Щітка

Щітка (від прасл. sъčetъ)^[1] — знаряддя для чищення, чесання, обмітання і т. ін. у вигляді плоскої колодки або дощечки з густо набитою на неї щетиною чи матеріалом, що замінює її^[2]. Робота інструментом здійснюється шляхом руху робочої частини щітки по поверхні оброблюваного матеріалу. Залежно від призначення матеріал щетини може мати різну твердість і жорсткість в порівнянні з твердістю оброблюваного матеріалу.

Щітки

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щітка (значення).

Майстри, що виготовляли щітки, називалися щіткарями^[3].

Види щітокРедагувати

Широко застосовуються щітки:

Зубна щітка — засіб гігієни ротової порожнини.
Помазок — щітка для нанесення піни в процесі гоління
Одежна щітка, платтяна щітка — щітка для чищення одягу.
Взуттєва щітка — щітка для чищення взуття.
Дротяна щітка — інструмент для чищення поверхні від іржі та інших застосувань.
Шліфувальна щітка — дротяна щітка, використовувана як насадка до кутової шліфувальної машини.
Щітка для волосся.
Малярна щітка — широка щітка для фарбування.
Макловиця — щітка з прямо закріпленим (як у пензля) руків'ям, призначена для фарбування, ґрунтування
Йоржик — щітка на гнучкому держаку для чищення труб, пляшок.
Туалетний йоржик — щітка для чищення унітазів.

Історично відомі також:

Банник — щітка на довгому держаку для чищення каналу ствола гармати.
Щіть — щітка зі свинячої щетини для чесання кужелі. Чесалка для первинного грубого чесання у вигляді дошки з металевими зубцями також називалася «залізною щіттю».