Корчувате
Корчува́те — історична місцевість, поселення на південно-східній околиці Києва. Розташоване вздовж частини Столичного шосе і Набережно-Корчуватської вулиці на правобережжі Дніпра. Назва народного походження — від давнього слова «корч» (кущ, пень).
Корчувате Київ | ||||
Корчувате (вигляд від Галерної затоки) | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°21′29″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.35806° пн. ш. 30.55861° сх. д.Координати: 50°21′29″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.35806° пн. ш. 30.55861° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Голосіївський | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Поштовий індекс | 03045 | |||
Головні вулиці | Набережно-Корчуватська, Новопирогівська | |||
Заклади освіти та культури |
СЗОШ № 273 , ПТУ № 35, ДНЗ № 596 | |||
Карта | ||||
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Історія
ред.У 1937 році відкрито Корчуватський могильник, що належить до Зарубинецької культури. Тривалий час хутір Корчувате був у володінні Видубицького монастиря, а наприкінці XVIII століття вилучений у казенне володіння. Є згадки з середині XIX століття про Корчуватську пристань і цегельні підприємства на Корчуватому, яке з середини ХІХ століття стає центром цегельного виробництва. Впродовж 1859—1962 років з Корчуватських цегелень щороку відвантажувалося 42 860 пудів цегли.
1900 року у поселенні (передмісті) Корчувате (Корчувата) було 23 двори, мешкало 183 особи. Місцеве населення займалося хліборобством, а також працювали на місцевих цегельних заводах. У поселенні було 4 цегельних заводи: Якова Бернера, Надії Сніжко, Марфи Фокіної та Андріана Доломакіна. Також у поселенні був шинок і постоялий двір.
Від 1923 року — у межах Києва.
До будівництва дніпровських водосховищ (Київського — 1966 року та Канівського — 1976 року) Корчувате затоплювалося під час великих весняних повеней на Дніпрі (зокрема, 1931 та 1970 років).
Опис
ред.Від назви місцевості мають назву вулиця і провулок на Мишоловці. В цьому мікрорайоні розташовані: капличка святого Миколая (ПЦУ, настоятель корчуватівець протоієрей Сергій Ткачук), середня школа, дошкільний навчальний заклад, училище та різні заводи з виготовлення будівельних матеріалів.
Масив Корчувате поділяється на два мікрорайони: Корчувате-1 та Корчувате-2 (основні вулиці Новопирогівська, Набережно-Корчуватська) .
Корчувате-2 має більшу забудову, ніж перше. Поштовх для житлової забудови мікрорайон отримав з перенесенням сюди на початку 1970 років проммайданчику філії № 1 заводу «Комуніст» (від 1991 року — завод «Радар»), який і почав тут зводити житловий масив для працівників підприємства.
Мікрорайон має транспортне сполучення зі станціями метро «Либідська», «Видубичі» та «Площа Українських Героїв», а також з Автостанцією «Видубичі».
Цікаві факти
ред.В урочищі Поколіть, що розташоване між Лисою горою та історичною місцевістю Корчувате є унікальний водоспад та острів Галерний, який насправді є півостровом. Про цей водоспад немає згадки в жодному туристичному довіднику.[1]
Вірш «У Корчуватому, під Києвом…» української поетеси Ліна Костенко місить згадку про це поселення[2].
Примітки
ред.- ↑ В Україні є водоспад, який не позначений на жодній туристичній карті (Відео). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
- ↑ Костенко Л. В. Вибране. — К.: Дніпро, 1989. — С. 72. — ISBN 5—308—00376—9.
Джерела
ред.- Скіба Л. Є. Корчувате [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 201. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Цвелих Є. М.. Корчувате [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
Посилання
ред.- Відеоматеріал YouTube про Корчувате [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |