Феміда

давньогрецька богиня права, закону і справедливості

Фемі́да, також Теміда, Теміс (грец. Θέμις) — у давньогрецькій міфології — дочка Урана й Геї, друга законна дружина Зевса, від якого народила ор і мойр, богиня права й законного порядку. В давньоримській міфології Феміді відповідає богиня Юстиція.

Феміда
Θέμις
0029MAN-Themis.jpg
Богиня права й законного порядку
Божество в давньогрецька міфологія
В інших культурах Юстиція
Місцевість Стародавня Греція
Покровитель для Справедливість[d] і правосуддя
Батько Уран
Мати Гея
Брати/сестри Океан, Кей, Крій, Гіперіон, Япет, Кронос, Тетія, Тейя, Рея, Мнемосіна, Феба, Діона
Чоловік Друга дружина Зевса
Діти Мойри, Ори
Пов'язані події Троянська війна
Атрибути Ваги, Зав'язані очі, меч
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У переносному значенні Феміда — закон, правосуддя. Жерці Феміди — слуги закону, судді, юристи (останній вислів часто вживається з іронічним забарвленням).

Образ і функціїРедагувати

 
Феміда та Егей

Феміда була порадницею Зевса і наглядала за тим, щоб ні люди, ні боги не порушували законів. Зображували її суворою жінкою із зав'язаними очима (символ неупередженості), з рогом Амальтеї, й терезами або мечем у руках.

Володіючи даром пророцтва, Феміда відкрила Прометею таємницю, що одруження Зевса з Фетідою призведе до народження сина, який скине Зевса[1]. Від матері Геї вона отримала Дельфійський оракул, де пророкувала[2], який передала своїй сестрі Фебі, та віддала його своєму онукові Аполлону.

Феміда допомогла Зевсу розв'язати Троянську війну[3]. Скликала богів на раду[4].

Феміда першою навчила людей прорікання, жертвоприношення і божественних обрядів[5]. Винайшла героїчний гексаметр[6].

Феміда була великою богинею, яка керувала 13-місячним роком, розділеним на два сезони літнім і зимовим сонцестоянням.

За Гесіодом («Теоґонія»), від шлюбу Зевса (грец. Ζεύς) — досконалості та Феміди — вічного природного порядку, народжуються ори Діке (грец. Δίκη) — справедливість, Евномія (грец. Ευνομία) — благозаконня, та інші.

Зевс творив правосуддя у присутності Феміди та Діке.


Ім`яРедагувати

Феміда  в перекладі з грецької означає «божествений закон»,який не є підвласним для людей, буквально «той хто є непохитним»

Для стародавніх греків вона була спочатку організатором ««общинної справи людей, особливо зборів».Вперше слово було використано Гомером у 8-му столітті до н.е.

Феміда є неперекладуваним. Дар богів і знак цивілізованого існування, іноді це означало праведні традиції, належну процедуру, соціальний порядок, а іноді просто волю богів

Фінлі додає: «Був феміс — звичай, традиція, народні шляхи, помори, як би ми не називали це, величезна сила "

Родині звязкиРедагувати

Феміда - одна з 12 тітей Геї(землі) і Урана(неба). Є другою дружиною свого племіника Зевса,з яким вони породили Евмонію(закон),Діке(справедливість),Ейрене(мир) відомих як Горації та Мойр(доля)-Клото,Атропос та Лахесіс

У п`єсі «Прометей зв`язаний»,яка традиційно приписується перу Есхіла,Феміда є матір`ю Прометея. В той час як згідно до п`єси Еврідіпта Феміда - мати Гесперидів

МіфологіяРедагувати

За одною з легенд Феміда була Дельфійським оракулом. За іншою легендою, Феміда отримала передбачення від Дельфійського оракула  за проханням своєї матері Геяї і пізніше передала його Фібі. Згідно з Ефором, Феміда допомогла Аполлону знайти оракула, з наміром допомогти людству. Через свої видіння Феміда попереджає богів про  громадянську війну в Фівах. В іншому міфі вона застерігає Зевса не одружуватися на Фетісі, оскільки її син буде могутнішим за свого батька і через деякий час Зевс буде скинутий з свого престолу. За Овідом, саме Феміда, а не Зевс, сказав Девкаліону кинути кістки «своєї матері» через плече, щоб створити нову расу людства після делуге.Також за словами Овідія, Феміда пророчила, що син Зевса викраде золоті яблука з саду Атласу.

В гомерівській Ілліаді Феміді було дорученно Зевсом скликати богів на раду

Згідно з втраченими кіпріотами Стасінісом з Кіпру, Феміда і Зевс разом дали початок Троянської війни. За даними Квінта Смірнея, коли боги знехтували веління Зевса і почали битися один з одним після створення Троянського коня, Феміда зупинила їх, попередивши про гнів Зевса.

Феміда, разом з Мойрами, одного разу зупинили Зевса від убивства злодіїв, які намагалися вкрасти мед зі священної печери Діктаан, так вбивство там було заборонене. Таким чином, Зевс замість душогубства перетворив злодіїв на воронів. Феміда зіграла роль у дорослішанні Ероса. Афродіта турбувалася про свого сина, Ероса, який залишався дитиною і привела його до Феміди. Теміс сказала їй що йому потрібен брат, оскільки він не ріс через самотність. Афродіта тоді народила Антероса, а Ерос ріс всякий раз, коли він був біля брата.

Використання у сучасностіРедагувати

Цей образ асоціюється з законом, чесністю та порядністю тому, часто використовується, юристами, суддями, нотаріусами та іншими людьми які позазані зі сферою юрисдикції


Атрибути ФемідиРедагувати

Канонічними є повязка на очі, яка символізує неупередженність під час судового процесу, ваги (терези) – стародавній символ міри та справедливості, на які покладаються вчинки людей, щоб визначити рівень добра і зла. Феміда тримає терези в лівій руці, що символізує сприйнятливість. Меч – символ духовної сили та відплати. Він направлений вістрям вгору, що символізує «волю небес», тобто вищу силу. Меч знаходиться у правій руці богині, яка відповідає за силу та готовність до дій. Мантія – це урочисте вбрання, створене для церемоній, яке до сьогодні широко застосовується як офіційний одяг суддів. Вона символізує духовність та важливість статусу судді. Інколи богиню можуть зображати з рогом достатку, який символізує плату за вчинену дію.

Культ ФемідиРедагувати

Жертовники Феміди ставили в місцях, де відбувалися народні зібрання, щоб вона своєю присутністю вносила в наради дух добра й справедливості. Її називали рятівницею і покровителькою пригноблених, бо вона нарівні з Зевсом стежила, щоб не кривдили людей бідних і тих, які потребують допомоги. У багатьох грецьких містах їй будували храми, часто поблизу храмів Геї або Деметри.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Піндар. Істмийські пісні VIII 32
  2. Орфічні гімни LXXIX 4; Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека I 4, 1; Страбон. Географія IX 3, 11 (стр.422); Овідій. Метаморфози I 321
  3. Стасін. Кіпрії, синопсис
  4. Гомер. Іліада XX 4
  5. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека V 67, 4
  6. Климент. Стромати I 80, 3
  7. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ЛітератураРедагувати

  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

ПосиланняРедагувати