Катовиці

місто на правах повіту Польщі

Катови́ці[6][7][8] (пол. Katowice, сіл. Katowicy, нім. Kattowitz) — місто в Польщі, адміністративний центр та найбільше місто Сілезького воєводства, а також Верхньосилезької агломерації — найбільшої в Польщі.

Катовиці
Katowice
Герб Прапор
Герб Катовиць Прапор Катовиць
Katowice-Spodek (8).jpgKatowice Rynek.jpg
Karowice-Mariacka-uea.jpgKatowice 05.15 MCK 3.JPG
NOSPR w Katowicach.jpgKatowice - Ul. 3-go Maja 13.JPG
Muzeum Slaskie w Katowicach.jpgKatowice stacja bud. dworcowy.JPG
Сподек, Площа Ринок, Маріацька вулиця, Міжнародний конгрес-центр, Національний симфонічний оркестр Польського радіо, Вулиця 3 травня, Сілезький музей, Залізничний вокзал
POL Katowice map.svg
Основні дані
50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000Координати: 50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000
Країна Польща Польща
Регіон POL województwo śląskie flag.svg Сілезьке воєводство
Столиця для Сілезьке воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Руда-Шльонська, Хожув, Семяновиці-Шльонські, Мисловиці, Лендзіни, Міколув, Тихи, Челядзь, Сосновець ?
Поділ
  • 22 райони
  • Засновано XVI століття
    Перша згадка 1598
    Статус міста 1867
    Площа 164,64 км²
    Населення 286 960 (2022)[1]
    · густота 1980 осіб/км²
    Агломерація Агломерація міст Верхньої Силезії
    2 249 568 (2019)
    Висота НРМ від 245 до 357 м
    Водойма Рава[2], Клодниця[2], Млєчна[2], Pond Grunfeldd
    Назва мешканців пол. katowiczanin[3], пол. katowiczanka[4], пол. katowiczanie[5], пол. katowiczanki, нім. Kattowitzer, словац. Katovičan, нім. Kattowitzerin і словац. Katovičanka
    Міста-побратими Гронінген (6 травня 1994), Кельн (15 березня 1991), Кошиці (6 травня 2009), Львів (3 липня 2019, Мішкольц (28 серпня 2005), Мобіл (14 березня 1990), Опава, Острава (4 січня 1996), Пула (30 листопада 2012), Сент-Етьєн (9 червня 1994), Шеньян (6 червня 2007)
    День міста 11 вересня
    Телефонний код (48) 22
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів SK
    GeoNames 3096472
    OSM r1513057  ·R
    SIMC 0937474
    Поштові індекси від 40-001 до 40-999
    Міська влада
    президент Катовицьd Марцин Крупа
    Вебсайт katowice.eu
    Мапа


    CMNS: Катовиці у Вікісховищі

    Чисельність населення становить 286 960 (2022)[1]. Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава. Є центром вугільної та металургійної промисловостей Польщі.

    ІсторіяРедагувати

    Земля навколо міста, Верхня Сілезія, була населена польськими племенами, а потім етнічно польськими сілезцями (поляками) з перших століть н. е. Першими її власниками була династія польських сілезьких П'ястів, до її занепаду, коли вона ввійшла до складу володінь Габсбургів. Саме місто заснували в XIX столітті, у період, коли територія була під владою Пруського королівства — у 1865 році Катовиці отримали статус міста. Населене німцями, євреями та поляками, місто стало частиною Другої Польської Республіки, слідом за Сілезькими повстаннями, що прокотилося по Сілезії у 19181921 роках. Територія була послідовно розділена об'єднаною комісією, що розділила Катовиці між Польщею та значною автономією. Більшість німців покинула місто, а у 1939 році перед початком Другої світової війни в Катовицях проживало 93 % поляків, 6 % німців та 1 % інших (переважно євреїв).

    У другій половині XIX століття місто почало процвітати завдяки великим мінеральним покладам (особливо солі) біля гір. Значною мірою ріст і процвітання міста були пов'язані з вуглевидобутком і сталеварінням під час промислової революції.

    Під час агресії Німеччини проти Польщі Катовиці були захоплені вермахтом, а згодом включені до складу Третього Рейху з порушеннями міжнародного права. Період німецької окупації Катовиць був пов'язаний із переслідуванням та германізацією поляків та відправленням їх у табори, а також із вбивствами населення (особливо активістів польськості Верхньої Сілезії та колишніх сілезьких повстанців).

    У 1953 році нова комуністична влада перейменувала Катовиці на Сталіногруд («місто Сталіна»). Згодом, у 1956 році місту повернули історичну назву.

    У часи Польської Народної Республіки багато поляків з інших куточків Польщі прибуло до міста в пошуках роботи, яку вони знайшли, серед іншого, на сталеварних заводах, фабриках і шахтах. Здоров'я людей і природа мало турбували владу, екології міста завдали серйозного удару. Постійне життя в Сілезії могло призвести до серйозних захворювань. Вугільний пил, дим із металургійних труб, гірничорудні роботи, що спричиняли просідання ґрунту, терикони та звалища промислових відходів ускладнювали життя не лише в Катовицях, а й у всьому регіоні.

    Після відходу від влади комуністів у 1990-х роках стало зрозуміло, що подальші роботи на вугільних шахтах неможливі. Копати далі родовища для видобутку вугілля стало економічно невигідно. Крім того, Європейський союз визнав вугільні електростанції надзвичайно шкідливими для навколишнього середовища та ввів значні податки. Збиткові шахти почали закривати, а шахтарям почали пропонувати достроковий вихід на пенсію, субсидії та допомогу у відкритті бізнесу. Пустирі, звалища промислових відходів та терикони почали засаджувати зеленню. Понад 600 видів рослин допомогли «вилікувати» місцеву екологію, найбільш екологічно занедбаний регіон перетворився на лідера лісонасаджень у Польщі. Половина території сучасного міста покрита зеленню[9].

    У 19751998 роках Катовиці були адміністративним центром Катовицького воєводства, з 1999 є центром Сілезького воєводства.

    КліматРедагувати

    Середньорічна температура у місті становить 7,9° C, середня температура в липні 17,4 °C, січня −2,7 °C. Середня сума опадів на рік — 721 мм, більшість з яких у липні (110 мм). Вітри переважно слабкі, у середньому швидкістю 3,3 м/с, переважають західні (21 %) та південно-західні (20, 1 %). Сніговий покрив тримається близько 60 днів на рік[10].

    Клімат Катовиць
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 14,6 18,8 23 28,2 32,2 34,6 35,4 37,2 34,9 26,6 22,5 18,2 37,2
    Середній максимум, °C 0,9 2,5 7,4 13,4 18,7 21,5 23,4 23,2 18,6 13,5 6,8 2,2 12,7
    Середня температура, °C −2 −1,1 2,9 8,1 13,2 16,3 17,9 17,5 13,3 8,7 3,5 −0,5 8,2
    Середній мінімум, °C −5,3 −4,7 −1,5 2,5 7,1 10,5 12,2 11,8 8,1 4,1 0,2 −3,5 3,5
    Абсолютний мінімум, °C −31 −30 −21 −8,2 −4 0 4,8 1,7 −2 −9 −16,3 −24,4 −31
    Норма опадів, мм 32.8 34.5 36.7 49.6 62.9 79.9 90.7 65.5 58.4 52.1 48.1 41.6 652.8
    Днів з опадами 11,9 11,6 11,9 11,9 11,8 13,4 12,3 10,9 11,1 11,3 13,3 13,9 145,3
    Джерело: climatebase.ru[11]

    Адміністративний поділРедагувати

     
    Райони Катовиць

    I. Центральний район

    • Середмістя (Śródmieście)
    • Кошутка (Koszutka)
    • Богутиці (Bogucice)
    • Осідля Падеревського — Муховець (Osiedle Paderewskiego — Muchowiec)

    II. Північний район

    • Заленже (Załęże)
    • Осідля Вітоса (Osiedle Witosa)
    • Осідля Тисячоліття (Osiedle Tysiąclecia)
    • Домб (Dąb)
    • Велновець — Юзефовець (Wełnowiec — Józefowiec)

    III. Західний район

    • Ліґота — Паневники (Ligota — Panewniki)
    • Бринів — Осідля Зґжебньока (Brynów — Osiedle Zgrzebnioka)
    • Бринів — Заленська Галда (Brynów — Załęska Hałda)

    IV. Східний район

    • Заводдя (Zawodzie)
    • Домбрувка-Мала (Dąbrówka Mała)
    • Шопениці — Буровець (Szopienice — Burowiec)
    • Янів — Нікішовець (Janów — Nikiszowiec)
    • Ґішовець (Giszowiec)

    V. Південний район

    • Мурцький (Murcki)
    • Петровиці — Охоєць (Piotrowice — Ochojec)
    • Заріччя (Zarzecze)
    • Костухна (Kostuchna)
    • Підлісся (Podlesie)

    НаселенняРедагувати

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[12][13]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 147833 23188 104066 20579
    Жінки 162931 22298 96667 43966
    Разом 310764 45486 200733 64545

    Населення за роками:

    ТранспортРедагувати

    КультураРедагувати

    Див. також: Зломболь
     
    Сілезький театр
     
    Центр міста
     
    Сподек
     
    Торговий центр «Альтус»
      Зовнішні відеофайли
      1. Катовицький хейнал. Hejnał Katowic // Канал «Jab TV» на YouTube, 8 червня 2022.

    ТеатриРедагувати

    МузикаРедагувати

    У місті було започатковано такий хіп-хоповий гурт як «Kaliber 44» (1994).

    КіноРедагувати

    • IMAX
    • Кінотеатр Місто (Cinema City)
    • Центр кіно Хеліос (Centrum Filmowe Helios)
    • Кінотеатр Космос (Kino Kosmos)
    • Кінотеатр Швятовід (Kino Światowid)
    • Театр та кінотеатр Ріалто (Kinoteatr Rialto)

    МузеїРедагувати

    • Сілезький музей (Muzeum Śląskie)
    • Музей історії Катовиць (Muzeum Historii Katowic)
    • Музей Архідієцезії (Muzeum Archidiecezjalne)
    • Музей оо. Францисканців (OO. Franciszkanów)
    • Біографічний музей П. Штеллера (Biograficzne P. Stellera)
    • Музей права і правників польських (Prawa i Prawników Polskich)
    • Музей мініатюрних книг Зигмунта Скочного (Najmniejszych Książek Świata Zygmunta Szkocnego)
    • Камера Сілезька (Izba Śląska)
    • Центр польської сценографії (Centrum Scenografii Polskiej)
    • Сілезький центр культурної спадщини (Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego)

    МедіаРедагувати

    • TVP 3 Катовиць
    • TVN24 — відділ Катовиці
    • Радіо Катовиці
    • Радіо Flash
    • Радіо Roxy FM
    • Радіо Планета
    • Західний Щоденник (Dziennik Zachodni)
    • Газета Виборча — відділ Катовиці (Gazeta Wyborcza — department Katowice)
    • Газета Факт
    • Ехо Міста (Echo Miasta)
    • Газета Метро Катовиці
    • Новий погляд Катовицький (Nowy Przegląd Katowicki)

    Українська громадаРедагувати

     
    Могила Леонтія Чабана на гарнізонному цвинтарі в Катовицях

    Перші українці могли з'явитися в Катовицях ще до відновлення незалежності Польщі (1918 р.) для роботи на підприємствах у Верхньосілезькій агломерації. На Гарнізонному цвинтарі Катовиці-Муховець на вул. Метеорологів (Meteorologów [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]) є поховання козаків Армії УНР: Степана Гарника — солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (1902—1921), Карпа Грицюка — солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (1921) (помер 1981), Андрія Кравчука — солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (пом. 1981), Максима Яківчука — солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (1921) (пом. 1923), Олекси Максим'юка — солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (пом. 1933), Івана Малейчука (пом. 1928) та Леонтія Чабана — солдата армії УНР (пом. 3 травня 1917).

    Крім того, на Гарнізонному цвинтарі в Катовицях похований капітан польського військового флоту Роберт Ошек. Він брав участь у війні з більшовиками спочатку як командир канонерки «Pancerny I», а із 17 серпня 1920 року як командир монітору «Mozyrz» Пінської військової флотилії, яка базувалася в Києві.[14][15].

    На католицькому кладовищі (вул. Sienkiewicza [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]) є могила Олександра Притики (1895—1971) — сотника Армії УНР, громадського діяча в Польщі (Sektor II, kwatera 1615)[16][15].

    З 1928 науковим радником та керівником дослідної лабораторії металургійного заводу «Байльдон» (вул. Baildona 64/B [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]) у Катовицях був відомий український металург та громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський, викрадений у 1945 році органами НКВС. У місті по вул. Kościuszki [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] також є радянський військовий цвинтар, на якому поховано низку українців — вояків Червоної армії.

    У Сілезькому музеї в Катовицях (вул. Dobrowolskiego 1) є дві багаті колекції мистецтва. Одна колекція 1800—1945 рр., у якій наявні полотна Яна Матейка, Юзефа Хелмонського, Станіслава Виспянського, Юзефа Мегоффера, Яцека Мальчевського, Леона Вичулковського та народженого в Україні Яна Станіславського. Усі ці майстри значну увагу у своїй творчості приділяли Україні. У другій колекції сучасного мистецтва після 1945 р. можемо знайти кілька робіт польсько-українського художника, професора Краківської академії мистецтв Юрія Новосільського. 7 його робіт експонують тут у контексті краківської групи. На особливу увагу заслуговують «Пляж (великий)» — 1979 р., два «чорні акти»: «Напівакт» (1978) і «Бульвар сонця що заходить», 1986 р., мертва фантазійна натура 1986 р., а також «Жінка в окулярах», 1972 р. У Катовицях відбулося 3 виставки робіт художника[17][15].

    З 1958 р. функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Пресвятої Богородиці. З 1958 р. у місті функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Богородиці. Спочатку вона діяла при костелі Матері Божої помічниці вірним на Вельновцю al. Wojciecha Korfantego 121, каплиці сестер Найсвятішої Марії на вул. Graniczna 26, потім у маріацькому костелі (Kościół Rzymskokatolicki p.w. Niepokalanego Poczęcia NMP) на plac Szramka 1. Пізніше і до нашого часу вона діє в каплиці св. Йосипа при гарнізонному костелі по вул. вул. Skłodowskiej-Curie 20 [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]. Парафія налічує близько 40 родин, у великі свята та по неділях тут збирається 100—500 людей.

    У місті є вулиця Тараса Шевченкавул. Szewczenki.

    У 2022 році у Катовицях створено Міський пункт кризового втручання для українців на вул. Młyńska 5. [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.][15].

    Відомі особистостіРедагувати

    Міста-побратимиРедагувати

    Див. такожРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. а б Local Data Bank. Statistics Poland. Процитовано 18 липня 2022.  Data for territorial unit 2469000.
    2. а б в https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3921224.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanin;4449155.html
    4. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanka;4449157.html
    5. http://nlp.actaforte.pl:8080/Nomina/Miejscowosci?nazwa=Katowice
    6. Голіят Р. Новий пасквіль проф. Пруса [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 160 (22 серпня). — С. 2—3.
    7. Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.].
    8. У деяких джерелах можна знайти варіант Катовіце, який не відповідає Правопису; див.: КАТОВІЦЕ. leksika.com.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2021. ; Що таке КАТОВІЦЕ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 
    9. Музеї замість шахт. Як Катовіце у Польщі перетворили на зелене туристичне місто. РБК-Україна (укр.). 3 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022. 
    10. Maria Tkocz: Katowice jako ośrodek regionalny w latach 1865-1995. Katowice: Wydawnictwo "Śląsk", 1995, s. 12. ISBN 83-85831-78-9. 
    11. Climatebase.ru - Катовице, Польша. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 лютого 2021. 
    12. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
    14. Cmentarz wojskowy przy ul. Meteorologów w Katowicach. 
    15. а б в г Парнікоза, Іван. Українці в Катовицях. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23.07.2020. 
    16. Олександр Притика. Опис могили. 
    17. Czerni Krystyna Nowosielski na Śląsku. Sztuka sakralna. — Wydawnictwo: Muzeum Miejskie w Tychach — 2022. — 268 s.

    ПосиланняРедагувати

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катовиці