Ханука
Ха́нука[2] (івр. חֲנֻכָּה, арам. חנוכתא, дав.-гр. ἐγκαίνια, «освячення»[3]), також відоме як Свято вогнів (חַג הַאוּרִים, Ḥag HaUrim, Festival of Lights) — юдейське свято встановлене у II ст. до н. е. в пам'ять очищення Єрусалимського Храму, освячення жертовника та поновлення храмової служби. Відзначається впродовж восьми днів починаючи з 25-го кіслева за юдейським календарем, що зазвичай припадають на грудень[див. «дати свята»].
Ханука חנוכה | |
---|---|
Ким святкується | юдеї |
Засновано | II ст. до н.е |
Початок | 25 кіслева |
Закінчення | 2 або 3 тевета[a] |
2023 дата | 7 — 15 грудня[1] |
2024 дата | 25 грудня —2 січня 2025[1] |
Традиції | 2 |
Ханука у Вікісховищі |
Символом свята є традиція запалювати вогні ханукії — особливого дев'ятисвічника, збільшуючи щодня кількість свічок у ньому[див. «запалювання вогнів»].
Назва
ред.Існують кілька пояснень походження назви свята. Видатний рабин Шмуель Ейдельс пов'язує походження назви «Ханука» з освяченням жертовника (івр. חנוכת המזבח, Ханукат га-мізбеах) у Храмі після його звільнення та очищення макавеями. Рабин Нісім бен Реувен з Жирони[en] пояснює походження назви розбиваючи на частини «хану» (івр. חנו, «спочили») та «ка» (івр. כה, за гематрією «25») пов'язуючи це з перемогою та звільненням Храму 25-го кіслева - датою початку Хануки.
Згадки в історичних джерелах
ред.«Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п'ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами» (1 Мак. 4:59)
Описує Йосип Флавій в «Єврейських старожитностях»[4].
Побіжно згадується у Євангелії від Іоана як свято Відновлення (гр. τὰ ἐγκαίνια; ta enkaínia[5]). «Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима» (Ів. 10:22)
Історія виникнення свята
ред.Унаслідок Четвертої Сирійської війни Юдея стала провінцією Держави Селевкідів. Селевкідського базилевса Антіоха IV Епіфана не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної елліністичної культури.
В 167 році Антіох видав накази що суттєво обмежували права юдеїв на дотримання релігійних заповідей. «Незабаром цар вислав старця атенця, щоб присилував юдеїв лишити батьківські закони й не жити за Божими законами, осквернити храм, що в Єрусалимі, й назвати його храмом Олімпійського Зевса...Вівтар був повний нечистих жертв заборонених законом. Не вільно було ні суботу святкувати, ні дотримувати прадідівських свят, ба навіть і юдеєм називатися» (2 Мак. 6:1-6) Йосеф Флавій відзначає наполегливе бажання Антіоха завадити юдеям виконувати заповіді, зокрема заборону обрізання, примус приносити у жертву свиней[6].
Маттітьягу і п'ятеро його синів з династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертовник, вирізьбили з дерева нову менору.
Ханукальне диво
ред.За легендою, повстанці знайшли лише один дзбан олії, котрої повинно було вистачити на один день, та запалили світильник. Але Бог зробив диво — олії вистачило на 8 днів горіння, час, необхідний для виготовлення нової олії.
Запалювання ханукальних вогнів
ред.Свічки запалюють протягом 8 днів, щодня додаючи по одній. Їх встановлюють з правого боку на лівий, а запалюють з лівого на правий. Запалені на початку вечора, незадовго до заходу сонця, свічки повинні горіти не менше 30 хвилин після настання темряви. У п'ятницю їх запалюють раніше суботніх свічок. Світильник розташовують навпроти мезузи, при вході в кімнату, де зазвичай збираються всі члени родини. Не можна використовувати світло ханукальних свічок для роботи, читання тощо.
У Хануку заведено давати дітям трохи грошей «Хануке-ґелт», щоб привчити їх до цдаки — збору грошей для бідних. Частину цих грошей діти можуть витратити на солодощі.
Інші заповіді та звичаї свята
ред.У пам'ять про диво на це свято їдять пончики та млинці «латкес», смажені в олії.
Музика
ред.Ханукальні пісні включають "Маоз Цур" (Скеля віків), "Латкеле Латкеле" (їдиш: "Маленький латке, маленький латке"), "Ханукія Лі Єш" ("У мене є ханукальна менора"), "Очо Канделікас" (ладіно: "Вісім маленьких свічок"), "Кад Катан" ("Маленький глечик"), "Свівон Сов Сов Сов" ("Дрейдл, крутись і крутись"), "Ганейрот Галолу" ("Ці свічки, які ми запалюємо"), "Мі Їмалель" ("Хто може переказати") та "Нер Лі, Нер Лі" ("У мене є свічка").
Серед найвідоміших пісень в англомовних країнах є "Дрейдл, Дрейдл, Дрейдл"[7] та "О, Ханука".[8]
У Надвірнянській хасидській династії є звичай, за яким ребе грають на скрипці після запалення менори.[9]
Ханукальний гімн Пеніни Мойзе, опублікований у 1842 році в "Гімнах, написаних для використання єврейськими громадами", відіграв важливу роль у початку американізації Хануки.[10][11][12]
Їжа
ред.Існує традиція їсти страви, смажені або запечені в олії (переважно оливкова олія), щоб вшанувати диво, коли невелика пляшка олії підтримувала світло Менори в Другому Храмі протягом восьми днів.[13] Традиційні страви включають картопляні млинці, відомі як латкес на їдиші, особливо серед ашкеназьких родин. Сефарди, польські та ізраїльські євреї їдять пончики з джемом (їд. פּאָנטשקעס поншкес), бімуелос (смажені у фритюрі вироби) і суфганіот, які смажать у фритюрі в олії. Італійські євреї та угорські євреї традиційно їдять сирні млинці, відомі як "кассола" або "сирні латкес".[14]
Латкес не є популярними в Ізраїлі, оскільки їх значною мірою замінили суфганіот через місцеві економічні фактори, зручність і вплив профспілок.[15] Пекарні в Ізраїлі популяризували багато нових видів начинок для суфганіот, окрім традиційної полуничної начинки, зокрема шоколадний крем, ванільний крем, карамель, капучино та інші.[16]
Останніми роками стали популярними зменшені, "міні"-суфганіот, які містять у два рази менше калорій порівняно зі звичайними 400–600-калорійними варіантами.[17]
Раббінічна література також зафіксувала традицію вживати сир та інші молочні продукти під час Хануки.[18] Цей звичай, як зазначено вище, вшановує героїзм Юдити під час вавилонського полону євреїв і нагадує, що жінки також відігравали важливу роль у подіях Хануки.[19] Другоканонічні книги включають книгу Юдит (Єгудіт або Єгудіс на івриті), яка не є частиною Танаху. У ній розповідається, що Олоферн, ассирійський генерал, оточив село Бетулію в рамках своєї кампанії з підкорення Юдеї. Після тривалих боїв водопостачання євреїв було відрізано, і ситуація стала критичною. Юдит, побожна вдова, сказала лідерам міста, що має план врятувати поселення. Вона пішла до ассирійського табору, прикинувшись, що здається. Юдит зустрілася з Олоферном, який був зачарований її красою. У його наметі вона почастувала його сиром та вином. Коли він заснув у п'яному стані, Юдит відрубала йому голову і втекла з табору, взявши з собою відрубану голову. (Обезголовлення Олоферна Юдит стало популярною темою в мистецтві). Коли солдати Олоферна знайшли його тіло, їх охопив страх; натомість євреї отримали натхнення та почали успішний контрнаступ. Місто було врятовано, а ассирійці зазнали поразки.[20]
Смажений гусак історично був традиційною стравою на Хануку серед євреїв Східної Європи та Америки, хоча останніми десятиліттями ця традиція втратила популярність.[21]
Індійські євреї традиційно вживають гулаб джамун — смажені кульки з тіста, замочені в солодкому сиропі, подібні до тейглах або бімуелос, як частину святкування Хануки. Італійські євреї їдять смажену курку, кассола (млинець із рікоти, схожий на чізкейк) і фрітелле де рісо пар Ханукка (смажений солодкий рисовий млинець). Румунські євреї готують макаронні латкес як традиційну ханукальну страву, а сирійські євреї вживають Кібет Яткеен — страву з гарбуза і булгурової пшениці, схожу на латкес, а також свою версію кефтес де праса, приправлену духмяним перцем і корицею.[22]
Дрейдл
ред.Після запалювання свічок прийнято грати (або крутити) дрейдл. Дрейдл, або севівон на івриті, — це чотиригранна дзиґа, з якою діти граються під час Хануки. На кожній стороні дрейдла зображена літера івриту, яка є скороченням від слів נס גדול היה שם (Nes Gadol Haya Sham, «Там сталося велике диво»), що відсилає до чуда з олією, яке сталося у Бейт-Гамікдаші.
На деяких дрейдлах, які продаються в Ізраїлі, четверта сторона позначена літерою פ (Пе), утворюючи акронім נס גדול היה פה (Nes Gadol Haya Po, «Тут сталося велике диво»), нагадуючи про те, що диво відбулося на землі Ізраїлю. Однак це є відносно недавньою інновацією. У магазинах харедимських районів також продаються традиційні дрейдли з літерою Шин, оскільки вважається, що «там» відноситься до Храму, а не до всієї Землі Ізраїлю. Крім того, хасидські вчителі надають особливого значення традиційним літерам.[23][24]
Ханука гелт
ред.Ханука гелт (їдиш: "ханукальні гроші"), відомі в Ізраїлі під єврейським перекладом івр. דְּמֵי חֲנֻכָּה, трансліт. dmei Hanukkah, часто роздають дітям під час свята Хануки. Роздавання ханука гелт також додає святкового настрою. Зазвичай це невеликі монети, хоча бабусі й дідусі або родичі можуть давати більші суми. Традиція давати ханука гелт походить від давнього східноєвропейського звичаю, коли діти дарували своїм вчителям невелику суму грошей у цю пору року на знак вдячності. Один мінгаг віддає перевагу п'ятій ночі Хануки для роздавання ханука гелт.[25] На відміну від інших ночей Хануки, п'ята ніколи не припадає на Шабат, тому ніколи не суперечить галахічній забороні мати справу з грошима в Шабат.[26]
Дати свята у найближчі роки
ред.Рік (за єврейським календарем) | Початок | Кінець |
---|---|---|
2020 (5781) | 10 грудня | 19 грудня |
2021 (5782) | 28 листопада | 6 грудня |
2022 (5783) | 18 грудня | 26 грудня |
2023 (5784) | 7 грудня | 15 грудня |
2024 (5785) | 25 грудня | 2 січня 2025 |
2025 (5786) | 14 грудня | 22 грудня |
2026 (5787) | 4 грудня | 12 грудня |
2027 (5788) | 24 грудня | 1 січня 2028 |
2028 (5789) | 12 грудня | 20 грудня |
2029 (5790) | 1 грудня | 9 грудня |
2030 (5791) | 20 грудня | 28 грудня |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Chanukah (англ.). Hebcal.
- ↑ Ханука // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Ханукка // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1913. — Т. XV. — Ствп. 550—552. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ The antiquities of the jews:— Book XII. From the Death of Alexander the Great to the Death of Judas Maccabeus // THE WORKS OF FLAVIUS JOSEPHUS / translated by William Whiston. — WARD. LOCK & CO. — P. 326.
- ↑ This is the first reference to the Feast of Dedication by this name (ta egkainia, ta enkainia [a typical "festive plural"]) in Jewish literature (Hengel 1999: 317).
- ↑ The War of the Jews:— Book I // THE WORKS OF FLAVIUS JOSEPHUS / translated by William Whiston. — WARD. LOCK & CO. — P. 326.
- ↑ Ханука – Дрейдл, Дрейдл, Дрейдл. Процитовано 6 жовтня 2018.
Як одна з найвідоміших ханукальних пісень...
- ↑ О, Ханука (єврейська традиційна) ноти для тромбона. Процитовано 6 жовтня 2018.
О, Ханука (або Ой Ханука) є дуже популярною сучасною англійською ханукальною піснею.
- ↑ Грінберг, Шломо; Харедім, Бехадрей (15 грудня 2012). Бельз відновив практику гри на скрипці при запаленні свічок. bhol.co.il. Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ Ештон, Діана (2013). Ханука в Америці: Історія. NYU Press. с. 42—46. ISBN 978-1-4798-5895-8.
Протягом дев'ятнадцятого століття деякі євреї намагалися різними способами адаптувати юдаїзм до американського життя. Коли вони почали шукати образи, які допомогли б зрозуміти та пояснити, якою має бути належна відповідь на американські виклики, Ханука стала готовою до переосмислення. У Чарлстоні, Південна Кароліна, одна група євреїв перетворила Хануку на час для серйозних релігійних роздумів, що відповідало їхньому євангельсько-протестантському середовищу...[Вірш Мойзе] надав Хануці місце в стилі американської культури, що формувався, який був пронизаний мовою індивідуалізму та особистої совісті, що походить як від протестантизму, так і від Просвітництва. Однак ні Талмуд, ні Шулхан Арух не визначають Хануку як особливий випадок для прохання про прощення гріхів.
- ↑ Паркер, Адам (18 грудня 2011). Святкування Хануки. The Post and Courier. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ Ештон, Діана. Швидко до свята: Американізація Хануки та південне єврейство. Southern Jewish History. 12: 1—38.
- ↑ Chanukah is upon us. The Philadelphia Jewish Voice. 7 January 2006. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ Nathan, Joan (12 December 2006). Hanukkah Q&A. The New York Times. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ Jeffay, Nathan (17 December 2009). Why Israel is a latke-free zone. thejc.com.
- ↑ Gur, Jana (2008). The Book of New Israeli Food: A Culinary Journey. Schocken. с. 238—243. ISBN 978-0-8052-1224-2.
- ↑ Minsberg, Tali; Lidman, Melanie (10 December 2009). Love Me Dough. The Jerusalem Post. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ Soloveitchik, Benyamina. Why All the Oil and Cheese (and Potatoes)?. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ The Story of Yehudit: The Woman Who Saved the Day. Chabad.org. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ Мішна Брура 670:2:10
- ↑
- Cooper, John (1993). Eat and be Satisfied: A Social History of Jewish Food. Jason Aronson. с. 192. ISBN 978-0-87668-316-3.
- Fabricant, Florence (23 November 1994). Hanukkah's a-Coming: Geese Are Getting Fat. The New York Times. Процитовано 6 October 2018.
- Yoskowitz, Jeffrey (24 December 2016). Goose: A Hanukkah Tradition. The New York Times. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ 8 Foods You Didn't Know Jews Eat During Hanukkah. My Jewish Learning. 8 December 2016. Процитовано 8 December 2019.
- ↑ Golinknin, Rabbi David. The Surprising Origin of the Dreidel. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ Rosenberg, Anat (14 December 2014). Gyration Nation: The Weird Ancient History of the Dreidel. Haaretz. Процитовано 6 October 2018.
- ↑ Голінкін, Рабин Проф. Давид (19 грудня 2014). Why Do We Give Hanukkah Gelt and Hanukkah Presents?. The Schecter Institutes. Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ Лебовіц, Рабин Ар'є (11 грудня 2005). Chanukah Gelt and Gifts (PDF). Dvarim Hayotzim Min Halev (PDF). Т. 17, № 6. с. 3. Архів (PDF) оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 6 жовтня 2018.
In fact, the Orchos Rabeinu in cheilek ג teaches that the Steipler Gaon maintained the minhag of giving out Chanukah gelt davka on the fifth night of Chanukah. Why specifically the fifth night? Answers the Orchos Rabeinu, since the fifth night is the only night that cannot coincide with Shabbos.
Коментарі
ред.Посилання
ред.- ḤANUKKAH // Jewish Encyclopedia / ed. by Isidore Singer. — New York : Funk & Wagnalls, 1901—1906. — Т. 6. — P. 223-226.
- Moshe David Herr. ḤANUKKAH // Encyclopaedia Judaica / Fred Skolnik, editor-in-chief; Michael Berenbaum, executive editor. — 2nd ed. — Thomson Gale, 2007. — Vol. 8. — P. 331-333. — ISBN 978-0-02-865936-7.
- Ольга Хворостовська (20 жовтня 2017). Кулінарні традиції Хануки: напихана гуска, латкес і суфганійот. Релігійно-інформаційна служба України.
- Ханукка // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)