Атла́нт, А́тлас (грец. Άτλας, род. відм. Άτλαντος) — у давньогрецькій міфології — син титана Япета й Клімени, брат Прометея й Епіметея, володар Мавританії, батько Плеяд, Гіад, Гесперид і Каліпсо.

Атлант
дав.-гр. Ἄτλας
Посада king of Atlantisd
Батько Япет[1]
Мати Клімена[1]
Брати, сестри Прометей[1][2], Менетій[1], Епіметей[1] і Eumelusd
У шлюбі з Плейона і Етра[d]
Діти Meroped, Гіас, Тайгета, Майя, Келено, Каліпсо, Alcyone[d], Астеропа, Електра, Геспер, Ambrosia[d], Cleeiad, Coronisd, Polyxod, Aesiled, Dionéd, Dioned, Геспериди, Diomedesd, Eudora[d] і Maerad

Покарання Атланта ред.

За міфом, Атлант брав участь у боротьбі титанів проти Зевса, за що був покараний: мусив вічно підтримувати небосхил. На думку стародавніх, місцеперебування Атланта знаходилося на крайньому заході. Звідси пішла назва Атлантичного океану.

Згідно з іншою версією, Атлант володів деревом з золотими яблуками, які згідно пророцтва Феміди, відбере син Зевса. Через це він відмовив Персеєві в гостинності, за що той обернув титана за допомогою голови горгони Медузи на величезну гору, що підпирала небо. Звідси взяли назву Атлаські гори в північній Африці.

Атлант і Геракл ред.

Геракл приходив до Атланта в пошуках золотих яблук Гесперид та мусив замість нього тримати небо, поки Атлант добуде яблука. Атлант спробував обдурити Геракла, щоб він зайняв його місце назавжди, та Геракл перехитрив титана і той повернувся до колишнього заняття.

Атлант в культурі ред.

Атланта вважали знавцем неба і світу, тому систематизований збірник географічних карт назвали атласом.

В архітектурі атлантом називають колону у вигляді чоловічої постаті, що застосовують як підпору.

У переносному значенні Атлант є синонімом слова «велетень».

В анатомії атлантом називають перший шийний хребець

Примітки ред.

Література та посилання ред.