Відкрити головне меню
Це стаття про футболіста. Стаття про поета з таким самим прізвищем і ім'ям див. Тютчев Федір Іванович

Федір Іванович (за деякими даними — Федорович[1]) Тютчев (нар. 20 квітня (3 травня) 1907(19070503), Київ — пом. 29 липня 1959, там само) — радянський футболіст. Півзахисник, відомий виступами за «Динамо» (Київ).

Ф
Федір Тютчев
Федір Тютчев.jpg
Особові дані
Повне ім'я Федір Іванович Тютчев
Народження 20 квітня (3 травня) 1907(1907-05-03)
  Київ
Смерть 1 серпня 1959(1959-08-01) (52 роки)
  Київ
Зріст 177 см
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1924–1925 «Райкомвод» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1926—1928 СРСР «Райкомвод» (Київ) ? (?)
1929—1939 СРСР «Динамо» (Київ) 15 (0)
1942 Німеччина «Старт» ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

ЖиттєписРедагувати

Народився 20 квітня (3 травня) 1907(19070503) року в Києві.

У футбол почав грати 1924 року в клубі «Райкомвод» (Київ). За основну команду «Райкомвода» виступав у 19261928 роках. Від 1929 до 1939 — у «Динамо» (Київ). Там він зіграв у першому чемпіонаті СРСР і здобув срібні медалі турніру, а 1937 року — бронзові.

У найвищій лізі СРСР провів 15 матчів у 19361937 роках.

Грав за збірну Києва у 19281935 роках (4 гри в чемпіонаті СРСР 1935), збірну УРСР у 1931–1934 (1 гра в чемпіонаті СРСР 1931).

На початку німецько-радянської війни вступив до лав Червоної Армії, обороняв Київ, потрапив в оточення і був взятий в полон. У початковий період війни німецьке командування звільняло з полону українців, так додому повернувся і Тютчев. За умов окупаційного режиму, що запанував у Києві, кожен футболіст мусив стати до праці, щоб, передусім, вижити та не бути звинуваченим у саботажі. Путистін залишився в Києві і влаштувався на хлібозаводі № 1.

Згодом був учасником футбольних поєдинків в окупованому Києві в липні-серпні 1942 року в складі команди «Старт», один з яких згодом назвали «матч смерті». 35-річний Тютчев був найстаршим гравцем тієї команди.

18 серпня 1942 року футболістів, в тому числі і Тютчева, заарештували. На футболістів донесли, що команда «Динамо» була у віданні НКВС, а її гравці числилися в штаті НКВС і мали військові звання.

24 лютого 1943 року був свідком розстрілу трьох гравців «Старту», але йому вдалося уникнути розстрілу в Сирецькому концтаборі[2]Втік з полону втік у вересні 1943 році, вплав переплив Дніпро і приєднався до частин Червоної Армії. Після війни повернувся до Києва.

Помер 1 серпня 1959 року в Києві від серцевої недостаності. Похований на ділянці № 2 «Б» Байкового кладовища в Києві[3].

До 70-річчя «матчу смерті» «Динамо» (Київ), за розпорядженням президента клубу Ігоря Суркіса, встановило на столичному Байковому кладовищі пам'ятник футболістові[4].

ДосягненняРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати