Чеса́ння[1][2] — механічна обробка текстильної сировини (льону, бавовни, конопель, вовни), що полягає у розділенні волокон, очищенні їх від засмічуючих домішок та перетворення розпушеної маси на готову кужіль. Чесання також відоме як ми́кання[3][4], звідси походить і інша назва кужелі — «мичка»[5].

Гребінки для первинного чесання

У чесанні виділяють два етапи: первинне (гребінне) чесання і вторинне (кардне чесання, кардування, пачісування)[6][7]. Процес чесання льону, конопель, бавовни слідує за процесом тіпання — звільнення волокон від костриці (у бавовни — від насіння).

Ручне чесанняРедагувати

 
Щітки для ручного пачісування

До поширення промислового текстильного виробництва чесання проводили вручну, за допомогою знарядь, відомих під загальною назвою «чесалок»[8]. Для первинного, грубішого чесання використовували гребінки[9] (або «залізні щіті»)[10] — дерев'яні дошки з набитими металевими зубцями. Круглі щітки з такими зубами називалися дергальними щітками[11] чи де́ргавками[12]. Жмут витіпаного льону або конопель протягували через зубці (це називалося «щітити»), розпрямляючи волокна і очищаючи їх від домішок — довгих і грубих волокон, решток костриці. Вичісані відходи, відомі як клоччя, погано підходять для прядіння, але з них могли виробляти грубі нитки («вал»)[13], придатні для ткання грубого полотна — валовини[14] (ряднини)[15]. З останньої робили мішки, рядна. Зістрижену і випарену вовну також чесали на гребінці, вирівнюючи її й очищаючи від сміття, це називалося «чухранням»[16].

Для наступного етапу чесання, більш ретельного і тонкого («пачісування»), застосовували щітки («щіті», «пачесовачки»)[17] зі свинячої щетини або тонкого дроту. Процес здійснювався двома щітками — волокна «перетирали» між ними. Під час чесання щітками (це називалося «пачісувати льон»)[18] відходили дрібні м'які волокна — па́чо́си або пачіски́[19][20] (діал. «штим»). М'якіші і коротші, ніж волокна клоччя, вони підходили для виробництва не дуже тонких тканин — так званного гребінного або пачіснього полотна (гребі́нниці), призначеного для верхнього одягу[21][22]. Випачісувані дуже короткі волокна, що залишалися після чесання, були відомі як «тринадцятка» — перший ґатунок кужелі. З неї виробляли найтонше полотно, яке теж звалося тринадцяткою. Воно призначалося для спідньої білизни[23].

Машинне чесанняРедагувати

 
Кардова машина для вовни
 
Експонати Пінезького краєзнавчого музею, Пінега, Архангельська область: 1) палиця-тіпалка, 2) лляне волокно після тіпання, 3) лляне волокно після первинного чесання гребінкою, 4) лляне волокно після пачісування, 5) кужіль, 6) сувій пачіснього полотна, 7) сувій ряднини, 8-9) щіті для пачісування, 10) гребінка, 12) північноросійський тканний візерунок
Докладніше: Чесальна машина

У текстильній промисловості для чесання використовують чесальні машини. Гребінне чесання виконують на гребенечесальних машинах, кардне — на кардочесальних[7].

Ретельніше і тонкіше чесання, що у ручній обробці здійснювалося щітками, у промисловості проводять на кардових машинах («кардах»)[24][25], через що воно називається кардним або кардовим. Робочим органом таких машин є карди[25] (від нім. Karde < лат. carduus — «ворсувальна шишка»[26]) — широкі стрічки із закріпленими на них голками, схожі на щітки. Колись замість кардових стрічок у таких машинах використовували ворсувальні (ворсильні) шишки — супліддя деяких рослин, таких як черсак.

Окрім того, для невеликих обсягів виробництва можуть застосовувати чесальні верстати, що складаються з двох барабанів, покритих кардовими стрічками.

Вихідний продуктРедагувати

У процесі чесання волокно льону і конопель розділяється на такі складові:

  • Клоччя — відходи на першому етапі чесання льону і конопель. Через вміст довгих сплутаних волокон з дрібними частинками костриці клоччя не дуже підходить для прядіння, використовується переважно для затикання щілин у дерев'яних конструкціях (конопачення).
  • Па́чо́си або пачіски́ — відходи на другому етапі чесання льону, вовни і бавовни (волокна двох останніх матеріалів не утворюють клоччя). М'якіші і коротші, ніж волокна клоччя, вони підходять для виробництва не надто тонких тканин.
  • Кужіль — найтонші волокна, що залишаються після вичісування клоччя і пачісків. Залежно від якості початкової сировини, кужіль поділюють на три ґатунки. З кужелі третього ґатунку виробляють полотно для пошиття грубих мішків, рукавиць та ін., з кужелі другого ґатунку — полотно для штор, постільної білизни, тонких постілок. Кужіль першого ґатунку — сировина для виробництва тонкого полотна, використовуваного для пошиття одягу і спідньої білизни[27]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Чесати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Чесання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Микати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Микання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Мичка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Кардувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. а б Чесання // УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
  8. Чесалка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Щіть // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Дергальна щітка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Дергавка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Вал // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Валовина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Чухрати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Пачесовачка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Пачісувати // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Пачоси // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Пачіски // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Очёски // Російсько-український словник (Українська академія наук)
  22. Гребінниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  23. Виготовлення білизни, одягу та взуття
  24. Кардовий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  25. а б Карда // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  27. Кудель // www.slovaustareli.ru (рос.)

ПосиланняРедагувати