Київська архієпархія УГКЦ

Ки́ївська архиєпа́рхія (лат. Archidioecesis Kioviensis) - архієпархія Української греко-католицької церкви з осідком у м. Києві. Відновлена 6 грудня 2004 р. 21 серпня 2005 р. Блаженніший Любомир Гузар переніс осідок Глави УГКЦ зі Львова до Києва. З 27 березня 2011 р. архієпископом є Блаженніший Святослав Шевчук. 18 серпня 2013 р. освячено Патріарший Собор Воскресіння Христового.

Київська Архиєпархія УГКЦ
UGCC Kyiv Archeparchy coat of arms.png

Герб архієпархії

Основна інформація
Країна Україна Україна
Площа 178270 км²
Чисельність населення 240000[1]
Митрополія Києво-Галицька
Епархіяльне управління Київ
Заснована 988,

возз'єднана з Апостольським Престолом 1596, ліквідована 1839, відновлена 1995

Кількість деканатів 11
Кількість парохій 106
Кількість монастирів 14
Кількість
священнослужителів
128 (враховуючи єромонахів та дияконів)
Катедральний храм Патріарший собор Воскресіння Христового
Прокатедральний храм Собор Вишгородської Богородиці
Сан правлячого архієрея єпископ
Титул правлячого архієрея архієпископ
Адреса вул. Микільсько-Слобідська, 5
Сайт Офіційний вебсайт
Єпископ
Правлячий архієрей Святослав (Шевчук)
з 27 березня 2011
Єпископ-помічник Йосиф (Мілян)
Map of Greek Catholic Archeparchy of Kyiv.svg

Обіймає територію Центральної та Північної України: м. Київ, Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернігівську області.

Список АрхиєреївРедагувати

Список АрхиєпископівРедагувати

Список єпископів-помічників та куріальних єпископівРедагувати

НазвиРедагувати

ІсторіяРедагувати

Київська митрополіяРедагувати

Київська Архиєпархія УГКЦ є однією з правонаступниць Київської митрополії, що утворилася у 988 році в результаті хрещення Руси-України князем Володимиром Святославичем, як церковна провінція Константинопольського Патріархату з центром у місті Київ.

У 1458 році, через повстання у Москві Московської митрополії, Константинопольський Патріархат сформував нову Київську митрополію, що перебувала поза впливом московських ієрархів та князів.

Розділення Київської митрополії на Унійну та ПравославнуРедагувати

У 1596 році, рішенням більшості церковної ієрархії Київської митрополії про відновлення єдности з Апостольським Престолом, була перепідпорядкована Папі Римському, після прийняття Берестейської унії і проіснувала як єдина еклезіальна структура до 1620 року, коли єрусалимський патріарх Феофан, на прохання гетьмана України Петра Сагайдачного, висвятив для Київської Православної Митрополії митрополита Йова Борецького та нових єпископів, що поклало початок існуванню двох Київських митрополій — унійної (греко-католицької) і православної.

Ліквідація Київської Унійної митрополіїРедагувати

Київська Унійна Митрополія була ліквідована в 1839 р. на соборі в Полоцьку і насильно приєднана до Російської Православної Церкви щойно після смерті Йосафата Булгака.

Відродження УГКЦ в Центральній УкраїніРедагувати

Після виходу УГКЦ з підпілля та відродження незалежності України на поч. 90-их років ХХ ст., почала відновлюватись УГКЦ на території Лівобережної України.

2 квітня 1996 року декретом Верховного архиєпископа УГКЦ Мирослава-Івана кардинала Любачівського утворено Києво-Вишгородську Екзархію, яка обіймала всю територію України окрім Галичини. Згодом з Києво-Вишгородської Екзархії утворились (шляхом виокремленння) такі еклезіальні структури, які входять до складу Києво-Галицької Митрополії УГКЦ:

  • Київська Архиєпархія;
  • Луцький Екзархат;
  • Донецький Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Донецько-Харківського Екзархату);
  • Харківський Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Донецько-Харківського Екзархату);
  • Одеський Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Одесько-Кримського Екзархату);
  • Кримський Екзархат (в 2014 р. виокремлений з Одесько-Кримського Екзархату).

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

 
Протопресвітерства Київської Архиєпархії УГКЦ

З 2008 року Київська Архиєпархія має у своєму складі п'ять областей: місто Київ, Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернігівську області.

Загальна площа території становить 178270 км².

Загальна кількість населення, що проживає на цій території, більше як 12 500 000 осіб.

Після створення, Києво-Вишгородський Екзархат був розділений на три Протопресвітерства: Київське (охоплювало територію м. Київ), Вишгородське (входили території Київської, Черкаської та Чернігівської обл.) та Вінницько-Житомирське (входили Вінницька та Житомирська обл.).

В 2010 році відбулись зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської Архиєпархії і територія була розділена на п'ять Протопресвітерств: Київське, Вишгородське, Вінницьке, Житомирське, Черкасько-Чернігівське.

В 2014 році територія Київської Архиєпархії була розділена на сім Протопресвітерств: Київське, Білоцерківське, Вишгородське, Вінницьке, Житомирське, Черкаське та Чернігівське.

8 жовтня 2019 р. відбулись чергові зміни в адміністративно-територіальному устрої Київської Архиєпархії. В даний час Київська Архиєпархія територіально розділена на одинадцять Протопресвітерств: Київ-Лівобережне, Київ-Правобережне, Барське, Бердичівське, Білоцерківське, Броварське, Вишгородське, Вінницьке, Житомирське, Черкаське та Чернігівське.

 
Герб Київ-Лівобережного Протопресвітерства УГКЦ

1) Київ-Лівобережне ПротопресвітерствоРедагувати

Київ-Лівобережне Протопресвітерство територіально охоплює Дарницький, Деснянський та Дніпровський райони м. Києва. До 2019 р. було частиною Київського протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Київ-Лівобережного ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Андрій Нагірняк (2019 - донині)
  • митрофорний протоієрей Ігор Онишкевич (1998 — 2019) - Протопресвітер Київського Протопресвітерства

Список парафій Київ-Лівобережного ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Парафія Патріаршого Собору Воскресіння Христового (Метро «Лівобережна», вул. Микільсько-Слобідська, 5);
  2. Парафія свв. Бориса і Гліба на Позняках (Метро «Позняки», проспект Петра Григоренка, 22/20);
  3. Парафія Софії — Премудрості Божої на Лісовому масиві (Метро «Лісова», вул. Маршала Жукова, 2);
  4. Парафія Богородиці - помічниці християн (Метро “Бориспільська”, вул. Вакуленчука, 34);
  5. Парафія архистратига Михаїла (проспект Володимира Маяковського 10)
  6. Парафія Пресвятої Родини (Метро “Лівобережна”, вул. Євгена Маланюка, 101)

2) Київ-Правобережне ПротопресвітерствоРедагувати

Київ-Правобережне Протопресвітерство територіально охоплює Голосіївський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський та Шевченківський райони м. Києва. До 2019 р. було частиною Київського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Київ-Правобережного ПротопресвітерстваРедагувати

  • митрофорний протоієрей Ігор Онишкевич (2019 - донині)
  • митрофорний протоієрей Ігор Онишкевич (1998 — 2019) - Протопресвітер Київського Протопресвітерства

Список парафій Київ-Правобережного ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Парафія св. Василія Великого на Львівській площі (Вознесенський узвіз, 7);
  2. Парафія св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі (Метро «Арсенальна», вул. Паркова дорога, 1);
  3. Парафія св. Миколи Доброго на Подолі (Метро «Контрактова площа», вул. Покровська, 6);
  4. Парафія Покрова Богородиці в Пирогово (Музей «Пирогово»);
  5. Парафія св. архистратига Михаїла і всіх небесних сил та новомучеників (Метро «Хрещатик», вул. Героїв Небесної сотні);
  6. Парафія св. Миколая на КПІ (Метро «Політехнічний інститут», вул. Академіка Янгіля, 5);
  7. Парафія Святої Трійці на Оболоні (Метро «Героїв Дніпра», вул. Героїв Дніпра, 34);
  8. Парафія св. Йосафата на Святошино (Метро «Святошин», вул. Генерала Вітрука, 12).

3) Барське ПротопресвітерствоРедагувати

Барське Протопресвітерство охоплює територію Барського, Бершадського, Жмеринського, Крижопільського, Могилів-Подільського, Мурованокуриловецького, Піщанського, Томашпільського, Тростянецького, Чечельницького, Чернівецького, Шаргородського, Ямпільського районів Вінницької області. В 2007-2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства, в 2010-2019 році - Вінницького Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Барського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Михайло Будник (2019 - донині)
  • протоієрей Микола Дуркалець (2010-2019) - Протопресвітер Вінницький
  • ієрей Віталій Сидорук (2007-2010) - Протопресвітер Вінницько-Житомирський

Список парафій Барського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Бар - Парафія Різдва Богородиці
  2. Бершадь - св. Миколая Чудотворця
  3. Жмеринка - Положення пояса Богородиці
  4. Ладижин -
  5. Чечельник - св.апп. Петра і Павла
  6. Голдашівка - Зарваницької Богородиці
  7. Вовчок - Св. Арх. Михаїла
  8. Кедрасівка - Різдва Богородиці
  9. Романівка - Казанської Богородиці
  10. Осіївка - Покрови Пресвятої Богородиці


 
Герб Бердичівського Протопресвітерства УГКЦ

4) Бердичівське ПротопресвітерствоРедагувати

Бердичівське Протопресвітерство охоплює територію Андрушівського, Бердичівського, Любарського, Попільнянського, Ружинського, Чуднівського районів Житомирської області. В 2007-2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства, в 2010-2019 році - Житомирського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Бердичівського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Роман Шкрібенець (2019 - донині)
  • протоієрей Віталій Сидорук (2010-2019) - Протопресвітер Житомирський
  • ієрей Віталій Сидорук (2007-2010) - Протопресвітер Вінницько-Житомирський

Список парафій Бердичівського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Бердичів – арх. Михаїла
  2. Бердичів – Св. Свщмч. Йосафата
  3. В.Коровинці – Св. Івана Богослова
  4. Вакуленчук – Св. Ап. Петра і Павла
  5. Вербівка – Різдва Богородиці
  6. Гардишівка – Св. Миколая
  7. Гришківці – Преображення Господнього
  8. Короченки – Св. Івана Богослова
  9. Любар – Всіх свв. Українського народу
  10. Михайленки – Св. Пантелеймона
  11. Райгородок – св. Юрія
  12. Ружин – Успіння Богородиці
  13. Хажин - Св. Пр. Іллі
  14. Чуднів – Св. Арх. Михаїла


5) Білоцерківське ПротопресвітерствоРедагувати

Білоцерківське Протопресвітерство охоплює територію Білоцерківського, Богуславського, Васильківського, Володарського, Кагарлицького, Миронівського, Обухівського, Рокитнянського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського, Фастівського районів Київської області. В 2007-2014 році було частиною Вишгородського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Білоцерківського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Роман Романович (2019 - )
  • протоієрей Віталій Марцинюк (2014 - 2019)
  • протоієрей Олег Панчиняк (2010-2014) - Протопресвітер Вишгородський
  • ієрей Василь Мізюк (2007-2010) - Протопресвітер Вишгородський

Список парафій Білоцерківського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Біла Церква – Різдва Христового
  2. Біла Церква – Св. Ольги
  3. Біла Церква – Успіння Богородиці
  4. Васильків - Св. Юрія Побідоносця
  5. Мала Вільшанка – Св. Арх. Михаїла
  6. Обухів - св. Антонія Печерського
  7. Сквира – св.вмч. Пантелеймона
  8. Тараща – Покрова Богородиці
  9. Українка – Пресвятої Трійці
  10. Фастів – Св. Влмч. Димитрія
  11. Фастів – свв. Бориса і Гліба


6) Броварське ПротопресвітерствоРедагувати

Броварське Протопресвітерство охоплює територію Баришівського, Бориспільського, Броварського, Згурівського, Переяслав-Хмельницького, Яготинського районів Київської області. В 2007-2019 році було частиною Вишгородського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Броварського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Ігор Шабан (2019 - )
  • протоієрей Олег Панчиняк (2010-2019) - Протопресвітер Вишгородський
  • ієрей Василь Мізюк (2007-2010) - Протопресвітер Вишгородський

Список парафій Броварського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Бориспіль – Свв. Володимира і Ольги
  2. Бровари – Трьох Святителів
  3. Княжичі – Пресвятої Трійці
  4. Старе – св. Варвари
  5. Щасливе – Матері Божої Неустанної Помочі


7) Вишгородське ПротопресвітерствоРедагувати

Вишгородське Протопресвітерство охоплює територію Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Поліськийого районів Київської області.

Список Протопресвітерів Вишгородського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Мирослав Латинник (2019 - )
  • протоієрей Олег Панчиняк (2010-2019) - Протопресвітер Вишгородський
  • ієрей Василь Мізюк (2007-2010) - Протопресвітер Вишгородський

Список парафій Вишгородського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Білогородка – Св. Володимира
  2. Боярка – Св. Федора Тирона
  3. Буча – Св. Ап. Єв. Луки
  4. Вишгород – Собор Вишгородської Богородиці
  5. Вишневе – Св. Анни
  6. Гостомель – Преображення Господнього
  7. Гурівщина – Св. Апп. Петра і Павла
  8. Ірпінь – Різдва Богородиці
  9. Коцюбинське – Ап. Якова
  10. Макарів – пр. Іллі
  11. Нові Петрівці – Преображення Господнього
  12. Петропавлівська Борщагівка – Софії – Премудрості Божої
  13. Раківка – Покрова Богорордиці
  14. Святопетрівське – свв. Володимира та Ольги
  15. Северинівка – свв. Віри, Надії, Любові і їх Матері Софії


8) Вінницьке ПротопресвітерствоРедагувати

Вінницьке Протопресвітерство охоплює територію Вінницького, Гайсинського, Іллінецького, Калинівського, Козятинського, Липовецького, Літинського, Немирівського, Оратівського, Погребищенського, Теплицького, Тиврівського, Тульчинського, Хмільницького районів Вінницької області. В 2007-2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Вінницького ПротопресвітерстваРедагувати

  • ієромонах Григорій Рогацький (2019 - донині)
  • протоієрей Микола Дуркалець (2010-2019)
  • ієрей Віталій Сидорук (2007-2010) - Протопресвітер Вінницько-Житомирський

Список парафій Вінницького ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Білозерівка – св. Димитрія Солунського
  2. Вінниця – Покрова Богородиці
  3. Вінниця – Преображення Господнього
  4. Жежелів – Св. Миколая Чудотворця
  5. КозятинРіздва Пресвятої Богородиці
  6. Липовець – Різдва Пресвятої Богородиці
  7. Лозувата – Покрова Пресвятої Богородиці
  8. Михайлин – Всіх святих українського народу
  9. Очеретня – Св. Арх. Михаїла
  10. Погребище – Зіслання Святого Духа
  11. Погребище-2 – Вознесіння Господнього
  12. Тиврів – Вознесіння Господнього
  13. Хмільник - Св. Івана Богослова
  14. Щітки – Св. Миколая


 
Герб Житомирського Протопресвітерства УГКЦ

9) Житомирське ПротопресвітерствоРедагувати

Житомирське Протопресвітерство охоплює територію Баранівського, Брусилівського, Ємільчинського, Житомирського, Коростенського, Коростишівського, Лугинського, Малинського, Народицького, Новоград-Волинського, Овруцького, Олевського, Пулинського, Радомишльського, Романівського, Хорошівського, Черняхівського районів Житомирської області. В 2007-2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Житомирського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Віталій Сидорук (2010 - донині)
  • ієрей Віталій Сидорук (2007-2010) - Протопресвітер Вінницько-Житомирський

Список парафій Житомирського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Брусилів – Пресвятої Трійці
  2. Житомир – Вознесіння Господнього
  3. Житомир – Св. Василія Великого
  4. Житомир – Св. Миколая
  5. Житомир – Св. Пр. Іллі
  6. Коростишів – Св. Івана Хрестителя
  7. Новоград-Волинський – Благовіщення Богородиці
  8. Радомишль – Пресвятої Тройці


10) Черкаське ПротопресвітерствоРедагувати

Черкаське Протопресвітерство охоплює територію Черкаської області. В 2007-2010 році було частиною Вишгородського, а в 2010-2014 році - Черкасько-Чернігівського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Черкаського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Юрій Голоднюк (2014 - донині)
  • ієромонах Віталій Котик (2010-2014) - Протопресвітер Черкасько-Чернігівський
  • ієрей Василь Мізюк (2007-2010) - Протопресвітер Вишгородський

Список парафій Черкаського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Згар – свв. Бориса і Гліба
  2. Золотоноша – Святого Духа
  3. Мехедівка – Успіння Богородиці
  4. Сміла – Св. Апп. Петра і Павла
  5. Умань – Пресвятої Богородиці
  6. Холоднянське – Різдва Богородиці
  7. Черкаси – Покрова Богородиці
  8. Черкаси – Св. Володимира
  9. Черкаси – св. Юрія


11) Чернігівське ПротопресвітерствоРедагувати

Чернігівське Протопресвітерство охоплює територію Чернігівської області. В 2007-2010 році було частиною Вишгородського, а в 2010-2014 році - Черкасько-Чернігівського Протопресвітерства.

Список Протопресвітерів Чернігівського ПротопресвітерстваРедагувати

  • протоієрей Роман Пушка (2014 - донині)
  • ієромонах Віталій Котик (2010-2014) - Протопресвітер Черкасько-Чернігівський
  • ієрей Василь Мізюк (2007-2010) - Протопресвітер Вишгородський

Список парафій Чернігівського ПротопресвітерстваРедагувати

  1. Мена – Успіння Богородиці
  2. Ніжин – Свв. Володимира і Ольги
  3. Прилуки – Покрова Богородиці
  4. Славутич – Матері Божої Неустанної помочі
  5. Чернігів – влмч. Юрія Побідоносця
  6. Чернігів – Св. Апп. Петра і Павла

МонастиріРедагувати

В Київській Архиєпархії діють 14 монастирі: 6 — чоловічих і 8 — жіночих. Відповідальний за координацію діяльності монастирів є Синкел монашества Київської Архиєпархії. Основні напрямки діяльності монастирів: душпастирська, євангелізаційно-катехитична, соціально-харитативна, адміністративна.

Список Синкелів монашестваРедагувати

  • Лоїк єрм. Ніканор, МСУ (2014 — донині)
  • Тучапець єрм. Василь, ЧСВВ (2009—2014)

Список чоловічих монастирівРедагувати

  • Монастир св. Василія Великого ЧСВВ (м. Київ, Вознесенський узвіз, 7)
  • Монастир отців селезіан (м. Київ)
  • Монастир св. Антонія Печерського МСУ (м. Обухів, вул. Б.Хмельницького, 13)
  • Монастир Воплоченого Слова (м. Вінниця)
  • Монастир ЧНІ (м. Чернігів)
  • Монастир св. Івана Хрестителя ЧСВВ (м. Бар)

Список жіночих монастирівРедагувати

  • Монастир св. Софії СНДМ (м. Київ)
  • Монастир арх. Михаїла ЧСВВ (м. Київ)
  • Монастир Пресвятої Родини (м. Київ)
  • Монастир Введення Богородиці ЧСВВ (м. Житомир)

КомісіїРедагувати

В архиєпархії діють Комісії:

  • молодіжна
  • катехитична
  • євангелізації
  • літургійна
  • культури
  • родини
  • літургійна
  • військового душпастирства
  • пенітенціарного душпастирства
та Бюра:
  • паломницьке
  • соціальної комунікації

Видавнича діяльністьРедагувати

З березня 2009 р. видається архиєпархіальний часопис «Собор»

12 серпня 2013 р. Б. розпочало діяльність перше в Україні інтернет-телебачення УГКЦ «Живе ТБ».

ПриміткиРедагувати

  1. Annuario Pontificio 2010. – Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2010. (італ.)

ДжерелаРедагувати

  • Annuario Pontificio 2011. — Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2011. (італ.)

ПосиланняРедагувати