Відкрити головне меню

Розумовський Олексій Кирилович (12 (23) вересня 1748(17480923), Петербург - 5 (17) квітня 1822, Почеп, Стародубщина) — державний діяч Російської імперії, граф. Син українського гетьмана Кирила Розумовського. Родоначальник дворян Перовських: батько Антонія Погорільського, дід Олексія Толстого, прадід Софії Перовської.

Розумовський Олексій Кирилович
RazumovskyAK200.jpg
Розумовський Олексій Кирилович
Народився 12 (23) вересня 1748(1748-09-23)
Петербург
Помер 5 (17) квітня 1822(1822-04-17) (73 роки)
Почеп, (нині Брянська область, Росія)
·старість
Поховання Новгород-Сіверський
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність міністр народної освіти Російської імперії
Титул граф
Батько Кирило Розумовський
Мати Наришкіна Катерина Іванівна
Брати, сестри
У шлюбі з Q25991355?
Діти Перовський Олексій Олексійович[1], Anna Alekseyevna Perovskaya[d], Q15954669?, Nikolai Perovski[d], Varvara Alexseevna Volkonskaya-Repnina[d] і Перовський Лев Олексійович
Нагороди
орден Святого Володимира 1 ступеня

Народився у Петербурзі. Його учителем був німецький історик, член Російської АН А. Шльоцер.

Вчився у Стразбурзькому університеті.

З 1769 року був придворним Катерини II, сенатор у 1786-95 роках.

1795 року вийшов у відставку.

Від 1807 року — попечитель Імператорського Московського університету (за його наказом ректора стали обирати не на рік, а на три).

Був покровителем Товариства дослідників природи.

1810-1816 - міністр народної освіти (перший в Російській історії). У перші роки багато зробив для розвитку початкових і середніх шкіл (за його сприяння відкрито Царськосільський ліцей, Грецьке училище в Ніжині, гімназію у Києві, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті), згодом почав проводити реакційну політику щодо освіти та насильницьку русифікацію Правобережної України і Білорусі.

Був членом масонської ложі, віце-президентом Російського Біблійного товариства.

Після відставки жив у Підмосков'ї, а в останні роки - в Україні (у Почепі Мглинського повіту на Стародубщині [тепер у складі Брянської області РФ), де і помер.

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати


  1. Погорельский // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1968. — Т. 5. — С. 825–826.