Саперна слобідка
Сапе́рна слобі́дка — історична місцевість, поселення в Києві. Розташована між Деміївкою та Добрим Шляхом (Цимбалів яр, проспект Науки) і Лисою горою від долини Либеді (вулиця Саперно-Слобідська) до Багриновоі гори. У 2012 населення складало 20 тисяч.
| Саперна слобідка Київ | ||||
.jpg) | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°23′56″ пн. ш. 30°32′3″ сх. д. / 50.39889° пн. ш. 30.53417° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна  | |||
| Район | Голосіївський | |||
| Адмінодиниця |
Київ | |||
| Засновано |
1840-ві | |||
| Головні вулиці | Проспект Науки, Саперно-Слобідська вулиця | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 «Деміївська» | |||
| Залізнична інфраструктура | Київ-Деміївський | |||
| Карта | ||||
  Саперна слобідка Саперна слобідка (Київ) | ||||
 Саперна слобідка у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.Виникла у 40-ві роки XIX століття як селище саперного батальйону, (містився на Печерську, частково — до 1923 року — на Чорній горі).
Коли не пізніше 1838 р. саперні та понтонні підрозділи перевели з Печерська до долини Либіді дерев’яні одноповерхові казарми барачного типу були побудовані на території її розчищеної і спланованої тераси. Саперний батальйон складався з чотирьох рот. Його містечко зайняло досить розлогу територію від суч. вул. Саперне поле (на верхівці крайової Печерської висоти – Чорної гори розташувався саперний полігон – Саперне поле, де сапери проводили навчання) до південних схилів Чорної Гори, Звіринецької гори, включаючи частину долини Нижньої Либіді під схилами Лисої гори. Саперне поле лишалося не забудованим ще в 1960-ті рр.
Батальйон мав ціле господарство: стайні для коней, кухні-їдальні для особового складу, цейхгауз, склад провіанту, льохи та житло для офіцерів. Також була споруджена дерев’яна гарнізонна церква в ім’я Феодосія Печерського. Від неї походить назва вул. Феодосіївської що простягнулася по гребеню висот на південь від Либіді та провулку Феодосіївського, який збігає до річки. Був також збудований місток через річку до дач на краю Саперного поля. Згодом відставні солдати-білобілетники будували хати та заводили родини, даючи початок в 1840-ві рр. новому поселенню – Саперній Слобідці[1].
Саперна Слобідка утворилася між Саперно-Слобідськими вулицею, що тягнулася вздовж Либеді та проїздом і Каревською (тепер Феодосійською) вулицею. На межі XIX—ХХ століть розширена до Стратегічного шосе.
4 (17) вересня 1918 року за законом Ради міністрів Української Держави передмістя Саперна слобідка було прилучено до міста Києва[2].
У 1940–50-ті роки розширилася до Мелітопольської та Тетерівської вулиць. У 1980-ті роки під час генеральної реконструкції Саперно-Слобідської вулиці значну частину забудови XIX — початку XX століття знесено. Забудова здійснена до 1930-х років, частково залишилася вздовж Феодосійської вулиці, Литовського, Свалявського та Станіслава Лема провулків.
-
Панорама Саперної слобідки з півночі (Печерськ)
Примітки
ред.- ↑ Парнікоза, Іван. По сусідству з фортифікаційним велетнем – історія Саперної Слобідки та прилеглих до Лисої гори місцевостей. Мислене древо. Микола Жарких.
- ↑ Присоединеніе Деміевки. Гетманомъ Украины утвержденъ одобренный совѣтомъ министровъ законъ о присоединеніи предмѣстьевъ Кіева Деміевки, Саперной слободы съ прилегающими къ нимъ землями въ количествѣ до 262 десятинъ къ г. Кіеву согласно съ планомъ отъ 2 октября 1910 г. // «Послѣднія новости. Кіевъ», № 5204 (Утренній выпускъ). — 1918. — 21 (8) сентября. — С. 3.(рос. дореф.)
Джерела
ред.
- Веб-енциклопедія Києва.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Інститут історії України, 17 вересня [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Сапёрная слободка и Багринова гора. Непарадный Сталианс. Малоэтажная городская архитектура СССР.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |