Козелець

містечко на Чернігівщині

Козе́ле́ць[⇨] — селище в Україні, центр Козелецької селищної громади Чернігівського району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою E95 (Київ — Чернігів), E101М01 та E381. Населення — 7,5 тисяч мешканців[3].

селище Козелець
Герб Козельця Прапор Козельця
Собор Різдва Богородиці
Собор Різдва Богородиці
Собор Різдва Богородиці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Козелецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100190010032782
Облікова картка Козелець 
Основні дані
Засновано 1098[1]
Магдебурзьке право 1656 р.
Статус із 1924 року
Площа 8,44 км²
Населення 7496 (01.01.2022)[2]
Густота 955 осіб/км²;
Поштовий індекс 17000
Телефонний код +380 4646
Географічні координати 50°54′59″ пн. ш. 31°06′53″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 113 м
Водойма Остер


Відстань
Найближча залізнична станція: Бобровиця
До обл. центру:
 - автошляхами: 67,6 км
Селищна влада
Адреса 17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Козелець, вул.Соборності, б.27
Голова селищної ради Бригинець Валентин Петрович
Карта
Козелець. Карта розташування: Україна
Козелець
Козелець
Козелець. Карта розташування: Чернігівська область
Козелець
Козелець
Мапа

Козелець у Вікісховищі

Назва

ред.

Існує кілька версій походження назви Козелець. Одна з них стверджує, що назва містечка походить від козельців — польових квітів, які навесні вкривають береги Остра[4]. Інша версія пояснює назву через термін «козел», який означає глибокий вир або яму в річці[5]. Менш імовірною є теорія, що назва походить від слова «козел» у значенні цапа, однак ще існує припущення, що назва могла виникнути від прилеглого лісу, який називали давньоруським словом «козелес», оскільки в ньому водилося багато диких кіз[4][5].

Побутують два варіанти наголосу: Козе́лець[6][7][4] і Козеле́ць[8][9][5][10][11].

Символіка

ред.

Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині. Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату в горішньому лівому куті на дві третини ширини прапора.

Докладніше: Герб Козельця
Докладніше: Прапор Козельця

Історія

ред.

Заснування

ред.

Відомий з XVII століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої.

 
Будинок райради (2008)

На «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах позначено як Kesellze.[12][13]

Особливо відомим Козелець став з початку XVII ст. На цей час місто уже значиться як досить важливий та надійно укріплений пункт на східних рубежах Речі Посполитої, до складу якого воно входило. У цей час високого рівня тут досягла культура землеробства та пов'язані з нею сировинні й переробні галузі, особливо млинарство. Проте вільний та повноцінний розвиток народу гальмувався соціальним гнітом, якого зазнавали найширші верстви населення. До того ж, чим далі він підсилювався ще й національним та релігійним визисками. Особливо виснажливими та морально нестерпними були військові постої й примусове окатоличення. Тому в селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти у 20–З0-х роках XVII ст. населення брало найактивнішу участь. Могутня енергія народної стихії знайшла своє вивільнення у ході Визвольної війни українського народу 16481657 років. Козелець став сотенним містом. У складі Київського полку сотня відзначалася мужністю й героїзмом у найважливіших битвах: під Пилявцями, Берестечком, Батогом та ін. Вагомий внесок у справу визвольної боротьби було гідно оцінено гетьманом. Грамотою від 1656 року Богдан Хмельницький надавав Козельцю Магдебурзьке право. Це право підтверджувалося і російським урядом, що було дуже важливим у справі захисту від феодального свавілля. Магдебурзьке право надавало можливість створювати органи самоврядування, обирати магістрат на чолі з війтом, підлеглому тільки гетьманові.

З 1708 року Козелець стає центром управління Київського полку. Цей статус, а також розвиток ремесел і торгівлі спричинили швидке зростання та розширення самого міста. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки XVIII ст. Безперечно, цьому сприяв стрімкий соціальний злет уродженця цих місць Олексія Розумовського, що походив з українського козацького роду Розумів. Він народився в селі Лемеші Київського полку.

Хронологія

ред.

З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.

1656 — надане магдебурзьке право.

1662 — тут відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.

1679 — місто зруйноване кримськими татарами.

У 1708 до Козельця переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781.

З 1782 — повітове місто Київського намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії.

У 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта.

У середині XVIII століття виникають фабрики: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна.

Весною 1846 в місті побував Тарас Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати архітектурні й історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.

У 1866 — 441 двір, 4 459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарків на рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.

На початку XX століття в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913).

У 19061916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 померло щонайменше 145 жителів селища[14].

29 вересня 1943 нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.

8 квітня 2017 Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в Козельці здійснив освячення престолу і першу Божественну літургію Вознесенського храму.[15]

6 березня 2022 року у межах вторгнення Росії, що розпочалося наступного дня опісля легалізації територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Україні[16][17], у пілотному проекті щодо якого місцевий ТЦК та СП брав безпосередню участь ще у 2017 році[18], Міністерство оборони Росії спрямувало на селище понад 100 одиниць озброєння, зокрема ТОС-1 «Буратіно»[19].

Історичні пам'ятки

ред.

Населення

ред.

Чисельність населення[20]

ред.
1897 1959 1979 1989 2001 2016 2020 2022
5,141 5,774 8,416 9,545 8,916 8,142 7,758 7,496

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[21]:

Мова Кількість Відсоток
українська 8431 96.24 %
російська 286 3.27 %
вірменська 25 0.29 %
білоруська 9 0.10 %
румунська 3 0.03 %
кримськотатарська 2 0.02 %
інші/не вказали 4 0.05 %
Усього 8760 100 %

Персоналії

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Смт. Козелець на сайті Верховної Ради України [Архівовано 15 Серпня 2020 у Wayback Machine.].
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  3. Станом на 2022 рік.
  4. а б в Козе́лець // Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
  5. а б в Козеле́ць // Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред. В. Г. Скляренко. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — 544 с. — ISBN 978-966-580-454-3.
  6. Д/ф «Золоте намисто України». Козелець на YouTube
  7. Козе́лець // Голоскевич Григорій. Правописний словник. ― Львів : Апріорі, 2020. ― 648 с. — ISBN 978-617-628-7.
  8. Козеле́ць // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
  9. Козеле́ць // Горпинич В. О. Словник географічних назв України: топоніми та відтопонімні прикметники. ― К. : Довіра, 2001. ― 526 с.
  10. Козеле́ць // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  11. Козелець // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
  12. Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net. Архів оригіналу за 2 Травня 2013. Процитовано 10 Вересня 2015.
  13. Мапа Боплана 1670. Архів оригіналу за 8 Серпня 2015. Процитовано 10 Вересня 2015.
  14. Козелець. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. Освячення Вознесенського храму в смт Козелець на Чернігівщині. Архів оригіналу за 13 Квітня 2017. Процитовано 12 Квітня 2017.
  16. Міжнародний суд ООН наказав Росії зупинити війну проти України. Європейська правда. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 13 вересня 2024.
  17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23.02.2022 № 154
  18. https://kozsr.gov.ua/65-viiskkomat-reformuvaly
  19. На Козелець направили 100 одиниць озброєння і військової техніки, зокрема ТОС-1 "Буратіно". 24 Канал. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 13 вересня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  20. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 13 Серпня 2016.
  21. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  22. Богомолець. О. „Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia“. — Київ, 2013

Джерела та посилання

ред.