Голосі́ївський райо́н — найбільший за площею міста Києва (15,62 тис. гектарів) утворено у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району (створений у 1921 році).

Голосіївський район
COA of Holosiiv Raion Big.svg
Герб Голосіївського району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Київ
Утворений: 2001
Населення: 251 021 (01.03.2017)[1]
Площа: 156,35 км²
Густота населення: 1605 осіб/км²
Географічні координати: 50°24′10″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.40277777780577395° пн. ш. 30.51527777780577821° сх. д. / 50.40277777780577395; 30.51527777780577821Координати: 50°24′10″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.40277777780577395° пн. ш. 30.51527777780577821° сх. д. / 50.40277777780577395; 30.51527777780577821
Станції метро: Kyiv Metro Line 2.svg «Площа Льва Толстого»
Kyiv Metro Line 2.svg «Олімпійська»
Kyiv Metro Line 2.svg «Палац «Україна»»
Kyiv Metro Line 2.svg «Либідська»
Kyiv Metro Line 2.svg «Деміївська»
Kyiv Metro Line 2.svg «Голосіївська»
Kyiv Metro Line 2.svg «Васильківська»
Kyiv Metro Line 2.svg «Виставковий центр»
Kyiv Metro Line 2.svg «Іподром»
Kyiv Metro Line 2.svg «Теремки»
Районна влада
Адреса адміністрації: 03039, Голосіївський проспект, 42, Телефон : 226-24-57 Факс: 289-66-61, 259-83-91, Електронна пошта : grda@golosiiv.gov.ua, Електронна приймальня громадян: golos@golosiiv.gov.ua
Вебсторінка: golos.kyivcity.gov.ua
Голова РДА: Сергій Садовой[2]
Мапа

CMNS: Голосіївський район у Вікісховищі

Географічне положенняРедагувати

 
Голосіївська райдержадміністрація

Розташований у південно-західній частині міста Києва, межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами міста, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.

Територія району починається майже від Хрещатику і тягнеться до південних і західних кордонів Києва. Таким чином, район є південними та південно-західними воротами Києва. Складається з таких історичних місцевостей: Паньківщина, Нова забудова, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосіїв, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників.

Межі районуРедагувати

Від Кільцевої дороги по північно-західній межі гаража в районі вулиці Дмитра Луценка; вулиця Юрія Смолича, Московська вулиця; Московський провулок; межа забудови селища Жуляни; Вулиця Михайла Максимовича; західна межа будівництва території механічного заводу; межа території автобази № 1; вулиця Кайсарова; вулиця Володимира Брожка; межа Байкового кладовища (включно); по залізниці до Байкової вулиці; Байкова вулиця; по р. Либідь; до вулиці Іллі Еренбурга; північно-східна межа залізниці; по вулиці Льва Толстого; по Великій Васильківській вулиці, Либідська площа, бульвар Дружби народів, залізниця, фарватер р. Дніпро, межа м. Києва до Кільцевої дороги.

ІсторіяРедагувати

Місцевість Голосіїв, що розташована між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж Голосіївського проспекту і Васильківської вулиці, згадується в 1541 році як володіння Києво-Печерської лаври, в 1617 році як Голосіївський хутір. Походження назви невідоме. В 1-й половині XVII сторіччя київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир серед великого масиву лісу, який також належав до Лаври, і тому ця територія тривалий час залишалася порівняно малозабудованою. Голосіїв став дачною місцевістю церковної знаті.

Забудова території Голосіївського району почалася в 30-х роках XIX століття. Маленькі хати, розташовані вздовж Васильківського шляху (нині Велика Васильківська вулиця) і біля річки Либідь, утворили частину міста, яку називали Нова Забудова. На території, що прилягає до кондитерської фабрики ім. Карла Маркса, в той час лежало село Деміївка, яке лише на початку ХХ століття злилося з містом.

У другій половині XIX століття і особливо в останнє 10-річчя почалося інтенсивне заселення цього району, чому сприяли розширення зв'язків з півднем через Великий Васильківський шлях, який проходив Деміївкою, близько прокладена залізниця Київ — Курськ — Москва та будівництво заводів і фабрик.

В часи громадянської війни та національно-визвольних змагань 1917-1921 років значна частина насаджень, а особливо дубів, було вирубано та вивезено.

В 1930-х роках у Голосієві були розміщені сільськогосподарський і лісотехнічний інститути та сільськогосподарська академія.

Через Голосіїв проходила одна із ліній Київської оборони 1941 року.

До створеного у 1921 році, під час першого введення адміністративних районів, на базі Деміївки — однієї з робітничих околиць Києва — Деміївського району згодом було приєднано селища Голосіїв, Академічне, Мишоловка, Китаїв, Феофанія та інші. У 1970—80-ті роки, на південній околиці збудовано житлові масиви Теремки-І і Теремки-ІІ. Головна магістраль району у його центральній частині — Велика Васильківська вулиця. Важливими вулицями, які з'єднують різні мікрорайони, є Голосіївський проспект, вулиці Васильківська, Антоновича, проспект Науки.

НаселенняРедагувати

 
Статево-вікова піраміда населення Голосіївського району у 2001 р.

Чисельність населення району:[3]

Інфраструктура та визначні місцяРедагувати

Серед лісу чи поруч з ним, на території району розташований Національний Експоцентр України (колишня назва — Виставка досягнень народного господарства (ВДНГ) УРСР), Національний університет біоресурсів і природокористування України (колишня назва — Національний аграрний університет), Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук (УААН) (колишня назва — Український науково-дослідний інститут економіки і організації сільського господарства (УНДІЕОСГ) ім. О. Г. Шліхтера УРСР), Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Музей народної архітектури та побуту України в с. Пирогові, Клінічна лікарня "Феофанія", Всеукраїнський центр радіохірургії, Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, Національний музей бджільництва України, палац-санаторій «Конча-Заспа».

Зелена зонаРедагувати

Більша частина території району — зелена зона від Голосієва до Конча-Заспи, і зокрема Голосіївський ліс, що об'єднує Феофанію, Голосіївський парк імені М. Рильського площею 140,9 га та власне ліс площею близько 780 га. Флора лісу включає більш ніж 250 видів дерев і кущів. На східній околиці лісу знаходиться літературно-меморіальний музей Максима Рильського. У 2007 році тут було створено Національний природний парк «Голосіївський».

Див. такожРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

Див. такожРедагувати


ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Невідомі периферії Києва. Голосіївський район : від селищ до масивів / Семен Широчин, Олександр Михайлик. – Київ : [Скай Хорс], 2019. – 296 с. : фотоіл.
Солом'янський район Шевченківський район Печерський район
Дніпровський район
  Київська область
(Бучанський район)
  Дарницький район
  Київська область
(Фастівський район)
  Київська область
(Обухівський район)
  Київська область
(Бориспільський район)