Вікіпедія

Сартана

селище Маріупольського району Донецької області. Адміністративний центр Сартанської селищної громади

Сартана́ (урум. Сартана, грец. і понт. Σαρτανάς, з 1946 по 1992 рік — Примо́рське) — селище Донецької області, адміністративний центр Сартанської селищної громади Маріупольського району. Відстань до райцентру становить близько 17 км і проходить автошляхом місцевого значення. З березня 2022 року знаходиться в тимчасовій окупації військами Росії.

селище Сартана
Герб Сартани
Церква святого Георгія
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Маріупольський район
Тер. громада Сартанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14140090010010726 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засновано 1780
Статус із 2024 року
Площа 6,75[1] км²
Населення ▼ 10 070 (01.01.2022)[2]
Густота 1567,1 осіб/км²;
Поштовий індекс 87592-87593
Телефонний код +380 629
Географічні координати 47°10′38″ пн. ш. 37°41′19″ сх. д. / 47.17722° пн. ш. 37.68861° сх. д. / 47.17722; 37.68861
Висота над рівнем моря 96 м
Водойма р. Кальміус, р. Чернеча Раковата


Відстань
Найближча залізнична станція: Маріуполь
До станції: 18,6 км
До райцентру:
 - фізична: 12 км
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 17 км
До обл. центру:
 - фізична: 89,5 км
 - залізницею: 120 км
 - автошляхами: 118 км
Селищна влада
Адреса 87592, Донецька обл., Маріупольський район, с-ще Сартана, вул. Челюскінців, 67а
Голова селищної ради Курчі Олександр Костянтинович
Карта
Сартана. Карта розташування: Україна
Сартана
Сартана
Сартана. Карта розташування: Донецька область
Сартана
Сартана
Мапа

Сартана у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сартана (значення).

Географія

ред.

У селищі річка Чернеча Раковата впадає у річку Кальміус.

Загальні відомості

ред.

Розташоване на річці Кальміус за 118 км від Донецька. Одне із місць компактного проживання греків у Приазов'ї.

Головна вулиця поселення — Челюскінцев, яка має довжину 3 кілометри.

Назва

ред.

Назва селища в перекладі з урумської мови означає «жовте теля» («сари» — жовтий, «тана» — теля)[3][4]. Впродовж 1938—1990 років селище називалося Приморське.

Населення

ред.

Динаміка чисельності населення[5]

Рік Кількість мешканців
1859 2482
1886 3295
1897 4834
1908 5154
1939 6218
1959 7856
1970 8823
1976 10100
1979 10031
1987 10900
1989 10791
1992 11000
1994 11000
1998 10800
2001 10950
2004 10900
2009 10795
2010 10793
2011 10772
2012 10762
2013 10783
2014 10779
2015 10728
2017 10578
2020 10240


За даними перепису населення 2001 року населення селища становило 10951 особу, із них 3,62 % зазначили рідною мову українську, 91,56 % — російську, 4,41 % — грецьку, 0,11 % — циганську, 0,06 % — білоруську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — молдовську та болгарську мови[6].

За даними перепису 1939 року у Сартані мешкало 4417 греків (71,0 %), 1131 українців (18,2 %), 597 росіян (9,6 %), 27 євреїв (0,4 %).[7]

Історія

ред.

Село було засноване 1780 року греками-румеями, які були переселеними російським урядом з однойменного села у гірському Криму.

У 1824[8] (або 1825[4]) році у Сартані була побудована кам'яна церква на честь великомученика Георгія.

Впродовж 1825—1831 років у Сартані діяло Маріупольське духовне училище.

1935 року в Сартані був заснований фольклорний грецький ансамбль пісні і танцю «Сартанські самоцвіти», провідний грецький колектив Приазов'я та України[9]. 1936 року ансамбль посів перше місце у Всесоюзному перегляді колективів національних меншин в Москві. З 1938 року — селище міського типу.

У 1959 році в Сартані була організована Маріупольська державна станція по племінній справі і штучному заплідненню сільськогосподарських тварин[10].

6 березня 2004 року була відкрита фабрика по вирощуванню бройлерів[11].

2005 року в Сартані був побудований новий храм святого Георгія[12].

Російсько-українська війна

ред.

Під час російсько-української війни 2014 року проросійськими терористами 7 вересня 2014 року був обстріляний блок-пост у селищі[13].

14 жовтня 2014 року близько 15:00 терористи в напрямі від Комінтернове (з 12 липня 2016 року — Пікузи) обстріляли північну околицю Сартани, вибухнуло кілька снарядів, постраждали мирні жителі, що брали участь у похоронній процесії. Загинули семеро людей, ще сімнадцять осіб зазнали поранень[14]. З нагоди цієї події встановлено пам'ятний знак «Загиблим односельчанам за час АТО».

17 жовтня 2014 року уряд Греції озвучив готовність допомоги постраждалим у результаті обстрілу в Сартані — повідомив заступник прем'єр-міністра і міністр закордонних справ Греції Евангелос Венізелос[15].

Вранці 14 лютого 2015 року бойовики обстріляли Сартану, зруйновано 3 будинки, чоловік з важкими пораненнями доправлений до міськлікарні, де від травм помер[16].

16 серпня 2015 року о 22:00 бойовики обстріляли Сартану, пошкоджено 50 будинків, 2 особи загинуло, 6 поранено, терористичному наступу протистояли вояки 79-ї бригади та морська піхота[17][18].

8 червня 2017 року проросійські терористи обстріляли зі ствольної артилерії Сартану, троє вояків ЗСУ зазнали контузії[19].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:

Мова Кількість Відсоток
російська 10027 91.56%
грецька 483 4.41%
українська 396 3.62%
циганська 12 0.11%
білоруська 7 0.06%
вірменська 3 0.03%
румунська 1 0.01%
болгарська 1 0.01%
інші/не вказали 21 0.19%
Усього 10951 100%

Економіка

ред.
  • агроцех № 9 — колишній колгосп імені Карла Маркса
  • молочно-товарна ферма на 1200 голів — Сартанська держплеменстанція
  • овочева база
  • теплиці
  • хлібопекарня
  • кондитерський цех
  • механічні майстерні
  • станція технічного обслуговування
  • АЗС
  • автомийка
  • майстерні з виготовлення пам'ятників
  • «розумна» зупинка з сенсорним екраном і USB-зарядкою на сонячних батареях. Вартість: 460 тисяч гривень — побудована за допомогою грантових коштів.[21]

Транспорт

ред.

Працюють маршрутні таксі[22]

  • 51т ДК «Іскра» — сел. Талаківка,
  • 52т ДК «Іскра» — сел. Сартана,
  • 53т ДК «Іскра» — вул. Зелена,
  • 55т ДК «Іскра» — с. Гнутове.

Культура

ред.
 
Церква святого Георгія у Сартані

1935 року в Сартані засновано грецький фольклорний ансамбль пісні і танцю «Сартанські самоцвіти», відновлений 1967 року.

1988 року у селищі вперше відбувся фестиваль грецької культури «Мега-Юрти» за ініціативи заслуженого працівника культури, поета, прозаїка, перекладача, композитора Доната Патричі.

  • Сартанська музична школа.
  • Сартанська бібліотека імені М. Лермонтова.
  • Парк імені Кир'якова

Культурно-розважальний центр «Село Вашури» — «Сартанський зоопарк»

ред.

Культурно-розважальний центр «Село Вашури» розташований в селищі Сартана на північно-східній околиці Маріуполя.

2008 року тут відкрили невеликий зоопарк, експозиція якого з тих пір постійно розширюється. У ставку цілий рік плавають лебеді, гуси, різні види качок, в тому числі з Голландії та Німеччини. Територію вподобали павичі, журавлі, фазани, екзотичні кури, страуси ему, перепела, яструби, цесарки. Є білки, нутрії, плямисті і благородні олені, європейські лані, в'єтнамські і дикі свині. При зоопарку формується дитяче містечко з різними розважальними атракціонами. Є фонтан, штучний водоспад, салон урочистостей «Лебедина вірність». Працює кафе «Марина» з великим літнім майданчиком і дитяче кафе «Малютка».

Музей історії та етнографії греків Приазов'я

ред.
 
Будівля музею історії та етнографії греків Приазов'я

Музей історії та етнографії греків Приазов'я в селищі Сартана заснований 1987 року як музей на громадських засадах, а потім отримав статус народного музею. З 1997 року — Музей історії та етнографії греків Приазов'я.

Експозиція музею різносторонньо відображає процес переселення греків з Кримського ханства в Приазов'ї в 1778—1780 роках, засвоєння нового краю, розвиток господарської діяльності (землеробство, скотарство, торгівля, промисли), збереження культурних традицій (оформлення житла, одяг, прикраси, обряди і свята), розвиток греків Приазов'я до теперішнього часу.

Молодіжний центр для активістів

ред.

Молодіжний центр заснований 2016 року. В ньому активісти створюють проекти, пишуть заявки на грант та реалізовують їх. Для акумуляції ідей усіх організацій та діячів заснували «Агенцію розвитку сартанського суспільства».[23]

Освіта

ред.
  • Маріупольський професійний аграрний ліцей
  • Спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням грецької мови
  • Музична школа
  • Дитячий садочок

Відомі люди

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
  2. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  3. ↑ Гаркавець Олександр Миколайович. Урумський словник. — Алма-Ата: Баур, 2000.- 632 стор.
  4. ↑ а б Сартану заснував … Зевс. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 жовтня 2014. [Архівовано 2019-08-15 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Населення міст та смт України
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 квітня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Мариупольский горсовет
  8. ↑ Історія храмів
  9. ↑ .php? operation = 4 Презентація компакт-дисків «Джана» (ансамбль «Бір тайфа») і «Оф, мана, вай!» (ансамбль «Сартанські самоцвіти»)[недоступне посилання з липня 2019], Грецький народний фольклорний ансамбль пісні і танцю «Сартанські Самоцвіти». Оф, мана, вай! [Архівовано 2014-09-11 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Організація Маріупольської державної станції по племінній справі і штучному заплідненню сільськогосподарських тварин[недоступне посилання з травня 2019] // «Інтерфакс-Україна»
  11. ↑ 6 березня 2004 року в селищі Сартана відкрилася фабрика з вирощування бройлерів. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  12. ↑ 16.09.2005 — 10.10.2005, Сартана. Церква Георгія Побідоносця[недоступне посилання з червня 2019]
  13. ↑ На околиці Маріуполя в селі Сартана жителі ночували у шкільному підвалі(рос.)
  14. ↑ Під час обстрілів передмість Маріуполя загинуло вже 7 мирних жителів, 17 поранено
  15. ↑ Греція пообіцяла будь-яку допомогу постраждалим у Сартані[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Бойовики обстріляли селище під Маріуполем: є жертви. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
  17. ↑ У Маріуполі оголошено жалобу за загиблими в Сартані. interfax.com.ua. 17 серпня 2015. Процитовано 17 серпня 2015.
  18. ↑ Бойовики обстріляли околиці Маріуполя з важких знарядь, є загиблі
  19. ↑ Бойовики накрили вогнем зі ствольної артилерії Сартану
  20. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  21. ↑ Уникальная остановка и 50 экофермеров: три факта об «Анатомии реформ» в Сартане. Свои.City (рос.). Процитовано 20 серпня 2019.
  22. ↑ ТРАНСПОРТ Маріуполь|Маршрутні таксі. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2014. [Архівовано 2012-10-17 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Уникальная остановка и 50 экофермеров: три факта об «Анатомии реформ» в Сартане. Свои.City (рос.). Процитовано 16 серпня 2019.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сартана&oldid=44593465