Німфи
Ні́мфи (грец. Νύμφες — дівчина, наречена, молода жінка) — другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи.
| Німфи | |
 | |
| Є об'єднанням | див. список:d |
|---|---|
 Німфи у Вікісховищі | |
Лісові німфи, що жили на деревах, звалися дріадами, гамадріадами, гірські — ореадами, або орестіадами, німфи текучих вод — наядами, морські німфи — нереїдами, океанідами.
За міфами, німфи були довговічні, але не безсмертні. Від шлюбів німф із богами народжувалися герої (Ахіллес, Еак). Перебуваючи поблизу людей, німфи краще за олімпійських богів і богинь розуміли потреби й турботи людей, нерідко допомагали людям або карали їх. Дзюрчання струмків, шелестіння лісу, дзижчання комах — усі голоси весни й літа були співом німф.
Німфи були втіленням антропоцентричних проєкцій древніх греків на природу: як приємного, зворушливого в ній, так і загрозливого, непередбачуваного (так, гамадріади захищали дерева й карали за погане поводження з ними).
Культ німф був дуже поширений у Греції й Римі, де на їх честь споруджували величні храми — німфеуми. У мистецтві німф зображували веселими та легковажними напівоголеними вродливими дівчатами.
Німфи й сатир, Адольф Вільям Бугро
Вільям-Адольф Бугро. Німфи
_-_Nymphs_and_Satyr_(1873).jpg)
_-_The_Nymphaeum_(1878).jpg)
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
ПосиланняРедагувати
- Німфи // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1145. — 1000 екз.