Тетія

Те́тія, Те́тіс, Те́фія, Те́фіда (грец. Τηθύς, Tethys — годувальниця) — у давньогрецькій міфології — дочка Кроноса (або Урана) і Реї, дружина Океана, мати богів та всіх річок; богиня, яка давала життя всім, на що вказує її ім'я. Як божество жіночої статі, вона була уособленням водяної стихії, котра, з другого боку, уособлювалася в чоловічому образі Океана. Гера виросла в родині Тетії і Океана й утекла до них під час боротьби богів з титанами. Іноді відвідувала їх під час сварок із Зевсом («Іліада», XIV, 202). Пізніше Тетію ототожнювали з єгипетською Ісідою. Вівтарі Тетії ставили поряд з вівтарями Океана; в Етрурії був оракул богині.

Тетія
Стать	жіноча
Божество в	давньогрецька релігія
Батько	Уран
Мати	Гея
Брати/сестри	Океан, Кронос, Гіперіон, Япет, Тейя, Феміда і Рея
Діти	Клімена, Амальтея, Амфітріта, Немесіда, Метіда, Тіхе, Філіра, Етра, Плейона, Еврінома, Асія, Chryseis[d], Пейто, Рода, Плуто, Гесіона, Доріда, Клітія, Калліроя, Еніпей, Телесто, Ідія, Periboea[d], Акаста, Bolbe[d], Кето, Зеуксо, Адмета, Каліпсо, Стікс, Лісітея[d], Нерей, Ахелой, Ніл, Інах, Алфей, Скамандр, Сангарій, Пеней, Кебрен, Меандр, Сімоіс, Сперхей, Стрімон, Астеріон, Axius[d], Ладон, Діона, Іанта[d], Аргія, Електра, Крініс, Ерідан, Асоп, Aeas[d], Ardescus[d], Aegaeus[d], Aesar[d], Aesepus[d], Evenus[d], Кафіра[d], Istrus[d], Asterope[d], Europa[d], Caicus[d], Daeira[d], Каант[d], Зевксіппа (дочка Океану), Океаніди, Potamoi[d], Пермес, Q29463635?, Phyllis[d], Kydnos[d], Cladeus[d], Chremetes[d], Clitumnus[d], Кефісс, Cephissus[d], Cephissus[d], Q2943528?, Ismenus[d], Hermus[d], Hydaspes[d], Hebrus[d], Haliacmon[d], Granicus[d], Борисфен, Baphyras[d], Brychon[d], Elisson[d], Erasinos[d], Ascanius[d], Q8202607?, Anaurus[d], Anigrus[d], Anapos[d], Amnisus[d], Phasis[d], Ocyrhoe[d], Almo[d], Galaxaura[d], Hippo[d], Asterodeia[d], Beroe, Klytia[d], Coryphe[d], Dodone[d], Ephyra[d], Evagoréis[d], Eudore[d], Evenus[d], Evphrátes[d], Ganges[d] і Pactolus[d]
Тетія у Вікісховищі?

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.