Колотов Віктор Михайлович

Ві́ктор Миха́йлович Ко́лотов (3 липня 1949, смт Юдіно (тепер Казань), Татарстан — 3 січня 2000, Київ) — російський та український радянський футболіст, згодом футбольний тренер. Як футболіст ставав шестиразовим чемпіоном СРСР, дворазовим володарем Кубка СРСР, володарем Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА. Срібний призер чемпіонату Європи 1972, бронзовий призер Олімпійських ігор 1972 та Олімпійських ігор 1976.

Ф
Віктор Колотов
Віктор Колотов
Віктор Колотов
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Михайлович Колотов
Народження 3 липня 1949(1949-07-03)[1]
  Юдіно[d], Юдінський районd, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР
Смерть 3 січня 2000(2000-01-03) (50 років)
  Київ, Україна
Поховання Лісове кладовище
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна
 СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1967
1968
1968—1970
1971—1981
СРСР «Чайка» (Зеленодольськ)
СРСР «Трудові резерви» (Казань)
СРСР «Рубін»
СРСР «Динамо» Київ



218 (62)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1970—1978
1972—1976
СРСР СРСР
СРСР СРСР (олімпійська)
44 (17)
11 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1984—1992
1993
1995—1996
1996—1997
1998—1999
СРСР/Україна «Динамо» Київ
Україна «Борисфен»
Україна Мол. збірна України
Україна «Прикарпаття»
Україна Мол. збірна України
асистент
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 4 лютого 2010.

Життєпис ред.

Народився 3 липня 1949 року в смт Юдіно (тепер Казань), Татарстан.

Почав шлях у футболі з юдінської дитячої команди «Локомотив».

Віктор Колотов очолює список гравців, які виводили «динамівців» на поле з капітанською пов'язкою, зупинившись на цифрі у 198 офіційних матчів[2].

Після завершення кар'єри гравця був асистентом головного тренера в «Динамо», тренував молодіжну збірну України.

Помер 3 січня 2000 року в Києві від серцевого нападу. Похований на Лісовому кладовищі столиці (ділянка № 76а).

 
Могила Віктора Колотова, Лісове кладовище

Досягнення ред.

«Динамо» Київ
Збірна СРСР
Особисті

У списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (7):

Державні нагороди ред.

Статистика виступів за «Динамо» ред.

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Суперкубок Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Динамо 1971 25 10 - - - - - - 25 10
1972 26 11 4 0 6 0 - - 36 11
1973 23 6 6 6 5 2 - - 34 14
1974 28 7 4 0 9 2 - - 41 9
1975 25 12 1 1 4 2 - - 30 15
1976 (в) 3 0 - - - - - - 3 0
1976 (о) 7 3 - - 2 2 - - 9 5
1977 15 5 - - 2 0 1 0 18 5
1978 23 2 7 1 4 0 - - 34 3
1979 28 5 6 3 6 0 - - 40 8
1980 11 1 1 0 1 0 - - 13 1
1981 4 0 5 0 - - - - 9 0
Всього 218 62 34 11 39 8 1 0 292 81
  • Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. І тут — цифра «100». Тільки очікується…. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 14 травня 2014. 
  3. У 1980, 1981 роках виступав у складі киян, але провів мало матчів, тому в низці довідників ці чемпіонати не враховані.
  4. Україна. Складена символічна збірна XX сторіччя [Архівовано 18 червня 2021 у Wayback Machine.]. // Спорт-Експрес, 17 січня 2001
  5. Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»

Посилання ред.

Література ред.

  • «Динамо» Київ. 60 років." Видавництво «Мистецтво». Київ. 1988 рік.
  • Микола Травкін: «Збірна СРСР» м. Харків. 1991 рік. (рос.)
  • Максим Максимов: «Повість про справжнього чоловіка…Рубці на серці Віктора Колотова» Київ. 2004 рік.
  • «Динамо» Київ. 80 років." Медіа-центр «Динамо» Київ. 2007 рік.
  • Василь Гнатюк: «Футбольні зірки України». Кривий Ріг. 2007 рік.
  • Юрій Бондар, Віктор Шпак: «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009 рік.
  • Віктор Хохлюк: «Бомбардири України» стор. 21. Ровеньки. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)