Фракійська мова або тракійська мова[1] — мертва індоєвропейська мова фракійців, що входить в палеобалканські мови. Була широко поширена у стародавній Фракії — області в південно-східній Європі (на місці сучасних Болгарії, Македонії, європейської частини Туреччини, частково — Румунії (Добруджа), Греції та Сербії), а також в деяких регіонах Малої Азії. Іноді близькою до фракійської мови вважається також дакська (гетська) мова.

Фракійська мова
Поширена в Фракія
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 txh

Збереглася у вигляді серії глосс у давньогрецьких джерелах. Крім того, знайдено кілька надзвичайно коротких написів. Хоча з глосс і написів і очевидний індоєвропейський характер мови та її приблизне положення серед інших індоєвропейських мов, граматику фракійської мови й понині не можуть реконструювати.

КласифікаціяРедагувати

 
Територія поширення фракійської мови

Висувалися гіпотези про спорідненість фракійської з іллірійською, дакською і фригійською мовами, але в зв'язку з тим, що всі ці мови збереглися лише фрагментарно, дані гіпотези є малообґрунтованими[2][3].

ПриміткиРедагувати

  1. Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження
  2. Bičovský J. Vademecum starými indoevropskými jazyky. — Praha : Nakladatelství Univerzity Karlovy, Filozofická fakulta, 2009. — С. 248. — ISBN 978-80-7308-287-1, ISBN 8-073-08287-X.
  3. Fortson IV B. W. Indo-European language and culture. An Introduction. — Malden, MA and Oxford : Blackwell Publishing, 2004. — P. 404. — ISBN 1-4051-0315-9, ISBN 1-4051-0316-7.

ПосиланняРедагувати