Відкрити головне меню

Алфе́й (дав.-гр. Ἀλφειός) — у давньогрецькій міфології[1] бог однойменної річки[2] в Пелопоннесі, син титанів Океана і Тефіди[3]. Його представляють у людській подобі[4]. Вівтар його знаходиться в Олімпії[5].

Був мисливцем, який закохався в Артеміду і переслідував її[6] по всій Греції. Він явився в Летрини на нічне свято, яке справляли Артеміда і німфи, але Артеміда вимазала у всіх лице брудом та мулом, через це Алфей не впізнав її. Тому встановлені обряди Артеміди Алфеї[7].

Не зумівши добитися кохання Артеміди, Алфей закохався у німфу Аретусу, яка однак не відповіла взаємністю; Артеміда ж, рятуючи Аретусу від переслідувань Алфея, перетворила її в ставок[8]. Проте Алфей знайшов свою кохану на острові Ортігія (або на Делосі, або поблизу Сіракуз на Сицилії) — там злились води Алфея і Аретуси. Його течія продовжується в море[9], що підтвердив і Дельфійський оракул.

ПриміткиРедагувати

  1. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.1. С.62; См. Нонн. Деяния Диониса VI 340.
  2. Овідій. Метаморфози II 250
  3. Гесіод. Теогонія 338; Гігін. Міфи. Введення 6
  4. Еліан. Пістряві оповіданя II 33
  5. Павсаній. Опис Еллади V 14, 6
  6. Телесилла, фр.1 Пейдж
  7. Павсаній. Опис Еллади VI 22, 8-10
  8. Павсаній. Опис Еллади V 7, 3; VIII 54, 3
  9. Лукіан. Морські розмови 3, 1