Пирогів (Київ)

Пирогі́в^[1] — колишнє село, а нині місцевість (житловий мікрорайон), в південній частині Києва. Розташоване між Корчуватим, Китаєвим і селищем Віта-Литовська. Головні вулиці — Пирогівський шлях, Лауреатська, Фестивальна.

Зміст

1 Історія
2 Пам'ятки
- 2.1 Церкви
3 Проект спорудження гірськолижного комплексу
4 Особистості
5 Галерея
6 Див. також
7 Примітки
8 Джерела

ІсторіяРедагувати

Поселення на його території відомі з глибокої давнини (знайдено предмети доби бронзи). Пирогів (Пирогівка) вперше згадано 1627 як володіння Києво-Печерської лаври. У 1720 фігурує як с. Пирожов. 1821 року коштом титулярного радника І. Зуєвича була збудована кам'яна Воздвиженська церква, зруйнована у 1930-і роки. Село Пирогів входило до Хотівської волості Київського повіту.

Село постраждало внаслідок Голодомору, який провів уряд СРСР в Україні. Мешканці села згадують, що порятуватися не могли навіть у Києві, бо він був оточений блок-постами працівників НКВС, які завертали голодних селян назад^[2] Всього у Пирогові комуністи убили голодом 460 осіб,^[3]але жодного пам'ятного знаку і до цього часу не має.

З 1957 — у межах Києва. Пирогів дав назви Пирогівському шляхові (тепер у складі Столичного шосе), вул. Новопирогівській та вул. Пирогівський шлях.

До 1957 року, коли рішенням Виконкому Київської міської ради депутатів трудящих було присвоєно назви вулицям, село поділялося на кутки: Хрещатик (центральна частина), Ковтунівщина (нинішня вулиця Барикадна), Сорокова Гора (початок нинішньої вулиці Лауреатської), Гончарівська Гора (західна частина села), Яровці (північна околиця села, нині частково територія Музею народної архітектури та побуту), Жабокруківка (східна частина села, нинішня вулиця Фестивальна), Циганщина (південна частина села, нинішня вулиця Комунальна) та Борзаків (південна частина села, заключна частина вулиці Червонопрапорної).

Пам'яткиРедагувати

Церква воздвиження хреста господнього, 2011 рік

У районі Пирогова розташований Музей народної архітектури та побуту України.

У Пирогові є Геологічна пам'ятка природи — відслонення неогенових та палеогенових відкладів.

ЦерквиРедагувати

Хрестовоздвиженська церква — мурований храм збудований 1821 року та зруйнований у 1930-і роки. У липні 1868 року у храмі взяли шлюб Петро Косач та Ольга Драгоманова — майбутня письменниця Олена Пчілка.
Храм воздвиження хреста господнього — дерев'яна церква УПЦ МП, збудована після розпаду СРСР.

Проект спорудження гірськолижного комплексуРедагувати

Міські органи влади заявили про заплановане будівництво гірськолижного комплексу "Пирогово" з усією сучасною туристично-відпочинковою інфраструктурою на місці покинутого законсервованого звалища сміттєвідходів, з інвестиціями понад 12 млн євро^[4],^[5].