Вікіпедія

Північне Приазов'я

47°00′ пн. ш. 36°36′ сх. д. / 47° пн. ш. 36.6° сх. д. / 47; 36.6

Північне Приазов'я
Зображення
Країна  Україна і  Росія
Розташовується на водоймі Азовське море
Мапа розташування
Мапа

Північне Приазо́в'я (іноді також Надазов'я, Приозі́в'я, Надозів'я, Поазов'я) — географічна область на південному Сході України та прилегле узбережжя Росії. Охоплює території півдня Донецької, Запорізької, сходу Херсонської областей та північного узбережжя Азовського моря, а також прилеглі до північного берега Таганрозької затоки райони Ростовської області Росії.

Історія

ред.
Див. також: Найдавніша історія Північного Приазов'я

Першими поселенцями у Приазов'я були кочові племена, переважно скотарі: сармати, кімерійці, скіфи та тюркські народи. Довгий час панували на цій землі саме кімерійці, які розселилися на території Північного Приазов'я та Причорномор'я. Однак на початку VII століття до н. е. їх винищили скіфи, які мали у своїх володіннях землі від Дністра до Дону.

За часів козацтва тут була Кальміуська паланка Запорізької Січі, а згодом базувалося Азовського козацького війська. Сюди було переселено греків Приазов'я (переважно на південь Донецької області). У долині річки Молочна розселяли німецьких колоністів й російських старовірів, духоборів й молокан.

Географія

ред.
 
Коса на Азовському узбережжі
 
Водозбірний басейн Азовського моря на території України

Розташування і фізична географія

ред.

У геологічному відношенні Приазов'я розташоване на схилі Українського кристалічного щита, що заглиблюється на 500—1000 метрів та причорноморської западини. Для регіону характерний рівнинний ландшафт, який представлений Приазовською низовиною, а також сучасною терасою Азовського моря та Бердянською косою.

Басейн північного узбережжя Азовського моря включає річки Молочну, Обіточну, Берду, Кальміус та Міус. З них лише Молочна вливає свої води в Молочний лиман, решта — в Азовське море. Всі вони течуть на південь з Приазовської височини та Донецького кряжу, мають звивисті річища, у зв'язку з чим їх течії декілько уповільнені.

Клімат

ред.

Клімат Північного Приазов'я помірно-континентальний, з тривалим сухим, жарким та з великою кількістю сонячних днів літом, і короткою, малосніжною, м'якою, з частими відлигами зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0 °C до 11,7 °C, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8 °C.

Переважними вітрами є вітри східних і північно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50 %. Поява льоду у Північному Приазов'ї відбувається пізніше, ніж на інших узбережжях Азовського моря та приходиться на початок січня. Льодовий покрив тримається до середини березня. Кількість сонячних днів на рік складає в середньому 179 днів.

Природоохоронні території

ред.

На території регіону знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду:

Адміністративний поділ

ред.

Сучасні адміністративні формування Приазов'я:

Донецька область

ред.

Запорізька область

ред.

Луганська область

ред.

Ростовська область (Росія)

ред.

Російська частина північного Приазов'я

Херсонська область

ред.

Грецькі поселення

ред.

У дужках — рік заснування

Економіка

ред.

Економіка регіону визначається промисловостями та господарствами її головних міст: Донецька, Маріуполя, Таганрогу (Росія), Бердянська та Мелітополя.

У Приазов'ї знаходиться найбільша металургійна база України — місто Маріуполь (металургійні комбінати імені Ілліча, Азовсталь, коксохімічний завод «Маркохім»). Тут випускається більше третини українського агломерату, чавуну, сталі, готового прокату, 12 % коксу, 6 % сталевих труб.

Важливе місце в економіці Приазов'я посідає машинобудування та металообробка, найбільшими підприємствами є: «Азовмаш» («Маріуполь»), «Азовкабель» («Бердянськ»), «Гідромаш» («Мелітополь»).

Хімічну промисловість регіону представляє бердянське підприємство «АЗМОЛ» — виробник транспортних мастил.

Транспорт

ред.

Через Приазов'я проходить автомобільний шлях міжнародного значення М 14, який з'єднує Одесу та Новоазовськ.

Залізничний транспорт розвинений менше: Бердянськ та Маріуполь є станціями із невеликим пасажиро- та товарообігом. Лише Мелітополь та Таганрог є важливими залізничними транспортними вузлами.

В регіоні добре функціонує морський транспорт завдяки наявності Бердянського, Маріупольського та Таганрозького портів.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
  • Пірко В. О. Про формування багатоетнічного складу — населення Північного Приазов'я в XVI—XVIII ст. // Здійснення ленінської національної політики на Донеччині. — Донецьк, 1990 (0,2 а.).
  • Яруцкий Л. Евреи Приазовья. — Мариуполь, 1996. — 322 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Північне_Приазов%27я&oldid=40888218