Латенська культура
Латенська культура — археологічна культура кельтських племен Європи залізної доби. Назва походить від городища Ла-Тен (La Tène) у Швейцарії.
Латенська культура | |
![]() | |
Названо на честь | La Tèned |
---|---|
Місце розташування | |
Власник | Кельти[1] |
Попередник | Культура полів поховальних урн[2] і Гальштатська культура |
Час/дата початку | 450 до н. е. |
Час/дата закінчення | 15 |
Першовідкривач або винахідник | Bror Emil Hildebrandd[3] |
![]() |
Координати: 47°00′24″ пн. ш. 7°01′24″ сх. д. / 47.00694444002777317° пн. ш. 7.023611110028° сх. д.
Кельти жили в 500 р. до Р. Х. — 300 р. після Р. Х. на території сучасних Франції, Швейцарії, Чехії, Словаччини, Югославії, Австрії, Північній Італії, Британських островів, Закарпатті. Їх поселення були і в Галичині (кельтське житло було віднайдено в с. Бовшів над Дністром).
Наступниця гальштатської культури залізної доби. Латенська культура вплинула на культуру ряду європейських некельтських племен, у тому числі на германців і, в меншій мірі, слов'ян.
Основні ознакиРедагувати
- Бронзові знаряддя вже не зустрічаються. Розвиваються ковальське, ювелірне й інші ремесла.
- З'являється гончарне коло.
- Виникають оппідуми — розташовані на підвищеннях рельєфу укріплені (фортифіковані) племінні центри або притулки. Деякі з них перетворюються в міста.
- Вдосконалена техніка землеробства — винайдено залізні плужні лемеші, серпи і коси.
Розвиток ремесла й торгівлі призвів до поширення подібних форм матеріальної культури в Західній Європі.
ПеріодиРедагувати
Латенська культура (класифікація запропонована німецькими вченими О. Тішлером і П. Рейнеке й французьким археологом Ж. Дешелетом) поділяється на 3 стадії:
- І стадія (500—300 рр. до Р. Х.) — характерні короткі загострені мечі без перехрестя, із залізними піхвами; різноманітні металеві шийні гривні; фібули з людськими і тваринними прикрасами; кераміка головним чином ліпна, частково — виготовлена на гончарному колі, зі штампованим орнаментом; поховання в ґрунтові (без насипів) могильниках.
- ІІ стадія (300—100 рр. до Р. Х.) — характеризується довгими мечами з округлим кінцем і вигнутим перехрестям; дерев'яними щитами з еліптичним залізним умбоном; скляними браслетами. З'являються перші місцеві монети. Кераміка високоякісна (виготовлена на гончарному колі), у тому числі чорнолощена, вивозилася до віддалених областей. Поширюються залізні ножиці. В окремих районах зустрічаються поховання в курганах; крім трупоположення, укорінюється обряд трупоспалення.
- ІІІ стадія (100 р. до Р. Х. — 100 р. після Р. Х.) — характерні дуже довгі мечі з округлим кінцем без перехрестя, кинджали з антропоморфними рукоятками, залізні шпори, замки й ключі, бронзові печатки. Численні скарби, могильники, залишки селищ, міст і укріплень латенської культури зустрічаються, крім основного району поширення і на інших територіях Західної Європи. У завойованих Римом областях латенська культура поступово зникає, поступаючись провінційній римській культурі.
БудівництвоРедагувати
Поселення раннього періоду — це невеличкі укріплення, містечка і протоміста, багато з яких у пізній період перетворюються в крупні центри торгівлі і ремісництва, наприклад Бібракте (площа 135 гектарів) і Алезія (площа 97 гектарів) у Франції. Укріплення цієї епохи — передусім гальська стіна, описана ще Цезарем: дерев'яні комірки, заповнені землею і камінням та ззовні обкладені камінням, чи цеглою-сирцем. Така «композитна» конструкція робила стіну гнучкою (стійкою до таранних ударів), і одночасно вогнетривкою (через кам'яну кладку).
Жилі будинки раннього періоду — невеличкі прямокутні наземні/напівзакопані споруди зі стінами з хмизу, обмазаним глиною, на камінному цоколі і солом'яним дахом. Зустрічаються також округлі землянки з подібним дахом і стінами. Пізніше з'явились будинки з подвійними утепленими стінами.
РелігіяРедагувати
Релігійні уявлення носіїв Латенської культури відомі з римських джерел і за знахідками капищ. Ймовірно, у кельтів був культ «мертвої голови». Пантеон досить великий — Цернунос (бог достатку), Тараніс (аналог римського Юпітера), Епона (богиня коней). Зважаючи на деталі орнаменту, мав місце і солярний культ.
МистецтвоРедагувати
Мистецтво латенської культури переважно орнаментально-стилізоване, що формувалося під впливом етруської і пізньоримської культур.
- На ранньому етапі з'явилися маски, увінчані подобою дволистої корони, орнаментальні мотиви пальметти й лотоса.
- У прикрасах зрілого латенського стилю (400—300 рр. до Р. Х.) поєднуються рельєф, гравірування, інкрустація коралами й емаллю на дорогоцінних металах; на металевих виробах 350-их рр. до Р. Х. з'явилися стилізовані зображення птахів і звірів.
- В 300—200 рр. до Р. Х. виник пластичний стиль: литі бронзові браслети із пластичними прикрасами, обручі з масивними виступами, бляхи з імітацією філіграні. Для Британських островів типові дворогі бронзові шоломи.
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Див. такожРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Латенская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Монгайт А. Л., Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973—1982. (рос.)
- Филип Я., Кельтская цивилизация и ее наследие, пер. с чешек., Прага, 1961; Filip J., Keltové ve stredni Evrope, Praha, 1956;
- Hubert H., Les Celtes depuis l'époque de la Tene et la civilisation celtique, (2 ed.), P., 1950;
- Déchelette J., Manuel d'archéologie préhistorique celtique et gallo-romaine, t. 4-Second âge du fer ou époque de le Tene, 2 éd., P., 1927.
- Кухаренко Ю. В., Распространение латенских вещей на территории Восточной Европы. "Советская археология", 1959, № 1;
- Бідзіля В. І., Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. К., 1971;
- Крушельницька Л. І., Племена латенської культури. В кн.: Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. К., 1974.
- Казакевич Геннадій, Східні кельти: культури, ідентичності, історіографічні конструкції, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015 р. – 358 с. — ISBN 978-617-7212-87-3 / The Eastern Celts: cultures, identities, historiographic Constructions / G. M. Kazakevich; Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Kyiv, Vinnytsia: Nilan Ltd., 2015. – 358 p.
ПосиланняРедагувати
- Латенська культура, сайт "Енциклопедія сучасної України", Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Латенські пам'ятки Закарпаття, сайт "Навчальні матеріали онлайн"
- Латенська культура
- Крушельницька Л. І., Латенська культура
- Латенська культура
- Пеняк Павло, Кельти на Закарпатті, сайт "Портал Археології Закарпаття"
- Латенська культура
- Латенская культура, сайт "Академик" (рос.)
- Латенская культура, Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия. (рос.)
- Общая характеристика латенской культуры (рос.)
- Латенская культура, сайт "Историческая библиотека" (рос.)
- Латенская культура (рос.)
- Монгайт А. Л., Латенська культура, БСЭ (рос.)
- ↑ Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 302. — ISBN 978-0-521-42443-1
- ↑ Archaeology & Language — С. 27.
- ↑ Archaeology & Language — С. 26.