Коноплянка Євген Олегович
Євге́н Оле́гович Конопля́нка (нар. 29 вересня 1989, Кіровоград, СРСР) — український футболіст, лівий вінгер донецького «Шахтаря» та національної збірної України.
Євген Коноплянка | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Євген Олегович Коноплянка | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 29 вересня 1989 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||
Кіровоград, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 176 см[1] | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 69 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Конопа, Коно[2], Козацька ракета | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | лівий вінгер | |||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | ![]() | |||||||||||||||||||||||||
Номер | 70 | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
2002–2004 2004–2005 2006 |
![]() ![]() ![]() | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єраРедагувати
Вихованець школи кропивницького футбольного клубу «Олімпік», тренера Дениса Мирославовича Малеця, ДЮСШ-2 м. Кропивницького та дніпровського «Дніпра». За словами Юрія Кевлича, Коноплянка тренувався у залі, де було холодніше, ніж на вулиці. З дитинства демонстрував високу швидкість й силу удару, через що був запрошений до таких клубів як «Шахтар» (Донецьк)» та «Динамо» (Київ), але згодом опинився у «Дніпрі».[1]
«Дніпро»Редагувати
Сезон 2007/2008Редагувати
З квітня 2006 року почав залучатися до ігор дублювального складу «Дніпра», а 26 серпня 2007 року дебютував у вищій лізі Чемпіонату України в матчі «Дніпро» — «Закарпаття». Але грав мало і ігрової практики в основній команді майже не отримав. Зіграв 2 гри в чемпіонаті країни і 1 в кубку країни. У жодному з цих матчів Євген не забивав.
Сезон 2008/2009Редагувати
З цього сезону Євген грав більше ніж у минулому. Початок сезону Коноплянка провів більше часу у дублювальному складі. Але коли головного тренера, Олега Протасова, змінив Володимир Безсонов, молодий Євген став грати за клуб більше. Зіграв 12 матчів у чемпіонаті, провівши на полі лише 304 хвилини. Голами не відзначився
Сезон 2009/2010Редагувати
Закріпився у складі першої команди «Дніпра» від початку весняної частини сезону 2009—2010, коли почав регулярно виходити у стартовому складі, відзначатися забитими голами, а також високою технікою володіння м'ячем. Перший гол в Прем'єр-Лізі забив у матчі з «Зорею» (завершився 2:2). Отримав нагороду «Футболіст року в Україні» в 2010 році.
Сезон 2010/2011Редагувати
У цьому сезоні Євген вперше зіграв у єврокубках. Провів 31 матч і забив 6 голів. Новий тренер, Хуанде Рамос, зробив його лідером клубу. У 2011 році київське «Динамо» запропонувало дніпропетровцям 15 млн євро за молодого таланта. Але клуб відповів що віддасть Коноплянку за 50-60 млн. Звісно кияни не купили Євгена, який потім дуже сильно знадобився клубу.
Сезон 2011/2012Редагувати
Почав сезон матчем проти київського «Арсеналу», де отримав жовту картку на 57 хвилині матчу. У 9 турі чемпіонату отримав жовту картку в матчі з «Зорею». У наступному матчі забив гол у ворота сімферопольської «Таврії», на 72 хвилині матчу. У 12 турі чемпіонату оформив дубль у матчі з «Олександрією». Він забивав голи на 38 і 57 хвилинах. У наступному матчі, проти «Оболоні», відзначився голом і гольовим пасом. У кубковому матчі, проти луцької «Волині» відзначився голом і отримав жовту картку. А потім, проти тієї самої команди, в 18 турі чемпіонату, віддав гольовий пас. У матчі з донецьким «Шахтарем» відзначився гольовою передачею й отримав жовту картку. У 27 турі, в матчі проти «Олександрії», оформив дубль і віддав гольову передачу. У наступному матчі, проти «Оболоні» оформив ще один дубль. У наступному матчі відзначився гольовим пасом. А в останньому матчі сезону, проти «Карпат», відзначився 2 гольовими передачами й отримав «гірчичник». Став також найкращим українським футболістом у 2012.
Сезон 2012/2013Редагувати
У першому матчі сезону, проти «Таврії», покинув поле вже на 30 хвилині матчу. Відбувши дискваліфікацію, вже в першому матчі оформив дубль. У плей-оф Ліги Європи, забив два голи «Словану», у двох матчах. У матчі проти «Шахтаря» відзначився гольовим пасом на 9 хвилині. Отримував багато жовтих карток. У матчі з «Таврією» відзначився гольовим пасом на 74 хвилині. А у наступному матчі, в груповому етапі Ліги Європи, проти «ПСВ», на тій же хвилині забив гол. Відзначився гольовим пасом у матчі проти шведського клубу «АІК», відзначився гольовим пасом. У 24 турі віддав дві передачі, в матчі проти «Чорноморця». Останній матч сезону провів у принциповому протистоянні з «Металістом».
Сезон 2013/2014Редагувати
У 1 турі, в матчі проти київського «Арсеналу», забив гол на 74 хвилині. Одразу у наступному матчі забив м'яч у ворота «Іллічівця». У «Дніпра» було 2 важливих матчі, проти «Нимме Калью», в Лізі Європи і проти «Шахтаря», в чемпіонаті країни. В обох матчах Євген відзначився гольовими передачами. 2 матчі поспіль відзначався голами, проти «Буковини» і «Чорноморця». У матчі групового етапу Ліги Європи, проти «Пасуш де Феррейра», віддав гольову передачу на 83 хвилині й забив гол на 86-й хвилині. У наступних 3 матчах теж відзначився голами, проти «Ворскли», донецького «Металурга» і того самого «Пасуш де Феррейра».
У 2014 році так і не відбувся трансфер Коноплянки у «Ліверпуль», який всі очікували впродовж всього трансферного вікна. Так Коноплянка залишився ще на деякий час.
А в наступному матчі, проти «Іллічівця» відзначився двома гольовими передачами, на 16 і 23 хвилинах. Відкрив рахунок у останньому матчі групового етапу Ліги Європи, проти «Фіорентіни». У наступному матчі турніру забив переможний гол у ворота «Тоттенгема», на 81 хвилині гри. У матчі 20 туру, проти «Говерли», отримав жовту картку на 52 хвилині, забив гол на 64 хвилині та віддав гольовий пас на 94. У грі 21 туру, проти «Севастополя» забив м'яч на 85 хвилині. У матчі проти «Ворскли» забив гол і віддав гольову передачу. І в останньому матчі сезону, проти «Металурга» відзначився гольовим пасом.
Сезон 2014/2015Редагувати
У матчі 1 туру відзначився голом у ворота донецького «Металурга». Грав у кваліфікації до Ліги чемпіонів Через два тури, віддав гольовий пас у матчі з «Карпатами». У матчі проти «Металіста», відзначився гольовим пасом на 88 хвилині й голом на 93. Віддав гольову передачу в матчі 9 туру проти «Чорноморця» й кубковому матчі проти «Волині». У матчі 10 туру чемпіонату, проти «Зорі», відзначився голом на 90 хвилині. У 14 турі, в грі проти донецького «Металурга», забив гол на 16 хвилині. У матчі 1/16 Ліги Європи, в грі проти «Олімпіакоса», віддав гольовий пас на 93 хвилині. У наступному матчі, проти «Волині», відзначився голом. Через два матчі, в грі проти «Аяксу», віддав гольову на 30 хвилині. А в матчі відповіді, врятував дніпропетровський клуб, забивши вирішальний м'яч на 97 хвилині. У матчі з «Ворсклою» забив гол на 96 хвилині і віддав передачу на 2. У 20 турі, в грі проти «Олімпіка», забив гол. У півфіналі Ліги Європи, в матчі проти «Наполі», віддав гольову передачу на Євгена Селезньова. Став учасником фіналу турніру, проти «Севільї». Увійшов у символічну збірну єврокубку.
Після сезону поширювалися чутки про можливий перехід гравця до «Інтернаціонале», «Ювентуса», «Мілана» та багатьох інших клубів.
«Севілья»Редагувати
Сезон 2015/2016Редагувати
Улітку 2015 року, після оголошення Євгена про закінчення контракту в «Дніпрі», навколо його трансферу в західноєвропейський клуб розвернулася справжня сага. На нього претендували такі імениті клуби, як «Ліверпуль», «Тоттенгем», «Атлетіко» (Мадрид) і «Севілья». Урешті-решт, Євген і його батько, який є агентом гравця, обрали останній варіант, уклавши угоду з андалусійцями.
3 липня про перехід було оголошено офіційно. 20 липня відбулася презентація гравця.[3] Згодом у офіційному твітері гравець повідомив, що буде виступати під 22 номером.[4]
Офіційний дебют у новій команді відбувся 11 серпня у матчі за Суперкубок УЄФА проти переможця Ліги чемпіонів УЄФА 2014/2015 Барселони.[5] Коноплянка вийшов на поле на 68 хвилині при рахунку 4-2 на користь Барселони. На 81 хвилині гравець забив свій перший гол за новий клуб, зробивши рахунок 4-4, після прострілу від ще одного новачка команди Чіро Іммобіле.[6] Однак «Севілья» не змогла здобути єврокубок, пропустивши гол у додатковому часі.[7] Коноплянка увійшов в історію як четвертий українець, що відзначався у суперкубку УЄФА, до нього це робили легенди українського футболу Олег Блохін (у 1975 році — 3 м'ячі «Баварії»), Олексій Михайличенко (м'яч «Мілану» у першому матчі Суперкубка-1990) та Андрій Шевченко.[8] Дебют Євгена в чемпіонаті Іспанії відбувся у матчі з «Малагою», який завершився нульовою нічиєю. 25 вересня Коноплянка забив свій перший гол в іспанській лізі, який став вирішальним у матчі «Севілія» — «Райо Вальєкано», що закінчився з рахунком 3:2[9].
У дебютному матчі в Лізі чемпіонів Коноплянка забив один із найшвидших голів серед футболістів, які виходили на заміну. Для цього йому знадобилося лише 19 секунд.[10] Також у Лізі Чемпіонів того сезону забив у ворота «Манчестер Сіті» та відзначився гольовою передачею проти «Ювентуса»; матч завершився з рахунком 1:0, а «Севілія» зайняла третє місце у своїй групі і здобула путівку до Ліги Європи. У Ла-Лізі відзначався у воротах «Хетафе», віддавав асисти проти «Вільярреалу» та «Спортінгу». Вийшов у стартовому складі та віддав дві гольові передачі, ставши кращим гравцем домашнього матчу проти мадридського «Реалу» та отримавши звання кращого гравця матчу.[11] У кінці 2015 року міг потрапити до збірної цього року. Але йому не вистачило лише 2% голосів щоб здобути там місце. Далі Коноплянка не міг забити деякий час. Часто намагався це зробити, лишаючи партнерів пасу. І коли капітан команди та ще декілька гравців негативно висловилися про українця, він відповів одразу у наступному турі чемпіонату, забивши гол в дев'ятку і поставивши крапку у матчі «Севілья» — «Леванте». Гравець дуже полюбився іспанським уболівальникам. Але тренер команди — Унаї Емері викликав обурення й у вболівальників «Севільї», і українських фанатів гравця, через те, що мало випускав гравця на поле. Забив гол у кубковому матчі проти «Сельти». У важливому матчі проти «Вільярреалу» забив красивий гол з дальньої дистанції. Але у цьому ж матчі отримав невелике пошкодження. В 1/4 фіналу Ліги Європи реалізував одинадцятиметровий удар у серії післяматчевих пенальті проти «Атлетік» (Більбао). Сидів у запасі в фіналі Ліги Європи, але на полі не з'явився. В результаті «Севілья» перемогла «Ліверпуль» з рахунком 1-3. А через декілька днів став першим українцем фіналістом Кубка Іспанії. Там він отримав жовту картку на 106 хвилині
Став найкращим бомбардиром передсезонних зборів «Севільї» в США та Німеччині, забивши 3 голи та віддавши 1 асист у 6 матчах. [12]У своєму другому матчі Суперкубка УЄФА відзначився голом з пенальті у ворота мадридського «Реалу» після виходу на заміну, але «Севілья» програла.
«Шальке 04»Редагувати
Сезон 2016/2017Редагувати
30 серпня 2016 підписав контракт із німецьким «Шальке 04», де виступатиме до кінця сезону 2016/17 в оренді з правом викупу. Отримав номер «11»[13]. Дебютував у матчі проти мюнхенської «Баварії». Дебютним взяттям воріт відзначився у матчі із «Краснодаром» у третьому раунді групового етапу Ліги Європи, що завершився перемогою «королівсько-білих» із рахунком 0:1. Коноплянка також потрапив до символічної збірної туру. У матчі Кубку Німеччини оформив дубль (голи на 20 та 44 хвилинах), в результаті «Шальке 04» здобув перемогу над «Нюрнбергом» з рахунком 3:2. Після гри Коноплянка отримав нагороду кращого гравця матчу. 24 листопада в матчі 5 туру Ліги Європи проти «Ніцци» забив свій четвертий гол за німецьку команду, відзначившись на 14 хвилині. Знову потрапив в символічну збірну і претендував на звання кращого гравця туру. У поєдинку чемпіонату Німеччини проти «Дармштадта» віддав гольовий пас на Алессандро Шепфа на 90 хвилині. Дебютним взяттям воріт в чемпіонаті відзначився в домашньому матчі проти «Фрайбурга» на 74 хвилині. 8 січня 2017 забив в Кубку Німеччини «Зандхаузену». «Шальке 04» завершив сезон на 10 місці в Бундеслізі.
У червні 2017 року було оголошено про викуп «Шальке 04» контракту Євгена Коноплянки у «Севільї» за €15 млн.[14]
Сезон 2017/2018Редагувати
На початку сезону Коноплянка розкритикував головного тренера «Шальке», адже той, за його словами, не пояснював гравцям причини їхньої відсутності в стартовому складі або заявці на матч, через що футболіст не отримував стабільної ігрової практики протягом довгого часу. За це Євген мав заплатити штраф, але 9 червня стало відомо, що Маркуса Вайнцирля таки звільнено, а на його місце прийшов італієць Доменіко Тедеско, який після розмови з Коноплянкою заявив, що для нього все почнеться з нуля.
За підсумками передсезонних зборів був визнаний кращим гравцем «Шальке» за версією авторитетного видання kicker.
Перший офіційний матч сезону в Кубку Німеччини проти «Динамо» (Берлін) почав в стартовому складі і приніс команді перемогу, оформивши дубль на 78-й і 91-й хвилинах. Чемпіонат Німеччини 2017/2018 «Шальке» починав домашньою грою проти віце-чемпіона минулого сезону «РБ Лейпциг» — Коноплянка вийшов з перших хвилин і відзначився голом на 73-й хвилині, матч закінчився з рахунком 2:0 на користь господарів.
Сезон 2018/2019Редагувати
В в першій половині сезону був гравцем основи в Лізі Чемпіонів, але майже не грав в Бундеслізі. Перший гол у сезоні за «Шальке 04» Коноплянка забив аж 25 січня, в матчі Бундесліги проти берлінської «Герти» фірмовим ударом з після зміщення з флангу[15]. Але його гол не допоміг «Шальке» перемогти — нічия з рахунком 2:2[16].
«Шахтар»Редагувати
2 вересня 2019 року перейшов в донецький «Шахтар»[17].
Дебютував в УПЛ 14 вересня в матчі проти луганської «Зорі» (4-3), замінивши на 46-й хвилині Тете[18].
18 вересня зіграв дебютний матч за «Шахтар» в Лізі Чемпіонів проти «Манчестер Сіті» (0-3), замінивши на 46-й хвилині Манора Соломона[19].
27 вересня відзначився дебютним голом у матчі 9-го туру Чемпіонату України проти «Ворскли»[20].
Виступи за збірнуРедагувати
Молодіжні збірніРедагувати
Почав викликатися до збірних України навесні 2006 року (збірна юнаків віком до 17 років). У 2007—2008 роках грав за юнацьку збірну України U19, здебільшого виходячи на заміну.
14 жовтня 2008 року дебютував в іграх за молодіжну збірну України U21 в матчі проти португальських однолітків. У складі української «молодіжки» був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого взяв участь в усіх трьох матчах команди на турнірі.
2010—2012Редагувати
25 травня 2010 року дебютував у складі національної збірної України, повністю відігравши товариську зустріч проти команди Литви. А вже у наступному матчі у формі збірної відзначився забитим голом (29 травня 2010 року у товариській грі проти збірної Румунії, перемога 3:2).
Євро-2012Редагувати
У складі збірної був учасником домашнього для українців чемпіонату Європи 2012 року. У матчі проти збірної Швеції став одним з творців гола який приніс перемогу українцям. Коноплянка віддав гольовий пас на Андрія Шевченка, який направив м'яч до воріт.
Відбір на чемпіонат світу 2014Редагувати
У матчі відбору на Чемпіонат світу проти збірної Англії відзначився дуже красивим м'ячем на 38 хвилині. У ще одному матчі цього відбірного циклу проти збірної Чорногорії відзначився голом на 77-й хвилині. Брав участь у найрезультативнішому матчі збірної за всю історію. Це був матч проти збірної Сан-Марино. Українці здобули перемогу 9:0. Коноплянка забив гол і віддав гольову передачу. Завдяки його гольовій передачі Україна перемогла збірну Польщі. Але в плей-оф збірна України програла збірній Франції із загальним рахунком 2:3.
Євро-2016Редагувати
Відбірковий циклРедагувати
Почав відбір матчем 2 раунду проти збірної Білорусі. У 6 турі відбору відзначився голом у ворота збірної Люксембургу. Одразу в наступному матчі на 40-й хвилині забив гол у ворота Білорусі. У 8 турі в матчі проти збірної Словаччини отримав жовту картку на 79-й хвилині. У найголовнішому для збірної України матчі проти збірної Словенії вже на 4 хвилині отримав жовту картку.
Фінальна частинаРедагувати
Потрапив до складу збірної на фінальну частину Євро-2016 у Франції. Брав участь у першому матчі проти збірної Німеччини. На 68 хвилині отримав жовту картку. Зіграв у наступних матчах проти збірних Північної Ірландії й Польщі. Не відзначився результативними діями.
Статистика виступівРедагувати
КлубнаРедагувати
Станом на 11 листопада 2019
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок країни | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів
| ||
2007-08 | «Дніпро» Д | Вища ліга | 2 | 0 | КУ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 3 | 0 |
2008-09 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 12 | 0 | КУ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 12 | 0 |
2009-10 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 22 | 4 | КУ | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 24 | 4 |
2010-11 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 25 | 6 | КУ | 3 | 0 | ЛЄ | 3 | 0 | — | — | — | 31 | 6 |
2011-12 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 28 | 8 | КУ | 2 | 1 | ЛЄ | 2 | 0 | — | — | — | 32 | 9 |
2012-13 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 20 | 2 | КУ | 3 | 0 | ЛЄ | 9 | 3 | — | — | — | 32 | 5 |
2013-14 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 27 | 8 | КУ | 1 | 1 | ЛЄ | 8 | 4 | — | — | — | 36 | 13 |
2014-15 | «Дніпро» Д | Прем'єр-ліга | 21 | 7 | КУ | 4 | 0 | ЛЄ, ЛЧ | 17 | 1 | — | — | — | 42 | 8 |
Загалом за Дніпро | 157 | 35 | 16 | 2 | 39 | 8 | 212 | 45 | |||||||
2015-16 | «Севілья» | Ла Ліга | 32 | 4 | КІ | 7 | 1 | ЛЧ | 12 | 2 | СКУ | 1 | 1 | 52 | 8 |
2016-17 | «Севілья» | Ла Ліга | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СКУ | 1 | 1 | 1 | 1 |
Загалом за Севілью | 32 | 4 | 7 | 1 | 12 | 2 | 2 | 2 | 53 | 9 | |||||
2016-17 | «Шальке 04» | Бундесліга | 17 | 1 | КН | 2 | 3 | ЛЄ | 8 | 2 | — | — | — | 27 | 6 |
2017-18 | «Шальке 04» | Бундесліга | 27 | 4 | КН | 3 | 2 | — | — | — | — | — | — | 30 | 6 |
2018-19 | «Шальке 04» | Бундесліга | 13 | 1 | КН | 2 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | — | — | — | 21 | 1 |
Загалом за Шальке 04 | 57 | 6 | 7 | 5 | 14 | 2 | — | — | 78 | 13 | |||||
2019-20 | «Шахтар» | Прем'єр-ліга | 6 | 2 | КУ | 1 | 0 | ЛЧ | 3 | 1 | — | — | — | 10 | 3 |
Матчі у складі збірної УкраїниРедагувати
Станом на 10 вересня 2019 року
Стиль гриРедагувати
Євген володіє хорошим дриблінгом і швидкістю. Він активно може протистояти захисту. Також він дуже непередбачуваний. Його нестандартні рішення дуже часто допомагають. Робоча нога гравця — права. Але він дуже добре грає й лівою ногою. Мар'ян Швед казав, що хоче наслідувати стиль гри Коноплянки.[21]
ДосягненняРедагувати
КомандніРедагувати
КлубРедагувати
«Дніпро»Редагувати
- Фіналіст Ліги Європи УЄФА: 2014-15
- Срібний призер чемпіонату України: 2013-14
- Бронзовий призер чемпіонату України: 2014-15
«Севілья»Редагувати
- Фіналіст Суперкубка УЄФА: 2015, 2016
- Переможець Ліги Європи УЄФА : 2015–2016
- Фіналіст Кубка Іспанії: 2015—2016
- Фіналіст Суперкубка Іспанії: 2016
«Шахтар»Редагувати
ЗбірнаРедагувати
ІндивідуальніРедагувати
- Український футболіст року (3): 2010, 2012[22], 2013
- Футболіст року в Україні за версією газети «Команда» (1):2013
- Символічна збірна групового етапу Ліги Європи (1): 2012–2013[23]
- Символічна збірна Ліги Європи (1): 2014-15[24]
- Найкращий гравець чемпіонату України (1) : 2013-14[25]
- Претендент на потрапляння у збірну року: 2015
- Список 100 найкращих футболістів року: 2015
Цікаві фактиРедагувати
- Після фото Євгена з написом «Слава Україні — Героям Слава!», одна з іспанських газет звинуватила футболіста у фашизмі. Але потім спростувала інформацію.
- Євген полюбляє жартувати з журналістами. Веселі та смішні висловлювання гравця є майже у кожному інтерв'ю.
- У сім років записався в секцію по карате.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Профіль гравця на офіційному сайті «Бундесліги» (англ.)
- ↑ Дружини футболістів збірної України роздяглися для журналу. Архів оригіналу за 7 грудень 2013. Процитовано 21 листопад 2013.
- ↑ Як «Севілья» проводить презентацію Коноплянки
- ↑ Буду играть под 22 номером
- ↑ Коноплянка дебютировал в официальном матче за Севилью
- ↑ Коноплянка забиває в дебютному офіційному матчі за «Севілью»
- ↑ Рятівний гол Коноплянки не завадив «Барселоні» виграти Суперкубок УЄФА
- ↑ Коноплянка — третій українець, який забиває в Суперкубку УЄФА
- ↑ Коноплянка забив переможний гол за «Севілью» в матчі з «Райо Вальєкано»
- ↑ Коноплянка увійшов до історії Ліги чемпіонів у першому ж матчі
- ↑ Коноплянка назван игроком матча "Севилья" - "Реал". Процитовано 2016-09-11.
- ↑ Коноплянка: «Тренерский штаб мне доверяет». Процитовано 2016-08-23.
- ↑ Yevhen Konoplyanka wird ein Königsblauer (schalke04.de, 30.08.2016) (нім.)
- ↑ Шальке викупив контракт Коноплянки у Севільї
- ↑ https://football24.ua/korol_kono_povernuvsya_u_nimechchini_zahoplyuyutsya_klasnim_golom_yevgena_a_pro_transfer_z_shalke_narazi_treba_zabuti_n514822/
- ↑ https://football24.ua/gerta_shalke_statistika_matchu_tab3_gid33645/
- ↑ Євген Коноплянка – гравець «Шахтаря». shakhtar.com.
- ↑ Шахтар - Зоря 4:3. upl.ua.
- ↑ Шахтер-Манчестер Сити - Составы - Лига чемпионов УЕФА. UEFA.com.
- ↑ Шахтар - Ворскла 4-0. upl.ua.
- ↑ Новачок Севільї Швед обожнює стиль Коноплянки і намагається наслідувати його гру. Архів оригіналу за 20 серпень 2016. Процитовано 10 серпень 2016.
- ↑ Коноплянка стал игроком года по версии издания «Украинский футбол»
- ↑ Сборная группового этапа
- ↑ УЄФА включив чотирьох гравців «Дніпра» до символічної збірної Ліги Європи
- ↑ Прем'єр-ліга України та вболівальники визначили найкращих в сезоні 2013/14
ПосиланняРедагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Коноплянка Євген Олегович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коноплянка Євген Олегович |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Коноплянка Євген Олегович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Коноплянка Євген Олегович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Коноплянка Євген Олегович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Коноплянка Євген Олегович на сайті Eu-football.info (англ.)
- Виступи за збірну на сайті «Футбольна Україна» (рос.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |