Відкрити головне меню

Гео́ргій Фро́лович Борзе́нко (1927 — ?) — радянський футболіст, один із найкращих гравців Харкова та України кінця 1940-х — першої половини 1950-х.

Ф
Георгій Борзенко
Особові дані
Повне ім'я Георгій Фролович Борзенко
Народження 1927(1927)
Смерть не відома
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1947—1955 СРСР Локомотив (Харків) 203 (63)
1956 СРСР Авангард (Харків) 8 (2)
1957 СРСР Хімік (Дніпродзержинськ) 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

Кар'єраРедагувати

Більшу частину кар'єри виступав за Локомотив (Харків). У сезоні-1947 команда отримала право грати у вищій лізі, однак у зв'язку зі зміною системи розіграшу «Локомотив» і ще 15 клубів були зняті зі змагань. «Залізничники» продовжили виступи у другій групі і за підсумком 1948 року повернулись у першу. За сезон-1949 Георгій забив 14 м'ячів і потрапив у реєстр 33 найкращих футболістів.

Наступного року Борзенко забив мало, і «Локомотив» вилетів у клас «Б». У 1951 і 1952 роках «залізничники» грали там. 1951-го з 13 голами Георгій удруге потрапив у реєстр 33 найкращих, що складався переважно з гравців елітного дивізіону. Наступні два роки команда грала в класі «А», а останній сезон знов у класі «Б». Усього в еліті чемпіонату СРСР Борзенко зіграв 98 матчів і забив 28 м'ячів. Потім по одному сезону провів у командах Авангард (Харків) і Хімік (Дніпродзержинськ). Загинув Георгій у Харкові.

У липні 2014-го газета «Український футбол» дала таку характеристику кар'єрі Борзенка: «Одна з найяскравіших зірок футболу України кінця 1940-х — першої половини 1950-х. Промовистий бодай такий факт: за підсумком сезону-1951 він увійшов у список найкращих гравців СРСР, виступаючи в команді класу „Б“ (першої ліги, за нинішніми уявленнями).

Майстер кутових: із цього стандартного положення примудрявся забивати м'ячі. Нині вважається, що родоначальником т. зв. „сухого листа“ був у нашій країні Валерій Лобановський, насправді ж лівий крайній форвард харківського „Локомотива“ робив це на 10—12 років раніше. Мав міцну статуру, був красивий, наділений веселою вдачею, не страждав „зірковою хворобою“. Але слабкість усе-таки була — не міг відмовити, коли йому підносили чарку. Тож у результаті надто рано обірвалися не тільки спортивна кар'єра, але й життя Георгія. Обставини його смерті досі покриті завісою таємниці».

Індивідуальні досягненняРедагувати

ВизнанняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Газета «Український футбол» за 18 липня 2014 року, № 53
  • Яковлев Андрей. Чемпионаты СССР по футболу в цифрах и фактах / Андрей Яковлев. — М.: Самиздат, 2016. — Т. 7. — 645 с.