Відкрити головне меню

Ке́льнський університе́т (нім. Universität zu Köln) — найбільший вищий навчальний заклад у Кельні, заснований в 1388 році. Кельнський університет посідає третє місце серед німецьких вузів за кількістю студентів (після Мюнхенського та Гагенського).

Кельнський університет
Siegel Uni-Koeln (Grau).svg
Universitat zu Köln Hauptgebäude ost.jpg
50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555583775° пн. ш. 6.9286111111388777° сх. д. / 50.928055555583775; 6.9286111111388777Координати: 50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555583775° пн. ш. 6.9286111111388777° сх. д. / 50.928055555583775; 6.9286111111388777
Тип громадський університет
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Кельн
Засновано 1388/1919 (закритий з 1798 до 1919)
Ректор Аксель Фраймут
Студентів 45606 (зима 2012/13) [1]
Професорів 482 [1]
Членство у
  • Deutsches Forschungsnetz[d][3], German Rectors' Conference[d][2], Deutscher Dialogmarketing Verband[d][4], German University Sports Federation[d][5] і Асоціація університетів Європи[6]
  • Складається з Cologne University Archive[d] і University and City Library of Cologne[d]
    Випускники Категорія:Випускники Кельнського університету
    Штаб-квартира Кельн
    Адреса Кельн, Albertus-Magnus-Platz, 50923 Köln
    Сайт uni-koeln.de
    Кельнський університет у Вікісховищі?

    Зміст

    ІсторіяРедагувати

    Старий університетРедагувати

     
    Кельнський університет

    Кельнський університет було засновано 21 травня 1388 року. Він став четвертою вищою школою Священної Римської імперії після Карлового університету в Празі, Віденського та Гейдельберзького університетів. Свідоцтво про заснування було підписане Папою Римським Урбаном VI в Перуджі. Уже в січні 1389 року для перших семисот студентів розпочалися лекції.

     
    Пам'ятник Фердинанду Францу Вальрафу в Кельні

    28 квітня 1798 року Кельнський університет було закрито, після того, як ректор Фердинанд Франц Вальраф і всі професори відмовилися принести присягу Першої французької республіці, пояснивши це необхідністю зберегти незалежність вузу. Проте, в 1799 році Вальраф присягнув Франції і був призначений викладачем так званої " Центральної школи ", спадкоємиці закритого університету. На цій посаді йому вдалося заховати від французів і таким чином врятувати безліч творів мистецтва. Велика частина його колекції знаходиться в музеї Вальрафа-Ріхарда.

    Новий університетРедагувати

    Протягом всього XIX століття спроби відновити закритий університет залишилися безуспішними. 29 травня 1919 року бургомістр Кельна Конрад Аденауер підписав постанову про відкриття нового університету. У жовтні 1929 року почалося будівництво головного корпусу на площі Альберта Великого.

    Університет сьогодніРедагувати

    ОрганізаціяРедагувати

    Університет складається з шести факультетів:

    • Економіка і соціологія
    • Медицина
    • Право
    • Філософія
    • Математика та природничі науки
    • Гуманітарні науки

    У 2005 році у вузі навчалися більше п'яти тисяч іноземних студентів (близько 11%). Більшість приїжджих студентів (нім. Bildungsausländer — людина, що одержала атестат зрілості поза Німеччиною) родом зі Східної Європи та Китаю.

    Витрати університету склали понад 357 мільйонів євро в 2007 році. [1]

    ПерсоналіїРедагувати

     
    Пам'ятник Альберту Великому перед входом до головного корпусу університету

    Знамениті викладачіРедагувати

    Знамениті випускникиРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    ЛітератураРедагувати

    • Erich Meuthen: Kölner Universitätsgeschichte, Band I:Die alte Universität. 1988. ISBN 3-412-06287-1.
    • Bernd Heimbüchel und Klaus Pabst: Kölner Universitätsgeschichte, Band II:Das 19. und 20. Jahrhundert. 1988. ISBN 3-412-01588-1.
    • Erich Meuthen (Hrsg.): Kölner Universitätsgeschichte, Band III:Die neue Universität — Daten und Fakten. 1988. ISBN 3-412-01688-8.
    • Ernst Heinen: Bildnerhochschule und Wissenschaftsanspruch. Lehrerbildung in Köln 1946—1965 (Studien zur Geschichte der Universität zu Köln Band 16). Böhlau Verlag, Köln, Weimar, Wien 2003. Rezension von Leo Haupts. In: Geschichte in Köln. Zeitschrift für Stadt — und Regionalgeschichte. Band 53. Dezember 2006. S. 212—214: Buchbesprechungen.

    Див. такожРедагувати

    ПосиланняРедагувати

    Головний корпус університету на площі Альберта Великого