Фракійська мова

Індоєвропейці
	Індоєвропейські мови
	Албанська · Вірменська; Балтійські · Кельтські; Германські · Грецька; Арійські · Італійські; Слов'янські мертві: Анатолійські · Палеобалканські (Дакська,; Фригійська, Фракійська) · Тохарські
	Індоєвропейці
	Албанці · Вірмени; Балти · Кельти · Германці; Греки · Індоарійці; Іранці · Романці · Слов'яни; історичні: Хетти · Кельти · Германці · Скіфи · ; Іллірійці · ; Італіки · Фракійці · Тохари
	Протоіндоєвропейці
	Мова · Суспільство · Релігія;
	Прабатьківщина індоєвропейців
	Курганна гіпотеза · Анатолійська гіпотеза ; Арктична гіпотеза · Вірменська гіпотеза · ; Курганна гіпотеза · Індійська гіпотеза · ; Теорія палеолітичної безперервності; Гіпотеза Меллорі; Гіпотеза неолітичної креолізації;
	Індоєвропеїстика; п; о; р;

Фракійська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	txh

Фракійська мова — мертва індоєвропейська мова фракійців, що входить в палеобалканські мови. Була широко поширена у стародавній Фракії — області в південно-східній Європі (на місці сучасних Болгарії, Македонії, європейської частини Туреччини, частково — Румунії (Добруджа), Греції та Сербії), а також в деяких регіонах Малої Азії. Іноді близькою до фракійської мови вважається також дакська (гетська) мова.

Збереглася у вигляді серії глосс у давньогрецьких джерелах. Крім того, знайдено кілька надзвичайно коротких написів. Хоча з глосс і написів і очевидний індоєвропейський характер мови та її приблизне положення серед інших індоєвропейських мов, граматику фракійської мови й понині не можуть реконструювати.

КласифікаціяРедагувати

Територія поширення фракійської мови

Висувалися гіпотези про спорідненість фракійської з іллірійською, дакською і фригійською мовами, але в зв'язку з тим, що всі ці мови збереглися лише фрагментарно, дані гіпотези є малообґрунтованими^[1]^[2].

ПриміткиРедагувати

↑ Bičovský J. Vademecum starými indoevropskými jazyky. — Praha : Nakladatelství Univerzity Karlovy, Filozofická fakulta, 2009. — С. 248. — ISBN 978-80-7308-287-1, ISBN 8-073-08287-X.
↑ Fortson IV B. W. Indo-European language and culture. An Introduction. — Malden, MA and Oxford : Blackwell Publishing, 2004. — P. 404. — ISBN 1-4051-0315-9, ISBN 1-4051-0316-7.

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Bičovský J. Vademecum starými indoevropskými jazyky. — Praha : Nakladatelství Univerzity Karlovy, Filozofická fakulta, 2009. — С. 248. — ISBN 978-80-7308-287-1, ISBN 8-073-08287-X.

[Fortson-2] Fortson IV B. W. Indo-European language and culture. An Introduction. — Malden, MA and Oxford : Blackwell Publishing, 2004. — P. 404. — ISBN 1-4051-0315-9, ISBN 1-4051-0316-7.

[1]

[2]