Коноплі
Cannabis sativa Koehler drawing.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Коноплеві (Cannabaceae)
Рід: Cannabis
L.
Види
Cannabis sativa L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cannabis
EOL logo.svg EOL: 72695
IPNI: 40737-1
ITIS logo.svg ITIS: 19108
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3482

Коно́плі (лат. Cannabis) — рід однолітніх лубоволокнистих рослин родини коноплевих порядку розоцвітих. За давнішими класифікаціями коноплі відносили до шовковицевих (тутових) і кропивних. Терофіт.

Зміст

ВидиРедагувати

Раніше в роді виділялись кілька видів

  • Коноплі посівні (Cannabis sativa)
  • Коноплі індійські (Cannabis indica)
  • Коноплі дикі (Cannabis ruderalis)

Тепер усі вони віднесені до виду конопель посівних.

ВикористанняРедагувати

Коноплі є однією з найдавніших технічних культур людства. Вироби з неї, насамперед одяг, відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.. Волокно конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30 % поту і 95 % ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.

З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні[1].

Насіння конопель містить 30-35 % олії, 18-23 % білка, 20 % крохмалю, 15 % клітковини, 4-5 % золи. Олія попри свої високі смакові якості, багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила і ін.. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі, тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.[2]

Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатна рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з ґрунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів[3].

Латинська назва — каннабіс — часто використовується для позначення наркотичних речовин, виготовлених з конопель.

Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки із 27 країн світу, в тому числі 145 із України, 65 — із СНД і 244 — з інших країн.

Культурне значення та наукові доробкиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с
  2. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с.
  3. Голобородько П. А., Вировець В. Г. Коноплі підкорюють світ // Пропозиція — 1999. — № 5. — С. 26-27.

Джерела та літератураРедагувати

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.9.

ПосиланняРедагувати