Катовицьке воєводство
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Катовицьке воєводство (пол. województwo katowickie) — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня, яка існувала у 1975—1998 роках.
| Катовицьке воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. województwo katowickie | |||
| |||
| Адм. центр | Катовиці | ||
| Найбільше місто | Катовиці | ||
| Країна |  Польща
| ||
| Населення | |||
| - повне | 3 894 900 | ||
| Площа | |||
| - повна | 6 650 км² | ||
| Дата заснування | 1 червня 1975 | ||
| Дата ліквідації | 1998 | ||
| |||
| |||
Являло собою одну з 49 основних одиниць адміністративного поділу Польщі, які були скасовані в результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року.[1] Займало площу 6650 км². Адміністративним центром воєводства було місто Катовиці. Після адміністративної реформи воєводство припинило своє існування і його територія відійшла до Сілезького та Малопольського воєводств.[2]
Районні адміністрації ред.
- Районна адміністрація в Бендзині для гмін Бобровники, Псари та міст Бандзін, Челядзь, Домброва-Гурнича, Сосновець та Войковиці;
- Районна адміністрація у Хшануві для гмін Бабиці, Хшанів, Лібйонж, Тшебіня та міста Явожно;
- Районна адміністрація у Гливицяхі для гмін Ґералтовіце, Орнонтовіце, Пільховіце, Рудзінець, Сосницовиці, Тошек, Вельовесь та міст Гливиці, Кнурув, Писковіце та Забже;
- Районна адміністрація в Катовицях для гміни Холм-Шльонський та міст Битом, Хожув, Імелін, Катовиці, Мисловиці, Радзьонкув, Руда-Шльонська, Семяновиці-Шльонські та Свентохловиці;
- Районна адміністрація в Олькуші для гмін Болеслав, Ключе, Олькуш, Вольбром та міст Буковно і Славкув;
- Районна адміністрація у Пщині для гмін: Бествіна, Бжеще, Чеховіце-Дзедзіце, Гочалковиці-Здруй, Медзьна, Павловіце, Пщина та Сушець;
- Районна адміністрація в Ратиборі для гмін: Кшановице, Кшижановице, Кузня-Рациборська, Нендза, Петровіце-Вельке, Рудник та міста Ратибор;
- Районна адміністрація в Рибнику для гмін: Червйонка-Лещини, Гашовіце, Єйковіце, Корноваць, Лискі, Сверкляни та міст Рибник і Жори;
- Районна адміністрація у Тарновських Гурах для гмін Крупський Млин, Ожаровіце, Сьверклянець, Творуг, Зброславіце та міст Мястечко-Шльонське, Пекари-Шльонські і Тарновські Гури;
- Районна адміністрація в Тихах для гмін Бойшови, Коб'юр, Вири та міст Берунь, Лендзіни, Лазиська-Гурне, Міколув, Ожеше і Тихи;
- Районна адміністрація у Водзіславі-Шльонському для гмін Годув, Гожице, Любомія, Маркльовіце, Мшана, Зебжидовиці та міст Ястшембе-Здруй, Пшув, Радлін, Ридултови і Водзіслав-Шльонський;
- Районна адміністрація у Заверцях для гмін Лази, Меженциці, Оґродзенець, Пілиця, Севеж, Жарновець та міст Поремба і Заверці.
Історія ред.
В результаті адміністративної реформи 1975 року, яка створила 49 воєводств і ліквідувала повіти, Катовицьке воєводство отримало нову територіальну форму:
- з північної частини Катовицького воєводства було створено Ченстоховське воєводство, до якого увійшли Ченстохова та колишні повіти Ченстоховський, Клобуцький, Люблінецький і Мишківський
- на півдні було створено Бєльське воєводство, до якого увійшли колишні гміни Бєльсько-Бяла і Цешин та більшість гмін колишніх Бєльського і Цешинського повітів (з Устронем і Віслою);
- територія Рацибурзького повіту з містом Рацибурж (з Опольського воєводства), а також міський повіт Явожно і частина Хшановського, Олькушського та Освенцимського повітів з містами Хшанов, Олькуш, Тшебіня-Сіверська і Бжеще (з Краківського воєводства) були включені до складу Катовицького воєводства.
Реформі 1975 року передувала (вже з 1973 року) кампанія з об'єднання менших міст і гмін з більшими одиницями. Напередодні набуття реформою чинності, 27 травня 1975 року, у Катовицькому воєводстві було ліквідовано 22 міста і 17 гмін.
| Рік | Чисельність | ||
|---|---|---|---|
| Разом | Міське (%) | Сільське (%) | |
| 1975 | 3 487 899 | 2 995 349 (85,88%) | 492 550 (14,12%) |
| 1976 | 3 535 020 | 3 040 875 (86,02%) | 494 145 (13,98%) |
| 1977 | 3 577 499 | 3 110 243 (86,94%) | 467 256 (13,06%) |
| 7 грудня 1978 | 3613,2 тис. | 3148,3 тис. (87,13%) | 464,9 тис. (12,87%) |
| 1978 | 3 615 651 | 3 151 658 (87,17%) | 463 993 (12,83%) |
| 1979 | 3677 тис. | 3210,4 тис.(87,31%) | 466,6 тис. (12,69%) |
| 1980 | 3 733 918 | 3 265 453 (87,45%) | 468 465 (12,55%) |
| 1981 | 3 805 874 | 3 335 458 (87,64%) | 470 416 (12,36%) |
| 1982 | 3 856 300 | 3 383 350 (87,74%) | 472 950 (12,26%) |
| 1983 | 3 854 256 | 3 379 146 (87,67%) | 475 110 (12,33%) |
| 1984 | 3 895 538 | 3 417 456 (87,73%) | 478 082 (12,27%) |
| 1985 | 3 916 444 | 3 433 536 (87,67%) | 482 908 (12,33%) |
| 1986 | 3 946 147 | 3 459 731 (87,67%) | 486 416 (12,33%) |
| 1987 | 3 970 843 | 3 481 324 (87,67%) | 489 519 (12,33%) |
| 6 грудня 1988 | 3945,4 тис. | б. д. (87,5%) | б. д. (12,5%) |
| 1988 | 3 931 532 | 3 442 495 (87,56%) | 489 037 (12,44%) |
| 1989 | 3 968 322 | 3 474 973 (87,57%) | 493 349 (12,43%) |
| 1990 | 3 988 813 | 3 493 617 (87,59%) | 495 214 (12,41%) |
| 1991 | 4 006 567 | 3 494 983 (87,23%) | 511 584 (12,77%) |
| 1992 | 3 953 044 | 3 437 978 (86,97%) | 515 066 (13,03%) |
| 1993 | 3 954 282 | 3 437 866 (86,94%) | 516 416 (13,06%) |
| 1994 | 3 936 332 | 3 420 858 (86,9%) | 515 474 (13,1%) |
| 1995 | 3 924 813 | 3 399 675 (86,62%) | 525 138 (13,38%) |
| 1996 | 3 918 396 | 3 393 733 (86,61%) | 524 663 (13,39%) |
| 1997 | 3 908 557 | 3 382 574 (86,54%) | 525 983 (13,46%) |
Примітки ред.
- ↑ Podział administracyjny Polski 1975—1998 [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Nowy podział administracyjny w Polsce (1975 r.) [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)