Антраци́т (грец. ανθραξ — вугілля), твердий, високої щільності, блискучий різновид вугілля, що містить більш 90 % вуглецю і має низький відсоток домішок. Горить без полум'я, диму і запаху. Високоякісне енергетичне паливо.

Антрацит
Anthrazit.jpg
Загальні відомості
Генезис метаморфічна порода
Ідентифікація
Колір чорний, сіруватий
Структура шарувата
Форма залягання пласти, лінзи
Окремість пластова
Питома вага 1,35—1,5 г/см³
Практичне значення
висококалорійне паливо

Зміст

Загальна характеристикаРедагувати

 
Антрацит.

Найбільш метаморфізований різновид вугілля кам'яного, що має високу теплотворну здатність. Злам раковистий, зрідка зернистий. Колір чорний або сіруватий, Блиск металічний. Густина 1500—1700 кг/м³, твердість 2—2,5; теплотворна здатність 33…35 МДж/кг — 8000—8600 ккал. Антрацит не спікається і дає порошок.

Хімічні властивості антрациту: вуглецю 92—97 %, водню 2—3 %, кисню 2—3 %, азоту — 1 %, фосфору—0,01 %, вологи 2—4 % , золи 3—9 % , летких речовин 2—8 %, сірки 1—3 %. Під мікроскопом антрацит в тонких шліфах непрозорий, рослинні залишки невиразні. Вивчення китайських антрацитів дозволило виявити в них деревну структуру, смоляні тіла, кутикулу, макро- та мікроспори.

ГенезисРедагувати

Найбільша кількість антрациту утворилася внаслідок регіонального метаморфізму при зануренні вугленосних товщ в область підвищених температур і тиску. Температура при формуванні антрацитів в умовах регіонального метаморфізму знаходилася, імовірно, в інтервалі 350—550 °C.

ПоширенняРедагувати

В Україні присутній в різних районах Донецького кам'яновугільного басейну у вигляді шарів значної потужності, головним чином у відкладах карбонової та пермської систем. В структурі балансових запасів вугілля України антрацити становлять 11,3 %.

За межами України поклади антрациту відомі в РосіїЗахідному Сибіру та на східних схилах Уралу), Китаї, Америці, Франції та інших країнах.

ЗастосуванняРедагувати

Антрацит не самозапалюється і витримує перевезення на значні відстані. Антрацит широко застосовується як високоякісне енергетичне паливо, а також як сировина у чорній (використовують так званий термічний антрацит, який одержують шляхом прожарювання антрациту особливого ґатунку в шахтних печах при температурі до 1350 °C) та кольоровій металургії, хімічній та електротехнічній промисловості тощо. Антрацит — вуглецева сировина при виготовленні абразивів, відновлювачів, електродів.

Порівняльні характеристики в ряду гумітівРедагувати

 
Мікроструктура антрациту.

Антрацити належать до найзріліших гумітів. В порівнянні з кам'яним вугіллям, антрацити є найблискучішими і найтвердішими утвореннями з дійсною густиною — (1,4 –1,7) • 10³ кг/м³. Колір антрацитів чорний або сірувато-чорний, блиск металічний з жовтим відтінком. Антрацити розрізняються за характером будови: масивні, грубо-, середньо- і дрібнозернисті. Типові антрацити виявляють деякі властивості, не характерні для кам'яного вугілля, наприклад, підвищену електропровідність. Антрацити — це не остання стадія перетворення гумітів. Вважається, що у відповідних умовах антрацит може через проміжні стадії перетворитися на графіт. У такому разі безперервний ряд гумітів

торфбуре вугіллякам'яне вугілля → антрацит

закінчується графітом.

Між всіма типовими представниками в цьому ряді гумітів, на стиках, є перехідні утворення з проміжними властивостями: між торфом і бурим вугіллям — поховані торфи, між бурим вугіллям і довгополуменевим кам'яним вугіллям — вугілля марки БД, між пісним кам'яним вугіллям і антрацитами — напівантрацит.

Є перехідні утворення також між антрацитом і графітом (dr = 2,2 — 2,23 • 10³ кг/м³>). До них належать суперантрацити, або графітисті антрацити (dr = 1,75 — 1,9 • 10³ кг/м³), які зустрічаються на Уралі. До перехідних утворень між суперантрацитом і графітом зараховують так звані антраксоліти, одним з представників яких є шунгіт. Малозольний різновид шунгіту (dr = 1,84 — 1,98 • 10³ кг/м³) є матеріалом чорного кольору, дуже твердим, з сильним блиском і синюватим відливом, на вигляд схожим на антрацит.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати