Кельнський університет


Ке́льнський університе́т (нім. Universität zu Köln) — найбільший вищий навчальний заклад у Кельні, заснований в 1388 році. Кельнський університет посідає третє місце серед німецьких вузів за кількістю студентів (після Мюнхенського та Гагенського).

Кельнський університет
Siegel Uni-Koeln (Grau).svg
Universitat zu Köln Hauptgebäude ost.jpg
50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555583775° пн. ш. 6.9286111111388777° сх. д. / 50.928055555583775; 6.9286111111388777Координати: 50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555583775° пн. ш. 6.9286111111388777° сх. д. / 50.928055555583775; 6.9286111111388777
Тип громадський університет[2]
видавець відкритого доступуd[3]
LIR[4] і повний університетd
Країна Flag of Germany.svg Німеччина[3]
Розташування Кельн
Північний Рейн-Вестфалія
Засновано 1388/1919 (закритий з 1798 до 1919)[5]
Ректор Аксель Фраймут
Студентів 45606 (зима 2012/13) [1]
Професорів 482[1]
Членство у
  • Німецька дослідницька мережаd[7], German Rectors' Conferenced[6], Deutscher Dialogmarketing Verbandd[8], German University Sports Federationd[9], Асоціація університетів Європи[10], Informationsdienst Wissenschaft e.V.d[11], Франко-Німецький університет[12], RIPE NCC[4], arXiv.org[13] і German National Research Data Infrastructured[14]
  • Складається з Cologne University Archived, University and City Library of Cologned, Q105094247? і Q110517319?
    Випускники Категорія:Випускники Кельнського університету
    Штаб-квартира Кельн
    Адреса Кельн, Albertus-Magnus-Platz, 50923 Köln
    Сайт uni-koeln.de
    Map
    CMNS: Кельнський університет у Вікісховищі

    ІсторіяРедагувати

    Старий університетРедагувати

     
    Кельнський університет

    Кельнський університет було засновано 21 травня 1388 року. Він став четвертою вищою школою Священної Римської імперії після Карлового університету в Празі, Віденського та Гейдельберзького університетів. Свідоцтво про заснування було підписане Папою Римським Урбаном VI в Перуджі. Уже в січні 1389 року для перших семисот студентів розпочалися лекції.

     
    Пам'ятник Фердинанду Францу Вальрафу в Кельні

    28 квітня 1798 року Кельнський університет було закрито, після того, як ректор Фердинанд Франц Вальраф і всі професори відмовилися принести присягу Першої французької республіці, пояснивши це необхідністю зберегти незалежність вузу. Проте, в 1799 році Вальраф присягнув Франції і був призначений викладачем так званої " Центральної школи ", спадкоємиці закритого університету. На цій посаді йому вдалося заховати від французів і таким чином врятувати безліч творів мистецтва. Велика частина його колекції знаходиться в музеї Вальрафа-Ріхарда.

    Новий університетРедагувати

    Протягом всього XIX століття спроби відновити закритий університет залишилися безуспішними. 29 травня 1919 року бургомістр Кельна Конрад Аденауер підписав постанову про відкриття нового університету. У жовтні 1929 року почалося будівництво головного корпусу на площі Альберта Великого.

    Університет сьогодніРедагувати

    ОрганізаціяРедагувати

    Університет складається з шести факультетів:

    • Економіка і соціологія
    • Медицина
    • Право
    • Філософія
    • Математика та природничі науки
    • Гуманітарні науки

    У 2005 році у вузі навчалися більше п'яти тисяч іноземних студентів (близько 11 %). Більшість приїжджих студентів (нім. Bildungsausländer — людина, що одержала атестат зрілості поза Німеччиною) родом зі Східної Європи та Китаю.

    Витрати університету склали понад 357 мільйонів євро в 2007 році.[1]

    ПерсоналіїРедагувати

     
    Пам'ятник Альберту Великому перед входом до головного корпусу університету

    Знамениті викладачіРедагувати

    Знамениті випускникиРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    ЛітератураРедагувати

    • Erich Meuthen: Kölner Universitätsgeschichte, Band I: Die alte Universität. 1988. ISBN 3-412-06287-1.
    • Bernd Heimbüchel und Klaus Pabst: Kölner Universitätsgeschichte, Band II: Das 19. und 20. Jahrhundert. 1988. ISBN 3-412-01588-1.
    • Erich Meuthen (Hrsg.): Kölner Universitätsgeschichte, Band III: Die neue Universität — Daten und Fakten. 1988. ISBN 3-412-01688-8.
    • Ernst Heinen: Bildnerhochschule und Wissenschaftsanspruch. Lehrerbildung in Köln 1946—1965 (Studien zur Geschichte der Universität zu Köln Band 16). Böhlau Verlag, Köln, Weimar, Wien 2003. Rezension von Leo Haupts. In: Geschichte in Köln. Zeitschrift für Stadt — und Regionalgeschichte. Band 53. Dezember 2006. S. 212—214: Buchbesprechungen.
    Головний корпус університету на площі Альберта Великого

    Див. такожРедагувати

    ДжерелаРедагувати

    ПосиланняРедагувати