Відкрити головне меню

Іван Андрійович Натаров (нар. 1895пом. 1968) — російський, український та радянський футболіст, нападник та півзахисник, український та радянський тренер.

Ф
Іван Натаров
Особові дані
Повне ім'я Іван Андрійович Натаров
Народження 1895(1895)
  Харків, Російська імперія
Смерть 1968(1968)
  Харків, УРСР
Громадянство Україна Україна
СРСР СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1913—1925 Росія/Україна/Росія «Штурм» (Х) ? (?)
1926—1927 СРСР «Рабіс» (Х) ? (?)
1928—1937 СРСР ХПЗ (Х) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце

1937—1940
1941
1946—1948
СРСР ХЕМЗ (Х)
СРСР «Сільмаш» (Х)
СРСР «Спартак» (Х)
СРСР «Динамо» (В)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравцяРедагувати

Футболом розпочав займатися в Харкові, з 1913 року захищав кольори харківського «Штурму». У «Штурмі» був ключовим гравцем команди. З 1920 по 1924 рік разом з командою ставав переможцем чемпіонату Харкова. У 1925 році, після припинення проведення чемпіонатів Харкова, команда «Штурм» припинила своє існування через брак фінансування. Більшість провідних гравців «Штурма» приєдналися до футбольного клубу «Рабіс», в тому числі й Іван Натаров. Кольори «Рабісу» захищав з 1926 по 1927 рік. З 1928 року й до завершення виступів на професіональному рівні в 1937 році був гравцем харківського ХПЗ.

У 2003 році журнал «Футбол» поставив Івана Натарова на перше місце в списку легенд футболу України.

Кар'єра тренераРедагувати

Ще будучи гравцем тренував також ХЕМЗ (Харків). Після завершення ігрової кар'єри в довоєнний період тренував «Сільмаш» (Харків) та «Спартак» (Харків). Після завершення Другої світової війни тренував ворошиловградське «Динамо», яким керував до 1948 року. Потім допомогав тренувати київське «Динамо» та харківський «Локомотив». Помер 1968 року в Харкові.

ДосягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

  • Чемпіонат Харкова
    •   Чемпіон (5): 1920, 1921, 1922, 1923, 1924

ПосиланняРедагувати