Старомлинівка
Старомли́нівка (до 1946 — Старий Керменчик, урум. Т’ерменчик — млин) — село у Волноваському районі Донецької області. Адміністративний центр Старомлинівської сільської громади. У березні 2022 року в ході російського вторгнення в Україну село було окуповане російськими військами.
| село Старомлинівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Волноваський район | ||
| Тер. громада | Старомлинівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA14040130010011171 | ||
| Облікова картка | Старомлинівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1779 | ||
| Населення | ▼ 2635 (01.01.2014) | ||
| Площа | 7.302 км² | ||
| Густота населення | 361 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 85552 | ||
| Телефонний код | +380 6243 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 47°41′47″ пн. ш. 36°49′57″ сх. д. / 47.69639° пн. ш. 36.83250° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
114 м | ||
| Водойми | річки: Мокрі Яли, Кобильня | ||
| Відстань до обласного центру |
106 км | ||
| Відстань до районного центру |
61,3 км | ||
| Найближча залізнична станція | Зачатівська | ||
| Відстань до залізничної станції |
41,5 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 85552, с. Старомлинівка, вул. Центральна, 97 | ||
| Сільський голова | Місюк Михайло Миколайович | ||
| Карта | |||
  Старомлинівка | |||
 Старомлинівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Загальні відомості
ред.Село розташоване на березі річки Мокрі Яли, у яку впадає річка Кобильня. Відстань до райцентру становить близько 61 км і проходить автошляхом Т 0518.
Землі села межують із територією Пологівського району Запорізької області. Неподалік від села розташований ботанічний заказник «Старомлинівський».
Назва
ред.Колишня назва села — Старий Керменчик. Греки переселенці з Криму назвали так село. Слово "Т’ерменчик" походить з урумської мови й означає млин. У радянську епоху село перейменували відповідно до української мови — Старомлинівка.
Історія
ред.Поселення засноване у 1779 році греками-переселенцями з півострову Крим, яких налічувалось тоді близько 800. Село отримало назву Керменчик, що в перекладі з урумської — млин, вітряк. За родиною закріпляли 30 десятин землі. Населення займалося вирощуванням пшениці, вівса, кукурудзи, льону, проса та розводило худобу. Обробляли шкіру, займалися ткацтвом, в селі діяла кузня.
За даними на 1859 рік у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1725 осіб (906 чоловічої статі та 819 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік й базари[1].
З 1866 року Старий Керменчик став центром волості. Частка переселенців збідніла і не мала худоби чи коней, знаряддя для обробки землі. Менша частина збагатилась і приймала на працю наймитів, у тому числі з Полтавської, Курської та інших губерній. Більша частка наймитів оселилась у Старому Керменчику.
Станом на 1886 рік у грецькій колонії, центрі Старо-Керменчицької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2277 осіб, налічувалось 414 дворових господарств, існували православна церква, школа, 13 лавок й 2 рейнських погріба, відбувалось 4 ярмарки на рік й базари щонеділі[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3258 осіб (1697 чоловічої статі та 1561 — жіночої), з яких 3253 — православної віри[3].
У 1908 році у грецькому поселенні мешкало 4080 осіб (2050 чоловічої статі та 2030 — жіночої), налічувалось 465 дворових господарства[4].
Більшість якого була наймитами. Поселення мало п'ять невеликих цегляних заводів, де також виробляли черепицю, 4 вітряки та 2 парові млини, 10 лавок і трактирів. Громада утримувала лікарський пункт(1 лікар та 2 фельдшери). До 1910 року кількість училищ для дітей збільшили до трьох, але більшість мешканців була неписьменною.
У 1908 року організували бібліотеку. У поселенні відбувалося два ярмарки по три дні.
У березні 2022 р. в ході російського вторгнення в Україну село було окуповане. Генеральним штабом повідомлялось про проведення масових репресій, катувань та виселення місцевого населення. У їхні оселі заселяли російських військових.
Старомлинівка є одним із найбільших населених пунктів на т. зв. Бердянському напрямку. Село є одним із ключових населених пунктів на цьому напрямку, в ході проведення контрнаступальних дій Збройних Сил.
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 3373 особи, з них 16,04 % зазначили рідною мову українську, 82,12 % — російську, 0,8 % — грецьку, 0,24 % — вірменську, 0,15 % — білоруську та 0,03 % — молдовську мову[5].
Культура
ред.Село Старомлинівка двічі приймало міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі 2007 та 2008 року.
Відомі люди
ред.- Демуренко Дмитро Сергійович (1994—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Теміров Дмитро Павлович[6]
- Мавроді Сергій Анатолійович (* 1965) — російський, український і американський автор, режисер.
- Сачко Василь Вікторович — український футболіст і тренер.
Цікаві факти
ред.За 54 км від села у Пологівському районі Запорізької області розташоване село Новомлинівка.
Світлини
ред.-
Частина експозиції краєзнавчого музею -
Брама краєзнавчого музею -
Старий грецький будинок
Примітки
ред.- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2414) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 15-1)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ http://xn--90adhkb6ag0f.xn--p1ai/arhiv/uchastniki-grazhdanskoj-vojny/uchastniki-belogo-dvizheniya-v-rossii/uchastniki-belogo-dvizheniya-v-rossii-ta-ti.html
Посилання
ред.- З історії села
- Старомлинівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)