Відкрити головне меню

Ки́ївська архиєпа́рхія (лат. Archidioecesis Kioviensis) - архієпархія Української греко-католицької церкви з осідком у м. Києві. Відновлена 6 грудня 2004 р. 21 серпня 2005 р. Блаженніший Любомир Гузар переніс осідок Глави УГКЦ зі Львова до Києва. З 27 березня 2011 р. архієпископом є Блаженніший Святослав Шевчук. 18 серпня 2013 р. освячено Патріарший Собор Воскресіння Христового.

Київська Архиєпархія УГКЦ
Patriarshyi sobor Voskresinnia Hrystovoho (UGCC).jpg

Патріарший собор Воскресіння Христового

Основна інформація
Країна Україна Україна
Площа 178270 км²
Чисельність населення 240000[1]
Митрополія Києво-Галицька
Епархіяльне управління Київ
Заснована 988,

возз'єднана з Апостольським Престолом 1596, ліквідована 1839, відновлена 1995

Кількість деканатів 7
Кількість парохій 96
Кількість монастирів 14
Кількість
священнослужителів
128 (враховуючи єромонахів та дияконів)
Катедральний храм Патріарший собор Воскресіння Христового
Прокатедральний храм Собор Вишгородської Богородиці
Сан правлячого архієрея єпископ
Титул правлячого архієрея архієпископ
Адреса вул. Микільсько-Слобідська, 5
Сайт Офіційний веб-сайт
Єпископ
Правлячий архієрей Святослав (Шевчук)
з 27 березня 2011
Єпископ-помічник Йосиф (Мілян)
Map of Greek Catholic Archeparchy of Kyiv.svg

Обіймає територію Центральної та Північної України: м. Київ, Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернігівську області.

Зміст

Список АрхиєреївРедагувати

Список АрхиєпископівРедагувати

Список єпископів-помічників та куріальних єпископівРедагувати

НазвиРедагувати

  • Київська Митрополія (988—1596)
  • Київська Унійна митрополича єпархія (1596—1839)
  • Верховно-Архієпископський Києво-Вишгородський екзархат (1995—2005)
  • Київська Архиєпархія (2005 — донині)

ІсторіяРедагувати

Київська митрополіяРедагувати

Київська Архиєпархія УГКЦ є однією з правонаступниць Київської митрополії, що утворилася у 988 році в результаті хрещення Руси-України князем Володимиром Святославичем, як церковна провінція Константинопольського Патріархату з центром у місті Київ.

У 1458 році, через повстання у Москві Московської митрополії, Константинопольський Патріархат сформував нову Київську митрополію, що перебувала поза впливом московських ієрархів та князів.

Розділення Київської митрополії на Унійну та ПравославнуРедагувати

У 1596 році рішенням більшості церковної ієрархії Київської митрополії була відновлена єдність з Апостольським Престолом була перепорядкована Папі Римському після прийняття Берестейської унії і проіснувала як єдина еклезіальна структура до 1620 року, коли єрусалимський патріарх Феофан, на прохання гетьмана України Петра Сагайдачного, висвятив для Київської Православної Митрополії митрополита Йова Борецького та нових єпископів, що поклало початок існуванню двох Київських митрополій — унійної (греко-католицької) і православної.

Ліквідація Київської Унійної митрополіїРедагувати

Київська Унійна Митрополія була ліквідована в 1839 р. на соборі в Полоцьку і насильно приєднана до Російської Православної Церкви щойно після смерті Йосафата Булгака.

Відродження УГКЦ в Центральній УкраїніРедагувати

Після виходу УГКЦ з підпілля та відродження незалежності України на поч. 90-их років ХХ ст., почала відновлюватись УГКЦ на території Лівобережної України.

2 квітня 1996 року декретом Верховного архиєпископа УГКЦ Мирослава-Івана кардинала Любачівського утворено Києво-Вишгородську Екзархію, яка обіймала всю територію України окрім Галичини. Згодом з Києво-Вишгородської Екзархії утворились (шляхом виокремленння) такі еклезіальні структури, які входять до складу Києво-Галицької Митрополії УГКЦ:

  • Київська Архиєпархія;
  • Луцький Екзархат;
  • Донецький Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Донецько-Харківського Екзархату);
  • Харківський Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Донецько-Харківського Екзархату);
  • Одеський Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Одесько-Кримського Екзархату);
  • Кримський Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Одесько-Кримського Екзархату).

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

З 2008 р. Київська Архиєпархія включає в себе п'ять областей: місто Київ, Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернігівську області. Загальна площа території становить 178270 км². Загальна кількість населення, що проживає на цій території, більше як 12 500 000 осіб.

Після створення, Києво-Вишгородський Екзархат був розділений на три Протопресвітерства: Київське (охоплювало територію м. Київ), Вишгородське (входили території Київської, Черкаської та Чернігівської обл.) та Вінницько-Житомирське (входили Вінницька та Житомирська обл.).

В даний час Київська Архиєпархія територіально розділена на сім протопресвітерств:

Київське ПротопресвітерствоРедагувати

Київське Протопресвітерство територіально охоплює м. Київ.

Список Протопресвітерів КиївськихРедагувати

  • митрофорний протоієрей Ігор Онишкевич (1998 — донині)

Список парафій Київського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Парафія Патріаршого Собору Воскресіння Христового (Метро «Лівобережна», вул. Микільсько-Слобідська, 5);
  2. Парафія св. Василія Великого на Львівській площі (Вознесенський узвіз, 7);
  3. Парафія св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі (Метро «Арсенальна», вул. Паркова дорога, 1);
  4. Парафія св. Миколи Доброго на Подолі (Метро «Контрактова площа», вул. Покровська, 6);
  5. Парафія Покрова Богородиці в Пирогово (Музей «Пирогово»);
  6. Парафія св. архистратига Михаїла і всіх небесних сил та новомучеників (Метро «Хрещатик», вул. Героїв Небесної сотні);
  7. Парафія св. Миколая на КПІ (Метро «Політехнічний інститут», вул. Академіка Янгіля, 5);
  8. Парафія Святої Трійці на Оболоні (Метро «Героїв Дніпра», вул. Героїв Дніпра, 34);
  9. Парафія свв. Бориса і Гліба на Позняках (Метро «Позняки», проспект Петра Григоренка, 22/20);
  10. Парафія Софії — Премудрості Божої на Лісовому масиві (Метро «Лісова», вул. Маршала Жукова, 2);
  11. Парафія св. Йосафата на Святошино (Метро «Святошин», вул. Генерала Вітрука, 12).

МонастиріРедагувати

В Київській Архиєпархії діють 14 монастирі: 6 — чоловічих і 8 — жіночих. Відповідальний за координацію діяльності монастирів є Синкел монашества Київської Архиєпархії. Основні напрямки діяльності монастирів: душпастирська, євангелізаційно-катехитична, соціально-харитативна, адміністративна.

Список Синкелів монашестваРедагувати

  • Лоїк єрм. Ніканор, МСУ (2014 — донині)
  • Тучапець єрм. Василь, ЧСВВ (2009—2014)

Список чоловічих монастирівРедагувати

  • Монастир св. Василія Великого ЧСВВ (м. Київ, Вознесенський узвіз, 7)
  • Монастир отців селезіан (м. Київ)
  • Монастир св. Антонія Печерського МСУ (м. Обухів, вул. Б.Хмельницького, 13)
  • Монастир Воплоченого Слова (м. Вінниця)
  • Монастир ЧНІ (м. Чернігів)
  • Монастир св. Івана Хрестителя ЧСВВ (м. Бар)

Список жіночих монастирівРедагувати

  • Монастир св. Софії СНДМ (м. Київ)
  • Монастир арх. Михаїла ЧСВВ (м. Київ)
  • Монастир Пресвятої Родини (м. Київ)
  • Монастир Введення Богородиці ЧСВВ (м. Житомир)

КомісіїРедагувати

В архиєпархії діють Комісії:

  • молодіжна
  • катехитична
  • євангелізації
  • літургійна
  • культури
  • родини
  • літургійна
  • військового душпастирства
  • пенітенціарного душпастирства
та Бюра:
  • паломницьке
  • соціальної комунікації

Видавнича діяльністьРедагувати

З березня 2009 р. видається архиєпархіальний часопис «Собор»

12 серпня 2013 р. Б. розпочало діяльність перше в Україні інтернет-телебачення УГКЦ «Живе ТБ».

ПриміткиРедагувати

  1. Annuario Pontificio 2010. – Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2010. (італ.)

ДжерелаРедагувати

  • Annuario Pontificio 2011. — Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2011. (італ.)

ПосиланняРедагувати