Океаніди

давньогрецькі німфи-покровительки морських подорожей

У грецькій міфології, Океаніди (дав.-гр. Ὠκεανίδες, pl. of Ὠκεανίς) — давньогрецькі німфи-покровительки морських подорожей. Доньки титанів Океана і Тетії, налічувалося до трьох тисяч океанід. [1]

Океаніди. Густав Доре, 1860-ті

Символіка та роліРедагувати

Як і решта родини, океаніди асоціювалися з водою, уособлюючи джерела. Батько Океан був великою споконвічною рікою, яка оточувала світ, мати Тетія — богинею моря, а брати Потамої (також три тисячі) — уособлення великих річок світу. [2] Гесіод каже, що вони "розкидані далеко і впоперек" і скрізь "служать землі і глибинним водам" [3] а в "Аргонавтика" Аполонія Родоського, аргонавти, що опинилися в пустелі Лівії, просять "німф, священні раси Океану" показати їм джерело води зі скелі або священний потік, що б'ється з землі. [4]

Океаніди не завжди обмежуються однією роллю [5] і не обов'язково пов'язуються з водою. [6] Хоча більшість німф вважалися другорядними божествами, багато океанід були значущими фігурами. Метіда, уособлення інтелекту, була першою дружиною Зевса. Океаніда Доріда, як і мати Тетія, була важливою богинею моря. [5] У той час як їхні брати Потамої були звичними уособленнями великих річок, Стікс (за Гесіодом найстарша і найважливіша з океанід) також уособлювала підземну ріку в царство мертвих. [7] А деякі, як Європа та Азія, здаються асоційованими з районами суші, а не води. [8]

Як і Метіда, океаніди також були у шлюбах (чи партнерствах) з багатьма богами, народжували богів і богинь. [9] Доріда у союзі з богом моря Нереєм народилва п’ятдесят морських німф, Нереїд. [10] Стікс була одружена з титаном Палласом, мати Зелоса, Ніки, Кратоса і Біа. [11] Евринома, третя дружина Зевса, породила Харит . [12] Клімене від титана Япета народила Атланта, Менетія, Прометея і Епіметея. [13] Електра у шлюбі з морським богом Тавмантом стала матір'ю Іриди і Гарпії. [14] Інші відомі океаніди: Перса, дружина титана сонячного бога Геліоса та матір Цирцеї і Еети, царя Колхіди; [15] Ідія, дружина Еети і мати Медеї ; [16] та Каллроя, дружина Хрісаора та мати Геріона. [17]

Океаніди описані в трагедії "Прометей закутий ", де зі своєї підземної печери втішали прикутого титана Прометея. [18] Також океаніди були супутницями Персефони, коли її викрав Гадес. [19]

ІменаРедагувати

Гесіод називає 41 океанід, за іншими давніми джерелами подано ще більшу їх кількість. Деякі океаніди були, ймовірно, назвами реальних джерел, тоді як інші — поетичний винахід.[20] Деякі імена океанід відповідали речам, які батьки бажали своїм дітям: Плутон ("Багатство"), Тюхе ("Доля щастя"), Ідія ("Знання") та Метіда (" Мудрість").[21] Інші були географічними епонімами, як-от Європа, Азія, Ефіра (Коринф) та Родос (Родос).[22]

КультРедагувати

 
Океаніда, Енні Свіннертон

Моряки вшановували і поклонялися океанідам, присвячуючи їм молитви та жертви. До них зверталися з метою захисту від штормів та інших морських небезпек. Перш ніж почати свою легендарну подорож до Колхідів у пошуках Золотого Руна, аргонавти принесли борошно, мед та дари моря океанським божествам, а також принесли в жертву биків і цим просити їх про захист від небезпек під час подорожі. [23]

У мистецтвіРедагувати

Сібеліус написав оркестрову симфонічну поему під назвою Aallottaret ( Океаниди ) в 1914 році.

Народжена в Манчестері художниця Енні Свіннертон, перша жінка, прийнята в Королівську академію в 1922 році, написала полотно 'Океаніда' незадовго до 1908 року. На картині зображена сильна, неідеалізована жіноча фігура, яка поєднується з природою, типовою для багатьох зображень Свіннертон.

ПриміткиРедагувати

  1. Hard, pp. 40–41; Tripp, s.v. Oceanids, p. 401; Grimal, s.v. Oceanus, p. 315.
  2. Fowler, p. 13; Most, p. 31 n. 21; Grimal, s.v. Oceanus, p. 315; West, p. 259;
  3. Гесіод. Теогонія 365–366.
  4. Apollonius of Rhodes, Argonautica 9.1410–4118.
  5. а б Tripp, s.v. Oceanids, p. 401.
  6. Hard, p. 40; West, p. 260.
  7. Tripp, s.v. Oceanids, p. 401; Гесіод. Теогонія 361.
  8. Fowler, pp. 13–14; Tripp, s.v. Oceanids, p. 401.
  9. Grimal, s.v. Oceanus, p. 315. Larson, p. 7 says that the Oceanids "serve mainly as genealogical starting points".
  10. Гесіод. Теогонія 240–264; Apollodorus, 1.2.7.
  11. Гесіод. Теогонія 383–385; Apollodorus, 1.2.4.
  12. Гесіод. Теогонія 907–909; Apollodorus, 1.3.1. Other sources give the Charites other parents, see Smith, s.v. Charis.
  13. Гесіод. Теогонія 351, however according to Apollodorus, 1.2.3, another Oceanid, Asia was their mother by Iapetus.
  14. Гесіод. Теогонія 266–269; Apollodorus, 1.2.6.
  15. Гесіод. Теогонія 956–957; Apollodorus, 1.9.1.
  16. Гесіод. Теогонія 958–962; Apollodorus, 1.9.23.
  17. Гесіод. Теогонія 286–288; Apollodorus, 2.5.10.
  18. Hard, p. 41; Gantz, p. 30; Aeschylus, Prometheus Bound 128–135.
  19. Fowler, p. 13; Larson, p. 7; Homeric Hymn to Demeter (2), 2.5, 2.418–423.
  20. West, p. 260.
  21. Fowler, p. 13.
  22. Fowler, pp. 13–16.
  23. Kemp, s.v. Oceanids, p. 611.