Відкрити головне меню

Бенфіка (порт. Sport Lisboa e Benfica) — професіональний португальський футбольний клуб з міста Лісабон. Заснований 28 лютого 1904 року.

Бенфіка
Логотип
Повна назва Sport Lisboa e Benfica
Прізвисько As Águias
O Glorioso
Encarnados
Засновано 1904
Населений пункт Лісабон, Португалія Португалія
Стадіон Ештадіу да Луж
Вміщує 65 647
Президент Португалія Луїш Феліпе Віейра
Головний тренер Португалія Руй Віторія
Ліга Ліга Сагреш
2017–18 2-e
Домашня
Виїзна


Зміст

ІсторіяРедагувати

Клуб був заснований 28 лютого 1904 року групою футболістів-аматорів і учнів коледжу «Real Casa Pia de Lisboa» у кількості 24 чоловік, що влаштували збори в найближчій аптеці «Farmacia Franco» на вулиці Белен в однойменному районі. Серед них був і Косме Даміан. Спочатку клуб мав назву «Спортивне товариство Лісабона», проте в 1908 році він об'єднався зі «Спортивним товариством Бенфіка». Новий клуб поєднав емблеми і кольори кожного з двох спортивних товариств.

У 1920 році по «Бенфіці» було завдано серйозного психологічного удару, коли кілька гравців покинули клуб і створили «Белененсіш». У 1933 році клуб стає одним із засновників турніру серед професійних футбольних клубів Португалії поряд зі «Спортингом» і «Порту». «Бенфіка» ніколи не покидала вищий дивізіон, так само як і її одвічні суперники — «Спортинг» та «Порту». Перший кубок клуб виграє в 1936 році.

1940-і роки в Португалії ознаменувалися запеклим протистоянням «Бенфіки» і «Спортинга» практично в кожному чемпіонаті.

Золота ера (19601970)Редагувати

Золота ера клубу припадає на 1960-ті роки. У той час за команду виступають знамениті португальські футболісти мозамбіцького походження Маріу Колуна і володар «Золотого М'яча» 1965 бомбардир Ейсебіо. У 1961 році «Бенфіка» перериває домінування мадридського «Реала» в Європі, перемагаючи в Кубку чемпіонів, де у фіналі «Бенфіка» обіграла «Барселону» з рахунком 3:2. У 1962 році у фіналі Кубка чемпіонів виявляється переможений вже мадридський «Реал» — 5:3 (вирішальним виявився дубль Ейсебіо). Потім «Бенфіка» тричі виступала в фіналі Кубка чемпіонів, але програвала його: в 1963 поступалася «Мілану», в 1965 «Інтеру» і в 1968 році «Манчестер Юнайтед». Також в 1960-і роки клуб виграв 8 чемпіонських титулів і 3 Кубка Португалії.

Прокляття ГуттманнаРедагувати

У 1962 році Бела Гуттманн після виграшу трьох чемпіонатів країни та двох перемог поспіль у Кубку європейських чемпіонів пішов з клубу. Причиною розбіжностей стала відмова керівництва клубу виплатити тренерові додаткову винагороду за перемогу в Кубку чемпіонів. Керівники не розуміли, що причиною успіхів клубу є в першу чергу тренерська робота Б. Гуттманна і визнали, що з таким складом команди перемоги будуть у них в кишені і при іншому тренері. За розповідями очевидців, нібито виведений з рівноваги Б. Гуттманн сказав керівництву клубу на прощання: «Якщо так, то я подаю у відставку. Але тільки через сто років настане той час, коли „Бенфіка“ знову переможе в цьому Кубку». З тих пір клуб 5 разів грав у фіналі Кубка чемпіонів і 3 рази — у фіналі Кубка УЄФА / Ліги Європи УЄФА, але жодного разу не вигравав у фіналі.

19701994Редагувати

У 1970-ті роки «Бенфіка» продовжує домінувати на внутрішній арені (6 чемпіонських титулів і 2 кубки), проте в єврокубках клуб зазнає невдач .

Нове відродження відбувається на початку 1980-х років під керівництвом шведа Свен-Йорана Ерікссона. Клуб виграє дві національних першості (1983 і 1984), Кубок Португалії і доходить до фіналу Кубка УЄФА, де поступається бельгійському «Андерлехту». Потім клуб виграє титули в 1987 і 1989 роках, і доходить до фіналів кубка чемпіонів у 1988 і 1990 роках. На початку 1990-х років клуб, незважаючи на тяжке становище, гідно конкурує з «Порту».

Чорні дні (1994–2003)Редагувати

З середини 1990-х починається найпохмуріший період в історії клубу. В ті роки клуб не виграв жодних нагород і лише накопичував борги. Наприклад, у 2001 році «Бенфіка» фінішувала на шостій позиції в чемпіонаті країни і вперше не потрапила в єврокубки.

Нова ера (2004 — …)Редагувати

У 2004 році клуб під керівництвом Хосе Антоніо Камачо виграв кубок країни, вирішальний гол на 103-й хвилині забив капітан «орлів» Сімау Саброза. Вдалий сезон був затьмарений смертю нападника Міклоша Фехера, який помер у тому ж році на футбольному полі.

У 2005 році «Бенфіка» вперше за 11 років виграє чемпіонат під керівництвом Джованні Трапаттоні.

У 2009 році клуб виграє Кубок ліги, перегравши у фіналі «Спортинг» у серії пенальті.

У 2010 році команда вперше за п'ять років стає чемпіоном Португалії під керівництвом Жорже Жезуша і в тому ж році виграє Кубок ліги.

У розіграші Ліги чемпіонів УЄФА 2011/2012 в 1/8 фіналу «Бенфіка» за жеребкуванням стикається з пітерським «Зенітом» і обіграє його за сумою двох матчів (2:3, 2:0).

У наступному сезоні на шляху лісабонського клубу знову встала російська команда. В одну групу Ліги чемпіонів 2012/2013 з «Бенфікою» потрапив московський «Спартак». У «Лужниках» росіяни здобули перемогу в наполегливому матчі завдяки автоголу Жардела (2:1), а на своєму полі «орли» взяли реванш з рахунком 2:0.

У сезоні 2013/14 «Бенфіка» дійшла до фіналу Ліги Європи. У матчі зустрілися іспанська «Севілья» і португальська «Бенфіка». Переможцем стала «Севілья», яка виявилася сильнішою в серії післяматчевих пенальті.

ДосягненняРедагувати

Поточний складРедагувати

Закріплені номери в клубіРедагувати

«Бенфіка» назавжди закріпила номер 29 за угорським нападником Міклошем Фехером, який помер від гіпертрофічної кардіоміопатії в січні 2004 року в Гімарайнші під час матчу Прімейра Ліги проти місцевої «Віторії».

ПосиланняРедагувати

  • S.L. Benfica — офіційний сайт клубу. (порт.)