Каліпсо

Каліпсо (грец. Καλυψώ) — персонаж давньогрецької міфології, німфа острова Огігія, дочка Атланта (варіант: Океана); гостинно зустріла Одіссея, коли розбився його корабель. Каліпсо покохала Одіссея й намагалася затримати в себе, обіцяючи йому вічну молодість і безсмертя, але не змогла примусити героя забути батьківщину. Через сім років, виконуючи веління богів, Каліпсо допомогла Одіссеєві побудувати корабель і показала шлях до Ітаки.

Каліпсо Καλυψώ
німфа
Божество в	давньогрецька релігія
Значення імені	та, що приховує
Місцевість	Стародавня Греція
Батько	Атлант, (Океан, Геліос, (Аполлон)
Мати	Плейона (Персеїда)
Брати/сестри	Плеяди, Гіади, Гіас
Чоловік	Астеріон
Діти	Навсіной, Найсітой, Антій, Ардей, Ром, Авзон, Латин.
Пов'язані персонажі	Одіссей
Персонаж твору	Одіссея
Медіафайли у Вікісховищі

Ім'я Каліпсо у перекладі — «та, що приховує». Покинувши Каліпсо, Одіссей таким чином перемагає смерть і повертається у світ життя.

Родинні зв'язки

• Дочка титана Атланта, тримача небесного склепіння, і океаніди Плейони. (За іншою версією, дочка Геліоса (Аполлона) й Персеїди).
• Брати і сестри:
  • Плеяди
  • Гіади. (Каліпсо також іноді зараховують до числа Гіад)
  • Гіас
• Діти від Одіссея:
  • Найсітой
  • Навсіной
  • Антій (Або ж — син Енея на ім'я Анкій).
  • Ардей. (Або ж — син Енея).
  • Ром. (Або ж — син Енея).
  • Авзон — родоначальник авсонів, найдавнішого племені Італії, перший цар Італії. (Або — син Цирцеї).
  • Латин — родоначальник латинів. (Або — син Одіссея і Цирцеї, або — син Телемаха).

У культурі

Дійова особа комедії Анаксілая «Каліпсо». «Каліпсо» — ім'я легендарного корабля Кусто.

У фільмі «Пірати Карибського моря: На краю світу» Каліпсо постає морською богинею, заточеною піратами в людському тілі і згодом звільненої.

Одіссей і Каліпсо, Арнольд Беклін

Див. також

• 53 Каліпсо — астероїд, названий на честь персонажу.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1. (рос.)