 0 0 0 0 0 0 14 4
Волинь 2004-05 14 0 0 0 0 0 0 0 14 0
2005-06 18 2 1 0 0 0 0 0 19 2
Разом 32 2 1 0 0 0 0 0 33 2
Металіст 2006-07 27 4 5 0 0 0 0 0 32 4
2007-08 27 19 1 1 2 0 0 0 30 20
2008-09 24 8 3 2 9 1 0 0 36 11
2009-10 20 8 1 0 4 0 0 0 25 8
2010-11 24 14 0 0 6 2 0 0 30 16
2011-12 26 11 0 0 13 5 0 0 39 16
Всього 148 64 10 3 34 8 0 0 192 75
Шахтар 2012-13 12 4 1 0 2 0 1 0 16 4
Разом 12 4 1 0 2 0 1 0 16 4
Металіст 2012-13 10 5 0 0 0 0 0 0 10 5
2013-14 17 15 2 1 2 2 0 0 21 18
Разом 27 20 2 1 2 2 0 0 31 23
Рубін (Казань) 2013-14 10 3 0 0 0 0 0 0 10 3
Всього 10 6 0 0 6 2 0 0 16 8
Ар-Райян 2014-15 7 6 4 1 7 4 0 0 18 11
Усього за кар'єру 307 111 18 7 51 16 1 0 363 136

Національна збірнаРедагувати

Збірна Сезон
Ігри Голи
Україна 2008 1 0
2009 1 0
2010 5 0
2011 10 2
2012 11 1
2013 5 4
2014 1 0
Всього 34 7

Голи за національну збірнуРедагувати

# Дата Місце зустрічі Суперник Рахунок Результат Турнір
1. 2011–02–09 Нікосія, Кіпр   Швеція 1–1 Нічия Товариський
2. 2011–11–15 Львів, Україна   Австрія 2–1 Перемога Товариський
3. 2013–09–06 Львів, Україна   Сан-Марино 9–0 Перемога Кваліфікація ЧС-2014
4. 2013–10–15 Серравалле,
Сан-Марино
  Сан-Марино 8–0 Перемога Кваліфікація ЧС-2014
5.
6.
7. 2014–03–05 Нікосія, Кіпр   США 2–0 Перемога Товариський

Незарахований гол на ЧЄ-2012Редагувати

М'яч у сітці воріт збірної Англії після удару Девича на 62-й хвилині матчу Чемпіонату Європи 2012 19 червня 2012 на стадіоні «Донбас Арена» в Донецьку, «непоміченний» асистентом арбітра на лінії воріт Іштваном Вадом та арбітром матчу Віктором Кашшаї — сколихнув футбольний світ та спортивну пресу. Світові часописи назвали цю подію «вкраденим голом», «крадіжкою донецького голу», «шахрайством» та «скандалом ЧЄ-2012».[11][12][13][14] Він виявився останнім прецедентом, який підштовхнув IFAB і FIFA до рішення впровадити Автоматичну систему визначення голу.[15]

ДосягненняРедагувати

Сім'яРедагувати

2 червня 2013 року Марко Девич одружився зі своєю подругою Міліцею у м. Белград (Сербія)[16].

ПриміткиРедагувати

  1. Серб Марко Девич хоче грати за збірну України // Газета по-українськи. - 2008. - 11 квітня.
  2. Девич отримав український паспорт (champion.com.ua, 27 червня 2008)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 11 лютого 2011. 
  4. Марко Девич — гравець «Шахтаря» (shakhtar.com, 25.05.2012). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2012. 
  5. Марко Девич — гравець Металіста. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 1 березня 2013. 
  6. Добро пожаловать, Марко! | Футбольный клуб «Ростов». www.fc-rostov.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 28 січня 2017. 
  7. источники, Внешние. Офіційно: Девіч - гравець Ростова. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. 
  8. Marko Devic zum FC Vaduz. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2019. 
  9. Став гравцем сербського Вождовац [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.]; «Football.ua»
  10. Марко Девич оголосив про завершення кар’єри. ua-football.com. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020. 
  11. «BILD»: EM-Skandal rettet England [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  12. Der «Torklau von Donezk» erbost die Ukraine («Крадіжка донецького голу» розлютила Україну) [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  13. L'Ukraine hurle au scandale, la Fifa vante la vidéo [Архівовано 27 червня 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
  14. Das geklaute Tor von Donezk (Вкрадений гол в Донецьку) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  15. Fifa President Sepp Blatter has declared goal-line technology «a necessity» after Ukraine became the latest victims of its absence from the game. [Архівовано 23 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. Форвард «Металіста» Марко Девич одружився (фото). [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.] Prosport.tsn.ua. 02.06.2013.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати