Іванівський район (Херсонська область)

район у Херсонській області (Україна)

Іва́нівський райо́н — колишній район на крайньому сході Херсонщини. На півночі межує з Нижньосірогозьким районом, сході з Якимівським районом Запорізької області, півдні і заході з Генічеським і Новотроїцьким районами.

Іванівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Херсонська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Херсонська область
Код КОАТУУ: 6522900000
Утворений: 1923
Ліквідований: 17 липня 2020 р.
Населення: 13 370 (на 1.01.2019)
Площа: 1100 км²
Густота: 12.2 осіб/км²
Тел. код: +380-5531
Поштові індекси: 75400—75443
Населені пункти та ради
Районний центр: Іванівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 14
Смт: 1
Села: 24
Селища: 3
Районна влада
Голова ради: Павленко Людмила Михайлівна
Голова РДА: Іваниця Юрій Олександрович[1]
Вебсторінка: Іванівська РДА
Іванівська районна рада
Адреса: 75400, Херсонська обл., Іванівський р-н, смт Іванівка, вул. Миру, 1
Мапа
Мапа

Іванівський район у Вікісховищі

17 липня 2020 року ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи

Географія ред.

Нижньосірогозький район Нижньосірогозький район
Новотроїцький район     Запорізька область
(Якимівський район)
Новотроїцький район Генічеський район

Корисні копалини ред.

З корисних копалин в наявності є жовта глина — сировина для виготовлення паленої цегли та черепиці.

Земельні ресурси ред.

Територія, усього 111,988 тис. га
у тому числі: сільськогосподарські угіддя 107,942 тис. га (або 96,4 %) від площ с/г угідь області тис. га
із них: рілля 95,081 (або 88,1 %) тис. га
Ліси й інші лісовкриті площі 1,385 (або 1,2 %) тис. га
Забудовані землі 1,565 (або 1,4 %) тис. га
Землі водного фонду 0,674 (або 0,6 %) тис. га
Інші землі 0,422 (або 0,4 %) тис. га

Історія ред.

Райцентр був заснований у 1820 році вихідцями з Великої і Малої Лепетих, Білозерки, Шульгівки та інших сіл. Тут переселенців привабили неозорі родючі землі та наявність балки, яка мала воду.

Район утворений у 1923 році у Мелітопольській окрузі Катеринославської губернії. Потім скасований. Відновлений 1937 року у підпорядкуванні Дніпропетровської області. З січня 1939 року у Запорізькій області. У 1941-43 роках територія району входила до Якимівської округи Таврійської генеральної округи.

Протягом 28 жовтня — 1 листопада 1943 р. район було визволено від гітлерівських окупантів підрозділами 2-ї гв.,51-ї та 28-ї А 4 Українського фронту.

30 березня 1944 року район увійшов до складу новоутвореної Херсонської області.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Павлівську та Петрівську сільради Іванівського району до складу Генічеського району.[2]

17 липня 2020 року ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи

Економіка ред.

Сільське господарство ред.

У районі були сприятливі умови для розвитку рослинництва і тваринництва. Головними культурами є озима пшениця, ярий ячмінь, соя, кукурудза, соняшник. Вирощують тут овочеві і баштанні культури. Також добрі умови для розвитку скотарства, свинарства, вівчарства, птахівництва.

Перспективні можливості для розвитку сільськогосподарського тваринництва створює зрошення. На півдні району проходить магістральний канал Каховської зрошувальної системи, що забезпечує поля дніпровською водою.

Промисловість ред.

У 1899 році Федором Милютіним було збудовано цегельний завод, який діяв до 1979 року.

Достатні в районі умови для переробної промисловості, її представляли маслозавод і харчосмакова фабрика, розміщені в Іванівці, продукція яких користується попитом.

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 8535 1936 1238 2588 2028 717 28
Жінки 9501 1741 1239 2579 2367 1461 114


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 16114 89,34 %
росіяни 1139 6,31 %
вірмени 143 0,79 %
татари 141 0,78 %
молдовани 107 0,59 %
інші 393 2,18 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 16260 90,15 %
російська 1271 7,05 %
татарська 116 0,64 %
вірменська 115 0,64 %
молдовська 71 0,39 %
інші 204 1,13 %

Культура ред.

На території району функціонували 2 бібліотеки; 14 сільських-бібліотек-філій; один будинок культури; 13 сільських клубів; 16 клубів за інтересами; одна дитяча музична школа.

На території районузнаходилося 47 пам'яток археології (кургани доби бронзи-заліза).

ЗМІ ред.

Видається районна газета «Нове життя». Наклад 950 примірників.

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Іванівського району було створено 17 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,55 % (проголосували 6 050 із 11 513 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,64 % (2 459 виборців); Юлія Тимошенко — 15,39 % (931 виборців), Сергій Тігіпко — 11,14 % (674 виборців), Олег Ляшко — 9,87 % (597 виборців), Анатолій Гриценко — 5,45 % (330 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,74 %.[5]

Персоналії ред.

Іванівщина дала батьківщині 4 воїнів-Героїв Радянського Союзу — Федора Резніка, Олександра Садового, Івана Гришина та Василя Химича.

Примітки ред.

  1. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 500/2019-рп «Про призначення Ю.Іваниці головою Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області»
  2. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016. 
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 3 липня 2020. 
  4. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Херсонська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 червня 2017. 
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 квітня 2016. 

Посилання ред.