Козелець

селище міського типу на Чернігівщині

Козе́лець[3] — селище в Україні, Чернігівського району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою E95 (Київ-Чернігів), E101М01 та E381. Населення — 7,5 тисяч мешканців[4].

Селище Козелець
Герб Козельця Прапор Козельця
Собор Різдва Богородиці
Собор Різдва Богородиці
Собор Різдва Богородиці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Козелецька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Козелець 
Основні дані
Засновано 1098[1]
Магдебурзьке право 1656 р.
Статус із 1924 року
Площа 8,44 км²
Населення 7496 (01.01.2022)[2]
Густота 955 осіб/км²;
Поштовий індекс 17000
Телефонний код +380 4646
Географічні координати 50°54′59″ пн. ш. 31°06′53″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 113 м
Водойма Остер


Відстань
Найближча залізнична станція: Бобровиця
До обл. центру:
 - автошляхами: 67,6 км
Селищна влада
Адреса 17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Козелець, вул.Соборності, б.27
Голова селищної ради Бригинець Валентин Петрович
Карта
Козелець. Карта розташування: Україна
Козелець
Козелець
Козелець. Карта розташування: Чернігівська область
Козелець
Козелець
Мапа

Козелець у Вікісховищі

Символіка ред.

Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині. Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату в горішньому лівому куті на дві третини ширини прапора.

Докладніше: Герб Козельця
Докладніше: Прапор Козельця

Історія ред.

Заснування. Походження назви ред.

Відомий з XVII століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.

 
Будинок райради (2008)

На «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах позначено як Kesellze.[5][6]

Особливо відомим Козелець став з початку XVII ст. На цей час місто уже значиться як досить важливий та надійно укріплений пункт на східних рубежах Речі Посполитої, до складу якого воно входило. У цей час високого рівня тут досягла культура землеробства та пов'язані з нею сировинні й переробні галузі, особливо млинарство. Проте вільний та повноцінний розвиток народу гальмувався соціальним гнітом, якого зазнавали найширші верстви населення. До того ж, чим далі він підсилювався ще й національним та релігійним визисками. Особливо виснажливими та морально нестерпними були військові постої й примусове окатоличення. Тому в селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти у 20–З0-х роках XVII ст. населення брало найактивнішу участь. Могутня енергія народної стихії знайшла своє вивільнення у ході Визвольної війни українського народу 16481657 років. Козелець став сотенним містом. У складі Київського полку сотня відзначалася мужністю й героїзмом у найважливіших битвах: під Пилявцями, Берестечком, Батогом та ін. Вагомий внесок у справу визвольної боротьби було гідно оцінено гетьманом. Грамотою від 1656 року Богдан Хмельницький надавав Козельцю Магдебурзьке право. Це право підтверджувалося і російським урядом, що було дуже важливим у справі захисту від феодального свавілля. Магдебурзьке право надавало можливість створювати органи самоврядування, обирати магістрат на чолі з війтом, підлеглому тільки гетьманові.

З 1708 року Козелець стає центром управління Київського полку. Цей статус, а також розвиток ремесел і торгівлі спричинили швидке зростання та розширення самого міста. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки XVIII ст. Безперечно, цьому сприяв стрімкий соціальний злет уродженця цих місць Олексія Розумовського, що походив з українського козацького роду Розумів. Він народився в селі Лемеші Київського полку.

Хронологія ред.

З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.

1656 — надане магдебурзьке право.

1662 — тут відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.

1679 — місто зруйноване кримськими татарами.

У 1708 до Козельця переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781.

З 1782 — повітове місто Київського намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії.

У 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта.

У середині XVIII століття виникають фабрики: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна.

Весною 1846 в місті побував Тарас Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати архітектурні й історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.

У 1866 — 441 двір, 4 459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарків на рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.

На початку XX століття в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913).

У 1906-1916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 померло щонайменше 145 жителів селища[7].

29 вересня 1943 нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.

8 квітня 2017 Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в Козельці здійснив освячення престолу і першу Божественну літургію Вознесенського храму.[8]

6 березня 2022 року у межах вторгнення Росії, що розпочалося наступного дня опісля легалізації територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Україні[9][10], у пілотному проекті щодо якого місцевий ТЦК та СП брав безпосередню участь ще у 2017 році[11], морф спрямувало на селище понад 100 одиниць озброєння, зокрема ТОС-1 «Буратіно»[12].

Історичні пам'ятки ред.

Населення ред.

Чисельність населення[13] ред.

1897 1959 1979 1989 2001 2016 2020 2022
5,141 5,774 8,416 9,545 8,916 8,142 7,758 7,496

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[14] ред.

українська мова російська
96,24 % 3,26 %

Персоналії ред.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Смт. Козелець на сайті Верховної Ради України [Архівовано 15 Серпня 2020 у Wayback Machine.].
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  3. Відео про Козелець на Новому каналі
  4. Станом на 2022 рік.
  5. Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net. Архів оригіналу за 2 Травня 2013. Процитовано 10 Вересня 2015. 
  6. Мапа Боплана 1670. Архів оригіналу за 8 Серпня 2015. Процитовано 10 Вересня 2015. 
  7. Козелець. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  8. Освячення Вознесенського храму в смт Козелець на Чернігівщині. Архів оригіналу за 13 Квітня 2017. Процитовано 12 Квітня 2017. 
  9. https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/16/7136076/
  10. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-п
  11. https://kozsr.gov.ua/65-viiskkomat-reformuvaly
  12. https://24tv.ua/kozelets-napravili-100-odinits-ozbroyennya-viyskovoyi-tehniki_n1892790
  13. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 13 Серпня 2016. 
  14. Cities & towns of Ukraine [Архівовано 19 Квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
  15. Богомолець. О. „Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia“. — Київ, 2013

Джерела та посилання ред.