Механічна обробка льону в музею просто неба Рошейдер Гоф у Конці (Німеччина): м'яття на терлиці, тіпання, чесання
Тіпання палицею-тіпалкою
Тіпальна машина

Тіпа́ння[1][2][ком. 1], також тертя́[3][4] — процес у льонарстві і коноплярстві, один з етапів вироблення лляної і конопляної кужелі. У процесі тіпання виділяють м'яття[5] стебел і власне тіпання.

У традиційному господарствіРедагувати

Після збирання льону чи конопель їх в'язали в снопи, звільняли від насіння, молотячи ціпом на току і відвозили у спеціальне місце — мочи́ло[6]. Воно являло собою неглибоке місце в ставку, озері, річці, чи яму-ковбаню з водою. Поклавши туди снопи, їх притискали гнітом і залишали на 2-3 тижні[7]. За цей час руйнувалися пектинові речовини, що зв'язують деревину і покривні тканини з волокнистими пучками, уможливлюючи легке відділення тонких волокон від грубіших тканин костриці. По закінченні строку вимочування сировину виймали з води, що було досить важким процесом: обробка льону і конопель проходила в осінні дні, і селянки мусили працювати у холодній воді. Вимочені стебла сушили на повітрі. Отримана сировина відома як треста.

Підготовану сировину м'яли і терли на спеціальному верстаті — терлиці. Вдаряючи мечиком по стеблах, ламали кострицю — здерев'янілі частини стебел (це називалося «м'яттям»). Потім звільняли від шматочків костриці — іноді за допомогою тієї ж терлиці, іноді за допомою тригранної палиці-тіпалки або простим шмаганням пучка волокон об твердий предмет. Це називалося власно «тіпанням»[8][7][9] або «тертям».

Після закінчення процесу тіпання волокно розчісували на чесалках, розділяючи його на ґатунки. Цей процес називався «чесанням»[8].

СучасністьРедагувати

Зараз для відділення волокон від костриці застосовують тіпальні машини. Уперше процес був механизований на заводах Ірландії, на 1850 цей спосіб отримав там значне поширення. Машинне тіпання швидше і дешевше, але дає більше відходів, ніж ручне[10].

Тіпання бавовниРедагувати

Докладніше: Бавовна

Тіпання також застосовується у процесі очищення бавовни від насіння та інших домішок. Машина для тіпання бавовни винайдена у 1797 році. Перший час не мала поширення, але знайшла застосування у Манчестері у 1808 чи 1809 році. На 1816 рік машинне тіпання бавовни узвичаюється[11].

Див. такожРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. Наголошується другий склад. Існує також омографічне слово з наголосом на першому складі — «ті́пання», яке означає «трясіння», «смикання»[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Тіпання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Тіпати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Тертя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Терти // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. М'яти // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Мочило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. а б Ткацький верстат колись був майже в кожній буштинській родині. Архів оригіналу за 28 лютий 2017. Процитовано 16 березень 2017. 
  8. а б Переріб льону конопель і вовни. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 16 березня 2017. 
  9. Виготовлення білизни, одягу та взуття
  10. Nicholls, George (1848). The flax-grower. с. 45–48. Процитовано August 24, 2009. 
  11. Fitton,, R. S.; Alfred P. Wadsworth (1968). Strutts and the Arkwrights, 1758-1830. Manchester University Press ND. с. 296. ISBN 0-678-06758-9. Процитовано August 24, 2009.