Борисфе́н, або Бористе́н,[1] (дав.-гр. Βορυσθένης) — давньогрецька назва річки Дніпро та однойменний скіфський річковий Бог[2].

Бог річки Борисфен на монеті Ольвії

Згадується в античних джерелах, працях Геродота, Страбона, Плінія Старшого та інших. Слово Борисфен у своїй основі не грецьке. Його намагалися вивести з неслов'янських мов (готської та ін.). Але найімовірніша думка, що назва Борисфен походить від місцевої назви типу «Березин», «Берестин». Річки з подібними назвами існують і тепер: Берестина в басейні Дністра, Березина — притока Дніпра тощо[3].

У давньогрецькій міфології Борисфен народив доньку-німфу Борисфеніду[4] та сина Тоанта, який став царем таврів[5].

Древня назва Дніпра увічнена у численних наукових (тобто, латинських) назвах рослин і тварин, коли вчений-першовідкривач вважав доцільним вжити як видову назву прикметник borysthenicus (дніпровський). Ось лише два приклади:

Марена дніпровська (Barbus borysthenicus) - ендемік водойм басейну Дніпра та Південного Бугу, занесений до Червоної книги України і Європейського червоного списка
борисфенський (Cytisus borysthenicus) у Національному природному парку "Олешківські піски" у пониззі Дніпра

Примітки ред.

  1. Український правопис 2019, §123. Буквосполучення th у словах грецького походження. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2011. 
  3. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Braund, David; Kryzhitskiy, S.D. (2007). Classical Olbia and the Scythian world: from the Sixth Century BC to the Second Century AD (вид. 1st). Oxford: Oxford University Press. с. 48. ISBN 9780197264041. 
  5. Антонін Ліберал. Метаморфози 27.

Джерела ред.